Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • НОВИНИ
  • Щойно! Ектор Хіменес-Браво зробив гучну заяву: “Ну все, час сказати правду настав…”.

Щойно! Ектор Хіменес-Браво зробив гучну заяву: “Ну все, час сказати правду настав…”.

Viktor
12 Жовтня, 202412 Жовтня, 2024 Коментарі Вимкнено до Щойно! Ектор Хіменес-Браво зробив гучну заяву: “Ну все, час сказати правду настав…”.

Ектор Хіменес-Браво відмовляється від шоу, яке принесло йому визнання?

Популярний шеф-кухар та блогер Ектор Хіменес-Браво зізнався, що вирішив присвятити себе новій справі.

Виявляється, чоловік давно мріяв змінити рід діяльності.

Ектор Хіменес-Браво заявив, що залишає МайстерШеф

Відомий шеф-кухар Ектор Хіменес-Браво вирішив кардинально змінити своє життя. Чоловік більше не воліє приділяти весь час кулінарії.

Тому, в розкладі кухаря з’явилося нове заняття. Що саме вирішив освоїти кулінар, читайте в нашому матеріалі.

На своїй сторінці в Instagram, чоловік намагається бути відвертим, тож завжди повідомляє про зміни в житті.

Нещодавно, Ектор зізнався, що з дитинства захоплювався малюванням та навіть має художню освіту. Проте, кулінарія та образотворче мистецтво – це не єдині творчі напрямки, які цікавлять відомого шефа.

“Ну все, час сказати правду настав… Йду з Мастер Шеф в музику. Давно про це мріяв і нарешті наважився…”, – повідомив кулінар.

В останньому дописі, Ектор шокував шанувальників зізнанням. Як заявив блогер, він планує покинути шоу, що колись зробило його популярним. “МастерШеф” допоміг чоловіку віднайти свою аудиторію.

Що тут казати, зараз його ім’я знає кожен українець. То невже, він і справді вирішив залишити все, що так довго створював?

За словами Ектора, вже давно він мріяв освоїти гру на віолончелі. Тож більше не планує відкладати плани на безвік.

Чоловік вже пройшов перший урок та поділився враженнями. Судячи з відео, ще потрібно багато працювати, проте все в його силах.

“Ну добре, жартую. Зайнятися грою на віолончелі — це моя давня мрія і саме зараз я зрозумів…

Коли, як не сьогодні? Тому, і почав навчатися. Це мої перші кроки в цій справі, але я дуже сподіваюсь на вашу підтримку”, – зізнався Ектор.

Всіх шанувальників кулінарного проєкту, хочемо заспокоїти. Не переживайте, ви ще побачите улюбленого суддю на своєму місці. Ектор не збирається залишати шоу та планує з’явитися на майданчику у наступному сезоні.

Навігація записів

Удaри Роcії по Одесі можуть спровокувати війну з НАТО – The Telеgraph
13 жовтня. Яке церковне свято сьогодні, у чому допомагає Іверсько-Мирненська ікона Богородиці

Related Articles

Данило тільки на прощання з батьком й приїхав. Грошей привіз, поховали тата — і він одразу назад. То все невістка, Настя, мені лихо кує. У мене ж там онучка й онук ростуть. Уже великі, мабуть, а я їх так ні разу й не бачила. — Гена мій уже шістнадцать років як спочив. Царство небесне… Після того й покотилося все кубарем. Кирило жив із нами, з дружиною та трьома дітками, одне за одним. Я на пенсію пішла і все з ними, світу білого не бачила.

Viktor
5 Лютого, 20265 Лютого, 2026 Коментарі Вимкнено до Данило тільки на прощання з батьком й приїхав. Грошей привіз, поховали тата — і він одразу назад. То все невістка, Настя, мені лихо кує. У мене ж там онучка й онук ростуть. Уже великі, мабуть, а я їх так ні разу й не бачила. — Гена мій уже шістнадцать років як спочив. Царство небесне… Після того й покотилося все кубарем. Кирило жив із нами, з дружиною та трьома дітками, одне за одним. Я на пенсію пішла і все з ними, світу білого не бачила.

За рік роботи в них я дізналась, що вагітна. Батьком дитини був Мартін. Цього в моїх планах не було…

Viktor
5 Лютого, 20265 Лютого, 2026 Коментарі Вимкнено до За рік роботи в них я дізналась, що вагітна. Батьком дитини був Мартін. Цього в моїх планах не було…

— Що, важко винести сміття? Ти ж удома сидиш! — кинула мені доросла донька. Вранці мама «вийшла на пенсію».

Viktor
24 Січня, 202624 Січня, 2026 Коментарі Вимкнено до — Що, важко винести сміття? Ти ж удома сидиш! — кинула мені доросла донька. Вранці мама «вийшла на пенсію».

Цікаве за сьогодні

  • – Ти одна, Марин.Ні дітей..ні сімї.. може, підеш звідси нарешті… – сказала мені мама. Толя з Олею з дітьми приїдуть ..Діти, Марин. Їм тісно в їхній однокімнатці, ти ж знаєш. – І куди мені подітися?
  • Мамо, ну що ти передала? Це минулорічна колекція! — кричала Світлана в телефон. — І взагалі, чому ти Оксані на ремонт дала більше, ніж мені? Ти нас завжди ділила! Марія плакала в Греції , миючи підлоги в готелях, але продовжувала давати гроші, сподіваючись купити хоч краплю дочірньої любові. Її доньки не працювали ні дня — вони чекали на перекази, сварилися між собою за спадок, який ще не отримали, і постійно дорікали матері, що вона «мало дає». Ганна спочатку не хотіла відпускати свою Катю за кордон. — Куди ти, дитино? Ти ж тільки університет закінчила, — плакала мати. — Мамо, подивися на нашу хату. Тато хворіє, ліки дорогі. Я поїду на рік-два, підніму вас на ноги, і повернуся. Але «рік-два» розтягнулися на сім. Катя працювала в Мілані бадантою — доглядала за капризною синьйорою. Було важко, було самотньо. Але щомісяця вона надсилала гроші з однією лише приміткою: «На мамин комфорт». Катя була зовсім іншою, ніж її двоюрідні сестри. Вона ніколи не просила нічого для себе. Навпаки, коли Ганна намагалася відкласти їй «на квартиру», Катя сердилася: — Мамо, спочатку зроби капітальний ремонт у селі! Постав нові вікна, щоб не дуло. Проведи воду в хату, щоб ти з відрами не бігала. Моя квартира почекає, я ще молода, зароблю. А ваші роки йдуть.
  • Вимітайся звідси, і щоб духу твого тут не було через годину! — ці слова мого чоловіка Романа прозвучали не як грім серед ясного неба, а як фінальний акорд старої, фальшивої пісні, яку я слухала сім років. Я стояла посеред нашої затишної вітальні й дивилася, як він методично вигрібає мої речі з полиць. Поруч, у моєму улюбленому кріслі, сиділа свекруха, Тамара Петрівна. — Ромчику, ну навіщо ти так галасуєш? Оксанка ж дівчинка розумна. Вона сама розуміє, що сім років ми її терпіли суто з доброти душевної. З однією валізою прийшла — з однією і піде. Справедливість, знаєш, вона така. Я дивилася на них і не вірила своїм вухам. Сім років я намагалася бути ідеальною невісткою. Пекла її улюблені пироги, возила по лікарях, вислуховувала нескінченні скарги на сусідок і високий тиск. Я думала, що ми — сім’я. Виявилося, я була просто зручним персоналом, який не потребував зарплати
  • “..Як маму потрібно було з Польщі привести, всім селом скидалися, а тепер вона жирує, по ресторанах ходить…”. Я ж знаю, хто це написав, через деякий час повідомлення було видалене, хоча я зробила скрін. Ця людина усміхається мені в обличчя і бажає мені і сестрі всього найкращого, але я просто дякую і йду в іншу сторону.
  • – Ти що заради рідних онуків не можеш поїхати на заробітки? – Син мене фактично з хати виганяє, каже, що я винна йому, а я не знаю, як бути
  • Місяць очікування тягнувся, як густа, липка патока, отруюючи повітря в квартирі. Ігор перестав нормально спати. Він сидів ночами в інтернеті, читаючи форуми обдурених чоловіків і вивчаючи статті про спадковість домінантних ознак. Він став експертом у галузі генетики, принаймні у власній уяві. 
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes