Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • ЖИТТЯ
  • – 3200 грн. на ліки? Мені ж доведеться до кінця місяця голодній сидіти! – я пішла з аптеки ні з чим і в сльозах! Де ж 74-річна пенсіонерка такі гроші візьме. Та і сиділа біля свого під’їзду й плакала. І тут до мене підійшла сусідка, вона взяла рецепт і зареготала… Я нічого не зрозуміла. А тоді вона пояснила. Люди добрі, це не вкладається в голові! Як так можна з нещасними пенсіонерами?

– 3200 грн. на ліки? Мені ж доведеться до кінця місяця голодній сидіти! – я пішла з аптеки ні з чим і в сльозах! Де ж 74-річна пенсіонерка такі гроші візьме. Та і сиділа біля свого під’їзду й плакала. І тут до мене підійшла сусідка, вона взяла рецепт і зареготала… Я нічого не зрозуміла. А тоді вона пояснила. Люди добрі, це не вкладається в голові! Як так можна з нещасними пенсіонерами?

Viktor
13 Січня, 202613 Січня, 2026 Коментарі Вимкнено до – 3200 грн. на ліки? Мені ж доведеться до кінця місяця голодній сидіти! – я пішла з аптеки ні з чим і в сльозах! Де ж 74-річна пенсіонерка такі гроші візьме. Та і сиділа біля свого під’їзду й плакала. І тут до мене підійшла сусідка, вона взяла рецепт і зареготала… Я нічого не зрозуміла. А тоді вона пояснила. Люди добрі, це не вкладається в голові! Як так можна з нещасними пенсіонерами?

От зараз мене всі пенсіонери зрозуміють. Хочу почути думку інших. Як зараз жити? Як хворіти? Бо я для себе зрозуміла, як захворів – краще йти пішки на цвинтар і чекати. Бо грошей на медикаменти треба витратити чимало.

Ось яка в мене сталася біда. Захворіла я дуже важко на грип. Сама не очікувала, адже ще й наче не сезон. Та мені 74 роки, в такому віці це дуже небезпечно. Тим паче кажуть, що коронавірус зараз не менш агресивний.

Два дні я сиділа дома з температурою 39, а тоді приїхала донька й почала кричати на мене:

– Та що ти собі думаєш? Так і досидітися можна. Завтра ж йди до лікарні! Як треба – й рентген роби!

– Що вони мені  скажуть, бабі старій!

– Та яка ти стара? В Європі в твоєму віці лише жити починають!

Донька моя, Ліля, дуже хороша. Вона б залишилась зі мною, якби могла. Та кілька років тому її чоловік з дітьми покинув. Пішов до коханки. Й копійки не дає. Тому бідолашна мусить на двох роботах гарувати, без вихідних. Старшому онукові скоро до університету треба вступати. Уявіть, які це витрати. А з мене помочі мало. Пенсія – 6 тисяч, дві з них на комунальні йде. От і живи.

Врешті я все ж поїхала до лікаря. Сімейна подивилась на мене, послухала. Жодних аналізів не робила, на рентген не направляла. Сказала, що це якийсь вірус і треба добре пролікувати. Написала рецепт. Я глянула – й за голову схопилась. Там десь 12 медикаментів. Пішла до аптеки, попросила порахувати. Провізор сказала, що все це коштує 3200 гривень. Я вухам своїм не повірила, перепитала. Та підтвердила.

Нічого я не купила, пішла додому в сльозах. Він температури мені було геть зле. Сіла на лавку під під’їздом і заплакала гірко. Донечці навіть не дзвонила, аби не засмучувати. І раптом почула голос:

– Тоня, що сталося?

– Та лікарка виписала такий список. В аптеці сказали, що те все 3200 коштує. Де стільки грошей взяти? Краще лягати і кінця чекати.

– Ану, покажи рецепт!

– А нащо тобі?

– Ти що не знаєш, що я все життя провізором працювала. Щось знаю.

Я й забула, що сусідка й справді була співробітником аптеки. Лишень торік на пенсію пішла. Взяла вона листок і засміялася.

– Та з цього всього тобі лише три препарати треба. Це менше тисячі вийде.

– Як так?

– А ось так, тут повно якихось вітамінів, два препарати від алергії, які взагалі не треба, три противірусних, дія яких недоведена взагалі.

– А нащо ж сімейна це все виписала?

– А щоб ти купила! Чи не знаєш, що сімейні співпрацюють з аптеками й з фармацевтичними компаніями. Вони гроші отримують за те, що виписують ліки.

– Та як так? В мене ж печінка не залізна. Як би я все це пила.

– А їй не однаково. Болітиме печінка – знову до лікарні підеш! Вона новий список напише.

Я оговтатися від цієї інформації не могла. Хіба ж таке можливо? Як так можна людей обманювати. Сусідці я щиро подякувала, пішла до аптеки й купила три препарати, на які вона вказала. Та з голови все це не  йде. Іншим нещасним пенсіонерам ніхто ж не допоможе! Віддадуть всі гроші, ще й в борги залізуть, а тоді що? З голоду помирати?

Скажіть, добрі люди, як з цим боротися? Ви з таким зустрічалися? Що робили?

Навігація записів

– Тут така ситуація, – син зніяковів. – Ну розповідай! Що там сталося? Третій рік Ліда жила одна в селі. Син жив у місті, але час від часу приїжджав. Якось Ліда поверталась ввечері з магазину і помітила біля хати машину. – Денис приїхав! – раділа та і побігла обійматися. – Привіт, мамо! Слухай, маю до тебе серйозну розмову! Я раніше тобі не казав, але я розписався минулого року. – Ого! Сину, і хто ж вона? – Її звати Марія, вона хороша людина, а це її син. – з машини вийшов хлопчик років 8. – А чому вона не приїхала з тобою?
Я сказала, йди на свою кухню і знай своє місце!!! — гримнула свекруха у відповідь Вікторії. — Я тобі зараз піду!!! — закричала Віка.

Related Articles

– А ти не перебільшуєш? Невже й справді думаєш, що всі жінки настільки меркантильні? – Не думаю, – впевнений! Тож досі один

Viktor
23 Травня, 2026 Коментарі Вимкнено до – А ти не перебільшуєш? Невже й справді думаєш, що всі жінки настільки меркантильні? – Не думаю, – впевнений! Тож досі один

– І де вони збираються жити усі разом, коли в них завжди фінансові труднощі? – обережно поцікавилася Наталя, хоч уже здогадувалася, до чого йдеться. – Поки що орендували невеличку квартиру на краю міста, але там проблеми з пропискою. А дітей до школи без реєстрації не дуже хочуть брати, – Микола схвильовано встав і почав ходити колами. – Район там так собі, транспорт ходить не дуже, та й сусіди галасливі попалися їм.

Viktor
23 Травня, 2026 Коментарі Вимкнено до – І де вони збираються жити усі разом, коли в них завжди фінансові труднощі? – обережно поцікавилася Наталя, хоч уже здогадувалася, до чого йдеться. – Поки що орендували невеличку квартиру на краю міста, але там проблеми з пропискою. А дітей до школи без реєстрації не дуже хочуть брати, – Микола схвильовано встав і почав ходити колами. – Район там так собі, транспорт ходить не дуже, та й сусіди галасливі попалися їм.

Тихенько відчинивши двері до квартири батьків чоловіка, Аліна почула, що за спиною говорить свекруха.

Viktor
23 Травня, 202623 Травня, 2026 Коментарі Вимкнено до Тихенько відчинивши двері до квартири батьків чоловіка, Аліна почула, що за спиною говорить свекруха.

Цікаве за сьогодні

  • – А ти не перебільшуєш? Невже й справді думаєш, що всі жінки настільки меркантильні? – Не думаю, – впевнений! Тож досі один
  • – І де вони збираються жити усі разом, коли в них завжди фінансові труднощі? – обережно поцікавилася Наталя, хоч уже здогадувалася, до чого йдеться. – Поки що орендували невеличку квартиру на краю міста, але там проблеми з пропискою. А дітей до школи без реєстрації не дуже хочуть брати, – Микола схвильовано встав і почав ходити колами. – Район там так собі, транспорт ходить не дуже, та й сусіди галасливі попалися їм.
  • Тихенько відчинивши двері до квартири батьків чоловіка, Аліна почула, що за спиною говорить свекруха.
  • Василь, опустивши голову, поплентався до дверей. Але невдовзі з коридору пролунали звуки ..: — Галю, припини! Я просто поговорити пішов! Нічого такого не було, чесно!Люда лише зітхнула, повернувшись, і пробурмотіла:— Напевно, в минулому житті я заслужила таке..
  • – Продаємо тут будинок і їдемо назад в Україну. – Як це їдемо? У мене хороша робота, пристойна зарплата, ти теж працюєш, будинок хороший. Син закінчить інститут і теж сюди перебереться. Мене тут все влаштовує
  • — Денисе, ти нічого не хочеш мені сказати? — спокійно запитала я, застібаючи блискавку на валізі. Всередині мене все вигоріло. Ні сліз, ні істерик, ні бажання кидатися на шию з криками «як ти можеш!» — Марино, ну… мама в чомусь права, — промурмотів він, нарешті піднявши на мене погляд. У його очах не було ні жалю, ні провини. Тільки роздратування від того, що я затягую неприємну сцену.
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes