Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • НОВИНИ
  • Стaло вiдомо про що дoмовився Оpбан з Тpампом. 

Стaло вiдомо про що дoмовився Оpбан з Тpампом. 

Viktor
8 Листопада, 20258 Листопада, 2025 Коментарі Вимкнено до Стaло вiдомо про що дoмовився Оpбан з Тpампом. 

Угорщина отримала від США повне звільнення від санкцій на російські газ та нафту.

Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан заявив, що США надали його країні повне звільнення від санкцій, які стосуються російської нафти і газу, що транспортуються трубопроводами «Турецький потік» і «Дружба».

Про це пише угорське видання Telex.

Згідно із заявою Орбана, цей виняток дає Угорщині можливість безперешкодно продовжувати купувати російську нафту та природний газ, не побоюючись санкцій чи політичного невдоволення з боку Сполучених Штатів.

Орбан наголосив, що такий крок має критичне значення для внутрішньої економіки, оскільки дозволяє «захистити зниження рахунків за комунальні послуги» і зберегти «найдешевші ціни на енергоносії» в Угорщині.

Цікаво, що Орбан стверджує, що отримав непублічне схвалення на збереження російського імпорту від президента США Дональда Трампа, попри те, що Трамп загалом критикує купівлю російських енергоносіїв іншими країнами.

Також лідери домовилися про скасування санкцій щодо атомної електростанції «Пакш», виняток для якої мав закінчитися у грудні.

Джерело

Навігація записів

“Був дуже потужний вибух”: у Дніпрі очевидці розповіли про пережите під час атаки дронами
Хотів перезимувати у лісі? Вкрав $400 000, купив намет, генератор і забитий продуктами бус

Related Articles

Син віддає всю зарплату невістці, купує їй одяг та продукти. Однак, Марії цього мало! І нещодавно вона йому таку виставу влаштувала – ну акторка погорілого театру!

Viktor
12 Березня, 202612 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до Син віддає всю зарплату невістці, купує їй одяг та продукти. Однак, Марії цього мало! І нещодавно вона йому таку виставу влаштувала – ну акторка погорілого театру!

А я – чоловік. І для мене – будь-яка жінка прекрасна. Навіть начальниця, яка мене терпіти не може. Ви думаєте, я не знаю, що ви готуєте наказ про моє звільнення? – Так, готую! А знаєте, чому я вас хочу звільнити? – Звичайно, знаю. Тому що я вас не боюся. – Ні, не тому! Ви мене не боїтеся! Ви мене не поважаєте! І всі мої накази пропускаєте повз вуха! І тому з таким майстром ділянки нам не по дорозі.

Viktor
10 Березня, 202610 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до А я – чоловік. І для мене – будь-яка жінка прекрасна. Навіть начальниця, яка мене терпіти не може. Ви думаєте, я не знаю, що ви готуєте наказ про моє звільнення? – Так, готую! А знаєте, чому я вас хочу звільнити? – Звичайно, знаю. Тому що я вас не боюся. – Ні, не тому! Ви мене не боїтеся! Ви мене не поважаєте! І всі мої накази пропускаєте повз вуха! І тому з таким майстром ділянки нам не по дорозі.

Микола довгих 5 років гарував на заробітках, а коли повернувся, то на нього чекав сюрприз

Viktor
28 Лютого, 202628 Лютого, 2026 Коментарі Вимкнено до Микола довгих 5 років гарував на заробітках, а коли повернувся, то на нього чекав сюрприз

Цікаве за сьогодні

  • Прокинулася вона від дивного галасу, що долинав із кухні. Дзвенів посуд, грюкали дверцята холодильника. Спочатку вона подумала, що чоловік повернувся, але потім почула, що хтось співає. Голос був жіночим. – Схоже, я серйозно занедужала, у мене вже галю цинації. Але шум не припинявся. Оксана потихеньку встала і зазирнула на кухню. Побачене водночас і здивувало її, і розлютило.
  • Нарешті підвівся Степан Іванович. У залі стало тихо-тихо. Всі чекали: що ж подарує «найскупіший чоловік села»? Він повільно вийшов на середину залу. В руках він тримав стару, потерту шкіряну папку, перев’язану мотузкою. Його руки тремтіли. — Оленко… — почав він, і голос його, зазвичай твердий, раптом зірвався. — Я все життя щось беріг. Я жив однією думкою. Думав, що мені це дуже треба. Що без цього я не людина, а так… тінь. Він почав розв’язувати вузол. Пальці не слухалися. Нарешті він відкрив папку. Там не було конверта. Там були пачки грошей. Багато пачок. Різних років, різних номіналів, акуратно перев’язаних резинками. У залі запала така тиша, що було чути, як дзижчить муха на вікні. Марія прикрила рот долонею, Петро застиг на місці. — Я хотів машину… — продовжив Степан, дивлячись на внучку. — Ту саму, синю, яку в мене колись забрали. Я кожну копійку сюди клав. Не доїдав, не допивав. Думав, куплю її — і знову стану щасливим. Як тоді, в молодості. Він зробив крок до Оленки. — Але сидів я вчора на ґанку, дивився, як ти смієшся… І зрозумів. Машина — це залізо. Воно заіржавіє. А щастя — це не те, що стоїть у дворi
  • — Де чек? — Анатолій не вітався. Він стояв посеред кухні, як верховний суддя, і суворо дивився на Марину, яка ледь тримала важкі пакети з продуктами.
  • Синку, мені тут якось самотньо в селі… Може б я до вас на зиму перебралася? Буду онуків зі школи зустрічати, обіди варити. Назар помовчав, а потім відповів голосом, від якого Ганні захотілося плакати: — Мамо, ну ти ж знаєш, у нас квартира невелика. Дітям треба простір, невістка працює з дому… Тобі в селі краще буде, на свіжому повітрі. Ми будемо заїжджати. Того вечора Ганна довго сиділа на ґанку. Вона дивилася на дорогий ремонт, на нові вікна, які вона оплатила своїм здоров’ям, і зрозуміла страшну істину: вона купила дітям комфорт, але втратила материнство. Вона згадала всіх тих італійських стареньких, від яких діти відкуповувалися найнятими нянями. Тоді вона їх шкодувала, а тепер зрозуміла, що стала однією з них. Але Ганна не була б собою, якби опустила руки. Вона стільки років виживала серед чужих людей, то невже не виживе серед своїх? Вона перестала чекати вихідних, сподіваючись на приїзд дітей. Перестала готувати величезні порції їжі, яка потім пропадала в холодильнику. Ганна пішла до місцевої церкви. Там вона зустріла таких же «італійок», як і сама
  • І оце все? — Ганна Петрівна скривила губи так, ніби їй підсунули не іменинний торт, а шматок господарського мила. Вона обережно, двома пальчиками, підняла край подарункового паперу, наче боялася замазати свої ідеально доглянуті руки. — Знаєш, Любочко, краще б ти взагалі нічого не купувала, ніж так принижувати матір свого чоловіка перед гостями. На кухні, де ще мить тому дзвенів сміх і стукали виделки, раптом стало так тихо, що було чути, як на поверсі вище хтось соває стілець. Мій чоловік, Олег, повільно відклав серветку. Його обличчя, зазвичай м’яке і спокійне, раптом стало схожим на камінь. — Мамо, а ти зараз це мені в очі повтори, — сказав він тихим, але таким виразним голосом, що в мене по спині пробігли мурашки. — Тільки повільно. Щоб я кожне слово розібрав. Гості за столом завмерли. Дядько Степан, який саме збирався налити собі домашньої наливки, так і застиг з карафою в руці. Тітка Марія перестала жувати свій улюблений салат і втупилася в тарілку
  • Григорій зачинив вхідні двері, поставив пакет із покупками на підлогу і почав роззуватися. Потім зняв шапку та пальто, повісив їх на гачок і знову взяв пакет у руки. Цілеспрямовано прошурхотів поліетиленом.
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes