Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • ЖИТТЯ
  • – Що вам в тому Києві робити? Всюди темінь. Переїжджайте до нас! – вмовляли свекри. –

– Що вам в тому Києві робити? Всюди темінь. Переїжджайте до нас! – вмовляли свекри. –

Viktor
15 Лютого, 2026 Коментарі Вимкнено до – Що вам в тому Києві робити? Всюди темінь. Переїжджайте до нас! – вмовляли свекри. –

Ми з чоловіком живемо в Києві. Маємо свою невеличку, але дуже затишну квартирку. 5 років тому у нас народилася донечка. Нашому щастю не було меж. Здавалося, тепер життя нагадуватиме казку. 

Все так і було до того моменту, поки на нашу землю не прийшов ворог. 

Досі не віриться, що це відбувається з нами… Тепер ще й зі світлом така біда. Але ми не нарікаємо! Впевнені, що наші захисники і енергетики роблять усе можливе, щоб покращити наше життя. 

Але з маленькою дитиною нелегко давати собі раду без електроенергії. Холодним ж її не годуватиму. 

Свекри нам спокою не дають, постійно повторюють: 

– Оленко, ну чого вам сидіти в тому місті?! Роботи в тебе зараз нема, Даринку в садочок не возиш – перебирайтеся до нас на зиму. В нас і світло, і газ. 

– Справді, невістко! Та й за містом яке повітря свіже! Дитина побігає, пострибає собі на подвір’ї. 

І чого ж я не погоджуюся на таку “щедру” пропозицію? Все дуже просто, окрім світла і газової плити з пічкою там більше нічого нема! Ніяких умов для комфортного і зручного життя. 

Навіть туалет на вулиці! Свекри не бідні люди, та й мій Микола їм допомагає грошима, тому вони могли б давно перетворити їхню халабуду на розкішний заміський будиночок, от тільки надто ліниві для цього. 

То ж треба майстрів пошукати, прибирати потім за ними увесь безлад. А навіщо, якщо свекрам і так добре?

От тільки я на таке не підписувалася! Краще я дитині на свічці чайочок грітиму, ніж буду вести її взимку в туалет, який збудований з чотирьох дерев’яних дощечок. З кожної щілинки дує так, що можна собі застудити все на світі. 

Пробувала говорити про це з Миколою, хай би хоч він своїм батькам натякнув, що не можна в 21 столітті жити так, ніби надворі Середньовіччя. 

– Оленко, не наша це справа! Хай живуть так, як їм зручно. 

Може, й так! Але як їм пояснити, що я кожного разу змушую себе навідатися до них в гості, бодай на один день. Ні про які 3 місяці й мови бути не може… 

Як же бути? Не хочу ображати свекрів. Вони добрі і милі люди, але жити в таких умовах з донечкою не збираюся!

Що б ви порадили Олені? 

Усі фото в статті є ілюстративними.

Навігація записів

Так і вчинила. На щастя, живота практично не було видно, і ніхто зі знайомих не здогадувався, що вона чекає дитину. Носила широкі кофти, сорочки, пояснювала тим, що набрала зайві кілограми. Благополучно доходила до семи місяців. Якось увечері стало хапати живіт, усе частіше й частіше.
Через майже двадцять років я зрозуміла, наскільки він мав рацію.Життя все розставило.Ми вже давно повернулися до України. Ми маємо двох дорослих дітей, свою квартиру, на яку ми самі заробили. Ми міцно стоїмо на ногах, я та чоловік відкрили свій невеликий бізнес, коли перебралися на батьківщину. З сестрою я досі не спілкувалася.

Related Articles

– І нащо тобі зараз ці діти? Вони ж все зіпсують? – Я стомилась вмовляти коханого, ми вже не молоді, та він поводиться дивно

Viktor
15 Лютого, 2026 Коментарі Вимкнено до – І нащо тобі зараз ці діти? Вони ж все зіпсують? – Я стомилась вмовляти коханого, ми вже не молоді, та він поводиться дивно

Залицяльник у(47 років) на четвертому побаченні спитав: «У тебе своя квартира чи орендована? Машина є?»… Я сказала йому «правду».. і довелося піти тієї ж миті..

Viktor
15 Лютого, 202615 Лютого, 2026 Коментарі Вимкнено до Залицяльник у(47 років) на четвертому побаченні спитав: «У тебе своя квартира чи орендована? Машина є?»… Я сказала йому «правду».. і довелося піти тієї ж миті..

«Ти сиди в злиднях а я йду до багатої!» — заявив чоловік, не знаючи, що його нова пасія живе в моїй квартирі, яку я здаю.

Viktor
15 Лютого, 2026 Коментарі Вимкнено до «Ти сиди в злиднях а я йду до багатої!» — заявив чоловік, не знаючи, що його нова пасія живе в моїй квартирі, яку я здаю.

Цікаве за сьогодні

  • – І нащо тобі зараз ці діти? Вони ж все зіпсують? – Я стомилась вмовляти коханого, ми вже не молоді, та він поводиться дивно
  • Залицяльник у(47 років) на четвертому побаченні спитав: «У тебе своя квартира чи орендована? Машина є?»… Я сказала йому «правду».. і довелося піти тієї ж миті..
  • «Ти сиди в злиднях а я йду до багатої!» — заявив чоловік, не знаючи, що його нова пасія живе в моїй квартирі, яку я здаю.
  • Олександре, а де мені сісти? — голос Дарини здригнувся, хоча вона намагалася надати йому спокою, вона запізнилася до свекрухи на ювілей. Чоловік, який саме захоплено розповідав братові про свою нову автівку, лише на мить обернувся. В його очах не було ні каяття, ні турботи — лише холодне роздратування. — Господи, Дарино, ну що ти як маленька? Розберися сама! Хіба не бачиш — у нас тут серйозна розмова. Знайди собі десь місце, не псуй матері свято своїми капризами. Пані Варвара, свекруха, яка сиділа на чолі столу в темно-синій оксамитовій сукні, величаво поправила перли на шиї й удала, що розглядає квіти у вазі. Вона навіть не глянула на невістку, з якою та прожила під одним дахом дванадцять років. — Слухай, Даринко, — подала голос Христина, зовиця. — Там на кухні у дівчат-офіціанток є вільна табуретка. Посидь поки там, попий чаю. Все одно ти нікого з наших бізнес-партнерів не знаєш, про що тобі з ними говорити? Ці слова стали останньою краплею
  • Через майже двадцять років я зрозуміла, наскільки він мав рацію.Життя все розставило.Ми вже давно повернулися до України. Ми маємо двох дорослих дітей, свою квартиру, на яку ми самі заробили. Ми міцно стоїмо на ногах, я та чоловік відкрили свій невеликий бізнес, коли перебралися на батьківщину. З сестрою я досі не спілкувалася.
  • – Що вам в тому Києві робити? Всюди темінь. Переїжджайте до нас! – вмовляли свекри. –
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes