Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • НОВИНИ
  • 22-річний Денис, якого вбuв снайпер РФ, був сиротою, але нещодавно став батьком: вражаючі подробиці його життя

22-річний Денис, якого вбuв снайпер РФ, був сиротою, але нещодавно став батьком: вражаючі подробиці його життя

admin
9 Квітня, 20219 Квітня, 2021 Коментарі Вимкнено до 22-річний Денис, якого вбuв снайпер РФ, був сиротою, але нещодавно став батьком: вражаючі подробиці його життя

Майже щодня з фронту надходять трагічні новини, російсько-окупаційні війська продовжують убивати українських військових, демонструючи небажання домовлятися про мир.

У четвер, 8 квітня, життя за незалежність України віддав 22-річний морський піхотинець Денис Юшко. У хлопця залишилася дівчина і маленький син. Він був убитий пострілом снайпера в голову. 31 травня молодому захиснику України мало б виповнитися 23 роки.

Детальніше про це читайте в матеріалі OBOZREVATEL.

Перший, кого вбили окупанти

У маленькому селі Новобогданівка Миколаївської області траур. Денис став першим бійцем, який не повернувся живим із фронту. Прощатися з ним планують у місцевому парку Перемоги. Крім односельців провести хлопця в останню путь збираються і люди з інших сіл.

“Ми п’ять років разом із жителями будували цей парк. І Денис був одним із тих, хто брав активну участь у цьому проєкті. Він ще вчився в школі, але весь час був поруч зі мною, коли ми проводили тут роботи”, – розповідає, ледь стримуючи сльози, дядько і проєктувальник парку Максим Корнієнко.

У дитинстві втратив батьків, а на війну пішов добровільно

Денис був круглим сиротою. Коли йому було 5 років, помер батько Павло. А в 9-років хлопчик втратив маму Наталю, яка померла від важкої хвороби. Виховали його бабуся, дідусь і дядько.

“Він був дуже позитивним, безвідмовним, добрим, навіть трохи наївним. Він весь час посміхався, за це в школі вчителі називали його сонечком. Він весь час був зі мною поруч, мій найкращий помічник”, – зітхає дядько.

Ще в школі Денис хотів стати зварювальником, як його батько. Але трохи плани у нього змінилися. Приблизно за рік до свого 20-річчя, коли хлопця мали призвати в армію, він вирішив, що хоче бути військовим.

“Вони удвох із другом відправлялися в армію, пам’ятаю, ми всім селом проводжали їх у будинку культури. Причому у військкомат він пішов сам, 30 травня 2018 року, за один день до свого дня народження. Так хотів служити. З армії повернувся 2019 року, трохи побув тут, працював. Але потім сказав, що піде на контракт. Що він хоче захищати Україну, що це його покликання. Так, ми відмовляли його. Тут у селі робота для нього завжди була. У нас невеликий бізнес, ми вирощуємо рослини, є теплиці. Він хлопець працьовитий, міг би спокійно тут жити. Але переконати його було неможливо, він так вирішив, самостійний був”, – згадує Максим.

У Дениса залишився маленький син

До того, як виїхати на Донбас, Денис зустрічався з дівчиною з іншого села. Пізніше вони почали жити разом у Миколаєві, знімали квартиру. Нещодавно у пари народився син, якого назвали Павлом, на честь батька бійця.

“Буквально напередодні загибелі, увечері 7 квітня, Денис зателефонував, ми з ним розмовляли. Він тоді сказав, що на фронті ситуація дуже напружена. Навіть вимовив таку фразу: “Не знаю, чи повернуся я звідси”. А вже наступного дня вранці мені подзвонили і сказали, що Денис загинув”, – хвилюється дядько.

У 36-й бригаді ЗСУ також повідомили, що Денис почав службу в лавах морської піхоти за контрактом наприкінці 2020 року. Він із гідністю захищав рідну землю.

За матеріалами з сайту obozrevatel.com

Навігація записів

На розкішну яхту Медведчука ROMANCE 1 накладений ареш в Херсоні – другий за день “удар” для лідера ОПЗЖ
Сeкpeтap в РНБУ Дaнiлoв після двох днів на фронті зізнався: Дивлячиcь у вiчi Свiтлaні, я poзумiв, як бaгaтo ми виннi цiй 24-piчнiй дiвчинi.

Related Articles

Пeреплутані биpки в пoлоговому: він ріс у сyсідньому сeлі, поки його спрaвжні батьки-лікарі виховували чyжого cина

Viktor
18 Квітня, 202618 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до Пeреплутані биpки в пoлоговому: він ріс у сyсідньому сeлі, поки його спрaвжні батьки-лікарі виховували чyжого cина

Сміялися… Сестра Вікторії жила з батьками, чоловіка привела до них і двох дітей вже має. Сестра Максима також жила з батьками, тільки вона від чоловіка з дітьми до них втекла. Над ким сміятися? Все таємне колись стає очевидним.

Viktor
1 Квітня, 20261 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до Сміялися… Сестра Вікторії жила з батьками, чоловіка привела до них і двох дітей вже має. Сестра Максима також жила з батьками, тільки вона від чоловіка з дітьми до них втекла. Над ким сміятися? Все таємне колись стає очевидним.

Софіє, — сказала вона мені на одній із зустрічей, — щоб вилікуватися, треба змінити обставини. Тобі треба відчути власну силу без оглядки на когось іншого. Поїдь кудись на деякий час. Сама. Це рішення далося мені дуже важко. Як це — поїхати від Артема? А раптом він забуде мене? А раптом знайде іншу? Але я розуміла: якщо я не зроблю цього зараз, я просто знищу наші стосунки своїми підозрами. Я зібрала речі й поїхала в іншу область, де жила моя тітка. Це була невелика квартира в тихому районі, далеко від галасу великого міста. Перші дні були справжнім випробуванням. Я хапалася за телефон кожні п’ять хвилин. Хотіла подзвонити Артему, запитати, що він їв на сніданок, з ким розмовляв. Але я зупиняла себе. — Ти зможеш, — шепотіла я собі. — Ти окрема людина, а не додаток до когось. Тітка Надя, мамина сестра, бачила мій стан, але не лізла в душу. Вона просто давала мені завдання: то на ринок сходити, то в саду допомогти, то разом вареників наліпити. Ми багато розмовляли про життя, про те, як важливо поважати себе

Viktor
29 Березня, 202629 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до Софіє, — сказала вона мені на одній із зустрічей, — щоб вилікуватися, треба змінити обставини. Тобі треба відчути власну силу без оглядки на когось іншого. Поїдь кудись на деякий час. Сама. Це рішення далося мені дуже важко. Як це — поїхати від Артема? А раптом він забуде мене? А раптом знайде іншу? Але я розуміла: якщо я не зроблю цього зараз, я просто знищу наші стосунки своїми підозрами. Я зібрала речі й поїхала в іншу область, де жила моя тітка. Це була невелика квартира в тихому районі, далеко від галасу великого міста. Перші дні були справжнім випробуванням. Я хапалася за телефон кожні п’ять хвилин. Хотіла подзвонити Артему, запитати, що він їв на сніданок, з ким розмовляв. Але я зупиняла себе. — Ти зможеш, — шепотіла я собі. — Ти окрема людина, а не додаток до когось. Тітка Надя, мамина сестра, бачила мій стан, але не лізла в душу. Вона просто давала мені завдання: то на ринок сходити, то в саду допомогти, то разом вареників наліпити. Ми багато розмовляли про життя, про те, як важливо поважати себе

Цікаве за сьогодні

  • – Якщо я ще раз почую від твоєї матері на свою адресу хоч найменшу образу, то ти вилетиш звідси, як пробка! – І сина ніколи більше не побачиш! – Я тебе попередила, – суворо відповіла дружина
  • Забігла на хвилинку до сестри й завмерла, наче натрапила на грабіжника.
  • Вірко! Куди поділа гроші?! — Степан ледь не зірвався на крик. — Це що за новини такі? Він розсердився через кілька днів після їхньої великої сварки, коли виявив відсутність значної суми на їхньому спільному рахунку, куди Віра теж відкладала частину заробітку. — Я ж казала тобі, Наталці було дуже важко. У неї забирали квартиру через борги колишнього чоловіка. Я позичила їй ці гроші. — Наталка — це та невдаха, яка не змогла втримати сім’ю? — Степан презирливо вишкірився. — Вона така сама нерозумна, як і ти. Ви обоє вітаєте у хмарах. — Вона моя подруга! Вона допомогла мені, коли я тільки починала, а мені тоді дуже важко було! — Віра відчула, як усередині прокидається сила. — Знаємо ми цю жіночу дружбу! — Степан продовжував гнути своє. — Запам’ятай раз і назавжди: у цьому домі немає твоїх грошей. Усе, що ти заробляєш, належить родині. А родиною керую я. Віра й замовкла. Минув ще тиждень. Степан прийшов з роботи в поганому гуморі. — Коли ц вже твоя подруга поверне гроші мені
  • — Ні, тату, ми не приїдемо допомагати тобі будувати лазню! І грошей на будматеріали я тобі теж не дам! Ти забув, як минулого тижня відмовився посидіти з онуком, бо в тебе був футбол? Тепер у мене теж справи!
  • Коли будинок вже був готовий, мій син сповістив ще одну радісну новину – він одружується. Я, звичайно, додому відразу поїхала, бо хотіла на майбутню невістку подивитися. І тут мене чекав неприємний сюрприз, я би навіть сказала, дуже неприємний сюрприз. Мій син вирішив одружитися мало того, що з найбіднішою дівчиною з нашого села, та ще й мій колишній чоловік живе зараз з її мамою. Уявляєте мій розпач. Син пояснив, що коли він до батька в гості приходив, то там і зустрів свою Оксанку, і відразу мене запевнив, що вона дуже хороша
  • “Алло, – Ваша дружина народила двійню! – Але… мені 52 роки… і в мене немає дружини! – Ну, не знаю…їдьте подивіться, каже, що ваші…”
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes