Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • НОВИНИ
  • У Міноборони офіційнo повідомuлu про евакуацію захuснuків Маріупoля з “А3овстaлі”.

У Міноборони офіційнo повідомuлu про евакуацію захuснuків Маріупoля з “А3овстaлі”.

admin
17 Травня, 202217 Травня, 2022 Коментарі Вимкнено до У Міноборони офіційнo повідомuлu про евакуацію захuснuків Маріупoля з “А3овстaлі”.

У понеділок, 16 травня, із заблокованого окупантами комбінату “Азовсталь” у Маріуполі до медзакладу в Новоазовськ евакуйовали 53 важкопоранених українських бійця. Ще 211 осіб через гуманітарний коридор були доправлені в Оленівку.

Про це повідомила заступниця міністра оборони України Ганна Маляр. За її словами, для подальшого повернення їх додому буде здійснено процедуру обміну (щоб подивитися відео, доскрольте до кінця сторінки).

“Спільно ГУР Міноборони, ЗСУ, Національна гвардія, Прикордонна служба розпочали операцію з порятунку заблокованих на території комбінату “Азовсталь” оборонців Маріуполя”, – сказала вона.

За її словами, також проводяться заходи з порятунку військових, які все ще залишаються на території “Азовсталі”.

“Завдяки оборонцям Маріуполя ми отримали критично важливий час на формування резервів, перегрупування сил та отримання допомоги від партнерів. Усі поставлені командуванням завдання оборонці Маріуполя виконали у повному обсязі“, – наголосила Маляр.

Вона вкотре повторила, що Україна нині не має можливості деблокувати “Азовсталь” військовим шляхом.

“Найважливіше спільне завдання всієї України та всього світу – зберегти життя оборонців Маріуполя”, – додала представниця Міноборони.

Зазначимо, що міста Новоазовськ та Оленівка тимчасово перебувають під контролем терористичного угруповання “ДНР”.

Президент України Володимир Зеленський підтвердив, що частину захисників з “Азовсталі” вивезли на тимчасово окуповану територію Донеччини. Згодом їх обміняють на полонених російських окупантів. Він зазначив, що серед воїнів є важкопоранені, їм надається медична допомога.

Глава держави наголосив, що робота із повернення українських воїнів додому триває. Ця робота вимагає делікатності та часу.

Західне агентство Reuters увечері 16 травня повідомило, що близько десяти автобусів виїхали з території металургійного комбінату “Азовсталь”, заповнені евакуйованими людьми. Серед них перебувають і військові, які зазнали тяжких поранень.

Видання також опублікувало фото автобусів із українськими захисниками.

Поранених військових вивантажують у Новоазовську.
Автобуси з пораненими.

Цього ж дня командир полку “Азов”, військовослужбовці якого тримають оборону на “Азовсталі”, звернувся до українського народу. Денис Прокопенко нагадав, що 82 дні захисники Маріуполя відтягували на себе значні сили ворога, щоб дати Україні виграти час та отримати західну зброю.

Тепер же весь Маріупольський гарнізон “заради збереження життів виконує затверджене рішення вищого військового командування” та просить українців про підтримку.

Джерело: Obozrevatel

Навігація записів

ЗСУ знuщuли склад боєпрuпасів вiйcьк РФ: відео “фeєрвeрків”
Удaрнa aвiaцiя ЗСУ врaзuлa пункт упрaвлiння росiйською БТГр

Related Articles

Син віддає всю зарплату невістці, купує їй одяг та продукти. Однак, Марії цього мало! І нещодавно вона йому таку виставу влаштувала – ну акторка погорілого театру!

Viktor
12 Березня, 202612 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до Син віддає всю зарплату невістці, купує їй одяг та продукти. Однак, Марії цього мало! І нещодавно вона йому таку виставу влаштувала – ну акторка погорілого театру!

А я – чоловік. І для мене – будь-яка жінка прекрасна. Навіть начальниця, яка мене терпіти не може. Ви думаєте, я не знаю, що ви готуєте наказ про моє звільнення? – Так, готую! А знаєте, чому я вас хочу звільнити? – Звичайно, знаю. Тому що я вас не боюся. – Ні, не тому! Ви мене не боїтеся! Ви мене не поважаєте! І всі мої накази пропускаєте повз вуха! І тому з таким майстром ділянки нам не по дорозі.

Viktor
10 Березня, 202610 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до А я – чоловік. І для мене – будь-яка жінка прекрасна. Навіть начальниця, яка мене терпіти не може. Ви думаєте, я не знаю, що ви готуєте наказ про моє звільнення? – Так, готую! А знаєте, чому я вас хочу звільнити? – Звичайно, знаю. Тому що я вас не боюся. – Ні, не тому! Ви мене не боїтеся! Ви мене не поважаєте! І всі мої накази пропускаєте повз вуха! І тому з таким майстром ділянки нам не по дорозі.

Микола довгих 5 років гарував на заробітках, а коли повернувся, то на нього чекав сюрприз

Viktor
28 Лютого, 202628 Лютого, 2026 Коментарі Вимкнено до Микола довгих 5 років гарував на заробітках, а коли повернувся, то на нього чекав сюрприз

Цікаве за сьогодні

  • Покликала кавалера на вечерю..– М-м-м, пахне, «Як у їдальні»…Я урочисто поставила паруючу, духмяну тарілку борщу, поруч кошик із часниковими пампушками й піала з густою сметаною. зам.верши, чекаю отого чоловічого: «Ого, Олено, це божественно!».. І тут нарешті прорік мій принц фразу після якої.. я кліпнула, намагаючись переварити цей «розкішний» комплімент.
  • Мар’яно, я знаю, що ти вдома! — гупав у двері колишній чоловік. — Відчиняй, не змушуй мене кричати на весь під’їзд! — голос Андрія був хрипким, але в ньому відчувалася та сама самовпевнена солодкість, яка колись її зачарувала, а тепер викликала лише нудоту. Вона повільно повернула ключ, але залишила двері на міцному сталевому ланцюжку. — Чого тобі треба, Андрію? — її голос звучав холодно, як бруківка на Центральній площі в січні. — Оце так прийом. Навіть не впустиш законного чоловіка води напитися? Я з миром прийшов, Мар’яно. Повернувся в рідні Чернівці, хочу все виправити, з чистого аркуша почати. Через щілину вона побачила, як сильно він здав. Колись стильний та доглянутий, тепер він нагадував людину, яка звикла спати в залах очікування. Пом’ята шкіряна куртка, брудні кросівки, втомлені очі. Але той самий хитрий вогник маніпулятора нікуди не зник. — Ти мені ніхто. Ми офіційно розлучені вже три роки. Суд розірвав наш шлюб заочно, оскільки ти не давав знати про себе. Іди геть, я тебе не кликала
  • Ой, ледве донесли ці торби! — Ганна Петрівна, свекруха, замість вітання кинула сумки прямо на світлий килим. — Синку, зустрічай матір! Соломіє, що стоїш як нежива? Допоможи дитині, зовиці своїй, пакети важкі підхопити! Богданчику! Сину, де ти є? Соломія застигла з ополоником у руці, відчуваючи, як серце починає калатати швидше. — Ганно Петрівно. Мар’яно. Ви як тут? Богдан казав, що ви збиралися на оздоровлення в санаторій наступного місяця. Ми ж вас зовсім не чекали і не запрошували в гості. — Та яке там «наступного»! — Ганна Петрівна вже скидала туфлі, безцеремонно розкидаючи їх по кутках. — Вирішили, що в Миргороді зараз найкращий сезон. А навіщо нам той санаторій, ті казенні ліжка, коли в дитини ціла велика квартира? Ми на тиждень, а може й на два — як піде. Ми ж рідні люди, хіба нам треба запрошення з печаткою? Ми по-простому, по-сімейному
  • З’їхалися з хлопцем (28 років). У перший же день він приніс таз і сказав: «Мама пере мої шкарпетки руками, сподіваюся, ти теж умієш».
  • Хотів подарувати в п’ятницю. А ти знову завчасно знайшла мій подарунок. — Правда? — вона уважно подивилася на нього. — А чому на конверті тільки твоє ім’я? Ні слова про мене. — Та я просто не став морочити голову. Але якщо хочеш, я напишу твоє сам.
  • Я питаю: це що таке? Звідки у тебе стільки грошей? — Михайло почав рахувати. — П’ять, десять, п’ятнадцять… Ти що, грабуєш мене? Ольга відчула, як усередині все затремтіло, але вона змусила себе встати рівно. — Це мої гроші, Михайле. Я їх заробила. Це премії та підробітки. — Твої? — він засміявся, і цей сміх був страшнішим за крик. — У нас немає «твоїх» грошей. У нас спільний бюджет! Ти що, крисила від сім’ї? Ти ховала від мене гроші, поки я гарував на будівництві? — Ти витрачаєш тисячі на свою маму, не питаючи мене! — раптом вигукнула Ольга. — Ти купуєш їй делікатеси, а моя мама їсть пустий суп! Я хотіла допомогти їй. І я хотіла купити собі куртку, бо мені соромно виходити в люди! Михайло вдарив кулаком по столу. Купюри розлетілися по підлозі. — Не смій порівнювати свою маму з моєю! Моя мама — свята жінка. А твоя… твоя завжди була дивною. І взагалі, у неї є пенсія! Тобі просто захотілося розкоші? Захотілося пальто? А про те, що нам треба на квартиру збирати, ти не подумала? — Ми збираємо на квартиру вже чотири роки, Михайле! Але чомусь на подарунки твоїм родичам гроші є завжди, а на мої потреби — ніколи! — Ольга відчувала, як сльози підступають до очей, але вона стримувала їх. — Я теж людина. Я маю право на свої гроші
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes