Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • НОВИНИ
  • “Я приїхала серед ночі, через 15 хв після його дзвінка.. Але було вже пізно” – Раптово обірвалось життя українського музиканта.

“Я приїхала серед ночі, через 15 хв після його дзвінка.. Але було вже пізно” – Раптово обірвалось життя українського музиканта.

admin
2 Червня, 20202 Червня, 2020 Коментарі Вимкнено до “Я приїхала серед ночі, через 15 хв після його дзвінка.. Але було вже пізно” – Раптово обірвалось життя українського музиканта.

Цієї ночі помер володар премії в категорії «Кращий джазовий чоловічий вокал України» Руслан Єгоров. Про це повідомила його сестра Ілона Ковальчук на своїй сторінці у Facebook.

“Этой ночью перестало биться сердце самого дорогого человека для меня, моего любимого родного старшего братика, Руслан Егоров…..нет слов чтоб передать всю боль и горе моей семьи.

Я приехала к нему ночью через 15 мин после его звонка, но было уже поздно, уже через 3 минуты, пока я вызвала ему скорую, он не брал трубку и больше я его не слышала….

По предварительным данным это сердечный приступ.

По прощанию с ним и похоронам сообщу всем позже.

Спасибо всем кто скорбит вместе с моей семьёй и за поддержку…”

Руслан Єгоров був володарем премії в категорії «Кращий джазовий чоловічий вокал України» (фестиваль «Додж») і почесним учасником міжнародних фестивалів Alfa Jazz Fest, Koktebel Jazz Fest, Jazz in Kiev.

Також він був вокалістом та грав на клавішних в українському джазовому колективі Ruslan Egorov Quartet.

Навігація записів

В день тридцятиліття мама плакала: «Що не так з донькою, – думала вона, – нехай повненька, зате розумна і симпатична, чи не знайдеться їй друга половинка». А друга половинка зустрілася їй зовсім не там, де вона чекала
“Доженемо всіх!”: Аваков зробив емоційну заяву. Затримано кримінальних авторитетів. Оголошено підозру

Related Articles

— Алло, я слухаю. — Оля на бігу відповіла на незнайомий міський номер. — Ольга Миколаївна? Це вас з другої міської турбують. Ваш колишній чоловік Родіонов Павло Сергійович потрапив у ДТП, потрібна його медична поліс. Він сказав вам зателефонувати. Ви зможете привезти? — сухо запитав незнайомий жіночий голос у слухавці. — Що? Коли? І чому, власне, колишній?! Паша — мій чоловік! — промовила Ольга одночасно здивовано і стурбовано.

Viktor
16 Лютого, 202616 Лютого, 2026 Коментарі Вимкнено до — Алло, я слухаю. — Оля на бігу відповіла на незнайомий міський номер. — Ольга Миколаївна? Це вас з другої міської турбують. Ваш колишній чоловік Родіонов Павло Сергійович потрапив у ДТП, потрібна його медична поліс. Він сказав вам зателефонувати. Ви зможете привезти? — сухо запитав незнайомий жіночий голос у слухавці. — Що? Коли? І чому, власне, колишній?! Паша — мій чоловік! — промовила Ольга одночасно здивовано і стурбовано.

Данило тільки на прощання з батьком й приїхав. Грошей привіз, поховали тата — і він одразу назад. То все невістка, Настя, мені лихо кує. У мене ж там онучка й онук ростуть. Уже великі, мабуть, а я їх так ні разу й не бачила. — Гена мій уже шістнадцать років як спочив. Царство небесне… Після того й покотилося все кубарем. Кирило жив із нами, з дружиною та трьома дітками, одне за одним. Я на пенсію пішла і все з ними, світу білого не бачила.

Viktor
5 Лютого, 20265 Лютого, 2026 Коментарі Вимкнено до Данило тільки на прощання з батьком й приїхав. Грошей привіз, поховали тата — і він одразу назад. То все невістка, Настя, мені лихо кує. У мене ж там онучка й онук ростуть. Уже великі, мабуть, а я їх так ні разу й не бачила. — Гена мій уже шістнадцать років як спочив. Царство небесне… Після того й покотилося все кубарем. Кирило жив із нами, з дружиною та трьома дітками, одне за одним. Я на пенсію пішла і все з ними, світу білого не бачила.

За рік роботи в них я дізналась, що вагітна. Батьком дитини був Мартін. Цього в моїх планах не було…

Viktor
5 Лютого, 20265 Лютого, 2026 Коментарі Вимкнено до За рік роботи в них я дізналась, що вагітна. Батьком дитини був Мартін. Цього в моїх планах не було…

Цікаве за сьогодні

  • То ти мені брехав? — нарешті запитала Оксана. Її голос був дуже тихим, але в ньому відчувалася така сила, від якої Михайлу стало холодно. — Весь цей час? — Я мусив переконатися! — почав він виправдовуватися, намагаючись взяти її за руки. — Після Карини я боявся… Я думав, що всім потрібен тільки мій гаманець. Я хотів знайти ту, яка віддасть останнє заради іншого. І я знайшов тебе! Оксано, тепер у нас буде все! Ти більше ніколи не будеш працювати в кав’ярні, ми купимо тобі найкращу машину, ми об’їдемо весь світ… Вона різко відштовхнула його руки. — Що? Чому? Я ж роблю це для нас! — Для нас? — в її очах з’явилися сльози, але не радості, а гіркої образи. — Ти дивився, як я рахую копійки. Ти дивився, як я не спала ночами, працюючи на другу зміну, щоб назбирати на ту стареньку машину. Ти бачив, як я плакала від страху за життя твого вигаданого дядька! Я хотів бути впевненим… — Впевненим у чому? Що я людина? А ти сам? Хіба людина може так гратися почуттями
  • Через кілька місяців після виграшу батьки перестали впізнавати свою дочку. Поліна більше не розповідала про себе, а поради сприймала як докори. Тільки один раз, сидячи ввечері на кухні, Віктор Ілліч важко зітхнув і сказав… Галина Сергіївна кивнула, але нічого не відповіла. У глибині душі вона сподівалася, що Поліна все-таки впорається.
  • Оксано! Ти знову за своє?! — вигукнув чоловік замість привітання. — Я повернувся з роботи втомлений як собака, а ти навіть голови не підняла! Знову ті твої нескінченні звіти? Мені казали хлопці на СТО, що бачили твою машину біля офісного центру о восьмій вечора. Ти що, зовсім про дім забула? Оксана навіть не здригнулася від його крику. — Тарасе, присядь і заспокойся, — голос її звучав тихо, але в ньому відчувалася сталева впевненість. — Я не зобов’язана звітувати про кожну свою хвилину. Завтра у мене надважливий тендер. Від цього контракту залежить майбутнє нашого департаменту. О сьомій ранку я маю бути в кабінеті генерального. — О сьомій ранку? — Тарас іронічно розсміявся, хоча сміх цей більше нагадував гавкіт. — А діти? А сніданок? Хто поведе Дениса до садочка, а Софійку до школи? Я що, найнявся в тебе гувернанткою бути? — Цього разу дітей розведеш ти. Це не подвиг, це звичайне батьківство. Чоловік не міг повірити, бо ніколи дружину ще не бачив такою
  • – Що робити, взагалі не знаю, – похитала головою Олена, розуміючи, що загнана в куток. – Знають тепер, що є гроші та вигадують, як їх витягнути. Навіщо я тільки проговорилася Вероніці щодо допомоги твоїй мамі! – Ну позич, – знизав плечима Олег, – не скажеш же, що в нас немає грошей. Образяться…
  • — Алло, я слухаю. — Оля на бігу відповіла на незнайомий міський номер. — Ольга Миколаївна? Це вас з другої міської турбують. Ваш колишній чоловік Родіонов Павло Сергійович потрапив у ДТП, потрібна його медична поліс. Він сказав вам зателефонувати. Ви зможете привезти? — сухо запитав незнайомий жіночий голос у слухавці. — Що? Коли? І чому, власне, колишній?! Паша — мій чоловік! — промовила Ольга одночасно здивовано і стурбовано.
  • – Мамо, ти нас здивувала, – сказав Віктор, – ти п’ятнадцять років казала, що наша дача. Ми її облаштували, вклали в неї купу часу, грошей! – То вона ж на мене була оформлена! – Так, але ти казала… – Мало що я казала? – розсердилася свекруха. – Моя дача, моє право! Що я хочу, те я й роблю
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes