Просто зроби фотографію з букетом, щоб у кадр потрапила чоловіча рука.

І виклади в мережу! – не звертаючи уваги на її протести, промовила Настя, – І ти побачиш, як твій чоловік відразу активізується і почне проявляти до тебе більше уваги…

… Сьогодні у Каті був день народження. Вона прокинулася в передчутті свята і була налаштована провести цей день у прекрасному настрої.

Чоловік зранку пішов на роботу, проте її це не збентежило, адже вона була впевнена в тому, що він готує для неї сюрприз.

– Дуже дякую! Мені неймовірно приємно! – раз у раз повторювала жінка, якій сьогодні виповнилося тридцять років.

Дуже скоро їхня квартира перетворилася на справжню оранжерею. Катерина отримала багато букетів та інших подарунків від колег і друзів.

Навіть двірник, який прибирав листя біля їхнього будинку, якимось дивним чином дізнався про її свято і тепло привітав, побажавши щастя і довгих років життя.

Катя сяяла, як найдорожчий діамант. Якщо вже її день так добре почався, то закінчитися він мав ще краще, адже вона ще чекала привітання від Антона.

Чим довше він їй не писав і не дзвонив, тим більше міцніла її впевненість у тому, що ввечері на неї чекає щось грандіозне, інакше навіщо чоловікові так довго мовчати?

Однак, опинившись у квартирі, замість шикарної вечері або вечірки-сюрпризу вона побачила тільки їхнього кота Сеню, який почав несамовито нявкати, щоб господиня його погодувала.

Нахмурившись, Катя обійшла всю квартиру, але ніяких слідів чоловіка не було.

Тоді вона відчула, як по всьому її тілу розливається розчарування.

– Але ж він не міг забути! – вголос промовила вона, гладячи кота.

Ні, Антон завжди її вітав, а тому Катя вирішила чекати до останнього.

Так, вона прочекала до першої години ночі, коли день її тридцятиріччя підійшов до кінця.

Дівчина була засмучена до сліз. Гарний настрій миттю зник. Вона почала відчувати себе нелюбою і непотрібною.

Тільки ближче до пів на четверту ранку Антон з’явився вдома. До того моменту дружина встигла обдзвонити вже всіх його колег і друзів, але ніхто не зміг нічого сказати.

Катя страшенно нервувала, думаючи, що з чоловіком сталося щось недобре.

– О, дружино моя кохана! – заплітаючи язиком, промовив живий і здоровий чоловік.

Катя закотила очі, розуміючи, що він перебрав і зараз не в змозі вести адекватний діалог.

– Не чіпай мене! – з образою в голосі промовила вона, коли він спробував її обійняти.

Антон не став довго наполягати, бо через кілька миттєвостей він впав на диван і голосно захрапів.

Катерина решту кілька годин провела без сну. Їй було так прикро, що вона практично весь час плакала.

Саме тому до ранку у неї під очима красувалися величезні мішки. Чоловік прокинувся тільки ближче до обіду.

– Вибач, – хрипким голосом промовив він, – ми вчора уклали вдалий договір з партнерами, а тому трохи переборщили, коли вирішили відсвяткувати.

– А більше ти нічого святкувати не збирався? – склавши руки на грудях, поцікавилася дружина.

Антон вирішив, що дружина лише іронізує, а тому нерозумно посміхнувся і вирішив віджартуватися.

– Ні, Кать, більше мені святкувати нічого. Обіцяю, що найближчі тижні пити не буду! – запевнив Антон.

– Яка ж ти свиня, Антоне! – сердито крикнула Катя, кидаючи в чоловіка подушкою, – Забув про мій день народження і навіть нічого не зрозумів, поки я сама не сказала!

Чоловік схопився за голову. Він дійсно зовсім забув про день народження дружини. Це було катастрофою.

– Вчора було п’яте жовтня…? – ошелешено вимовив Антон, округливши очі.

– Та ну тебе! – промовила Катя і пішла в іншу кімнату.

Антон опустився на підлогу, намагаючись зрозуміти, як же він міг так підставитися.

Він завжди пам’ятав про всі річниці, про дні народження її родичів і про інші не настільки важливі дати.

Та що тут говорити, якщо нещодавно він вітав її двоюрідну бабусю з ювілеєм, а про свято власної дружини забув!

Чоловік відчував докори сумління. Він сам не розумів, як так вийшло, і, тим більше, не хотів образити Катю.

– Кохана, я страшенно винен, – каявся чоловік, – але я готовий спокутувати свою забудькуватість. Все, що ти захочеш!

– Я хочу нормального чоловіка, який не буде про мене забувати, – злобно відповіла Катя і пішла в іншу кімнату.

Весь наступний тиждень вона з ним не розмовляла. Скільки чоловік не намагався просити вибачення, вона залишалася глухою.

Образа в її серці була настільки сильна, що Катя збудувала між ними щільну стіну і не бажала підпускати чоловіка до себе. Так, протягом усього цього часу Антон спав на дивані.

– Кать, я так більше не можу, – якось промовив чоловік, – хочеш, я перед тобою на коліна встану?

Однак і ці слова дівчина пропустила повз вуха, мовчки зібравшись і вирушивши на роботу.

– Так, поки ти все робиш правильно, – схвально промовила її колега Настя, яка і запропонувала влаштувати чоловікові такі емоційні гойдалки.

Сама Катя вже давно була готова пробачити чоловіка, але Настя говорила, що цього ні за що не слід робити, інакше Антон сяде їй на шию.

– Не знаю, Насть, – пригнічено промовила Катя, – мені вже самій важко. Ми ніколи стільки часу не були в сварці.

– Терпи, дорогенька, – посміхнулася подруга, – зате потім він зробить для тебе все можливе і неможливе.

Головне, не збавляти темпу і продовжувати дути губи, щоб він відчув себе ще більшим монстром.

– Нерозумно вже ображатися, – похитала головою Катя, – ну забув і забув про мій день народження, таке теж буває, тим більше, у Антона дійсно був привід.

– Боже, Катя! – скривилася Анастасія, – Що я чую? Не можна ж так до себе ставитися! Як це «ну забув і забув»? Таке не пробачають.

І колега надала Каті ще купу порад, як варто поводитися з чоловіком, щоб не давати йому розслабитися.

Вона сказала, що Катерина повинна бути з ним холодною і не виявляти ніякої уваги, щоб Антон мучився ще більше.

Оскільки Катя дивилася на Настю з відкритим ротом і вважала, що вона неймовірно успішна і мудра в питаннях чоловіків, то вона її послухала, втіливши всі поради в реальність.

Так, в родині Каті та Антона тривала мовчанка. Антон зовсім згас і дивився на дружину сумними очима, але вона продовжувала грати свою роль, сама від цього страждаючи.

Чоловік приходив на роботу в поганому настрої, всі справи валилися прямо з рук, а причина була одна – сварка з дружиною.

– Дивись, ти майже досягла мети, – продовжувала її наставляти Анастасія, – тепер тобі потрібно змусити чоловіка ревнувати, і йому точно знесе дах!

– Навіщо? – округлила очі Настя.

– Ти прямо як маленька! – посміхнулася подруга, – Щоб він зрозумів, що ти настільки шикарна, що тебе можуть забрати в будь-який момент.

Дівчина важко зітхнула. Їй здавалося, що вони заходять вже занадто далеко. Давно пора перестати займатися цією нісенітницею і просто поговорити.

– Просто зроби фотографію з букетом, щоб в кадр потрапила чоловіча рука.

І виклади в мережу! – не звертаючи уваги на її протести, промовила Настя, – І ти побачиш, як твій чоловік відразу активізується і почне проявляти до тебе більше уваги.

«Але він і так намагається з усіх сил!» – промайнуло в голові у Катерини.

Вона почала згадувати, скільки разів Антон намагався перед нею вибачитися, і скільки його букетів полетіло в урну.

Однак, дівчина занадто сильно довіряла своїй колезі, а тому потягнулася за телефоном, щоб здійснити задумане.

На той момент Настя вже знайшла відповідний букет, який їй подарував якийсь залицяльник з роботи, і привела великого хлопця з охорони.

Варто було Катерині лише розблокувати свій смартфон, як в очі впала екстрена новина, яка повідомляла, що біля їхнього будинку сталася жахлива аварія за участю трьох машин…

Кількість загиблих вже досягла трьох осіб, а решта перебували у важкому стані.

Коли дівчина впізнала в одній з машин автомобіль свого чоловіка, кров відлила від її обличчя.

– Антон! – вигукнула вона, приклавши руку до губ.

Вона відразу ж почала йому дзвонити, проте абонент був недоступний. Катя повторювала знову і знову, проте результат залишався незмінним.

З роботи вона вибігла в істериці, перешкоджаючи будь-яким спробам колеги її зупинити.

– Відчепися від мене! – крикнула вона, відсмикнувши руку, – Ти і так вже багато всього порадила!

Катя мчала додому, як скажена. Серце було готове вискочити з грудей.

У цей момент вона ненавиділа себе за те, що наговорила Антону стільки гидоти, а також ігнорувала його всі останні дні.

Дівчина думала про те, що її останні слова Антону були про те, що вона хоче собі нормального чоловіка.

– Господи, ну яка ж я … ! – схлипуючи, вимовила Катя.

Нарешті, вона добігла до будинку. Поруч стояла поліція, а також кілька машин швидкої допомоги.

Зрозуміло, натовп роззяв тут же оточив місце події, а тому до нього було не пробратися.

Катерина несамовито кричала, щоб її пропустили. З кожним кроком вона переконувалася в тому, що там був саме їхній чорний ніссан.

Сльози душили настільки, що дівчина була готова втратити свідомість.

Коли вона змогла пробитися крізь натовп, її спіймав поліцейський, перегороджуючи шлях.

– Дівчино, сюди не можна. Повірте, вам краще цього не бачити! – сказав він, відсуваючи її назад.

– Ви не розумієте… – крізь ридання промовила Катя, – Там… там же мій… мій… – слова давалися їй важко, оскільки вона захлиналася сльозами.

– Катя! – раптом десь далеко пролунав до болю знайомий голос.

Дівчина блискавично обернулася назад, зустрічаючись поглядом з його власником.

Антон одразу ж обійняв її і відвів на пристойну відстань від аварії.

— Господи, я ж думала, що ти загинув! — дружина ніяк не могла вгамувати сльози.

— Все добре, — продовжував заспокоювати її Антон, ласкаво погладжуючи по голові.

Катерина змогла прийти до тями тільки через годину. Вона довго не хотіла відпускати чоловіка, а тому міцно обхопила його руку.

Як виявилося, в аварії дійсно постраждала машина, дуже схожа на їхній автомобіль, але, на щастя, все-таки інша.

– Вибач, що поводилася як …, – нарешті змогла зізнатися Катя, – образилася на якусь дурницю. Я б ніколи не змогла собі пробачити, якби з тобою сталося таке нещастя.

– І ти мене вибач, – посміхнувся Антон, – адже я дуже перед тобою провинився.

Нарешті, в їхній родині знову запанував мир. Правда, для цього їм знадобилося провести пару мовчазних тижнів, а також повірити в те, що один з них загинув.

З тих пір Катя поклялася собі в тому, що більше ніколи не буде ділитися з подругами подробицями з особистого життя, і тим більше слухати їх нерозумні поради.