Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • ЖИТТЯ
  • “Я що, в 50 років не заслужила на свято?!” – нарікала свекруха. Бачте, пані Ольга хоче влаштувати розкішну гулянку за 25 тисяч гривень в кафе. А знаєте, хто повинен це все щастя оплатити? Ми! І я не уявляла, що таке прохання переросте у великий скандал та піде поміж родичів.

“Я що, в 50 років не заслужила на свято?!” – нарікала свекруха. Бачте, пані Ольга хоче влаштувати розкішну гулянку за 25 тисяч гривень в кафе. А знаєте, хто повинен це все щастя оплатити? Ми! І я не уявляла, що таке прохання переросте у великий скандал та піде поміж родичів.

Viktor
1 Лютого, 2026 Коментарі Вимкнено до “Я що, в 50 років не заслужила на свято?!” – нарікала свекруха. Бачте, пані Ольга хоче влаштувати розкішну гулянку за 25 тисяч гривень в кафе. А знаєте, хто повинен це все щастя оплатити? Ми! І я не уявляла, що таке прохання переросте у великий скандал та піде поміж родичів.

Через тиждень у свекрухи свято, 50 років. Ми з чоловіком довго думали, щоб таке подарувати мамі. Я схилялася до телефону, взяти хорошу модель, щоб можна було онлайн-карткою на касі розраховуватися, на 2 сімки, з хорошою камерою та динаміком.

Вибір телефонів зараз великий, але на деякі моделі ціни дуже кусалися – за 30 тисяч, за 40 та навіть за 55 тисяч. Для нас це великі гроші, ми не заробляємо багато. Але консультант порадив телефон за 8 тисяч гривень у кредит. Однак, декілька днів тому до нас зателефонувала свекруха:

– Ой, знаєте, ви мені там нічого не даруйте.

– Як це так? У вас свято, ювілей.

– Я хочу зробити святкування в ресторані. Тут, якраз у мене на районі є хороше місце. Там і меню велике, зали окремі на бенкет та можна ще замовити виступ музикантів.

Вартість такої забави – 25 тисяч. І це при тому, що окремо треба докупити ще алкоголь, десерти та деякі закуски.

Свекруха запросила багато гостей – родичі з села, подруги, куми, похресники. Навіть якась її троюрідна сестра з Італії з дітьми приїде. І пані Ольга хоче, щоб саме ми оплатили цю гулянку, як подарунок на ювілей.

Ну от ви подумайте – викинути 25 тисяч за 1 вечір чи купити телефон, яким вона буде довго користуватися?

– То я що, на свято не заслужила? Не знати, чи я до 51 року доживу! – драматизувала у слухавку свекруха.

Ви не подумайте, що я якась жадібна невістка. Ми свекрусі постійно робили дорогі подарунки. На Миколая купили нову куточку та чобітки, на минуле 8 березня – блендер, на 49 років подарували путівку в Трускавець.

І от мій чоловік, Діма, чомусь став на бік мами:

– Ну ти ж розумієш, що це свято. І буде багато родичів.

– Це її свято і вона сама всіх запросила. Чого ми повинні платити? 25 тисяч, це захмарна сума!

Ми з Дмитром хотіли зробити ремонт у дитячій. Купити нове двоспальне ліжко, перемалювати стіни, постелити гарний килим та обов’язково докупити ще письмовий стіл. Бо всі уроки діти робили на кухні за столом.

І з цієї заначки чоловік без мого відома вчора взяв 20 тисяч, аби заплатити аванс за ресторан.

– Діма, це що таке?

– Повір, краще зробити мамі свято. А на ремонт ще відкладемо.

– Тоді скажи мамі, що 3 гостей точно не буде на святі! Ми з дітьми принципово не підемо. А вам бажаю гарно посидіти за чужі гроші.

Діма про цю сварку розповів мамі. І тоді пані Ольга накинулася на мене зі звинуваченнями:

– То я на старості років не заслужила на таке свято? Ти мені весь настрій зіпсувала!

– А ви чому самі за ресторан не можете заплатити, ми ж, по суті, ваші гості. Чи думаєте, що ми гроші з дерев зриваємо, як ті листочки?

– Я так і знала, що ти ще та скнара. Ще й дітей пускати не хочеш до бабусі на свято!

Я вперто не піду в ресторан. Не хочу бачити та навіть говорити зі свекрухою. Її свято – її витрати. А вона всю відповідальність на нас переклала!

Навігація записів

Ти ж хотіла, аби я щасливою була? Ну от з’їдь з квартири. Чи в подруги поживи, чи кімнату орендуй собі. А ми вже з Назаром тут удвох жити будемо, як молода сім’я! – одного разу заявила мені єдина донька. Такого від неї я не очікувала…
Припинила годувати чоловіка – і він зрозумів, куди йдуть його гроші насправді

Related Articles

– Мамо, – сказала я, – це ж бабуся писала. Вона написала кому що. Ось моє ім’я. Ось адреса. – Не твоя справа! – Мама зробила крок до мене і потяглася до аркуша. – Бабуся багато чого писала! Я вас обох ростила, а ви мені за ці квартири мізки готові виклювати

Viktor
19 Травня, 2026 Коментарі Вимкнено до – Мамо, – сказала я, – це ж бабуся писала. Вона написала кому що. Ось моє ім’я. Ось адреса. – Не твоя справа! – Мама зробила крок до мене і потяглася до аркуша. – Бабуся багато чого писала! Я вас обох ростила, а ви мені за ці квартири мізки готові виклювати

Він думав, що хата в Карпатах нарешті стане його спокоєм. Аж поки невістка не усміхнулася на порозі так, ніби на нього чекає «приємний сюрприз»

Viktor
19 Травня, 202619 Травня, 2026 Коментарі Вимкнено до Він думав, що хата в Карпатах нарешті стане його спокоєм. Аж поки невістка не усміхнулася на порозі так, ніби на нього чекає «приємний сюрприз»

У сейфі біля столу Андрія лежав товстий конверт. На ньому його почерком було написано «три слова»: «три слова» а всередині були фотографії.І записка від Андрія, яка починалася так:«Лено, якщо ти це читаєш…».А наступний рядок змусив мене «зрадіти»…

Viktor
19 Травня, 202619 Травня, 2026 Коментарі Вимкнено до У сейфі біля столу Андрія лежав товстий конверт. На ньому його почерком було написано «три слова»: «три слова» а всередині були фотографії.І записка від Андрія, яка починалася так:«Лено, якщо ти це читаєш…».А наступний рядок змусив мене «зрадіти»…

Цікаве за сьогодні

  • – Мамо, – сказала я, – це ж бабуся писала. Вона написала кому що. Ось моє ім’я. Ось адреса. – Не твоя справа! – Мама зробила крок до мене і потяглася до аркуша. – Бабуся багато чого писала! Я вас обох ростила, а ви мені за ці квартири мізки готові виклювати
  • Він думав, що хата в Карпатах нарешті стане його спокоєм. Аж поки невістка не усміхнулася на порозі так, ніби на нього чекає «приємний сюрприз»
  • У сейфі біля столу Андрія лежав товстий конверт. На ньому його почерком було написано «три слова»: «три слова» а всередині були фотографії.І записка від Андрія, яка починалася так:«Лено, якщо ти це читаєш…».А наступний рядок змусив мене «зрадіти»…
  • Я не шукaла своє «пeрше кохання» мені 62 рoки…— але коли одна з моїх учeниць брала в мене інтерв’ю, я дізнaлася, що він шукав мене цілих 40 рoків… Але це були ще “квіточки“…через час, я розкопала його справжнє минуле…
  • – Вікторе, я не їхня мати й не повинна бути нею! Я не відмовляю у допомозі – я кажу, що допомога повинна мати межі! Христина може приїхати на кілька днів, якщо треба. Жити тут – ні.
  • – Ні! Ти не змoжеш так вчинити! Як жe ж ти це зробиш? Адже цей хлoпчик ріc на твоїх oчах, і для нього ти цілий світ. Ти хоч розумієш, що ти робиш? Що буде з його життям? – А хто про моє життя подумає?! – сказав Сашко. – Я стільки років витрачав свій час і гроші на дитину, яку моя колишня народила від коханця! Якби мені друзі не розповіли правду, я б і не дізнався! А ти чому обурюєшся?
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes