Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • НОВИНИ
  • Удaри Роcії по Одесі можуть спровокувати війну з НАТО – The Telеgraph

Удaри Роcії по Одесі можуть спровокувати війну з НАТО – The Telеgraph

Viktor
12 Жовтня, 202412 Жовтня, 2024 Коментарі Вимкнено до Удaри Роcії по Одесі можуть спровокувати війну з НАТО – The Telеgraph

За останні тижні росіяни влучили ракетами вже у кілька зерновозів, які експортували українське збіжжя

Із вересня Росія поновила ракетні обстріли Одеси, прагнучи перешкодити експорту українського зерна та іншого продовольства. Атаками на зерновози Кремль може випадково спровокувати війну з НАТО, пише The Telegraph.

За останні тижні росіяни влучили ракетами вже у кілька зерновозів, які експортували українське збіжжя. Хоча росіяни пояснюють ці атаки буцімто тим, що кораблі перевозили зброю, жодних доказів цьому, звісно, немає.

Разом із тим, сенс цих атак є очевидним, пише The Telegraph – позбавити Україну доходу від експорту продовольства та спровокувати зростання світових цін на нього, аби світ активніше тиснув на Україну, змушуючи до негайного укладання миру з РФ. Попри те, що атаки на цивільні судна самі по собі є воєнним злочином, своїми діями Росія може випадково спричинити війну з НАТО, пише видання.

Як пояснює автор статті, Росія має обмежені можливості відстежувати в режимі онлайн переміщення суден у західній частині Чорного моря. Фактично росіянам доводиться запускати свої ракети лише приблизно у той сектор, де, як вони вважають, перебуває черговий цивільний зерновоз. Решту має зробити головка самонаведення ракети, яка на підльоті відшукає судно.

«Проблема в тому, що головний радар самонаведення ракет дуже простий. (…) За кілька секунд ракета повинна вирішити, що вона вибере, якщо інше більше судно проходитиме повз, або на її зображенні є щось інше з сильнішою радіолокаційною віддачею, вона, ймовірно, сфокусується на цьому», – пише The Telegraph.

Видання зазначає, що фактично в таких обставинах російська ракета може вразити майже будь-що, у тому числі залетівши на територію Румунії, яка входить до НАТО.

«За допомогою крихітної головки радара удар перетворився б з простого воєнного злочину на тест для 5-ї статті НАТО та, можливо, на ядерну війну. (…) Кожна така атака – це дурна азартна гра з найвищими ставками: і Путін тепер кидає ці кубики знову і знову», – попереджає автор публікації.

Джерело

Навігація записів

Тpareдiя в суботу! Блuзькo o I9:0O posiянu пoцiлuлu pakeтaмu no eвaкyaцiйнoмy nσтягy з людьмu нa зaлiзнuчнσмy вoкзaлi.
Щойно! Ектор Хіменес-Браво зробив гучну заяву: “Ну все, час сказати правду настав…”.

Related Articles

Данило тільки на прощання з батьком й приїхав. Грошей привіз, поховали тата — і він одразу назад. То все невістка, Настя, мені лихо кує. У мене ж там онучка й онук ростуть. Уже великі, мабуть, а я їх так ні разу й не бачила. — Гена мій уже шістнадцать років як спочив. Царство небесне… Після того й покотилося все кубарем. Кирило жив із нами, з дружиною та трьома дітками, одне за одним. Я на пенсію пішла і все з ними, світу білого не бачила.

Viktor
5 Лютого, 20265 Лютого, 2026 Коментарі Вимкнено до Данило тільки на прощання з батьком й приїхав. Грошей привіз, поховали тата — і він одразу назад. То все невістка, Настя, мені лихо кує. У мене ж там онучка й онук ростуть. Уже великі, мабуть, а я їх так ні разу й не бачила. — Гена мій уже шістнадцать років як спочив. Царство небесне… Після того й покотилося все кубарем. Кирило жив із нами, з дружиною та трьома дітками, одне за одним. Я на пенсію пішла і все з ними, світу білого не бачила.

За рік роботи в них я дізналась, що вагітна. Батьком дитини був Мартін. Цього в моїх планах не було…

Viktor
5 Лютого, 20265 Лютого, 2026 Коментарі Вимкнено до За рік роботи в них я дізналась, що вагітна. Батьком дитини був Мартін. Цього в моїх планах не було…

— Що, важко винести сміття? Ти ж удома сидиш! — кинула мені доросла донька. Вранці мама «вийшла на пенсію».

Viktor
24 Січня, 202624 Січня, 2026 Коментарі Вимкнено до — Що, важко винести сміття? Ти ж удома сидиш! — кинула мені доросла донька. Вранці мама «вийшла на пенсію».

Цікаве за сьогодні

  • Лера запідозрила недобре й вирішила сама приїхати до чоловіка в санаторій.Хотіла зробити «сюрприз»… Виявилося — не дарма… вона навіть уявити собі не змогла, який «сюрприз» на неї там чекатиме…
  • – Ти одна, Марин.Ні дітей..ні сімї.. може, підеш звідси нарешті… – сказала мені мама. Толя з Олею з дітьми приїдуть ..Діти, Марин. Їм тісно в їхній однокімнатці, ти ж знаєш. – І куди мені подітися?
  • Мамо, ну що ти передала? Це минулорічна колекція! — кричала Світлана в телефон. — І взагалі, чому ти Оксані на ремонт дала більше, ніж мені? Ти нас завжди ділила! Марія плакала в Греції , миючи підлоги в готелях, але продовжувала давати гроші, сподіваючись купити хоч краплю дочірньої любові. Її доньки не працювали ні дня — вони чекали на перекази, сварилися між собою за спадок, який ще не отримали, і постійно дорікали матері, що вона «мало дає». Ганна спочатку не хотіла відпускати свою Катю за кордон. — Куди ти, дитино? Ти ж тільки університет закінчила, — плакала мати. — Мамо, подивися на нашу хату. Тато хворіє, ліки дорогі. Я поїду на рік-два, підніму вас на ноги, і повернуся. Але «рік-два» розтягнулися на сім. Катя працювала в Мілані бадантою — доглядала за капризною синьйорою. Було важко, було самотньо. Але щомісяця вона надсилала гроші з однією лише приміткою: «На мамин комфорт». Катя була зовсім іншою, ніж її двоюрідні сестри. Вона ніколи не просила нічого для себе. Навпаки, коли Ганна намагалася відкласти їй «на квартиру», Катя сердилася: — Мамо, спочатку зроби капітальний ремонт у селі! Постав нові вікна, щоб не дуло. Проведи воду в хату, щоб ти з відрами не бігала. Моя квартира почекає, я ще молода, зароблю. А ваші роки йдуть.
  • Вимітайся звідси, і щоб духу твого тут не було через годину! — ці слова мого чоловіка Романа прозвучали не як грім серед ясного неба, а як фінальний акорд старої, фальшивої пісні, яку я слухала сім років. Я стояла посеред нашої затишної вітальні й дивилася, як він методично вигрібає мої речі з полиць. Поруч, у моєму улюбленому кріслі, сиділа свекруха, Тамара Петрівна. — Ромчику, ну навіщо ти так галасуєш? Оксанка ж дівчинка розумна. Вона сама розуміє, що сім років ми її терпіли суто з доброти душевної. З однією валізою прийшла — з однією і піде. Справедливість, знаєш, вона така. Я дивилася на них і не вірила своїм вухам. Сім років я намагалася бути ідеальною невісткою. Пекла її улюблені пироги, возила по лікарях, вислуховувала нескінченні скарги на сусідок і високий тиск. Я думала, що ми — сім’я. Виявилося, я була просто зручним персоналом, який не потребував зарплати
  • “..Як маму потрібно було з Польщі привести, всім селом скидалися, а тепер вона жирує, по ресторанах ходить…”. Я ж знаю, хто це написав, через деякий час повідомлення було видалене, хоча я зробила скрін. Ця людина усміхається мені в обличчя і бажає мені і сестрі всього найкращого, але я просто дякую і йду в іншу сторону.
  • – Ти що заради рідних онуків не можеш поїхати на заробітки? – Син мене фактично з хати виганяє, каже, що я винна йому, а я не знаю, як бути
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes