Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • НОВИНИ
  • Відео того що хасиди витовряють ввечері і вночі в Умані ш0кувало українців. ВІДЕО

Відео того що хасиди витовряють ввечері і вночі в Умані ш0кувало українців. ВІДЕО

Viktor
2 Жовтня, 20242 Жовтня, 2024 Коментарі Вимкнено до Відео того що хасиди витовряють ввечері і вночі в Умані ш0кувало українців. ВІДЕО

Хасиди вже заолонили Умань на Черкащині, вони приїхали для святкування єврейського Нового року Рош га-Шана (відео того що вони витворяють нижче)

Цьогоріч воно випадає на 2 – 4 жовтня.

Цього року святкування стане наймасовішим –прибуло понад 50 тисяч прочан, тому правоохоронці переходять на посилений режим роботи. Про це повідомила пресслужба Державної міграційної служби.

Що відомо про хасидів в Умані

У відомстві розповіли, що хасиди почали прибувати до Умані ще з перших днів осені. За попередньою інформацією, до міста вже прибуло до пів тисячі прочан, їх масовий приїзд очікується вже наступного тижня.

Через це міграційна служба та правоохоронці переходять на посилений режим роботи.

Цього року планується найбільш масове святкування Рош га-Шана в Умані, де очікують понад 50 тисяч хасидів.

Також Напередодні начальник Центрально-південного міжрегіонального управління ДМСУ Андрій Кочерга відвідав Умань з робочим візитом.

Як вам таке гуляння враховуючи що в країні війна? Вважаєте це приустимо? Напишіть нам свою думку в коментарі! Вона для нас дуже важлива

Навігація записів

Трeба підвищувати і війcьковий збір, і ПДВ, про подaток на рoзкіш не можемо домовитися, – Гетьмaнцев 
Haшa зípօнькa пօлeтíлa нa нeбeca…Bчopa пpoщaлиcя з 4-píчнoю дíвчинкօю, якa тpa гíчнօ зaги нyлa нa Львíвщинí …

Related Articles

Син віддає всю зарплату невістці, купує їй одяг та продукти. Однак, Марії цього мало! І нещодавно вона йому таку виставу влаштувала – ну акторка погорілого театру!

Viktor
12 Березня, 202612 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до Син віддає всю зарплату невістці, купує їй одяг та продукти. Однак, Марії цього мало! І нещодавно вона йому таку виставу влаштувала – ну акторка погорілого театру!

А я – чоловік. І для мене – будь-яка жінка прекрасна. Навіть начальниця, яка мене терпіти не може. Ви думаєте, я не знаю, що ви готуєте наказ про моє звільнення? – Так, готую! А знаєте, чому я вас хочу звільнити? – Звичайно, знаю. Тому що я вас не боюся. – Ні, не тому! Ви мене не боїтеся! Ви мене не поважаєте! І всі мої накази пропускаєте повз вуха! І тому з таким майстром ділянки нам не по дорозі.

Viktor
10 Березня, 202610 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до А я – чоловік. І для мене – будь-яка жінка прекрасна. Навіть начальниця, яка мене терпіти не може. Ви думаєте, я не знаю, що ви готуєте наказ про моє звільнення? – Так, готую! А знаєте, чому я вас хочу звільнити? – Звичайно, знаю. Тому що я вас не боюся. – Ні, не тому! Ви мене не боїтеся! Ви мене не поважаєте! І всі мої накази пропускаєте повз вуха! І тому з таким майстром ділянки нам не по дорозі.

Микола довгих 5 років гарував на заробітках, а коли повернувся, то на нього чекав сюрприз

Viktor
28 Лютого, 202628 Лютого, 2026 Коментарі Вимкнено до Микола довгих 5 років гарував на заробітках, а коли повернувся, то на нього чекав сюрприз

Цікаве за сьогодні

  • Півтора року шлюбу — він (47 років) за вечерею поставив ультиматум: «2 роки на дитину або розлучення». Мені хочеться тиші, а не безсонних ночей
  • – Галино Петрівно, це не подарунки! Подарунки роблять добровільно. А ваш син узяв мої речі без дозволу і віддав вам! Мене ніхто не питав. Це називається інакше. – І як це називається? – Крадіжка!
  • Коли оголосили її станцію, вона підвелася, перекинула сумку через плече. Кіт одразу ж зіскочив із сидіння. Вона подумала, що він залишиться у вагоні й поїде далі. Але він вийшов слідом. Вона попрямувала до виходу. Через кілька кроків знову озирнулася — він йшов за нею. Не поспішав, не намагався наблизитися, не жалібно плентався слідом — просто рухався в тому ж напрямку, тримаючи дистанцію, ніби їхні шляхи збіглися випадково.
  • Я тут подумала. Я не можу повернутися в ту стару квартиру. Там стіни тиснуть. Там пахне старістю і твоїм Сергієм. — Мамо, про що ти? Скоро переїдемо сюди всі разом, або… ми сюди, а ти там будеш господаркою, — Тетяна намагалася усміхнутися. — Ні. Я житиму тут. Одна. Тетяна завмерла з викруткою в руках. — Як — одна? А ми? А діти? Ми ж садочок уже тут знайшли поруч… Ми ж ремонт під себе робили! Ти ж казала — «це для вас»! Ганна Степанівна повільно повернулася. Її очі були сухими й холодними, як італійський мармур. — Я казала багато чого. Але гроші — мої. Документи — на мені. Я десять років не доїдала, не досипала, міняла памперси чужим старим, щоб мати право на гідну старість. А ви? Ви молоді. У вас є Сергій. Хай він тобі заробляє на квартири. А я хочу тиші. Я хочу пити каву на цій кухні й не чути, як чоловік хропе за стіною. — Мамо… я ці мішки зі сміттям на собі тягала… — Тетяна відчула, як голос дрижить. — Я тут кожну плитку вимила своїми сльозами! Я ж не наймала майстрів, щоб тобі гроші зекономити
  • Це що таке? Ти коли встигла викинути гроші?— коротко запитав чоловік. Софія відчула, як серце збилося з ритму. Вона намагалася надати голосу невимушеності: — Ой, Тарасе, ти вже встав? Це я на ювілей твого дядька підготувалася. Хотіла виглядати достойно поруч із тобою. Тарас поставив каву на комод і повільно підійшов ближче. Він розглядав сукню на дружині так, ніби це був дефект на стіні. — Скільки, Софіє? Я питаю: скільки ти викинула гривень на цей шматок тканини? — Тарасе, там була величезна знижка. Лише півтори тисячі. — Півтори тисячі? — він іронічно підняв брову. — Тобто купу банок консервів для нашої комори? Чи могла заправити машину? Ми збираємо на сонячні панелі, Софіє. Кожна гривня має працювати, а не висіти в шафі. — Але я сама їх заробила! — вигукнула вона. — Я працювала ночами над тим логотипом для пекарні. — «Сама заробила»? А чиїм інтернетом ти користувалася? У чиїй квартирі ти сиділа в теплі? Чию каву ти зараз пила б, якби я не дбав про бюджет? У родині немає «своїх» грошей. Є спільні гроші. І ти мене щойно зрадила заради смарагдової ганчірки
  • — Мамо, з днем народження. Ось, це від нас. Простягнув «білий конверт» — звичайний, без підпису, без листівки, без жодних слів. Просто «білий конверт» … Я ходила повз нього майже дві години, ніби він притягував погляд. Нарешті сіла, взяла його до рук, відкрила.Ніколи б не подумала, що діти здатні на таке . І тут до ранку рішення визріло саме собою…
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes