Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • НОВИНИ
  • “Завжди робив дoбрі вчинки”: на Сyмщині загuнув зaхисник із Днiпропетровщини, який пройшов багато гарячих точок.

“Завжди робив дoбрі вчинки”: на Сyмщині загuнув зaхисник із Днiпропетровщини, який пройшов багато гарячих точок.

Viktor
22 Травня, 202522 Травня, 2025 Коментарі Вимкнено до “Завжди робив дoбрі вчинки”: на Сyмщині загuнув зaхисник із Днiпропетровщини, який пройшов багато гарячих точок.

У боях на Сумщині загинув воїн Антон Гуцал із Дніпропетровської області. Він служив у лавах евакуаційного відділення одного з механізованих батальйонів ЗСУ та пройшов багато гарячих напрямків фронту.

Захисникові навіки лишилося 28 років. Про втрату сповістили в Софіївській селищній територіальній громаді.

Антон Володимирович Гуцал, 30.11.1996 року народження, був родом із села Любимівка Криворізького району. Після закінчення місцевої школи навчався в професійно-технічному ліцеї в Кривому Розі. Працював шахтарем на шахті “Артема-2”. У мирному житті він захоплювався технікою й рибальством.

Під час повномасштабного російського вторгнення в 2022-му чоловіка призвали на військову службу Вінницьким ТЦК і СП. Воїн служив на посаді механіка-водія й кранівника евакуаційного відділення взводу технічного забезпечення механізованого батальйону. Брав участь у бойових діях на території Херсонської, Донецької та Сумської областей. Саме у боях на Сумщині захисник загинув 15 травня 2025 року.

"Це була людина з великої літери": на Сумщині загинув захисник із Дніпропетровщини, який пройшов багато гарячих точок. Фото

“Антон Гуцал був чуйним, доброзичливим, дбайливим, чесним, порядним, працьовитим, люблячим турботливим сином, братом, вірним товаришем. Завжди робив добрі вчинки, відгукувався на прохання про допомогу, ніколи не стояв осторонь чужих проблем. Це була людина з великої літери”, – охарактеризували захисника родичі.

У нього залишилися батько й численна родина. Прощання з Героєм запланували 22 травня в його рідному селі. Односельців закликали прийти на церемонію, щоб своєю увагою вшанувати воїна та підтримати родину.

“Софіївська селищна рада висловлює щирі співчуття всім рідним, близьким і друзям загиблого Героя. У цю гірку мить розділяємо ваше горе та разом із вами схиляємо голову в глибокій скорботі. Низький уклін воїну, перед яким ми всі в неоплатному боргу! Вічна пам’ять захиснику!” – зазначили в громаді.

"Це була людина з великої літери": на Сумщині загинув захисник із Дніпропетровщини, який пройшов багато гарячих точок. Фото

Джерело

Навігація записів

Пyтіну дали кілька днів. Сeнат США готовий схвалити ж0рсткі сaнкції
Дрoни вночі атакували об’єкти ВПК Роcії у Моcковській області та Тyлі

Related Articles

Сміялися… Сестра Вікторії жила з батьками, чоловіка привела до них і двох дітей вже має. Сестра Максима також жила з батьками, тільки вона від чоловіка з дітьми до них втекла. Над ким сміятися? Все таємне колись стає очевидним.

Viktor
1 Квітня, 20261 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до Сміялися… Сестра Вікторії жила з батьками, чоловіка привела до них і двох дітей вже має. Сестра Максима також жила з батьками, тільки вона від чоловіка з дітьми до них втекла. Над ким сміятися? Все таємне колись стає очевидним.

Софіє, — сказала вона мені на одній із зустрічей, — щоб вилікуватися, треба змінити обставини. Тобі треба відчути власну силу без оглядки на когось іншого. Поїдь кудись на деякий час. Сама. Це рішення далося мені дуже важко. Як це — поїхати від Артема? А раптом він забуде мене? А раптом знайде іншу? Але я розуміла: якщо я не зроблю цього зараз, я просто знищу наші стосунки своїми підозрами. Я зібрала речі й поїхала в іншу область, де жила моя тітка. Це була невелика квартира в тихому районі, далеко від галасу великого міста. Перші дні були справжнім випробуванням. Я хапалася за телефон кожні п’ять хвилин. Хотіла подзвонити Артему, запитати, що він їв на сніданок, з ким розмовляв. Але я зупиняла себе. — Ти зможеш, — шепотіла я собі. — Ти окрема людина, а не додаток до когось. Тітка Надя, мамина сестра, бачила мій стан, але не лізла в душу. Вона просто давала мені завдання: то на ринок сходити, то в саду допомогти, то разом вареників наліпити. Ми багато розмовляли про життя, про те, як важливо поважати себе

Viktor
29 Березня, 202629 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до Софіє, — сказала вона мені на одній із зустрічей, — щоб вилікуватися, треба змінити обставини. Тобі треба відчути власну силу без оглядки на когось іншого. Поїдь кудись на деякий час. Сама. Це рішення далося мені дуже важко. Як це — поїхати від Артема? А раптом він забуде мене? А раптом знайде іншу? Але я розуміла: якщо я не зроблю цього зараз, я просто знищу наші стосунки своїми підозрами. Я зібрала речі й поїхала в іншу область, де жила моя тітка. Це була невелика квартира в тихому районі, далеко від галасу великого міста. Перші дні були справжнім випробуванням. Я хапалася за телефон кожні п’ять хвилин. Хотіла подзвонити Артему, запитати, що він їв на сніданок, з ким розмовляв. Але я зупиняла себе. — Ти зможеш, — шепотіла я собі. — Ти окрема людина, а не додаток до когось. Тітка Надя, мамина сестра, бачила мій стан, але не лізла в душу. Вона просто давала мені завдання: то на ринок сходити, то в саду допомогти, то разом вареників наліпити. Ми багато розмовляли про життя, про те, як важливо поважати себе

Син віддає всю зарплату невістці, купує їй одяг та продукти. Однак, Марії цього мало! І нещодавно вона йому таку виставу влаштувала – ну акторка погорілого театру!

Viktor
12 Березня, 202612 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до Син віддає всю зарплату невістці, купує їй одяг та продукти. Однак, Марії цього мало! І нещодавно вона йому таку виставу влаштувала – ну акторка погорілого театру!

Цікаве за сьогодні

  • Я, наприклад, на будинок претендую. У мене дітей четверо, нам у нашій хатинці тісно, – сказала Світлана. -Ну, а мені тоді все господарство. Корову з теличкою, поросят і гусей з качками. Ніхто не проти, я сподіваюся, – ствердно підсумувала Ганна. -Я проти, – пролунав тоненький голосок
  • І от та «нагорода».. Новосілля, перша власна квартира.. Я тоді щиро хотіла, щоб у них було красиво й по-родинному тепло. хай у них буде сервіз не просто як посуд, а як символ. Як благословення на щасливе життя.
  • Мої свекри давно поїхали на заробітки. Коли я тільки почала зустрічатися із Сашком, вони вже облаштувалися в Португалії
  • Телефон задзвонив пізно ввечері… На екрані висвітилася Сваха. Я аж здивувалася: вона мені нечасто телефонує… А тут дзвінок— Алло…?І тут вона так бадьоро видала фразу, яка перекреслила всі наші стосунки…що я нестрималась…Ніколи б не подумала, що сваха здатна на таке..
  • — Толя з дружиною багато чого досягли, — почав батько, сідаючи в крісло. — Працюють обоє, двоє дітей. А ти… Так, ти молодець, що не сидиш склавши руки. Але час вже до життя серйозно ставитися. – Тату, я живу тут. Я не ледарка! Я заробляю, нехай і вдома, нехай і в піжамі! Але я плачу за їжу, за комуналку, я не сиджу у вас на шиї! – Ти не зрозуміла, – перебив він. – Це не про гроші. Це про потребу.
  • Олег дістав із її сумки гаманець, навіть не глянувши у її бік. Витягнув картку, простягнув продавчині. Та упаковувала браслет із синіми камінцями в оксамитову коробочку, і Тамара Степанівна вже повертала зап’ястя, милуючись, як ляжуть на шкіру ці холодні блискучі камені.
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes