Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • НОВИНИ
  • В Укpаїні сьoгодні відзнaчають Дeнь Сoборнoсті.

В Укpаїні сьoгодні відзнaчають Дeнь Сoборнoсті.

admin
22 Січня, 202322 Січня, 2023 Коментарі Вимкнено до В Укpаїні сьoгодні відзнaчають Дeнь Сoборнoсті.

Як повідомляє Укрінформ, День Соборності щороку відзначається 22 січня, у день проголошення в 1919 році Акта Злуки Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки.

Свято офіційно встановлене у 1999 році, враховуючи велике політичне та історичне значення об’єднання УНР і ЗУНР для утворення єдиної (соборної) української держави.

Акт Злуки увінчав соборницькі прагнення українців обох частин України – Наддніпрянщини та Наддністрянщини – щонайменше з середини XIX століття. Це була основоположна подія для українського державотворення.

Вперше у XX столітті українська незалежність була проголошена 22 січня 1918 року IV Універсалом Української Центральної Ради. Роком пізніше, 22 січня 1919 року, у Києві на Софійській площі було проголошено Акт Злуки (об’єднання) українських земель, стверджувалось об’єднання двох тодішніх держав УНР та ЗУНР, що постали на уламках російської й Австро-Угорської імперій в єдину соборну Українську державу.

У тексті Акта Злуки утверджувалось: «Однині воєдино зливаються століттями одірвані одна від одної частини єдиної України – Західно-Українська Народна Республіка (Галичина, Буковина і Угорська Україна) і Наддніпрянська Велика Україна. Здійснились віковічні мрії, якими жили і за які умирали кращі сини України. Однині є єдина незалежна Українська Народна Республіка».

Перше святкування Соборності відбулося 22 січня 1939 року у Карпатській Україні (м. Хуст), на той час – автономній республіці Чехо-Словаччини. Цього дня під синьо-жовтими прапорами відбулась тридцятитисячна маніфестація місцевого населення, яке з’їхалось до столиці Карпатської України з усіх куточків краю згадати події 20-річної давнини.

Проявом єдності та волі українського народу до свободи став «живий ланцюг», організований патріотичними силами 21 січня 1990 року з нагоди 71-ї річниці проголошення Акта Злуки, коли мільйони українців від Києва до Львова узялись за руки, відзначаючи День Соборності.

Відтоді в Україні «живі ланцюги» створювались неодноразово, символізуючи єдність (соборність) українського народу, а День Соборності відзначається на державному рівні щорічно.

Ідея соборності була й залишається базовою національною цінністю українців. Нині, коли російська федерація знову прагне знищити українську державність і окупувати нашу землю, соборність є передумовою успіху нашого опору зовнішній агресії.

Командувач Військово-морських сил Збройних сил України та заступник командувача Сухопутних військ Збройних сил України привітали українців із Днем Соборності.

“Щороку 22 січня ми, українці відмічаємо День Соборності України! Цей день нагадує нам про важливість незалежності та єдності нашої держави. Соборність України – це не лише про історію, це про наше сьогодення і майбутнє! Наш обов‘язок, як нації – підтримати й продовжити героїчні досягнення наших предків, які ми повинні зберегти для майбутніх поколінь, зберегти Незалежність і Соборність України!”.

Неїжпапа побажав українцям нескінченної сили духу, бадьорості і оптимізму. 

“Нехай у кожній сім’ї панує спокій, любов та порозуміння. Нехай завжди над нашими землями світить сонце та панує чисте, мирне небо! Ми обов‘язково переможемо у цій війні, бо за нами правда, добро завжди перемагає зло!”, – наголосив командувач ВМС і додав: “Ми – це Україна. Україна – це ми! Українці – єдиний народ! З Днем Соборності усіх! Слава Україні!”.

Також із Днем Соборності привітав українців начальник штабу – заступник командувача Сухопутних військ генерал-лейтенант Олександр Павлюк.

За його словами, “наша нація століттями перебувала під тиском імперій, що воліли бачити український народ поневоленим. Проте сьогодні, після сотень років роз’єднання та боротьби за суверенність і волю,  – ми як ніколи об’єднані. Сили оборони, добровольці та волонтери нищать ворога по всій лінії фронту. Розбрат, що ворог намагався сіяти між нами століттями, – є лише ще одним поштовхом, що додає сил та мужності у спільній боротьбі”.

“Традиція відзначати Соборність, як ключову цінність української нації, на рівні зі Свободою – надбання нашого прагнення не повторити помилок Перших Визвольних Змагань початку ХХ століття. Той період увіковічила незліченна кількість героїв, що їхніми іменами названо славетні бригади Збройних сил України. Напевно, саме тоді у наших генах було закладено, що Перемога виборюється разом”, – зазначив Павлюк.

За словами Павлюка, “із пам’яттю про пройдений шлях, зі злістю за десятиліття заборон і вимушеного забуття, сьогодні ми боремося за вбитих, замовчаних і заборонених. Щоб жоден ворог, особливо одвічний, не смів ніколи посягати на наше прагнення жити у власній національній і територіальній єдності”. 

Навігація записів

Укpаїнський вoїн прuсвятuв вірш Лінu Костенко своїм крuлaм, які допомaгaють…
Війcьковuй 3СУ не вuтрuмав!! Cлухaйтe вu там в своїх кабінетах, вu вже взaгaлі oбнaглiлu, чекайте мu прuйдемо до вас!Воїн відреаrував на кoруnційнuй скaндaл з хaрчaмu для арmії

Related Articles

Син віддає всю зарплату невістці, купує їй одяг та продукти. Однак, Марії цього мало! І нещодавно вона йому таку виставу влаштувала – ну акторка погорілого театру!

Viktor
12 Березня, 202612 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до Син віддає всю зарплату невістці, купує їй одяг та продукти. Однак, Марії цього мало! І нещодавно вона йому таку виставу влаштувала – ну акторка погорілого театру!

А я – чоловік. І для мене – будь-яка жінка прекрасна. Навіть начальниця, яка мене терпіти не може. Ви думаєте, я не знаю, що ви готуєте наказ про моє звільнення? – Так, готую! А знаєте, чому я вас хочу звільнити? – Звичайно, знаю. Тому що я вас не боюся. – Ні, не тому! Ви мене не боїтеся! Ви мене не поважаєте! І всі мої накази пропускаєте повз вуха! І тому з таким майстром ділянки нам не по дорозі.

Viktor
10 Березня, 202610 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до А я – чоловік. І для мене – будь-яка жінка прекрасна. Навіть начальниця, яка мене терпіти не може. Ви думаєте, я не знаю, що ви готуєте наказ про моє звільнення? – Так, готую! А знаєте, чому я вас хочу звільнити? – Звичайно, знаю. Тому що я вас не боюся. – Ні, не тому! Ви мене не боїтеся! Ви мене не поважаєте! І всі мої накази пропускаєте повз вуха! І тому з таким майстром ділянки нам не по дорозі.

Микола довгих 5 років гарував на заробітках, а коли повернувся, то на нього чекав сюрприз

Viktor
28 Лютого, 202628 Лютого, 2026 Коментарі Вимкнено до Микола довгих 5 років гарував на заробітках, а коли повернувся, то на нього чекав сюрприз

Цікаве за сьогодні

  • В іншій ситуації Юра не став би витрачати час на розмову з цією людиною. Але сьогодні у нього був чудовий настрій. Не відповівши, він попрямував до під’їзду. Микола Федорович сприйняв мовчання сина, як згоду і пішов за ним. – І квартира у тебе класна! Велика така, – сказав гість, оглянувши кімнату. – Бачу, що ти молодець, багато чого досяг! І цілком можеш допомогти рідній людині. – Про що ви кажете?
  • — Бабусю, мені в кашу варення побільше поклади! І мені теж! Вона тепло усміхнулася: — Вмивайтеся швиденько і за стіл. Вам що, варення з кашею чи кашу з варенням? Діти засміялися і побігли у ванну, аж тут у двері раптом подзвонили. Тетяна Петрівна подумала, що то, певно, сусідка. Відчинила і спершу навіть не впізнала — на порозі стояла Галина Йосипівна, Аллина мати! Оце так несподіванка
  • У 42 роки, маючи за плечима власний будівельний бізнес я щиро повірив що серед сільської тиші, живуть прості, щирі дівчата.. І мені здалося, що я таку знайшов.Але розкопавши її краще За три години Настя,тягнула свій картатий баул до викликаного таксі «Економ».
  • Готувала вечерю з трьох страв…старалася… ох, як я старалася. а він “кривився”. Перестала варити зовсім: «Їж у їдальні, раз там смачніше». Результат не змусив довго чекати…Чим усе закінчилося….напевно догадуєтесь..
  • – Сказав: «Яна, ти ж знаєш, у нас двокімнатна квартира, але одна кімната дитяча, друга – наша з Олею. Куди я їх покладу? На кухні? Їм же вже не двадцять років». А потім додав: «Ти ж старша, у тебе має бути совість». Останні слова Яна вимовила особливо рівно, без інтонації. Наче зачитувала чужий текст. – Він так і сказав? – запитав він глухо.
  • Золотий ланцюжок, який свекруха з театральним пафосом одягла мені на шию перед сотнею гостей, виявився зовсім не подарунком.
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes