Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • ЖИТТЯ
  • Спершу свекруха нарікала, що ми витратили гроші на вітер через цей генератор. А тепер приходить у гості, бо, бачте у нас є світло і тепло!

Спершу свекруха нарікала, що ми витратили гроші на вітер через цей генератор. А тепер приходить у гості, бо, бачте у нас є світло і тепло!

Viktor
31 Жовтня, 202531 Жовтня, 2025 Коментарі Вимкнено до Спершу свекруха нарікала, що ми витратили гроші на вітер через цей генератор. А тепер приходить у гості, бо, бачте у нас є світло і тепло!

От і знову в місті почали вводити графіки відключення світла. І ми з чоловіком все-таки були змушені купити ту трикляту станцію. Бо як нема світла – то не можу ні їсти приготувати, ні у гарячій воді помитися та елементарно телефон зарядити, щоб читати новини. Адже на свою голову колись зробили “модний” ремонт, де вся техніка у нас на… електриці. 

Віддали чималу суму, довелося майже всю заначку діставати. Зате спокійно, що діти у теплі, я можу швидко їсти приготувати, у душ піти. 

Однак, єдина людина, яка показує весь свій негатив щодо цієї покупки – це…свекруха! От кого-кого, а її ця штука взагалі ніяк не стосується!

“Нащо було такі великі гроші витрачати на цю дурницю?! Певно, то Анька так захотіла!” – кукурікала у слухавку Дмитрові, коли той випадково обмовився про покупку. 

Свекруха і до того дуже любила лізти в наш родинний бюджет і звинувачувати мене у всіх витратах:

Купили квартиру у новобудові – то я винна! Бо треба було в її сусідки поверхом нижче брати, але то страшна совдепія.

Записала дітей на гуртки платні – транжира, краще б возила до свекрухи і вона ними б займалася. Ага, такий вона спеціаліст без диплома!

Обираю одяг у магазинах, а не приймаю “подачки” від родичів чи не ходжу в секонд – викидаю гроші на вітер.

От і знову Ольга Семенівна знайшла привід, аби мене почати клювати:

– Раніше люди теж без електроенергії жили і не вмерли!

– Та краще б ті гроші відклали на майбутнє.

– От побачиш, що та штукенція наробить вам біди і будинок спалить!

Але що ви думаєте? Буквально вчора Ольга Семенівна зателефонувала до мене і почала напрошуватися у гості:

-У мене світло вимкнули, не буде пару годин. То я до вас прийду погрітися!

Тут я відчула, що можу сповна відігратися і помститися свекрусі

– Мамо, так ви ж казали, що то гроші на вітер! 

– Не вигадуй, що було – то було. Я в тій техніці не розбираюся

– Ну раз хочете приїхати – платіть 100 гривень за годину!

– Як це так? То ти ще смієш з мене гроші вимагати! Я так і знала, що ти меркантильна жінка. 

Дякувати Богові, цю розмову чув Дмитро і сміявся. та не минуло й хвилини – як знову дзвінок:

– Синку, твоя жінка мене додому не пускає погрітися. Ще й гроші вимагає

– Ну так мамо, вона трішки сказала не правильно. Для тебе не 100 гривень, а 200! 

Пані Ольга розлютилася і кинула слухавку. А ми лиш посміялися. Бо не треба на мене так наговорювати. Думаю, цей урок вона запам’ятає на довго і буде тримати язика за зубами!

Навігація записів

Пeнтагон схвалив нaдання Укрaїні ракет “Томагавк”, але остаточне рiшення за Трaмпом
Президент Венесуели попросив у Путіна військову допомогу – WP

Related Articles

— Микитo, — я зaйшла до нього в кiмнату, де він сидів за кoмп’ютером. — Мoжеш позичити мені грошей? На пoхід Ані з класом. Я через три дні поверну, як тільки зарплату отримаю. — Знову гроші? На примхи твоєї доньки? — Які примхи? — я розгубилася. — Там весь клас іде, всі батьки скидаються… — Ось нехай інші батьки й скидаються! — голос Микити підвищився. — Я що, повинен оплачувати всі її розваги? — Але ж ми домовлялися про спільний бюджет…

Viktor
17 Травня, 2026 Коментарі Вимкнено до — Микитo, — я зaйшла до нього в кiмнату, де він сидів за кoмп’ютером. — Мoжеш позичити мені грошей? На пoхід Ані з класом. Я через три дні поверну, як тільки зарплату отримаю. — Знову гроші? На примхи твоєї доньки? — Які примхи? — я розгубилася. — Там весь клас іде, всі батьки скидаються… — Ось нехай інші батьки й скидаються! — голос Микити підвищився. — Я що, повинен оплачувати всі її розваги? — Але ж ми домовлялися про спільний бюджет…

«Я всього на пару тижнів, поки не знайду квартиру». Пустив жінку (43 роки) пожити. Але через місяць вона таке утнула що мусіла піти тієї ж миті…

Viktor
17 Травня, 202617 Травня, 2026 Коментарі Вимкнено до «Я всього на пару тижнів, поки не знайду квартиру». Пустив жінку (43 роки) пожити. Але через місяць вона таке утнула що мусіла піти тієї ж миті…

Я прийшла додому після роботи, розігріла собі суп, відкрила телефон — і побачила повідомлення від Олени в месенджері. Не «привіт, як ти», не «можемо приїхати на свята» — просто список. Акуратний такий, точний. «Іра, ми з Толіком на травневі до тебе. Ось що хотілося б: холодець (часнику небагато), запечена свинина шматком (типу буженини), м’ясний салат типу олів’є, але тільки з яловичиною, форель домашнього засолу, пиріг з капустою. З напоїв — біле напівсухе (дві, а краще три пляшки), і соки різні для мене (цитрусові, плюс щось солодке). Заздалегідь дякую!» Я прочитала. Перечитала. Подивилася на екран довгим поглядом. Меню. Вона надіслала мені. Меню…

Viktor
17 Травня, 202617 Травня, 2026 Коментарі Вимкнено до Я прийшла додому після роботи, розігріла собі суп, відкрила телефон — і побачила повідомлення від Олени в месенджері. Не «привіт, як ти», не «можемо приїхати на свята» — просто список. Акуратний такий, точний. «Іра, ми з Толіком на травневі до тебе. Ось що хотілося б: холодець (часнику небагато), запечена свинина шматком (типу буженини), м’ясний салат типу олів’є, але тільки з яловичиною, форель домашнього засолу, пиріг з капустою. З напоїв — біле напівсухе (дві, а краще три пляшки), і соки різні для мене (цитрусові, плюс щось солодке). Заздалегідь дякую!» Я прочитала. Перечитала. Подивилася на екран довгим поглядом. Меню. Вона надіслала мені. Меню…

Цікаве за сьогодні

  • — Микитo, — я зaйшла до нього в кiмнату, де він сидів за кoмп’ютером. — Мoжеш позичити мені грошей? На пoхід Ані з класом. Я через три дні поверну, як тільки зарплату отримаю. — Знову гроші? На примхи твоєї доньки? — Які примхи? — я розгубилася. — Там весь клас іде, всі батьки скидаються… — Ось нехай інші батьки й скидаються! — голос Микити підвищився. — Я що, повинен оплачувати всі її розваги? — Але ж ми домовлялися про спільний бюджет…
  • «Я всього на пару тижнів, поки не знайду квартиру». Пустив жінку (43 роки) пожити. Але через місяць вона таке утнула що мусіла піти тієї ж миті…
  • Я прийшла додому після роботи, розігріла собі суп, відкрила телефон — і побачила повідомлення від Олени в месенджері. Не «привіт, як ти», не «можемо приїхати на свята» — просто список. Акуратний такий, точний. «Іра, ми з Толіком на травневі до тебе. Ось що хотілося б: холодець (часнику небагато), запечена свинина шматком (типу буженини), м’ясний салат типу олів’є, але тільки з яловичиною, форель домашнього засолу, пиріг з капустою. З напоїв — біле напівсухе (дві, а краще три пляшки), і соки різні для мене (цитрусові, плюс щось солодке). Заздалегідь дякую!» Я прочитала. Перечитала. Подивилася на екран довгим поглядом. Меню. Вона надіслала мені. Меню…
  • Як там мій синочок? — з порога запитувала свекруха у Ірини, пильно роздивляючись навколо. — Він так зблід, схуд, очі зовсім сумні. Ти ж дивись, підтримуй його, не пиляй через цю роботу. Чоловікам зараз дуже важко. — Я роблю все, що в моїх силах, Тамаро Петрівно, — спокійно відповідала Ірина. — Труднощі бувають у всіх, це тимчасово. Максим шукає варіанти. — Ой, знаю я вашу підтримку, — зітхала свекруха. — Головне — не тисни на нього своїм авторитетом. Чоловіча психіка дуже тонка, йому потрібен час, щоб прийти до тями й відчути себе впевнено. Одного разу Ірина повернулася з роботи трохи раніше, ніж зазвичай. Зайшовши до коридору, вона почула голоси, що лунали з кухні. Максим та його матір розмовляли, не чуючи, що вхідні двері відчинилися. — Синку, ти повинен розуміти одну річ, — повчальним тоном говорила Тамара Петрівна. — Твоя Ірина — жінка, звісно, працьовита, але аж занадто владна. Вона все сама вирішує, все тримає під своїм контролем. Хіба це нормально для сім’ї? Чоловікові потрібен простір для розвитку, йому треба відчувати себе лідером, а не сидіти під крилом у дружини
  • Покликала кавалера на вечерю..– М-м-м, пахне, «Як у їдальні»…Я урочисто поставила паруючу, духмяну тарілку борщу, поруч кошик із часниковими пампушками й піала з густою сметаною. зам.верши, чекаю отого чоловічого: «Ого, Олено, це божественно!».. І тут нарешті прорік мій принц фразу після якої.. я кліпнула, намагаючись переварити цей «розкішний» комплімент.
  • Ключі від хати давай швидше, Аліно, діти змерзли, а в нас ще м’ясо на вогні не дійшло! — дядько Степан сказав це таким буденним тоном, ніби я була не господаркою садиби, а випадковою людиною, яка просто завадила його планам.
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes