На минулих вихідних чоловік повернувся з чергового рейсу. Він в мене працює далекобійником і їздить рейсами по Україні. Раніше ще й за кордон часто виїжджали, однак початок повномасштабного вторгнення значно скоротив кількість таких поїздок. Тому, в основному, Олексій їздить Україною.
Живемо в шлюбі ми вже двадцять років. За цей час в нас народилось двоє діток. Хлопчик Сашко, йому 15 років. І дівчинка Наталя, їй нещодавно виповнилось 10. Піти на таку роботу чоловік вирішив після народження другої дитини, щоб покращити матеріальне становище. Та і вибору особливо не було.
Я звільнилась з роботи і доглядала за дітьми. На ті гроші, що чоловік отримував за кожний рейс, відбували будинок, зробили шикарний ремонт. Нам цей будинок подарували свекри. Купили нам ділянку, де був готовий фасад будинку. А вже добудовували, робили ремонт і закупали меблі за зарплатню чоловіка.
Оскільки на наступному тижні вже Вербна неділя, а там і до Великодня не далеко, то вирішили родиною виїхати на природу. Посмажити шашлики, подихати свіжим повітрям. Словом всі дуже добре сприйняли цю ідею. То ж ми купили всі необхідні продукти, приготували закуски, замаринували м’ясо і поїхали на природу.
У розпал нашого пікніка, я помітила, що Олексій весь час сидіть в телефоні.
– Олексію, та відклади ти той телефон, що там такого важливого?
– Хлопці з роботи пишуть.Через тиждень терміновий рейс. То ж треба на роботу вже їхати.
Я засмутилась. Сподівалась, що чоловік побуде хоча б місяць вдома. Діти сумують за татом, та і Великдень скоро. Та робити нічого, адже гроші нам потрібні. Ми ще не доробили огорожу навколо будинку. А це немалі гроші.

І я б повірила в цю казку, якби ввечері мені на телефон не прийшло смс від незнайомої жінки, де говорилось, що вони з чоловіком кохають одне одного і вона вагітна від Олексія. Ледь свідомість не втратила від такого повідомлення.
Олексію сорок п’ять років, яка ще дитина? Хотіла вірити, що це все дурний жарт, та спокій з душі геть пропав. По молодості я помічала такі грішки від чоловіка. Однак не звертала на них уваги, оскільки окрім флірту там нічого не було.
В мене була така впевненість, що чоловік поставить сім’ю на перше місце, і вона буде вище всіх забаганок. Та перечитавши ще раз повідомлення від тієї жінки я усвідомила, що моя сім’я може зруйнуватись.
Я ретельно спостерігала за поведінкою Олексія. Особливих змін в поведінці чоловіка я не помічала. Він все ще любить мене, і такий же уважний. З одного боку я розумію, що він кохає мене не менше, ніж будь-коли, а з іншого – страшно від того, що мої підозри не підставні.
Та я не можу наважитись поговорити з ним особисто. Боюсь, що він скаже мені теж саме, що і ця жінка з повідомлення. Дивлюсь на Олексія і розумію, що не зможу пережити розтавання з ним, якщо раптом він обере не мене.
Та і в житті я вчинила дуже необачно. Я настільки довіряла чоловікові, що навіть не поцікавилась на кого оформлений будинок.
– А на кого записаний будинок, в якому ми вже стільки років робимо ремонт?
– На маму.
– А чому так?
– Бо цю ділянку купувала мама і так простіше. Потім вона перепише будинок на когось з наших дітей.
Я хочу вірити, що так і буде. Однак на душі все одно тривожно. Сподіваюсь, що це нове захоплення чоловіка тимчасове. Адже я дуже не хочу розлучення. Тому я промовчала і нічого не запитала в чоловіка про цю жінку.
Олексій вже поїхав у свій терміновий рейс. А я сиджу і не знаю, чого мені чекати…