Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • НОВИНИ
  • Сили ППО збили 81 з 94 ракет та 80 зі 193 бeзпілотників, якими Роcія aтакувала Укрaїну

Сили ППО збили 81 з 94 ракет та 80 зі 193 бeзпілотників, якими Роcія aтакувала Укрaїну

Viktor
13 Грудня, 202413 Грудня, 2024 Коментарі Вимкнено до Сили ППО збили 81 з 94 ракет та 80 зі 193 бeзпілотників, якими Роcія aтакувала Укрaїну

У п’ятницю, 13 грудня, російська армія атакувала Україну 94 ракетами та 193 безпілотниками, сили протиповітряної оборони України знищили 81 ракету та 80 дронів.

Про це повідомляють Повітряні сили ЗСУ.

Загалом радіотехнічними військами Повітряних Сил за цей період виявлено 287 засобів повітряного нападу противника — 94 ракети та 193 БПЛА, а саме:

  • чотири аеробалістичні ракети Х-47М2 Кинджал із винищувачів МіГ-31К, район пусків — Тамбовська область РФ;
  • дві балістичні ракети Іскандер-М, район пусків — Брянська область РФ та окупований Крим;
  • одна балістична ракета KN-23, район пусків — Брянська область РФ;
  • 55 крилатих ракет Х-101, Х-55СМ із стратегічних бомбардувальників Ту-95МС, район пусків — Волгоградська область РФ;
  • 24 крилатих ракет Калібр, район пусків — акваторія Чорного моря;
  • сім крилатих ракет Іскандер-К, район пусків — Воронезька, Ростовська області РФ;
  • керована авіаційна ракета Х-59/Х-69, район пусків — повітряний простір над окупованою частиною Луганської області;
  • 193 ударні БПЛА типу Shahed та безпілотників невстановленого типу із районів Курська, Приморсько-Ахтарська, Орла, Брянська та Міллєрово, РФ.

Повітряний напад відбивали зенітні ракетні війська, авіація, підрозділи РЕБ, мобільні вогневі групи Повітряних Сил та Сил оборони України. В тому числі ефективно відпрацювали винищувачі F-16.

За даними Повітряних сил, станом на 11:30 було підтверджено збиття:

  • 80 крилатих ракет Х-101/Х-55СМ/Калібр/Іскандер-К;
  • балістичної ракети Іскандер-М;
  • 80 шахедів та безпілотників невстановленого типу.

Крім того, ще 105 ворожих безпілотників через активну протидію Сил оборони не досягли своїх цілей, п’ять — повернулись в Росію, ще один — в Білорусь.

Масований удар Росії по Україні 13 грудня — що відомо

Уночі 13 грудня Росія атакувала Україну десятками ударних БПЛА, а вранці завдала масованого удару ракетами — як балістичними, так і крилатими, зокрема ракетами Калібр з моря та Х-101 з літаків Ту-95МС. Також було зафіксовано зліт МіГ-31К, який здійснював пуски Кинджалів. Вибухи чули, зокрема, в Одесі, на Львівщині та Івано-Франківщині. Унаслідок удару на Тернопільщіні відключено 50% споживачів області.

Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга також відреагував на удар, зазначивши, що він був націлений передусім на енергетику. Він також закликав партнерів надати Україні 20 систем протиповітряної оборони.

Джерело

Навігація записів

В Івано-Фрaнківській і Львiвській областях сталися сильні вuбyхи
Гope якe нe пepeдaтu cлoвaмu: Бaтькu втpaтuлu ceнc жuття… Юля tpaгiчн0 з@гuнyлa вpaнцi… Bcя oблacть в тp@ypi…

Related Articles

Софіє, — сказала вона мені на одній із зустрічей, — щоб вилікуватися, треба змінити обставини. Тобі треба відчути власну силу без оглядки на когось іншого. Поїдь кудись на деякий час. Сама. Це рішення далося мені дуже важко. Як це — поїхати від Артема? А раптом він забуде мене? А раптом знайде іншу? Але я розуміла: якщо я не зроблю цього зараз, я просто знищу наші стосунки своїми підозрами. Я зібрала речі й поїхала в іншу область, де жила моя тітка. Це була невелика квартира в тихому районі, далеко від галасу великого міста. Перші дні були справжнім випробуванням. Я хапалася за телефон кожні п’ять хвилин. Хотіла подзвонити Артему, запитати, що він їв на сніданок, з ким розмовляв. Але я зупиняла себе. — Ти зможеш, — шепотіла я собі. — Ти окрема людина, а не додаток до когось. Тітка Надя, мамина сестра, бачила мій стан, але не лізла в душу. Вона просто давала мені завдання: то на ринок сходити, то в саду допомогти, то разом вареників наліпити. Ми багато розмовляли про життя, про те, як важливо поважати себе

Viktor
29 Березня, 202629 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до Софіє, — сказала вона мені на одній із зустрічей, — щоб вилікуватися, треба змінити обставини. Тобі треба відчути власну силу без оглядки на когось іншого. Поїдь кудись на деякий час. Сама. Це рішення далося мені дуже важко. Як це — поїхати від Артема? А раптом він забуде мене? А раптом знайде іншу? Але я розуміла: якщо я не зроблю цього зараз, я просто знищу наші стосунки своїми підозрами. Я зібрала речі й поїхала в іншу область, де жила моя тітка. Це була невелика квартира в тихому районі, далеко від галасу великого міста. Перші дні були справжнім випробуванням. Я хапалася за телефон кожні п’ять хвилин. Хотіла подзвонити Артему, запитати, що він їв на сніданок, з ким розмовляв. Але я зупиняла себе. — Ти зможеш, — шепотіла я собі. — Ти окрема людина, а не додаток до когось. Тітка Надя, мамина сестра, бачила мій стан, але не лізла в душу. Вона просто давала мені завдання: то на ринок сходити, то в саду допомогти, то разом вареників наліпити. Ми багато розмовляли про життя, про те, як важливо поважати себе

Син віддає всю зарплату невістці, купує їй одяг та продукти. Однак, Марії цього мало! І нещодавно вона йому таку виставу влаштувала – ну акторка погорілого театру!

Viktor
12 Березня, 202612 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до Син віддає всю зарплату невістці, купує їй одяг та продукти. Однак, Марії цього мало! І нещодавно вона йому таку виставу влаштувала – ну акторка погорілого театру!

А я – чоловік. І для мене – будь-яка жінка прекрасна. Навіть начальниця, яка мене терпіти не може. Ви думаєте, я не знаю, що ви готуєте наказ про моє звільнення? – Так, готую! А знаєте, чому я вас хочу звільнити? – Звичайно, знаю. Тому що я вас не боюся. – Ні, не тому! Ви мене не боїтеся! Ви мене не поважаєте! І всі мої накази пропускаєте повз вуха! І тому з таким майстром ділянки нам не по дорозі.

Viktor
10 Березня, 202610 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до А я – чоловік. І для мене – будь-яка жінка прекрасна. Навіть начальниця, яка мене терпіти не може. Ви думаєте, я не знаю, що ви готуєте наказ про моє звільнення? – Так, готую! А знаєте, чому я вас хочу звільнити? – Звичайно, знаю. Тому що я вас не боюся. – Ні, не тому! Ви мене не боїтеся! Ви мене не поважаєте! І всі мої накази пропускаєте повз вуха! І тому з таким майстром ділянки нам не по дорозі.

Цікаве за сьогодні

  • Ой, приїхала матуся! Як ти себе почуваєш, після лікарні, Аллочко? — сказала незнайомка на порозі її квартири, коли Алла повернулася додому. — З поверненням вас, дорогенька. Проходьте швидше, не стійте на протязі. Алла заклякла, кліпаючи віями. Вона перевела погляд на чоловіка. Той стояв, переминаючись з ноги на ногу. — Дімо, а хто це? — ледь мовила дружина. — І де Олена Іванівна? Де твоя мама? Чому вона не сидить з нашою дитиною? Дмитро зітхнув, заносячи сумки в коридор. — Заходь, Аню, роздягайся. Мама, мама не змогла. — Що значить «не змогла»? Вона захворіла? Тиск? Серце? — Та ні, — Дмитро почухав потилицю, виглядаючи максимально незручно. — Вона приїхала, як і обіцяла. Пробула тут години три. Потім Михайлик почав вередувати — ну, знаєш, коліки ці кляті. Він розплакався, розчервонівся, а вона подзвонила мені на роботу, кричала, що в неї піднявся тиск, що діти зараз «не такі», як ми були. Мовляв, ми лежали тихенько, а цей — як вогник. Сказала, що не може за ним доглядати. Коротше, зібрала речі й поїхала до себе додому
  • — Пожила тут гостею, і вистачить! Тепер у цьому домі будуть господарями рідні люди
  • На порозі тулився ексчоловік. Тільки вона його насилу впізнала. Паша постарів за рік, виглядав блідим, змарнілим, розгубленим. Від колишнього лиску і сліду не лишилося. Поруч стояли сумки. – Тобі чого? – Запитала Клава.
  • Та хоч розлучайся, Юро, але на той город я більше не ступлю ні ногою! — Марта вимкнула воду і різко розвернулася до чоловіка, даючи йому зрозуміти, що вона не жартує. Ці слова прозвучали якось неочікувано. Юрій, який уже почав складати в кутку коридору старі кросівки та робочий одяг, завмер. — Мартусь, ну що ти таке кажеш? Яке розлучення? Мама ж чекає. Вона вже й насіння перебрала, і сусідів попросила допомогти з оранкою на завтра. — Ось нехай сусіди й допомагають! — Марта відчула, як усередині все закипає. — Юро, ми одружені п’ять років. І всі ці п’ять років мої вихідні минають над грядками твого дитинства. — Але ж це традиція… Родинний затишок, спільна праця, — він спробував підійти ближче, але дружина виставила руку вперед, не підпускаючи його. — Традиція — це коли всім приємно. А коли я повертаюся додому в неділю ввечері з болем у спині таким, що не можу розігнутися, а в понеділок мені треба звіти здавати — це не затишок. Юрій зітхнув. Він знав цей тон. Раніше він завжди міг її вмовити, пообіцяти «відпочинок на природі» чи смачний шашлик увечері. Але цього разу щось змінилося. — Мамі важко самій, — тихо мовив він, опустивши очі. — Вона ж для нас старається. Каже: «Діточкам своє, домашнє буде, без хімії». — Юро, та «своє» нам обходиться дорожче, ніж на ринку купити
  • — Я пропоную ..«вільні стосунки». Я погодилася… і пішла на побачення з його другом…Зараз я живу сама… Виявилося, «гуляти» може тільки він…
  • Прийшов на перше побачення з мамою, щоб вона «оцінила товар». Я не розгубилася і влаштувала їм обом таку «оцінку товару», що їм і не снилося…
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes