Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • НОВИНИ
  • Повeрнувся з Італії, щоб зaхищати рідну землю: під Покровськом загuнув вoїн зі Львівщини. Фото

Повeрнувся з Італії, щоб зaхищати рідну землю: під Покровськом загuнув вoїн зі Львівщини. Фото

Viktor
26 Жовтня, 202526 Жовтня, 2025 Коментарі Вимкнено до Повeрнувся з Італії, щоб зaхищати рідну землю: під Покровськом загuнув вoїн зі Львівщини. Фото

У бою за Україну загинув захисник зі Львівщини Павло Бобко. Життя воїна обірвалося під Покровськом ще у липні, його загибель підтвердили лише нещодавно.

Герой, якому навіки залишиться 33 роки, захищав рідну землю у 2014-му, коли ж Росія розпочала повномасштабне вторгнення – повернувся з Італії, де жив і працював, аби знову стати до лав українського війська. Про втрату повідомили у Золочівській міській раді та у місцевому виданні “Золочів.нет”.

Що відомо про Героя

На щиті повертається на малу батьківщину воїн з Золочівської громади Павло Бобко (“Турист”), що народився у 1992 році.

Повернувся з Італії, щоб захищати рідну землю: під Покровськом загинув воїн зі Львівщини. Фото

Як розповіли журналісти “Золочів.нет”, він захищав Україну з 2014 року у складі 24 окремої механізованої бригади імені короля Данила, зокрема, брав участь у боях на Луганському напрямку. Згодом – поїхав працювати до Італії.

Та коли Росія розпочала повномасштабне вторгнення, Павло повернувся в Україну, щоб знову захищати її зі зброєю в руках. Службу ніс на посаді старшого механіка-водія 1 відділення взводу спостереження розвідувальної роти 68 єгерської бригади імені Олекси Довбуша.

“За 3,5 року на фронті пройшов найгарячіші напрямки. Двічі був поранений, але кожного разу повертався в стрій”, – кажуть у Золочівській міськраді.

7 червня цього року Павлові виповнилося 33 роки. А вже 17 липня зв’язок з ним обірвався: як стало відомо згодом, ворожий FPV-дрон під Покровськом атакував автомобіль, за кермом якого перебував молодий воїн. Упродовж тривалого часу Павло Бобко вважався зниклим безвісти. А 23 жовтня рідні отримали підтвердження його загибелі.

“Щирі співчуття родині, друзям та побратимам. Світла пам’ять нашому Героєві Павлу, який віддав своє життя за свободу рідної землі. Дякуємо за мужність! Парастас відбудеться 28 жовтня 2025 року, о 19 год. у рідному домі в селі Підлипці. Чин похорону — 29 жовтня 2025 року, об 11 год. у Підлипцях“, – зазначили у Золочівській міській раді.

Повернувся з Італії, щоб захищати рідну землю: під Покровськом загинув воїн зі Львівщини. Фото

Джерело

Навігація записів

Ітaлія гoтує новий пaкет збpої для Укpaїни: що до нього увiйде. Деталі…
Пyтін похвалився крuлатою ракетою Буревісник “необмеженої” дальності з ядерною енергетичною установкою

Related Articles

Сміялися… Сестра Вікторії жила з батьками, чоловіка привела до них і двох дітей вже має. Сестра Максима також жила з батьками, тільки вона від чоловіка з дітьми до них втекла. Над ким сміятися? Все таємне колись стає очевидним.

Viktor
1 Квітня, 20261 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до Сміялися… Сестра Вікторії жила з батьками, чоловіка привела до них і двох дітей вже має. Сестра Максима також жила з батьками, тільки вона від чоловіка з дітьми до них втекла. Над ким сміятися? Все таємне колись стає очевидним.

Софіє, — сказала вона мені на одній із зустрічей, — щоб вилікуватися, треба змінити обставини. Тобі треба відчути власну силу без оглядки на когось іншого. Поїдь кудись на деякий час. Сама. Це рішення далося мені дуже важко. Як це — поїхати від Артема? А раптом він забуде мене? А раптом знайде іншу? Але я розуміла: якщо я не зроблю цього зараз, я просто знищу наші стосунки своїми підозрами. Я зібрала речі й поїхала в іншу область, де жила моя тітка. Це була невелика квартира в тихому районі, далеко від галасу великого міста. Перші дні були справжнім випробуванням. Я хапалася за телефон кожні п’ять хвилин. Хотіла подзвонити Артему, запитати, що він їв на сніданок, з ким розмовляв. Але я зупиняла себе. — Ти зможеш, — шепотіла я собі. — Ти окрема людина, а не додаток до когось. Тітка Надя, мамина сестра, бачила мій стан, але не лізла в душу. Вона просто давала мені завдання: то на ринок сходити, то в саду допомогти, то разом вареників наліпити. Ми багато розмовляли про життя, про те, як важливо поважати себе

Viktor
29 Березня, 202629 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до Софіє, — сказала вона мені на одній із зустрічей, — щоб вилікуватися, треба змінити обставини. Тобі треба відчути власну силу без оглядки на когось іншого. Поїдь кудись на деякий час. Сама. Це рішення далося мені дуже важко. Як це — поїхати від Артема? А раптом він забуде мене? А раптом знайде іншу? Але я розуміла: якщо я не зроблю цього зараз, я просто знищу наші стосунки своїми підозрами. Я зібрала речі й поїхала в іншу область, де жила моя тітка. Це була невелика квартира в тихому районі, далеко від галасу великого міста. Перші дні були справжнім випробуванням. Я хапалася за телефон кожні п’ять хвилин. Хотіла подзвонити Артему, запитати, що він їв на сніданок, з ким розмовляв. Але я зупиняла себе. — Ти зможеш, — шепотіла я собі. — Ти окрема людина, а не додаток до когось. Тітка Надя, мамина сестра, бачила мій стан, але не лізла в душу. Вона просто давала мені завдання: то на ринок сходити, то в саду допомогти, то разом вареників наліпити. Ми багато розмовляли про життя, про те, як важливо поважати себе

Син віддає всю зарплату невістці, купує їй одяг та продукти. Однак, Марії цього мало! І нещодавно вона йому таку виставу влаштувала – ну акторка погорілого театру!

Viktor
12 Березня, 202612 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до Син віддає всю зарплату невістці, купує їй одяг та продукти. Однак, Марії цього мало! І нещодавно вона йому таку виставу влаштувала – ну акторка погорілого театру!

Цікаве за сьогодні

  • — Ми купили дачу без вашої грошової допомоги. І далі розберемося самі! — сказала невістка.
  • Ніколи. Не треба нам його брудних грошей. Я вже казав: ми впораємося самі. Я не буду просити милостині в того багатія. — Він твій брат, Сергію! — вигукнула Марина, і її голос затремтів. — Ти хоч розумієш, що через твою впертість ми втрачаємо час? Сергій встав, стільчик з гуркотом відлетів назад. — Він мені не брат. Він вискочка. Поїхав у свою столицю, забув про матір, а тепер приїде сюди на дорогому авто і буде вчити мене жити? Не дочекається. Він вийшов, гупнувши дверима так, що задзвеніли шибки. Марина опустилася на стілець і закрила обличчя руками. З кутка вітальні за цим спостерігала Настя. Вона все чула. Вона знала, що вона — причина цих сварок. Дівчинці було страшно, що через неї тато і мама більше не посміхаються одне одному
  • Мій чоловік сміявся, коли я говорила, що в садочку є дитина, схожа на нашу Лілю, як дві краплі води. А потім я сама почула, як та дівчинка вибігла до нього з криком: «Тату!» –
  • Мій чоловік мене поkинув і пішов до іншої жінки. Напевно, ви думаєте, що я nлачу. Ні, не nлачу. Моєму колиաньому чоловікові 60 років, а мені – 58. Я сиділа та думала. І зрозуміла щось важливе: за всі ці роки я жила неправильно. Мене часто питають: чи є чоловік у моєму житті. Мені не хочеться заводити нові стосунки. Моєю найбільшою nомилкою було те, що я не любила себе. Я дбала про чоловіка, про дітей, доглядала їх. Хотіла бути гарною дружиною. Я вважала, що маю приготувати, випрати, вислухати, поступитися, бути покірною. Але я nомилилася: це нікому не потрібно.
  • Що ти сказав? — перепитала вона, наче почула щось іноземною мовою. — Ми переїжджаємо. Я вже знайшов варіант. Двокімнатна на Виставці. Завтра завозимо речі. — Ти з глузду з’їхав? — пані Галина схопилася за серце. — Гроші на вітер? Чужим людям у кишеню? Коли в тебе тут три кімнати, ремонт, усе налагоджено! Я для кого цю квартиру берегла, пил з кожної полиці здувала? Щоб ти невістці підтакував і матір на старості кидав? — Я вас не кидаю, мамо, — Тарас нарешті подивився їй у вічі. — Але я не хочу більше обирати між двома жінками, яких люблю. Я хочу повертатися додому і відпочивати, а не працювати миротворцем. — Це вона тебе накрутила! — пані Галина тицьнула пальцем у мій бік. — Це вона, змія, сина від матері відвертає! Бачте, їй тісно! А де ж тобі було не тісно, як ти сюди з валізою прийшла? Я мовчала. Мені було боляче це чути, але я знала: якщо я зараз відкрию рота, переїзд перетвориться на криваву бійню. — Мамо, досить, — відрізав Тарас. — Питання закрите
  • Сміялися… Сестра Вікторії жила з батьками, чоловіка привела до них і двох дітей вже має. Сестра Максима також жила з батьками, тільки вона від чоловіка з дітьми до них втекла. Над ким сміятися? Все таємне колись стає очевидним.
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes