Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • ЖИТТЯ
  • – 2500 гривень на такі дурниці? І не соромно зараз бездумно гроші витрачати! – Я не могла мовчки спостерігати, як невістка грошима мого сина розпоряджається. Сама ж ні копійки в дім не приносить. Тож вирішила висловити свою думку, і це подіяло. Лишень обернулось страшним скандалом.

– 2500 гривень на такі дурниці? І не соромно зараз бездумно гроші витрачати! – Я не могла мовчки спостерігати, як невістка грошима мого сина розпоряджається. Сама ж ні копійки в дім не приносить. Тож вирішила висловити свою думку, і це подіяло. Лишень обернулось страшним скандалом.

Viktor
11 Січня, 202611 Січня, 2026 Коментарі Вимкнено до – 2500 гривень на такі дурниці? І не соромно зараз бездумно гроші витрачати! – Я не могла мовчки спостерігати, як невістка грошима мого сина розпоряджається. Сама ж ні копійки в дім не приносить. Тож вирішила висловити свою думку, і це подіяло. Лишень обернулось страшним скандалом.

Днями син приїхав з роботи раніше і запропонував нам з невісткою поїхати в гіпермаркет, купити всілякі потрібні речі. Річ у тім, що Денис ремонт в коридорі доробляє,  вже залишились самі дрібнички. Я подумала, що може придбаю до свята нову салатницю –  попередню невістка випадково розбила.

Тож ми усі разом зібралися й поїхали. Гіпермаркет величезний, будівельний. Ми усі відразу розбіглися хто, куди хотів. А зібрались за пів години. Я дивлюсь, а в Олі повний кошик. І не повірите, що там було – безліч ялинкових прикрас. А ще якісь гноми, гірлянди.

– Що це?

– Новорічний декор.

– А нащо? У нас все це є!

– Я хочу новий дизайн зробити. Ваші іграшки зовсім не модні, там навіть радянські ще є.

Я вухам своїм не повірила. І це вистачає їй нахабства? Дівка сидить без роботи. Денис все сам. І якби ж хоча б вдома мені допомагала. Навіть сніданок своєму чоловікові приготувати не хоче. Спокійно спить собі, доки я прокидаюсь, годую й збираю сина. Шукати роботу Оля й не намагається, лишень на якісь курси увесь час записується. Але сенсу з них зовсім нема, лишень гроші виносить.

– Я ще шукаю себе! – виправдовується вона.

– Та так і до пенсії шукати можна! Дуже вигідна позиція.

От чому мене так вибісила ця ситуація з прикрасами. Оля набрала їх десь на 2500 гривень. Зовсім не думаючи, якою важкою працею вони заробляються.

– Сину, нам не потрібні ялинкові прикраси! Ти так важко працюєш, не дозволяй дружині тринькати! – сказала я просто перед касою. І не дарма. Денис і справді подумав, а тоді попросив Олю обрати дві іграшки, а решту повернути.

– Тоді нічого мені не треба! Самі свою ялинку прикрашайте, позорисько!

– Люба, ну не ті зараз часи, аби так витрачати!

Образилась вона страшенно. Сказала вдома, що й святкувати зі мною не хоче. А це вже проблема, адже живемо ми всі разом. Як на мене, синові треба вже зробити висновки і розлучитись. А як ви гадаєте? Мала право я втручатись чи ні?

Навігація записів

Пластикова виделка стала останньою краплею в цьому чаюванні. Ніна несподівано заплакала. Вона поставила тарілку на кухонний стіл і, ховаючи очі, почала швидко збиратися. — Мені пора… я вже спізнююся. Спасибі всім. — Ніно, почекай, – схаменулася мати. Ніна завмерла в дверях. Вона чомусь подумала, що мати приготувала подарунок і хоче зараз його вручити. — Ніно, а ти гардероб міняти не будеш? Чобітки чорненькі з минулого року залишилися в тебе? Катьці взуття потрібне
Світлана зовсім випадково дізналася, що її син має дитину. Дівчина на ім’я Оксана постукала у двері: -Ви мама Олега? Мене звуть Оксана, ми зустрічалися раніше з вашим сином, але потім розл училися. -Так, я його мама. Але Олега зараз немає вдома, ви проходите. -А це добре, що його нема. Я прийшла до вас. Напевно він вам не розповідав, але я наро дила три місяці тому сина. Мені нічого від Олега не потрібне. Просто моя бабуся дитячий ліkар, ми б хотіли дізнатися у вас з роду хтось хворів чимось? Про всяк випадок питаю, для бабусиного спокою. Але дитина здоpова, з нею все добре.

Related Articles

– А ти не перебільшуєш? Невже й справді думаєш, що всі жінки настільки меркантильні? – Не думаю, – впевнений! Тож досі один

Viktor
23 Травня, 2026 Коментарі Вимкнено до – А ти не перебільшуєш? Невже й справді думаєш, що всі жінки настільки меркантильні? – Не думаю, – впевнений! Тож досі один

– І де вони збираються жити усі разом, коли в них завжди фінансові труднощі? – обережно поцікавилася Наталя, хоч уже здогадувалася, до чого йдеться. – Поки що орендували невеличку квартиру на краю міста, але там проблеми з пропискою. А дітей до школи без реєстрації не дуже хочуть брати, – Микола схвильовано встав і почав ходити колами. – Район там так собі, транспорт ходить не дуже, та й сусіди галасливі попалися їм.

Viktor
23 Травня, 2026 Коментарі Вимкнено до – І де вони збираються жити усі разом, коли в них завжди фінансові труднощі? – обережно поцікавилася Наталя, хоч уже здогадувалася, до чого йдеться. – Поки що орендували невеличку квартиру на краю міста, але там проблеми з пропискою. А дітей до школи без реєстрації не дуже хочуть брати, – Микола схвильовано встав і почав ходити колами. – Район там так собі, транспорт ходить не дуже, та й сусіди галасливі попалися їм.

Тихенько відчинивши двері до квартири батьків чоловіка, Аліна почула, що за спиною говорить свекруха.

Viktor
23 Травня, 202623 Травня, 2026 Коментарі Вимкнено до Тихенько відчинивши двері до квартири батьків чоловіка, Аліна почула, що за спиною говорить свекруха.

Цікаве за сьогодні

  • – А ти не перебільшуєш? Невже й справді думаєш, що всі жінки настільки меркантильні? – Не думаю, – впевнений! Тож досі один
  • – І де вони збираються жити усі разом, коли в них завжди фінансові труднощі? – обережно поцікавилася Наталя, хоч уже здогадувалася, до чого йдеться. – Поки що орендували невеличку квартиру на краю міста, але там проблеми з пропискою. А дітей до школи без реєстрації не дуже хочуть брати, – Микола схвильовано встав і почав ходити колами. – Район там так собі, транспорт ходить не дуже, та й сусіди галасливі попалися їм.
  • Тихенько відчинивши двері до квартири батьків чоловіка, Аліна почула, що за спиною говорить свекруха.
  • Василь, опустивши голову, поплентався до дверей. Але невдовзі з коридору пролунали звуки ..: — Галю, припини! Я просто поговорити пішов! Нічого такого не було, чесно!Люда лише зітхнула, повернувшись, і пробурмотіла:— Напевно, в минулому житті я заслужила таке..
  • – Продаємо тут будинок і їдемо назад в Україну. – Як це їдемо? У мене хороша робота, пристойна зарплата, ти теж працюєш, будинок хороший. Син закінчить інститут і теж сюди перебереться. Мене тут все влаштовує
  • — Денисе, ти нічого не хочеш мені сказати? — спокійно запитала я, застібаючи блискавку на валізі. Всередині мене все вигоріло. Ні сліз, ні істерик, ні бажання кидатися на шию з криками «як ти можеш!» — Марино, ну… мама в чомусь права, — промурмотів він, нарешті піднявши на мене погляд. У його очах не було ні жалю, ні провини. Тільки роздратування від того, що я затягую неприємну сцену.
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes