Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • ЦІКАВО
  • Святковий сирник “Білий пух”! Ще один чудовий рецепт сирника!

Святковий сирник “Білий пух”! Ще один чудовий рецепт сирника!

admin
6 Червня, 20206 Червня, 2020 Коментарі Вимкнено до Святковий сирник “Білий пух”! Ще один чудовий рецепт сирника!

Сирник на білках виходить ніжним, як пташине молоко.

Інгредієнти:

Пісочне тісто:

  • 2 склянки борошна
  • 220 г холодного масла
  • 2 яєчні жовтки
  • 80 г цукру
  • 2 плоских чайних ложок порошку для випічки

Маса сирна:

  • 1 кг сиру домашнього
  • 12 білків
  • 300 г цукру
  • 150 г вершкового масла
  • 6 столові ложки вершків 35%
  • 1 ванільний пудинг (40 г)
  • 2 чайні ложки ванільного цукру
  • 2 столові ложки сухих вершків
  • 100 г родзинок
  • 1 плоска ложка пшеничного борошна
  • цукрова пудра

Підготовка:

Пісочне тісто:
Всі інгредієнти замісити у однорідне тісто(швидко).

Розділити на дві частини. Форму  24 * 33 см викласти на дні розкачаним тістом(тісо наколоти вилкою) та помістити в холодильник (а решту тіста в морозилку) на 30 хв.

Випікати на 180 градусах близько 20 хвилин для золотистого кольору.

Сирна маса:
Збити білки до жостких піків  з половиною цукру.

Сир змішайте міксером з сухими інгредієнтами, обережно додайте збиті білки, наприкінці додайте родзинки, посипані борошном і змішайте.

Налийте сирну масу на запечене пісочне тісто. Зверху, протріть другу частину тіста на крупній терці.

Покладіть в нагріту духовку на 180 градусів і запікайте близько 1 години. Якщо під час випікання верхівка буде занадто пригорати, щоб покрийте її  папером для випікання.

Після випікання вимкніть духовку, але залиште сирни к протягом 2-3 годин у духовці. Зніміть і охолодіть.

Перед подачею посипати цукровою пудрою.

Смачного!

Джерело

Навігація записів

До України йде справжня спека! В деяких областях температура сягатиме +32!
Кредитні вимоги МВФ та підвищення пенсійного віку! Шмигаль заспокоює українців!

Related Articles

Кaртопля рiзного кoльору, жoвта, біла, червона – яка смaчніша, яка крaще зберігається

Viktor
4 Травня, 20254 Травня, 2025 Коментарі Вимкнено до Кaртопля рiзного кoльору, жoвта, біла, червона – яка смaчніша, яка крaще зберігається

Тільки зараз спливла вcя пpавда пpо “генiя” Ленiна. Як виявилoся, Волoдя Ульянов насправді був…

Viktor
28 Жовтня, 2024 Коментарі Вимкнено до Тільки зараз спливла вcя пpавда пpо “генiя” Ленiна. Як виявилoся, Волoдя Ульянов насправді був…

Як же Соромно, що не розуміли….Світлина 1976 року. Канадські хокеїсти з тризубами на футболках. А я, вболівав за совєтськіх

Viktor
5 Жовтня, 20245 Жовтня, 2024 Коментарі Вимкнено до Як же Соромно, що не розуміли….Світлина 1976 року. Канадські хокеїсти з тризубами на футболках. А я, вболівав за совєтськіх

Цікаве за сьогодні

  • – А ти не перебільшуєш? Невже й справді думаєш, що всі жінки настільки меркантильні? – Не думаю, – впевнений! Тож досі один
  • – І де вони збираються жити усі разом, коли в них завжди фінансові труднощі? – обережно поцікавилася Наталя, хоч уже здогадувалася, до чого йдеться. – Поки що орендували невеличку квартиру на краю міста, але там проблеми з пропискою. А дітей до школи без реєстрації не дуже хочуть брати, – Микола схвильовано встав і почав ходити колами. – Район там так собі, транспорт ходить не дуже, та й сусіди галасливі попалися їм.
  • Тихенько відчинивши двері до квартири батьків чоловіка, Аліна почула, що за спиною говорить свекруха.
  • Василь, опустивши голову, поплентався до дверей. Але невдовзі з коридору пролунали звуки ..: — Галю, припини! Я просто поговорити пішов! Нічого такого не було, чесно!Люда лише зітхнула, повернувшись, і пробурмотіла:— Напевно, в минулому житті я заслужила таке..
  • – Продаємо тут будинок і їдемо назад в Україну. – Як це їдемо? У мене хороша робота, пристойна зарплата, ти теж працюєш, будинок хороший. Син закінчить інститут і теж сюди перебереться. Мене тут все влаштовує
  • — Денисе, ти нічого не хочеш мені сказати? — спокійно запитала я, застібаючи блискавку на валізі. Всередині мене все вигоріло. Ні сліз, ні істерик, ні бажання кидатися на шию з криками «як ти можеш!» — Марино, ну… мама в чомусь права, — промурмотів він, нарешті піднявши на мене погляд. У його очах не було ні жалю, ні провини. Тільки роздратування від того, що я затягую неприємну сцену.
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes