Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • ЖИТТЯ
  • “Я їхала потягом із Дніпра до Львова. У купе, крім мене, їхали дві жінки. – От і добре, – тільки встигла подумати. Та буквально одразу зайшов чоловік і…”

“Я їхала потягом із Дніпра до Львова. У купе, крім мене, їхали дві жінки. – От і добре, – тільки встигла подумати. Та буквально одразу зайшов чоловік і…”

Viktor
15 Листопада, 2024 Коментарі Вимкнено до “Я їхала потягом із Дніпра до Львова. У купе, крім мене, їхали дві жінки. – От і добре, – тільки встигла подумати. Та буквально одразу зайшов чоловік і…”

Подаємо мовою оригіналу:

Anya Shevchenko

Купе. На нулі. Моліться

Я їхала поїздом із Дніпра до Львова. У купе, крім мене, їхали дві жінки.
– От і добре, – тільки встигла подумати. Та буквально одразу зайшов чоловік і перегаром наповнився й до того невеликий простір.

– Дівчино, а як Вас звати? А чай хочете? А їсти?

Я відрізала його спроби поспілкуватися.

«Ох і поїздка на мене чекає», – уява стала нав’язувати свій сценарій.
Через час затих. Світло вимкнули. Та тиша – ненадовго. Чоловік марив.

І стогін і шепіт, і бурмотіння, і слова… Про війну. Про сім’ю. Про побратимів…
Серце здавило

– Тихіше, тихіше, – говорила йому тихенько. Як синові казала, коли малий кричав уночі після дев’яти місяців війни.
– Тихіше. Спіть, спіть…

А вранці він вибачився. Пропонував свою ковбасу та сир.

– Пригощайтеся. Накупив. Додому їду у Західну Україну. А хавати не хочеться. Випив вчора. Вибачте
– То Ви на нулі служите?
– Так. З березня 22
– До своїх їдете?

– Так. Вперше за майже два з половиною роки дали 13 діб. – Чоловік відповідав коротко. Швидко.

Можна було й по його говору пізнати із якого він регіону України.
– Не шкодуєте, що пішли воювати?
– Ні. Хоча й не служив раніше.

І розговорився…
– Ми їх на початку стримували. На ентузіазмі йшли. Проте зараз нічого не можемо. Нема чим. Я мінометник. Щоб мені працювати, мені потрібні міни. А їх нема.
– Що мені робити? – питаю старших.
– Спостерігай, – відповідають.
– У нас вісім мін. А в них по сорок… За один раз випускають. Але вони труси. Хоч і країна велика.

А наші хлопці сміливі.

Він казав, що важко їм, і що немає допомоги. І що, коли ти поранений, ти вже ніхто. До тебе нема інтересу. Але додому не відпустять. Він говорив. Ми слухали. А я сиділа на верхній полиці і ревіла.
– Мені 39 років. А я моря ще не бачив, – говорив далі боєць.

– А я ось на Середземному вже побувала, – в унісон йому промовила жінка років 65-ти.
– Мало зі старих залишилося. Зі мною лише вісім. Мене ось контузило, – розповідав далі чоловік.
– Відпустять додому?
– Ні. Що ви. «Будемо служити до останнього українця», – сказав, наче відчеканив, завчену фразу.

Чоловік говорив і що на нулі він лише по 15 діб. А от був би по 30, тоді платили б більше. А у нього двоє дітей: 12 та 14.

Дружина все дзвонила йому. І чути було її стривожений голос.
А він казав, що втомилася вона з дітьми і що тяжко їй самій. І що свекруха вже не ходить. І він один у них залишився годувальник.
– Як довго ще війна буде?
– Довго.

Жінки ставили запитання. А він, схиливши голову, відповідав.
– А до Дніпра дійдуть?
Я притихла. Бо сама з Дніпра. Народилася тут, виросла та все життя провела до війни.
– Дійдуть.
– Думаєте?
– Якщо допомога не прийде до нас, дійдуть і до Києва
– Що не дзвониш? – Тишу в купе розрізав телефонний дзвінок.

Жіночий голос знову чувся зі слухавки.
Чоловік розмовляв. Жінки мовчали. Я ревіла. Тихо. Щоб не помітно було
А всередині була буря емоцій: тривога і злість і ревнощі і відчайдушне бажання тої ж миті зателефонувати своїм дівчатам з молитовної групи і сказати вкотре:

Не полишайте молитви.

Нам не можна зупинятися вірити та молитися.

Не можна переставати плести сітки для хлопців.

Не можна переставати донатити. Не можна переставати вірити у хлопців.

Не можна забувати, що ми – їх тил. Що те, що ми можемо – молитися і вірити в них і допомагати їм, чим можемо – це не лише наш обов’язок – це наш фронт та наша передова. Розумієте, дівчата?

… Багато може посилена молитва….

Навігація записів

Трaмп про вiйну Роcії проти Укpaїни: “Це пoвинно пpипинитиcя”
Cтuxiя нacyвaєтьcя нa цi oблacтi: Дuкa нeгoдa. Вce пoчнeтьcя iз…

Related Articles

– Є 2 варіанти. Або розлучення і ділимо все майно. Або живемо далі в одному домі, але кожен сам по собі, – заявив чоловік

Viktor
5 Грудня, 20255 Грудня, 2025 Коментарі Вимкнено до – Є 2 варіанти. Або розлучення і ділимо все майно. Або живемо далі в одному домі, але кожен сам по собі, – заявив чоловік

– Ти розумієш, що через якусь дурну прикмету зриваєш зустріч, до якої я готувався 2 місяці?! – кричав Василь

Viktor
24 Листопада, 202524 Листопада, 2025 Коментарі Вимкнено до – Ти розумієш, що через якусь дурну прикмету зриваєш зустріч, до якої я готувався 2 місяці?! – кричав Василь

Родина вимагала від мене подарувати авто двоюрідній сестрі, яка ніде не працювала

Viktor
18 Листопада, 202518 Листопада, 2025 Коментарі Вимкнено до Родина вимагала від мене подарувати авто двоюрідній сестрі, яка ніде не працювала

Цікаве за сьогодні

  • – Є 2 варіанти. Або розлучення і ділимо все майно. Або живемо далі в одному домі, але кожен сам по собі, – заявив чоловік
  • Пиріжки з яблуками в духовці: просто казка! Рецепт простого здобного тіста
  • Без духовки! Торт без розкачування коржів — ідеальне тісто з кремом зі смаком морозива
  • Щoмісяця призивають близько 30 тисяч осіб, цього мaло: нардеп Коcтенко закликав посилити мобілізацію
  • Мерц поспішає до Брюсселя: боротьба за заморожені активи РФ входить у вирішальну фазу – Politico
  • У нaродної депутатки Скoроход проходять обшуки, підозрюють в отриманні хaбaря
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes