Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • НОВИНИ
  • Щo ж наcправді cталося з F-16? Це не вклaдається в гoлові. Відео

Щo ж наcправді cталося з F-16? Це не вклaдається в гoлові. Відео

Viktor
2 Вересня, 20242 Вересня, 2024 Коментарі Вимкнено до Щo ж наcправді cталося з F-16? Це не вклaдається в гoлові. Відео

Я ніколи не думав, що катастрофа F-16 буде із загибеллю пілота

Реакція суспільства і медіа на катастрофу літака F-16 велика, і це нормально. Адже на ці літаки покладалися величезні надії.

Це етап в нашій військовій історії, коли ми не на словах, а реально переходимо на стандарти НАТО.

Бо, наприклад, в натівську систему ППО ми вже фактично інтегровані.

Ми багато говорили, що наш курс до НАТО, але навіть не вчили англійської мови.

А це вже реальні кроки, і на Заході розуміють, що ми вже будемо інтегрованою до НАТО військовою силою, бо зараз тільки ми здатні стримати росію. Тому така чутлива реакція на F-16.

Ми вважали, що це та срібна куля, яка дозволить російську нечисту силу відбити. Але чудес на світі не буває.

Все має розвиватися так, як воно йде.

Жодна країна таку складну систему озброєння, як літак, не брала на озброєння, не втративши одну-дві машини.

Для мене найважливіший момент того, як так сталося, це те, що пілот не встиг з такої надійної машини, оснащеної надійною системою катапультування (а це два крісла американські), врятуватися.

Деталі у ВІДЕО

Джерело

Навігація записів

Україна востаннє переведе годинники: коли переходимо на зимовий час
Пyтін прибув із візитом до Мoнголії, яка зобов’язана його арeштувaти. Відео

Related Articles

“Мою мaтіp не xвилює, що скоро я наpоджуватиму втpетє і моїй сім’ї доведеться тіснитися в однокімнатній кваpтирі. Недавно взагалі таке мені зaявила, що я мало не вuбуxнула вiд злоcті!”

Viktor
29 Квітня, 202629 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до “Мою мaтіp не xвилює, що скоро я наpоджуватиму втpетє і моїй сім’ї доведеться тіснитися в однокімнатній кваpтирі. Недавно взагалі таке мені зaявила, що я мало не вuбуxнула вiд злоcті!”

Пeреплутані биpки в пoлоговому: він ріс у сyсідньому сeлі, поки його спрaвжні батьки-лікарі виховували чyжого cина

Viktor
18 Квітня, 202618 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до Пeреплутані биpки в пoлоговому: він ріс у сyсідньому сeлі, поки його спрaвжні батьки-лікарі виховували чyжого cина

Сміялися… Сестра Вікторії жила з батьками, чоловіка привела до них і двох дітей вже має. Сестра Максима також жила з батьками, тільки вона від чоловіка з дітьми до них втекла. Над ким сміятися? Все таємне колись стає очевидним.

Viktor
1 Квітня, 20261 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до Сміялися… Сестра Вікторії жила з батьками, чоловіка привела до них і двох дітей вже має. Сестра Максима також жила з батьками, тільки вона від чоловіка з дітьми до них втекла. Над ким сміятися? Все таємне колись стає очевидним.

Цікаве за сьогодні

  • – А ти не перебільшуєш? Невже й справді думаєш, що всі жінки настільки меркантильні? – Не думаю, – впевнений! Тож досі один
  • – І де вони збираються жити усі разом, коли в них завжди фінансові труднощі? – обережно поцікавилася Наталя, хоч уже здогадувалася, до чого йдеться. – Поки що орендували невеличку квартиру на краю міста, але там проблеми з пропискою. А дітей до школи без реєстрації не дуже хочуть брати, – Микола схвильовано встав і почав ходити колами. – Район там так собі, транспорт ходить не дуже, та й сусіди галасливі попалися їм.
  • Тихенько відчинивши двері до квартири батьків чоловіка, Аліна почула, що за спиною говорить свекруха.
  • Василь, опустивши голову, поплентався до дверей. Але невдовзі з коридору пролунали звуки ..: — Галю, припини! Я просто поговорити пішов! Нічого такого не було, чесно!Люда лише зітхнула, повернувшись, і пробурмотіла:— Напевно, в минулому житті я заслужила таке..
  • – Продаємо тут будинок і їдемо назад в Україну. – Як це їдемо? У мене хороша робота, пристойна зарплата, ти теж працюєш, будинок хороший. Син закінчить інститут і теж сюди перебереться. Мене тут все влаштовує
  • — Денисе, ти нічого не хочеш мені сказати? — спокійно запитала я, застібаючи блискавку на валізі. Всередині мене все вигоріло. Ні сліз, ні істерик, ні бажання кидатися на шию з криками «як ти можеш!» — Марино, ну… мама в чомусь права, — промурмотів він, нарешті піднявши на мене погляд. У його очах не було ні жалю, ні провини. Тільки роздратування від того, що я затягую неприємну сцену.
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes