Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • ЖИТТЯ
  • “Я живу наче зі старою бабусею,. чесно…”Мені 55 …і ніяк не можу познайомитися з молодою дівчиною…. А жити зі старою ніяк не хочу, набридло!ДОПО МОІЖТЬ МЕНІ…” сьогодні вечором Пишу сюди, бо відчуваю, що у повному розпачі. Не знаю, куди звернутися за допомогою.

“Я живу наче зі старою бабусею,. чесно…”Мені 55 …і ніяк не можу познайомитися з молодою дівчиною…. А жити зі старою ніяк не хочу, набридло!ДОПО МОІЖТЬ МЕНІ…” сьогодні вечором Пишу сюди, бо відчуваю, що у повному розпачі. Не знаю, куди звернутися за допомогою.

Viktor
30 Грудня, 202530 Грудня, 2025 Коментарі Вимкнено до “Я живу наче зі старою бабусею,. чесно…”Мені 55 …і ніяк не можу познайомитися з молодою дівчиною…. А жити зі старою ніяк не хочу, набридло!ДОПО МОІЖТЬ МЕНІ…” сьогодні вечором Пишу сюди, бо відчуваю, що у повному розпачі. Не знаю, куди звернутися за допомогою.

Пишу сюди, бо відчуваю, що у повному розпачі. Не знаю, куди звернутися за допомогою.

Отож, мені 55. У старі діди не поспішаю себе списувати, відчуваю, що повен сили та енергії. З жінкою розлучився ще пару років тому. Зрозумів, що ми геть різні люди та нема ніякого сенсу жити далі.

Хоча моя колишня жінка Жанна була молодша від мене майже на 10 років. Але у мене складалося враження, що я живу наче зі старою бабусею, чесно. Її цікавили такі дурні речі – город на дачі, консервація, розсада, вишивка та перегляд серіалів.

Ще й одягалася, наче монахиня. Сірі, нецікаві светрики, штани чорні, не робила ні зачіску, ні макіяж. Тільки зав’язувала волосся у хвіст і все.

Ну і я зрозумів, що поруч з такою жінкою не почуваюся щасливим. Ми розлучилися без скандалів та сварок. Правда, деякі друзі та родичі нас не зрозуміли, а діти взагалі припинили зі мною спілкуватися.

Але проблема не в цьому. Я просто не можу знайти молоду жінку! На сайті знайомств пишуть одні клуші та старі шкапи. То якісь фотографії з дачі, з городу. Я не маю ніякого бажання з такими “господарками” спілкуватися. Нехай краще займаються у фітнесі, аби скинути зайві кілограми. Бо нагадують бегемотів.

А от молоді дівчатка взагалі на мене увагу не звертають, не відповідають на листи. Хоча саме таку жінку я хочу – молоду, красиву, з ідеальною фігурою та зовнішністю. От з такими жінками я і сам почуваюся молодим чоловіком, повним сил та енергії. З ними цікаво проводити час та навіть робити подарунки.

Я хочу приходити додому і бачити красиву жінку, а не стару бабу в халаті, яка пахне смаженими котлетами. Аби вона сміялася, розповідала веселі історії, ми б разом десь відпочивали. Бо я вже встиг від колишньої наслухатися і про варикоз, і про якісь рецепти консервації чи про те, як її дістала сусідка.

Однак, такі дівчатка не сприймають мої почуття серйозно. Ми бачимося від сили раз на першому побаченні у кафе та все. Я пригощаю їх догорим вином та закусками, а наступного дня вони ж пишуть мені смс “у нас нічого не вийде”.

Як мені взагалі привернути увагу таких дівчаток? Хоча мені 55, але це не означає, що я маю себе у могилу закопати чи шукати стару бабусю. Хочу зустрічатися з 25-річними. Вона набагато красивіші, ніж жінки старшого віку!

Повне або часткове копіювання категорично заборонене!

 Друзі, якщо вам цікаво читати ще більше наших історій – залишайте свої коментарі та не забувайте про лайки. Це надихає нас писати далі!

Навігація записів

Ми з Сергієм одружилися п’ятнадцять років тому. Я відразу ж зрозуміла, що добрих стосунків у нас зі свекрухою ніколи не буде. Довгий час у нас із Сергієм не було дітей. На щастя, він був бізнесменом, працював директором успішної компанії, тому ми пройшли обстеження, вилікувалися, і незабаром життя нагородило нас сином та донькою.
Марія поспіхом пакувала сумки, брала лише найнеобхідніші речі, але й їх виявилося забагато, адже збиралася до сина не на пару днів. Марія їхала на прохання дітей, допомогти з дитиною. Невістка хотіла вийти на роботу, а дитина залишалася без догляду. Жінкою вона була доброю, відмовляти не вміла, внучку дуже любила, та й не хотіла, щоб образилася невістка, от і збиралася в далеку дорогу.

Related Articles

Мамо, про яку справедливість ми говоримо цього разу? — втомлено запитала вона, притискаючи слухавку плечем і продовжуючи перетирати скляні флакони м’якою ганчіркою. — Ми ж начебто все з’ясували минулого літа. Минув рік відтоді, як Софія припинила бути “сімейним банкоматом”.

Viktor
10 Травня, 2026 Коментарі Вимкнено до Мамо, про яку справедливість ми говоримо цього разу? — втомлено запитала вона, притискаючи слухавку плечем і продовжуючи перетирати скляні флакони м’якою ганчіркою. — Ми ж начебто все з’ясували минулого літа. Минув рік відтоді, як Софія припинила бути “сімейним банкоматом”.

З самого першого дня, як тільки молодята вселилися в квартиру у Софії Павлівни, раптом почали з’являтися невідкладні справи. Молодята повертаються додому з роботи, а мами вдома немає, у каструлях порожньо і в квартирі безлад, як молоді пішли, все розкидавши, так все на своїх місцях акуратно і валяється.

Viktor
10 Травня, 2026 Коментарі Вимкнено до З самого першого дня, як тільки молодята вселилися в квартиру у Софії Павлівни, раптом почали з’являтися невідкладні справи. Молодята повертаються додому з роботи, а мами вдома немає, у каструлях порожньо і в квартирі безлад, як молоді пішли, все розкидавши, так все на своїх місцях акуратно і валяється.

Мирна тиша в домі — це не подарунок долі, а щоденна тиха перемога над власним егоїзмом. Марія стояла біля вікна, притиснувши долоні до холодного скла, і спостерігала, як вечірні сутінки огортають подвір’я. Там, біля під’їзду, її син Вадим з нескінченною ніжністю притримував дверцята машини, допомагаючи Каті сісти.

Viktor
10 Травня, 202610 Травня, 2026 Коментарі Вимкнено до Мирна тиша в домі — це не подарунок долі, а щоденна тиха перемога над власним егоїзмом. Марія стояла біля вікна, притиснувши долоні до холодного скла, і спостерігала, як вечірні сутінки огортають подвір’я. Там, біля під’їзду, її син Вадим з нескінченною ніжністю притримував дверцята машини, допомагаючи Каті сісти.

Цікаве за сьогодні

  • Мамо, про яку справедливість ми говоримо цього разу? — втомлено запитала вона, притискаючи слухавку плечем і продовжуючи перетирати скляні флакони м’якою ганчіркою. — Ми ж начебто все з’ясували минулого літа. Минув рік відтоді, як Софія припинила бути “сімейним банкоматом”.
  • З самого першого дня, як тільки молодята вселилися в квартиру у Софії Павлівни, раптом почали з’являтися невідкладні справи. Молодята повертаються додому з роботи, а мами вдома немає, у каструлях порожньо і в квартирі безлад, як молоді пішли, все розкидавши, так все на своїх місцях акуратно і валяється.
  • Мирна тиша в домі — це не подарунок долі, а щоденна тиха перемога над власним егоїзмом. Марія стояла біля вікна, притиснувши долоні до холодного скла, і спостерігала, як вечірні сутінки огортають подвір’я. Там, біля під’їзду, її син Вадим з нескінченною ніжністю притримував дверцята машини, допомагаючи Каті сісти.
  • Останні пів року все в моєму житті крутилося довкола того весілля. Син Віктор і його дружина Світлана майже щотижня приходили до мене
  • Як тут гарно! — вигукнула Оля, ледь вийшовши з машини. — І повітря яке! Діти, дихайте на повні груди! Валентина Петрівна мовчки обійшла будинок, зазирнула у вікна, похитала головою.— Ну що, мамо, який вердикт? — запитав Андрій з усмішкою.— Визнаю, синку, вийшло непогано. Хоча…є одне але…
  • Вночі він не спав — писав Світланці повідомлення, навіть вірші намагався складати. Лише під ранок задрімав. Перед сном поставив будильник на полудень. Він не хотів розлучення, але й підвести її знову — теж не хотів. Вирішив: прийде до РАГСу, а там як буде. Опівдні Вася прокинувся, зібрався, перевірив паспорт, вийшов… і тут же повернувся — забув ключі. Потім згадав про гаманець.
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes