Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • НОВИНИ
  • Збuралu на «лікyвання дітeй»: у Києві вuкрuлu псeвдoвoлoнтepiв

Збuралu на «лікyвання дітeй»: у Києві вuкрuлu псeвдoвoлoнтepiв

admin
27 Липня, 202227 Липня, 2022 Коментарі Вимкнено до Збuралu на «лікyвання дітeй»: у Києві вuкрuлu псeвдoвoлoнтepiв

Столичні правоохоронці викрили «волонтерів», які надавали собі благодійні внески українців на допомогу хворим дітям.

Про це повідомив відділ комунікації поліції Києва у середу, 27 липня.

«Троє зловмисників організували мережу кол-центрів, звідки диспетчери телефонували громадянам та просили матеріальну допомогу. Під час обшуків столичні правоохоронці вилучили у шахраїв понад 600 тисяч гривень, 2400 євро, 900 доларів США, 124 мобільних телефони, 15 ноутбуків, банківські картки, флеш-накопичувачі та чорнові записи», – йдеться у повідомленні.

Підозрюваними виявилися жителі столиці – двоє чоловіків, 1985 та 1988 років народження, та жінка, 1991 року народження.

Зловмисники орендували приміщення, обладнали його необхідною технікою та організували там колл-центри. Угруповання зареєструвало благодійні організації та створило інтернет-сайти з інформацією про збирання грошей на лікування дітей.

«Для досягнення своєї мети учасники злочинної групи зареєстрували благодійні організації та створили Інтернет–сайти з інформацією про збір грошей на лікування дітей. Далі спільники провели набір так званих операторів, які телефонували громадянам та закликали зробити благодійні внески. Для перерахування готівки вони вказували реквізити фейкових благодійних організацій. Усі зібрані пожертви шахраї витрачали на власні потреби», – зазначає поліція.

Правоохоронці ліквідували три колцентри та п’ять орендованих приміщень.

Відомості внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ч. 3 ст. 190 ККУ – шахрайство, вчинене у великих розмірах.

Підозрюваним тепер загрожує позбавлення волі на строк від 3 до 8 років.

Джерело: Слово і діло

Навігація записів

Лeгендaрнuй гeнepал Мaрченко повернувся до Микoлаєва, щоб “кошмарuтu” вiйcькoвuх РФ
У Хepcoнi aвтoмoбіль з двoмa пoлiцeйcькими, якi пepeйшлu нa бiк окупaнтiв, нaїxaв нa вuбуxoвuй пpucтpiй. Пoдpoбицi

Related Articles

Син віддає всю зарплату невістці, купує їй одяг та продукти. Однак, Марії цього мало! І нещодавно вона йому таку виставу влаштувала – ну акторка погорілого театру!

Viktor
12 Березня, 202612 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до Син віддає всю зарплату невістці, купує їй одяг та продукти. Однак, Марії цього мало! І нещодавно вона йому таку виставу влаштувала – ну акторка погорілого театру!

А я – чоловік. І для мене – будь-яка жінка прекрасна. Навіть начальниця, яка мене терпіти не може. Ви думаєте, я не знаю, що ви готуєте наказ про моє звільнення? – Так, готую! А знаєте, чому я вас хочу звільнити? – Звичайно, знаю. Тому що я вас не боюся. – Ні, не тому! Ви мене не боїтеся! Ви мене не поважаєте! І всі мої накази пропускаєте повз вуха! І тому з таким майстром ділянки нам не по дорозі.

Viktor
10 Березня, 202610 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до А я – чоловік. І для мене – будь-яка жінка прекрасна. Навіть начальниця, яка мене терпіти не може. Ви думаєте, я не знаю, що ви готуєте наказ про моє звільнення? – Так, готую! А знаєте, чому я вас хочу звільнити? – Звичайно, знаю. Тому що я вас не боюся. – Ні, не тому! Ви мене не боїтеся! Ви мене не поважаєте! І всі мої накази пропускаєте повз вуха! І тому з таким майстром ділянки нам не по дорозі.

Микола довгих 5 років гарував на заробітках, а коли повернувся, то на нього чекав сюрприз

Viktor
28 Лютого, 202628 Лютого, 2026 Коментарі Вимкнено до Микола довгих 5 років гарував на заробітках, а коли повернувся, то на нього чекав сюрприз

Цікаве за сьогодні

  • – Звідки в тебе такі гроші? – голос Марини здригнувся. – Накопичувала! З платних сеансів після роботи. З кожного пацієнта. Поки хтось вважав мене за просту масажистку, я просто працювала і не витрачала зайвого
  • — Нiзащо. Я би все пробачила, тiльки не брехню. Ну, раз оступився, другий. Але стiльки часу морочити голову двом жiнкам — то занадто! Краще вiдразу вiдрiзати i забути. — Я теж не зможу бути з ним. А за тиждень Iра приїхала в гостi до мене. Я показала їй Львiв, водила на Високий Замок, у картинну галерею
  • Минуло вже п’ять років, як ми зіграли весілля… Мені зараз 60 років, а чоловікові – 65 років… Нічого дивного, що я вийшла заміж у 55 років…
  • – Навіть зараз, на мій ювілей, діти вирішили, що мамі-заробітчанці, у якої, на їхню думку, «все є» – жоден подарунок не потрібний, навіщо витрачатися
  • Мамо… Ви це серйозно? Ну, тобто, ми теж скучили, але… Ви ж знаєте, у нас тут ремонт у розпалі. Майстри тільки половину зробили, скрізь пил, матеріали розкидані. Ми ще навіть вашу кімнату не починали приводити до ладу. Може, ви ще трохи там затримаєтеся? Поки все закінчимо? Ольга відчула, як холодний клубок підкочується до горла. Вона нічого не сказала, лише коротко відповіла, що подумає, і набрала номер старшого сина. Дмитро вислухав новину ще холодніше. Невістка, яка була поруч, навіть не намагалася притишити голос. — Мамо, а ви про нас подумали? — запитав син. — У нас же виплати за квартиру щомісяця. Суми чималі. Якщо ви зараз кинете роботу, як ми будемо з цим справлятися? Нам ще стільки років платити. Ви ж знаєте, які зараз часи, стабільності ніякої. Може, ви знайдете там іншу родину? Хоча б на рік-два
  • Маринко! Та що ти таке верзеш? — обурилася Віра словам сетри. — Ти думаєш, я своїх дітей не знаю? Альонка з Павликом — золоті діти. Вони кожні вихідні приїздять, допомагають нам з батьком в село. Марина, її молодша сестра, яка приїхала «на гостину», присунулася ближче. — Не знаєш ти їх, Віро, зовсім не знаєш! На власні вуха чула, як твоя Альона чоловікові на кухні казала: «Мама з татом зовсім від села не відмиваються, соромно мені перед партнерами по бізнесу їх показувати». А Павло тільки кивав та підтакував! Мовляв, треба б ці зв’язки потроху обривати, щоб імідж не псували. Віра Сергіївна завмерла. — Брешеш ти, — нарешті вимовила вона, але в очах уже забриніли сльози. — Та нащо мені брехати? — Марина з удаваною жалістю зітхнула і відрізала собі ще шматок пирога. — Зайшла я до них у Вінниці, думала, чаю поп’ємо. А вони на кухні зачинилися і шепочуться. Думали, я в передпокої взуття знімаю, а я вже біля дверей була. Все чула! Альонка ще так презирливо сказала: «Пора вже, мабуть, цей зв’язок з сільськими батьками перерізати»
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes