Яніна Аранчій – представниця однієї з найвпливовіших родин Полтавщини. Її покійний батько очолював Державну ветеринарну інспекцію у Полтавській області (яку трансформували у Держпродспоживслужбу), брат працював заступником голови Держпродспоживслужби у Полтавській області, а матір була ректоркою (а зараз – перша проректорка) Полтавської державної аграрної академії. Колишній чоловік Аранчій – чиновник Полтавської ОВА.
Посаду в Держпродспоживслужбі Полтавської області Аранчій фактично отримала “у спадок”. Частина її співробітників колись працювали під керівництвом її батька, а потім брата.
За кілька років родина впливової полтавської чиновниці придбала щонайменше 5 квартир у новобудовах, кілька дорогих автівок і три квартири в Польщі.
Про те, чим володіє одна з найвпливовіших родин чиновників та як мати з вишу стала “академіком” – читайте у матеріалі OBOZ.UA.
Яніна Аранчій: успадкувала посаду від батька й отримала пенсію у 38 років
У своїй першій декларації, яку було публічно опубліковано, на той момент 29-річна чиновниця вказала заощадження у сумі 75 тис. доларів. Тоді жінка очолювала регіональну державну лабораторію ветеринарної медицини в Полтавській області.
З цього моменту минуло майже 10 років. У своїй останній декларації Яніна вказала заощадження у розмірі 6,6 млн грн та 65 тис. доларів. І це за достатньо скромного доходу.
Торік чиновниця після оподаткування заробляла всього лише 32,1 тис. грн на місяць. Її колишній чоловік платить аліменти на спільного сина у розмірі 10 тис. грн на місяць. І при тому минулого року вона задекларувала набуття права власності на автомобіль Audi Q7 2020 року випуску (зараз таке авто коштує близько 60 тис. доларів).
Аранчій володіє чотирма квартирами, дві з яких – у дорогому ЖК у центрі міста.
Жінка все своє життя працює на держслужбі, при тому кількості та вартості її майна могли б позаздрити навіть успішні підприємці. Крім того, ще торік на той момент 38-річна Яніна Аранчій почала отримувати пенсію (задекларувала 97,9 тис. грн).
У цьому ж ЖК по сусідству з Яніною дві квартири отримав і її брат Дмитро Аранчій. А на його дружину Ганну оформили три квартири в новобудові за адресою Шевченка, 96А. Це при тому, що в жінки вже було три квартири у Полтаві. Тобто родина Яніни Аранчій лише за останні кілька років оформила 5 квартир у новобудовах.
Уже колишній чоловік чиновниці Віталій Кулинич працює заступником директора департаменту будівництва, містобудування і архітектури, ЖКГ та енергетики Полтавської ОВА. Він також чиновник. Житло купувала і матір чиновниці – однак вона обрала нерухомість за кордоном.
Валентина Аранчій – перша проректорка Полтавської державної аграрної академії (ПДАУ). У цьому виші вона працює вже понад 30 років. У розділі “досвід роботи” у її біографії на сайті академії зазначено: “стаж педагогічної роботи у закладах вищої освіти ІІІ-ІV рівня акредитації 33 роки, і всі вони в ПДАУ”.
Торік її середньомісячна зарплата після оподаткування в ПДАУ склала 49,6 тис. грн на місяць. Крім того, жінка також отримує 22,1 тис. грн пенсії та 32,3 тис. грн від оренди майна. Робота в державному закладі освіти із достатньо скромною для такої посади зарплатою не завадила Валентині Аранчій у 2023-му придбати одразу три квартири у Польщі (сукупно вона витратила понад 15 млн грн).
Крім того, Валентина Аранчій у 2021-му стала власницею новенького Lexus RX 300. Зараз такий коштує близько 50 тис. доларів. У Полтаві вона мешкає в будинку площею понад 221,8 кв.м. На сайті університету сказано, що Аранчій – “академік Академії наук вищої освіти України”. При тому при Національній академії наук України такої академії не існує.
Натомість існує громадська організація “Національна академія наук вищої освіти України”. ГО зареєстрована в офісі, та зі справжньою Академією наук не має нічого спільного. “Президент” цієї “академії” – заслужений лікар Станіслав Табачніков. Він також є президентом ще однієї ГО – “Міжнародна академія освіти і науки”. Президія цих двох громадських організацій частково складається з одних і тих самих “видатних науковців”.
Наприклад, художник Володимир Бабієнко у “Національній академії наук вищої освіти” зазначений як голова комісії з мистецтвознавства та культури, а у “Міжнародній академії освіти і науки” він віцепрезидент із міжнародних зв’язків. Сергій Пузік – перший президент “Міжнародної академії освіти і науки”, а також радник президента у “Національній академії наук вищої освіти України”.
На відміну від справжньої Академії наук, членами зазначених ГО можуть стати навіть ті, хто офіційну науку заперечує. Наприклад, на сайті “Міжнародної академії освіти і науки” віцепрезиденткою з питань “комплементарної медицини” й досі значиться вже покійна “цілителька” Людмила Жукова. У її анкеті в графі “освіта” зазначено – “академік Української академії наук” (ще одна громадська організація). Вона була власницею центру нетрадиційної медицини, а сама себе називала “цілителькою”.
