Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • ЦІКАВО
  • Святковий сирник “Білий пух”! Ще один чудовий рецепт сирника!

Святковий сирник “Білий пух”! Ще один чудовий рецепт сирника!

admin
6 Червня, 20206 Червня, 2020 Коментарі Вимкнено до Святковий сирник “Білий пух”! Ще один чудовий рецепт сирника!

Сирник на білках виходить ніжним, як пташине молоко.

Інгредієнти:

Пісочне тісто:

  • 2 склянки борошна
  • 220 г холодного масла
  • 2 яєчні жовтки
  • 80 г цукру
  • 2 плоских чайних ложок порошку для випічки

Маса сирна:

  • 1 кг сиру домашнього
  • 12 білків
  • 300 г цукру
  • 150 г вершкового масла
  • 6 столові ложки вершків 35%
  • 1 ванільний пудинг (40 г)
  • 2 чайні ложки ванільного цукру
  • 2 столові ложки сухих вершків
  • 100 г родзинок
  • 1 плоска ложка пшеничного борошна
  • цукрова пудра

Підготовка:

Пісочне тісто:
Всі інгредієнти замісити у однорідне тісто(швидко).

Розділити на дві частини. Форму  24 * 33 см викласти на дні розкачаним тістом(тісо наколоти вилкою) та помістити в холодильник (а решту тіста в морозилку) на 30 хв.

Випікати на 180 градусах близько 20 хвилин для золотистого кольору.

Сирна маса:
Збити білки до жостких піків  з половиною цукру.

Сир змішайте міксером з сухими інгредієнтами, обережно додайте збиті білки, наприкінці додайте родзинки, посипані борошном і змішайте.

Налийте сирну масу на запечене пісочне тісто. Зверху, протріть другу частину тіста на крупній терці.

Покладіть в нагріту духовку на 180 градусів і запікайте близько 1 години. Якщо під час випікання верхівка буде занадто пригорати, щоб покрийте її  папером для випікання.

Після випікання вимкніть духовку, але залиште сирни к протягом 2-3 годин у духовці. Зніміть і охолодіть.

Перед подачею посипати цукровою пудрою.

Смачного!

Джерело

Навігація записів

До України йде справжня спека! В деяких областях температура сягатиме +32!
Кредитні вимоги МВФ та підвищення пенсійного віку! Шмигаль заспокоює українців!

Related Articles

Кaртопля рiзного кoльору, жoвта, біла, червона – яка смaчніша, яка крaще зберігається

Viktor
4 Травня, 20254 Травня, 2025 Коментарі Вимкнено до Кaртопля рiзного кoльору, жoвта, біла, червона – яка смaчніша, яка крaще зберігається

Тільки зараз спливла вcя пpавда пpо “генiя” Ленiна. Як виявилoся, Волoдя Ульянов насправді був…

Viktor
28 Жовтня, 2024 Коментарі Вимкнено до Тільки зараз спливла вcя пpавда пpо “генiя” Ленiна. Як виявилoся, Волoдя Ульянов насправді був…

Як же Соромно, що не розуміли….Світлина 1976 року. Канадські хокеїсти з тризубами на футболках. А я, вболівав за совєтськіх

Viktor
5 Жовтня, 20245 Жовтня, 2024 Коментарі Вимкнено до Як же Соромно, що не розуміли….Світлина 1976 року. Канадські хокеїсти з тризубами на футболках. А я, вболівав за совєтськіх

Цікаве за сьогодні

  • Буду ставитися до свекрухи так, як вона до мене! — вирішила я. Це сталося на дні народження мого сина, яке перетворилося на черговий сеанс приниження мене. Навіть заради свята свого онука свекруха не могла потерпіти і помовчати… Я дочекалася чергової образи, замаскованої під похвалу, і зрозуміла, що з мене досить. Зараз моя свекруха отримає по заслугах. — Галино Петрівно, який чудовий салат ви принесли, просто пальчики оближеш, ви не поділитеся рецептом?
  • – Це так не вирішується. Можливо, у нас буде ще дитина, але пізніше. Я ще не відновилася, та й Вірочка надто маленька. Мені потрібні сили, щоб стежити за нею. А якщо я буду з животиком, то хто з донькою сидітиме? Твоя мама чи моя? Вони обидві працюють, забув? На няньку у нас грошей немає. Денис нахмурився, мабуть, такі думки не відвідували його голову.
  • – Я своє не віддам. Двадцять років – це моє, розумієш? Двадцять років… А ти… ти просто зіскочила на чужий поїзд. Але це не твій маршрут. Не твоя станція
  • – Я поїду до батьків на тиждень. Чоловік навіть не запитав, чому. Лише знизав плечима: – Як хочеш. Я не тримаю. Вона поїхала. І не повернулась за тиждень. І не за два. Василь не скучав, але він почав помічати, що хата порожня. Що чай сам не заварюється. Що сорочки лежать брудні. Що тиша ріже вуха.  Василь уперше в житті прибирав сам, варив щось примітивне, пробував полагодити праску. А ще – сидів на лавці й мовчки дивився на захід сонця. І згадував
  • Тісто вона замішувала з вечора. Руки рухалися звично, майже без участі голови – голова була зайнята іншим, прокручувала давню розмову, яка ніяк не хотіла вивітрюватися з пам’яті.
  • Вийдеш за мене, Настю? Я не обіцяю золотих гір, але обіцяю, що ніколи не зраджу. Весілля було скромним, сільським. Було багато сміху, пісень і справжніх людей. Петро вперше за довгі роки танцював, а Марія сяяла від щастя. Минуло ще п’ять років. Полінка вже підросла, стала помічницею по господарству. У Андрія з Настею народився ще й синок, маленький Павлик. Жили дружно, працювали, відбудували стару хату, зробивши її сучасною та затишною. Був теплий травневий вечір. Сім’я зібралася на подвір’ї святкувати день народження Полінки. Андрій розпалював мангал, діти бігали навколо пса, Марія з Настею виносили на стіл салати. Раптом біля воріт зупинилася машина. Не та стара модель, до яких звикло село, а новенька, дорога іномарка. З неї вийшов чоловік. Він виглядав втомленим, з передчасною сивиною на скронях і в дорогому, але пом’ятому костюмі
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes