Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • НОВИНИ
  • Пpийшли на poботу, щоб допoмагати іншим: cтали відомі імена п’ятьох з@ruблuх у клiніці AD0NIS…

Пpийшли на poботу, щоб допoмагати іншим: cтали відомі імена п’ятьох з@ruблuх у клiніці AD0NIS…

Viktor
10 Липня, 202410 Липня, 2024 Коментарі Вимкнено до Пpийшли на poботу, щоб допoмагати іншим: cтали відомі імена п’ятьох з@ruблuх у клiніці AD0NIS…

Стали відомі імена працівників клініки “Адоніс” у Києві, які загинули під час повторної ракетної атаки Росії 8 липня. 

Про це повідомили у пресслужбі медичного закладу. 

“Ця трагедія 08.07.2024 у нашій клініці ADONIS на Лівобережній забрала життя п’ятьох наших колег, які прийшли на роботу, щоб допомагати іншим”, – написали вони.

Серед загиблих:

  • Світлана Іванівна Поплавська – лікар акушер-гінеколог, мати трьох дітей. 
  • Тетяна Василівна Шарова – старша медсетра, мати. У 2014 році на початку війни із сімʼєю тікали від війни з Донецька. Син був у полоні. 
  • Віктор Леонідович Брагуца – лікар УЗД діагностики, батько двох доньок. 
  • Оксана Василівна Корж – сестра-господин, матір двох дітей. Її менший син в цьому році закінчив школу, а старша донька нещодавно народила двійнят. 
  • Вікторія Анатоліївна Бондаренко – старший касир, матір двох дітей.

Ще одна касирка клініки – Наталія Моляр, наразі перебуває в реанімації у вкрай важкому стані.

Навігація записів

Бiйці 225 ОШБ та 223 бaтальйону вuйшли з 70-денного oтoчення ворorа
Стало вiдомо кого Кaбмін 100% забpонював. Ви не повiрите!

Related Articles

“Мою мaтіp не xвилює, що скоро я наpоджуватиму втpетє і моїй сім’ї доведеться тіснитися в однокімнатній кваpтирі. Недавно взагалі таке мені зaявила, що я мало не вuбуxнула вiд злоcті!”

Viktor
29 Квітня, 202629 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до “Мою мaтіp не xвилює, що скоро я наpоджуватиму втpетє і моїй сім’ї доведеться тіснитися в однокімнатній кваpтирі. Недавно взагалі таке мені зaявила, що я мало не вuбуxнула вiд злоcті!”

Пeреплутані биpки в пoлоговому: він ріс у сyсідньому сeлі, поки його спрaвжні батьки-лікарі виховували чyжого cина

Viktor
18 Квітня, 202618 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до Пeреплутані биpки в пoлоговому: він ріс у сyсідньому сeлі, поки його спрaвжні батьки-лікарі виховували чyжого cина

Сміялися… Сестра Вікторії жила з батьками, чоловіка привела до них і двох дітей вже має. Сестра Максима також жила з батьками, тільки вона від чоловіка з дітьми до них втекла. Над ким сміятися? Все таємне колись стає очевидним.

Viktor
1 Квітня, 20261 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до Сміялися… Сестра Вікторії жила з батьками, чоловіка привела до них і двох дітей вже має. Сестра Максима також жила з батьками, тільки вона від чоловіка з дітьми до них втекла. Над ким сміятися? Все таємне колись стає очевидним.

Цікаве за сьогодні

  • – А ти не перебільшуєш? Невже й справді думаєш, що всі жінки настільки меркантильні? – Не думаю, – впевнений! Тож досі один
  • – І де вони збираються жити усі разом, коли в них завжди фінансові труднощі? – обережно поцікавилася Наталя, хоч уже здогадувалася, до чого йдеться. – Поки що орендували невеличку квартиру на краю міста, але там проблеми з пропискою. А дітей до школи без реєстрації не дуже хочуть брати, – Микола схвильовано встав і почав ходити колами. – Район там так собі, транспорт ходить не дуже, та й сусіди галасливі попалися їм.
  • Тихенько відчинивши двері до квартири батьків чоловіка, Аліна почула, що за спиною говорить свекруха.
  • Василь, опустивши голову, поплентався до дверей. Але невдовзі з коридору пролунали звуки ..: — Галю, припини! Я просто поговорити пішов! Нічого такого не було, чесно!Люда лише зітхнула, повернувшись, і пробурмотіла:— Напевно, в минулому житті я заслужила таке..
  • – Продаємо тут будинок і їдемо назад в Україну. – Як це їдемо? У мене хороша робота, пристойна зарплата, ти теж працюєш, будинок хороший. Син закінчить інститут і теж сюди перебереться. Мене тут все влаштовує
  • — Денисе, ти нічого не хочеш мені сказати? — спокійно запитала я, застібаючи блискавку на валізі. Всередині мене все вигоріло. Ні сліз, ні істерик, ні бажання кидатися на шию з криками «як ти можеш!» — Марино, ну… мама в чомусь права, — промурмотів він, нарешті піднявши на мене погляд. У його очах не було ні жалю, ні провини. Тільки роздратування від того, що я затягую неприємну сцену.
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes