Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • ЖИТТЯ
  • Там нам платять більше ніж в Києві Т0П менеджерам! У Тернопільській області виїхали на заробітки за кордон половина селища

Там нам платять більше ніж в Києві Т0П менеджерам! У Тернопільській області виїхали на заробітки за кордон половина селища

admin
16 Січня, 202216 Січня, 2022 Коментарі Вимкнено до Там нам платять більше ніж в Києві Т0П менеджерам! У Тернопільській області виїхали на заробітки за кордон половина селища

У селі Яргорів Монастириської громади Тернопільської області половина жителів виїхала на заробітки.

Про це у коментарі “Суспільному” розповіла староста села Оксана Насада.

На заробітки виїхала навіть староста села

Староста села в телефонній розмові каже, що в її селі мешкає 400 людей, майже 200 з них уже виїхали за кордон. Оксана Насада додає, що вона також перебуває в Італії на заробітках. Для цього вона взяла відпустку, а за її 3-річним сином доглядає мати.

Жінка каже, що люди їдуть на заробітки, оскільки в селі немає роботи, проте люди хочуть мати належні умови для життя.

“Вони не можуть прогодувати свою сім’ю і дати своїй сім’ї належні умови для життя в Україні. Ну от дайте дитині освіту в Україні. Так, дитина поступить, але деяке навчання є платне. Дайте сьогодні дитині лікування. В мене буквально кілька днів тому дитина пішла лікуватися – пів місячної зарплати за три дні піде”, – каже Оксана Насада.

Староста села додає, що жителі села їдуть на роботу до Великої Британії, Польщі, Італії, Іспанії, Франції.

До села не їздить автобус, там немає газу

Місцевий житель Василь Подлецький каже, що його дружина вже 20 років на роботі в Італії. Він же живе лише з двома котами. За її кошти на в’їзді до села місцеві спорудили капличку. Серед причин того, що жінка виїхала за кордон – брак грошей.

© Суспільне

Ще одну капличку в селі звела колишня заробітчанка Ганна Штангрет. Жінка каже, що через проблеми зі здоров’ям більше не може працювати. Вона додає, що в селі немає свого священника, газу і автобус сюди не їздить.

“Село не живе, а виживає. Бо щоб жити, то потрібно мати кошти. Маємо дуже мало перспективи в селі. Це є наших два магазини. Звичайно, існує ще школа, в якій нараховується приблизно 40 дітей. Багато молодих людей вже виїхали за кордон. Старші вже неспроможні вести сільське господарство”, – каже Ганна Штангрет.

Заробітчани до свого рідного села повертаються лише на свята.

Навігація записів

“Хочу написати коротко, а сльози заливають екран… ” Мама убuтoгo вoдiя BlaBlaCar Тapaca Пoзнякoвa повідомила про прощання з сином
Падалко Марічка: “Жіночки і дівчата, тримайтеся, я щойно зателефонувала в військомат і “прозріла” від почутого”

Related Articles

Слова, які Іван Петрович щойно промовив, ніяк не вкладалися Тані в голові.— Ви, мабуть, жартуєте…— Ні, не жартую. Але даю тобі час подумати. Тому що пропозиція справді не з тих, що роблять щодня. Я навіть здогадуюсь, про що ти зараз думаєш. Зваж усе, обміркуй як слід — приїду через тиждень.В цей момент я прийняла рішення…Яке рва зило його

Viktor
19 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до Слова, які Іван Петрович щойно промовив, ніяк не вкладалися Тані в голові.— Ви, мабуть, жартуєте…— Ні, не жартую. Але даю тобі час подумати. Тому що пропозиція справді не з тих, що роблять щодня. Я навіть здогадуюсь, про що ти зараз думаєш. Зваж усе, обміркуй як слід — приїду через тиждень.В цей момент я прийняла рішення…Яке рва зило його

Вона роками бачила уві сні незнайому жінку і стару кав’ярню, а прокинувшись — забувала. Але одного разу, ховаючись від дощу, Віра штовхає двері саме туди де пахло корицею і дитинством, а незнайома жінка за стійкою .. Ось тут вона і все зрозуміла..І це назавжди змінило її життя.

Viktor
19 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до Вона роками бачила уві сні незнайому жінку і стару кав’ярню, а прокинувшись — забувала. Але одного разу, ховаючись від дощу, Віра штовхає двері саме туди де пахло корицею і дитинством, а незнайома жінка за стійкою .. Ось тут вона і все зрозуміла..І це назавжди змінило її життя.

Цього не може бути… — прошепотіла вона. — Мені сорок. У мене син — дорослий хлопець. Які діти? Вона вийшла з ванної і сіла на ліжко. У голові був справжній хаос. Кредит за машину ще не виплачений. Навчання сина коштує чимало. Квартира невелика. А головне — батько дитини десь там, у великому місті, і він навіть не знає про її існування. Марина була людиною віруючою. Для неї питання “залишати чи ні” не стояло в принципі. Дитина — це дар, навіть якщо він здається зараз абсолютно несвоєчасним. Але страх перед майбутнім сковував усе тіло. — Що скажуть сусіди? Що скаже син? — ці думки гризли її зсередини. — “Стара дурепа”, скажуть. “На старості років принесла в подолі”. Цілий тиждень вона ходила як у тумані. А потім зрозуміла: вона повинна знайти Бориса. Не для того, щоб вимагати грошей чи допомоги, а просто тому, що він має право знати. Знайти людину в обласному центрі — завдання не з легких, якщо в тебе немає спільних друзів у соцмережах. Марина почала діяти через колишніх колег. — Слухай, Олю, — запитала вона знайому з відділу кадрів. — Ти не знаєш, куди Борис перейшов після нашого проєкту

Viktor
19 Березня, 202619 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до Цього не може бути… — прошепотіла вона. — Мені сорок. У мене син — дорослий хлопець. Які діти? Вона вийшла з ванної і сіла на ліжко. У голові був справжній хаос. Кредит за машину ще не виплачений. Навчання сина коштує чимало. Квартира невелика. А головне — батько дитини десь там, у великому місті, і він навіть не знає про її існування. Марина була людиною віруючою. Для неї питання “залишати чи ні” не стояло в принципі. Дитина — це дар, навіть якщо він здається зараз абсолютно несвоєчасним. Але страх перед майбутнім сковував усе тіло. — Що скажуть сусіди? Що скаже син? — ці думки гризли її зсередини. — “Стара дурепа”, скажуть. “На старості років принесла в подолі”. Цілий тиждень вона ходила як у тумані. А потім зрозуміла: вона повинна знайти Бориса. Не для того, щоб вимагати грошей чи допомоги, а просто тому, що він має право знати. Знайти людину в обласному центрі — завдання не з легких, якщо в тебе немає спільних друзів у соцмережах. Марина почала діяти через колишніх колег. — Слухай, Олю, — запитала вона знайому з відділу кадрів. — Ти не знаєш, куди Борис перейшов після нашого проєкту

Цікаве за сьогодні

  • Слова, які Іван Петрович щойно промовив, ніяк не вкладалися Тані в голові.— Ви, мабуть, жартуєте…— Ні, не жартую. Але даю тобі час подумати. Тому що пропозиція справді не з тих, що роблять щодня. Я навіть здогадуюсь, про що ти зараз думаєш. Зваж усе, обміркуй як слід — приїду через тиждень.В цей момент я прийняла рішення…Яке рва зило його
  • Вона роками бачила уві сні незнайому жінку і стару кав’ярню, а прокинувшись — забувала. Але одного разу, ховаючись від дощу, Віра штовхає двері саме туди де пахло корицею і дитинством, а незнайома жінка за стійкою .. Ось тут вона і все зрозуміла..І це назавжди змінило її життя.
  • Цього не може бути… — прошепотіла вона. — Мені сорок. У мене син — дорослий хлопець. Які діти? Вона вийшла з ванної і сіла на ліжко. У голові був справжній хаос. Кредит за машину ще не виплачений. Навчання сина коштує чимало. Квартира невелика. А головне — батько дитини десь там, у великому місті, і він навіть не знає про її існування. Марина була людиною віруючою. Для неї питання “залишати чи ні” не стояло в принципі. Дитина — це дар, навіть якщо він здається зараз абсолютно несвоєчасним. Але страх перед майбутнім сковував усе тіло. — Що скажуть сусіди? Що скаже син? — ці думки гризли її зсередини. — “Стара дурепа”, скажуть. “На старості років принесла в подолі”. Цілий тиждень вона ходила як у тумані. А потім зрозуміла: вона повинна знайти Бориса. Не для того, щоб вимагати грошей чи допомоги, а просто тому, що він має право знати. Знайти людину в обласному центрі — завдання не з легких, якщо в тебе немає спільних друзів у соцмережах. Марина почала діяти через колишніх колег. — Слухай, Олю, — запитала вона знайому з відділу кадрів. — Ти не знаєш, куди Борис перейшов після нашого проєкту
  • Мати продала свою дачу. Вона та Микола поїхали в банк, гасити кредит. – А чому так багато? – Тому, що Олена зробила лише кілька платежів, а потім вирішила не платити. Відсотки, прострочення. Могло бути й більше. Я більше не візьму для неї жодного кредиту й грошей не дам. – А якщо ти вплутаєшся в щось подібне, то на мене не розраховуй. Гроші, що залишилися, візьми собі, Олені й так уже вистачить. Вважай, що дачу ти віддала їй.
  • Вона знала, що Микола звинувачує себе. В юності він був відчайдушний, усім хотів довести свою крутість. Часто поводився абияк, ліз куди не треба. Лікар сказав, що ті старі переживання Миколи були причиною. Та й взагалі, зі здоров’ям у нього тепер багато проблем. Вона заплющує очі і відразу уявляє, як вони будуть з Миколою щасливі, якщо все вийде!
  • Ну мама ж не винна, що квартира в неї вже стара. І простіше їй уже до них у чотирикімнатну переїхати, ніж у себе щось лагодити
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes