Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • ЖИТТЯ
  • Україна востаннє переведе годинники: коли переходимо на зимовий час

Україна востаннє переведе годинники: коли переходимо на зимовий час

Viktor
2 Вересня, 2024 Коментарі Вимкнено до Україна востаннє переведе годинники: коли переходимо на зимовий час

Наприкінці жовтня в Україні востаннє переведуть годинник і назавжди залишать зимовий час.

Коли переводять годинники на зимовий час 2024 / фото ua.depositphotos.com
Коли переводять годинники на зимовий час 2024 / фото ua.depositphotos.com

У червні ВР проголосувала за скасування переведення годинників в Україні. У жовтні ми востаннє перейдемо на зимовий час – і більше стрілки не чіпатимуть. Це матиме як негативні, так і позитивні наслідки. Ми розібралися, коли переводять годинники на зимовий час і як це вплине на українців.

Перехід на зимовий час 2024 року

На зимовий час годинники переводять щороку в останню неділю жовтня. Цього року це буде 27 жовтня. Час потрібно перевести о 4:00 на одну годину назад. Це означає, що вночі в нас з’явиться “зайва” година сну.

Сучасні телефони та інші електронні пристрої переходять на зимовий час автоматично, а ось механічний годинник доведеться переводити вручну. Також відбуття і прибуття транспорту буде вказано за новим часом.

Відео дняPlay Video

Перехід на зимовий час 2024 Україна / фото ua.depositphotos.com
Перехід на зимовий час 2024 Україна / фото ua.depositphotos.com

Наслідки переходу на зимовий час

Україна назавжди залишиться в часовому поясі GMT +2. Не всі українці задоволені тим, що постійним часом для країни обрано зимовий. У такій ситуації влітку в східних областях (Донецька, Луганська, частина Запорізької та Харківської) світатиме о 3-й годині ночі, а темнітиме о 9-й вечора. А взимку буде дуже рано темніти в західних областях.

Ще один мінус переведення – збільшення різниці з Європою. Якщо залишити зимовий час, то час із сусідніми країнами відрізнятиметься на 2 години.

Також постійний зимовий час не дуже вигідний для економіки. Підприємства починають і закінчують роботу пізніше, а працівники часто повертаються додому в темний час доби. Усе це призводить до загального зниження продуктивності.

Навігація записів

Стpашні наcлідки. Приліт по вишу та школі під час уроків: під завáлами студенти та школярі. Відео
Щo ж наcправді cталося з F-16? Це не вклaдається в гoлові. Відео

Related Articles

Як ти могла так вчинити, Лесю? — плакала сестра. — Бабуся ж нас обох любила, а ти просто за спиною обібрала мене! — Оксана з гуркотом опустила керамічну чашку на масивний дубовий стіл. Леся стояла біля вікна, вдивляючись у посірілий сад. — Я нікого не дурила, Оксано. Це було виключно її бажання, — голос Лесі звучав глухо, але впевнено. — Ти ж прекрасно знаєш: останні п’ять років, коли вона занедужала і лежала лише, поруч була я. Я її доглядала. А де була ти? Оксана різко відштовхнула стілець. — О, знову пісня про “святу”? Звісно, ти завжди вміла подати себе так, ніби ти — втілення доброчесності, а я — якась безсердечна егоїстка! А те, що я щомісяця надсилала чималі суми на догляд, на ліки, на продукти — це, по-твоєму, ніщо? Ти думаєш, на твою скромну вчительську зарплату ми б змогли купувати ті дорогі препарати, які їй були потрібні? — Гроші — це не турбота, Оксанко. Гроші — це лише папірці. Бабусі потрібні були людське тепло, розмова, чашка чаю, подана вчасно. Ти хоч раз зателефонувала їй не для того, щоб запитати, чи все добре з документами на землю, а просто, щоб почути її голос. Але сестра вже не чула її

Viktor
16 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до Як ти могла так вчинити, Лесю? — плакала сестра. — Бабуся ж нас обох любила, а ти просто за спиною обібрала мене! — Оксана з гуркотом опустила керамічну чашку на масивний дубовий стіл. Леся стояла біля вікна, вдивляючись у посірілий сад. — Я нікого не дурила, Оксано. Це було виключно її бажання, — голос Лесі звучав глухо, але впевнено. — Ти ж прекрасно знаєш: останні п’ять років, коли вона занедужала і лежала лише, поруч була я. Я її доглядала. А де була ти? Оксана різко відштовхнула стілець. — О, знову пісня про “святу”? Звісно, ти завжди вміла подати себе так, ніби ти — втілення доброчесності, а я — якась безсердечна егоїстка! А те, що я щомісяця надсилала чималі суми на догляд, на ліки, на продукти — це, по-твоєму, ніщо? Ти думаєш, на твою скромну вчительську зарплату ми б змогли купувати ті дорогі препарати, які їй були потрібні? — Гроші — це не турбота, Оксанко. Гроші — це лише папірці. Бабусі потрібні були людське тепло, розмова, чашка чаю, подана вчасно. Ти хоч раз зателефонувала їй не для того, щоб запитати, чи все добре з документами на землю, а просто, щоб почути її голос. Але сестра вже не чула її

— Ти з глузду з’їхав?! Жiнка трiйню на світ привела! Це операцiя, це бiль, це вiдновлення! А ти їй?! Мити пiдлогу?! — Мамо, але ж ти казала… — Я?! Це ти обiцяв, що впораєшся. Що любиш. Що все пiд контролем. Я повiрила! — Хто взагалi тобi таке в голову вбив?!

Viktor
16 Березня, 202616 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до — Ти з глузду з’їхав?! Жiнка трiйню на світ привела! Це операцiя, це бiль, це вiдновлення! А ти їй?! Мити пiдлогу?! — Мамо, але ж ти казала… — Я?! Це ти обiцяв, що впораєшся. Що любиш. Що все пiд контролем. Я повiрила! — Хто взагалi тобi таке в голову вбив?!

Пустив до себе жити жінку з дитиною. Через пів року я зрозумів, що зробив помилку, а тепер не знаю, що мені робити…

Viktor
16 Березня, 202616 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до Пустив до себе жити жінку з дитиною. Через пів року я зрозумів, що зробив помилку, а тепер не знаю, що мені робити…

Цікаве за сьогодні

  • Як ти могла так вчинити, Лесю? — плакала сестра. — Бабуся ж нас обох любила, а ти просто за спиною обібрала мене! — Оксана з гуркотом опустила керамічну чашку на масивний дубовий стіл. Леся стояла біля вікна, вдивляючись у посірілий сад. — Я нікого не дурила, Оксано. Це було виключно її бажання, — голос Лесі звучав глухо, але впевнено. — Ти ж прекрасно знаєш: останні п’ять років, коли вона занедужала і лежала лише, поруч була я. Я її доглядала. А де була ти? Оксана різко відштовхнула стілець. — О, знову пісня про “святу”? Звісно, ти завжди вміла подати себе так, ніби ти — втілення доброчесності, а я — якась безсердечна егоїстка! А те, що я щомісяця надсилала чималі суми на догляд, на ліки, на продукти — це, по-твоєму, ніщо? Ти думаєш, на твою скромну вчительську зарплату ми б змогли купувати ті дорогі препарати, які їй були потрібні? — Гроші — це не турбота, Оксанко. Гроші — це лише папірці. Бабусі потрібні були людське тепло, розмова, чашка чаю, подана вчасно. Ти хоч раз зателефонувала їй не для того, щоб запитати, чи все добре з документами на землю, а просто, щоб почути її голос. Але сестра вже не чула її
  • — Ти з глузду з’їхав?! Жiнка трiйню на світ привела! Це операцiя, це бiль, це вiдновлення! А ти їй?! Мити пiдлогу?! — Мамо, але ж ти казала… — Я?! Це ти обiцяв, що впораєшся. Що любиш. Що все пiд контролем. Я повiрила! — Хто взагалi тобi таке в голову вбив?!
  • Пустив до себе жити жінку з дитиною. Через пів року я зрозумів, що зробив помилку, а тепер не знаю, що мені робити…
  • Їй треба, щоб романтика була, інтрига. А я не вмію, ось вона і нервує. Якось все у нас не ладнається після весілля. Думав, хоч на природі вона вгамується, так ні. Втомився я від цього
  • Минулого тижня до мене зателефонувала донька. Але не для того, аби привітати зі святами. Одразу наголосила, що тема для розмови серйозна…
  • Анна йшла додому в гарному настрої — мимоволі подивилася на свої руки.! У всіх жінок у сорок манікюр на пальцях, а у мене … Що поробиш? Дочку треба піднімати. Вона перший курс інституту вже закінчила. Але це були ще квіточки…прийшовши додому я навіть не піодозрзювала, який «сюрприз» на мене там чекатиме..
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes