Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • ЖИТТЯ
  • Про допомогу в лікуванні сина Гордія просить його родина

Про допомогу в лікуванні сина Гордія просить його родина

admin
21 Червня, 202121 Червня, 2021 Коментарі Вимкнено до Про допомогу в лікуванні сина Гордія просить його родина

На тритижневу реабілітацію до Польщі, яка може дати значний поштовх у розвитку, мріють повести 4-річного Гордія батьки. Та на це їм потрібні кілька тисяч доларів і вони наважились просити їх у незнайомих їм людей.

«Наша вагітність була бажаною і дуже довгоочікуваної. Всі 9 місяців було все чудово: нормальні аналізи, скринінги, всі УЗД показували, що малюк абсолютно здоровий. Гордійчик розташовувався головою вниз і у нього не було обвиття пуповини. Ми ходили на курси з підготовки до партнерських пологів і дотримувалися всіх рекомендацій лікарів. Показів до Кесаріво не було, лікарі і ми були за фізіологічні пологи. Всі фази пологів були в нормі потужного періоду, дитина не могла ніяк вилізти, тато стояв і бачив вже верхівку, я тужилась як потрібно, але малюк не виходив, і потім лікар почав застосовувати вакуум екстракт. Вперше присоска злетіла з голови, (залишила гематому), другий раз застосували і витягли нашого малюка», – з радістю і болем згадує мама.

Такі події виявилися лише початком. На другу добу в пологовому у дитини виявили агнезію мозолистого тіла (вроджена вада під час якої мозолесте тіло присутнє частково, чи відсутнє взагалі).

«Нам сказали, що ми не знаємо, як буде далі розвиватися ваша дитина. Тоді ми не прийняли це близько до серця, але йшли місяці і ми помічали, що дитина відстає в розвитку, не тримає голову, не повзає і ми почали бити тривогу і стукатися у всі двері», – розповідає мама Гордія.

Реабілітація може допомогти

Всім навикам, які даються дітям від народження, Гордію доводиться навчатись за допомогою спеціалістів. Батьки хлопчика випробували різноманітні технології, які пропонують спеціалісти у різних куточках України.

«У нашому випадку не можливо зробити разово операцію і цим вилікувати дитину. Потрібно день у день займатися, щоб дати шанс дитині на щасливе майбутнє. Ми ще не сидимо, не ходимо, не говоримо, але ми дуже до цього прагнемо і намагаємося щосили. Попереду у нас з Гордійчиком ще дуже довгий шлях, багато роботи, багато досягнень і перемог. Кожна реабілітація дає нам крок вперед – ми навчилися перевертатися, намагається повзати, краще став утримувати деякі предмети в ручках, краща упора на ніжки як ставити на підлогу», – розповідає мама Гордія.

Зараз батьки вирішили скористатись запрошенням від польських спеціалістів, які можуть подарувати дитині поштовх у розвитку, але такий шанс буде коштувати для них кілька тисяч доларів. Батьки благають допомогти справитись із фінансовим навантаженням. «На жаль, наших ресурсів не вистачає, тому звертаємося, до всіх добрих людей за допомогою», – каже мама Гордія.

Реквізити для допомоги:

Карта Монобанку 4441 1144 4732 8657

Кулініч Вікторія Анатоліївна

Навігація записів

Боротьба з олігархами: в чому полягає законопроєкт Зеленського та як він буде функціонувати
Цей рецепт плову в мене випрошували навіть узбеки. Основні нюанси приготування…

Related Articles

Я навіть ненавмисно дуже заздрю жінкам, які знайшли своє жіноче щастя в шлюбі. Я завжди вважала свій шлюб вдалим і надійним. Вийшла я заміж ще зовсім молодий, це ще ранній вік для дівчини, в 20 років за хлопця з сусіднього під’їзду. У нас була взаємна щира любов і незабаром ми з ним одружилися. Скоро з’явився на світло Олександр, а через 3 роки — Ігор. Жили ми добре, весело, сперечалися дуже рідко. І мені так подобалася моє життя, що часто сама собі заздрила навіть. Так минуло 25 років нашої щасливої сімейної житті. Хлопчаки наші виросли, одружилися. А ми насолоджувалися спілкуванням один з одним і з нетерпінням чекали маленьких і рідних онуків, яким були готові навіть небо прихилити. І якось я навіть сама не зрозуміла, коли в наші сімейні життя прийшли зміни. Ні, мій чоловік залишався таким же в стосунках, але він вирішив кардинально поміняти свій імідж. Так би мовити, омолодитися, як ніби. Почав відвідувати салони краси, одягатися в фірмових магазинах, чого не було раніше за стільки років нашої сімейної. Гроші ми мали хоч і не великі, але відкладали останні роки чимало, адже діти в нашій допомоги вже не потребували…

Viktor
13 Січня, 202613 Січня, 2026 Коментарі Вимкнено до Я навіть ненавмисно дуже заздрю жінкам, які знайшли своє жіноче щастя в шлюбі. Я завжди вважала свій шлюб вдалим і надійним. Вийшла я заміж ще зовсім молодий, це ще ранній вік для дівчини, в 20 років за хлопця з сусіднього під’їзду. У нас була взаємна щира любов і незабаром ми з ним одружилися. Скоро з’явився на світло Олександр, а через 3 роки — Ігор. Жили ми добре, весело, сперечалися дуже рідко. І мені так подобалася моє життя, що часто сама собі заздрила навіть. Так минуло 25 років нашої щасливої сімейної житті. Хлопчаки наші виросли, одружилися. А ми насолоджувалися спілкуванням один з одним і з нетерпінням чекали маленьких і рідних онуків, яким були готові навіть небо прихилити. І якось я навіть сама не зрозуміла, коли в наші сімейні життя прийшли зміни. Ні, мій чоловік залишався таким же в стосунках, але він вирішив кардинально поміняти свій імідж. Так би мовити, омолодитися, як ніби. Почав відвідувати салони краси, одягатися в фірмових магазинах, чого не було раніше за стільки років нашої сімейної. Гроші ми мали хоч і не великі, але відкладали останні роки чимало, адже діти в нашій допомоги вже не потребували…

– Ти не забула випадково, що ця дача належить мені? Мамо, я тебе попереджала, що сестру я тут бачити більше не хочу. Я не готова потім робити ремонт на дачі та вигрібати два дні сміття після неї. Я її добре знаю

Viktor
13 Січня, 2026 Коментарі Вимкнено до – Ти не забула випадково, що ця дача належить мені? Мамо, я тебе попереджала, що сестру я тут бачити більше не хочу. Я не готова потім робити ремонт на дачі та вигрібати два дні сміття після неї. Я її добре знаю

“Дай мені, будь ласка, грошей, я куплю собі та дітям новий одяг.

Viktor
13 Січня, 2026 Коментарі Вимкнено до “Дай мені, будь ласка, грошей, я куплю собі та дітям новий одяг.

Цікаве за сьогодні

  • Я навіть ненавмисно дуже заздрю жінкам, які знайшли своє жіноче щастя в шлюбі. Я завжди вважала свій шлюб вдалим і надійним. Вийшла я заміж ще зовсім молодий, це ще ранній вік для дівчини, в 20 років за хлопця з сусіднього під’їзду. У нас була взаємна щира любов і незабаром ми з ним одружилися. Скоро з’явився на світло Олександр, а через 3 роки — Ігор. Жили ми добре, весело, сперечалися дуже рідко. І мені так подобалася моє життя, що часто сама собі заздрила навіть. Так минуло 25 років нашої щасливої сімейної житті. Хлопчаки наші виросли, одружилися. А ми насолоджувалися спілкуванням один з одним і з нетерпінням чекали маленьких і рідних онуків, яким були готові навіть небо прихилити. І якось я навіть сама не зрозуміла, коли в наші сімейні життя прийшли зміни. Ні, мій чоловік залишався таким же в стосунках, але він вирішив кардинально поміняти свій імідж. Так би мовити, омолодитися, як ніби. Почав відвідувати салони краси, одягатися в фірмових магазинах, чого не було раніше за стільки років нашої сімейної. Гроші ми мали хоч і не великі, але відкладали останні роки чимало, адже діти в нашій допомоги вже не потребували…
  • – Ти не забула випадково, що ця дача належить мені? Мамо, я тебе попереджала, що сестру я тут бачити більше не хочу. Я не готова потім робити ремонт на дачі та вигрібати два дні сміття після неї. Я її добре знаю
  • “Дай мені, будь ласка, грошей, я куплю собі та дітям новий одяг.
  • Віра відкрила невеликий магазин, який був прибудовою до їхнього будинку. Мешканці села та проїжджаючі часто заходили до магазину за продуктами, кавою та випічкою, яку Віра сама пекла. Магазин приносив непоганий дохід. Коли Сергій приїжджав із рейсу, Віра чекала на нього з накритим столом. – Привіт. Як з’їздив? – Запитала Віра. Вона завжди зустрічала чоловіка з макіяжем та красиво одягнена.
  • – Давайте, я допоможу вам зі столу прибрати, – сказала вона Ганні Романівні й не навмисне спіткнулася за край скатертини. Падаючи, вона бачила округлі очі мами Стаса. Коли Юля вибралася з уламків, то виявила, що перука з’їхала набік. Ганна Романівна затулила руками обличчя і вибігла з кімнати, голосно схлипуючи.
  • Коли я увійшла в під’їзд, то почула крики. Виявляється це свекруха так верещала на мою дитину. Бачили б ви, що вона зробила з нею… Мені довелося ще довго заспокоювати донечку.
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes