Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • ПОРАДИ
  • Підгодовую помідори в червні цими добривами, і маю великий врожай

Підгодовую помідори в червні цими добривами, і маю великий врожай

admin
22 Червня, 202122 Червня, 2021 Коментарі Вимкнено до Підгодовую помідори в червні цими добривами, і маю великий врожай

Після традиційного вирощування томатів розсадним способом та пересадки у відкритий ґрунт, їх потрібно підживити, щоб дати гарний старт в зростанні.

Підживлення складається з соди, попелу та дріжджів. Інших, промислових добрив брати не потрібно, щоб отримати натуральні екологічно-чисті домашні помідори. Від цього добрива, навіть найменші томати виростають з кулак.

Починати таке підживлення варто в кінці травня на початку червня й продовжувати аж до середини липня:

  1. Підживлення содою.

Раз на 2 тижні, починаючи з висадки в теплицю чи відкритий ґрунт, підгодуйте томати розчинивши у 10-літровій лійці води 10 ч. л. харчової соди. Томатні кущі потім швидше ростуть, рясніше цвітуть та плодоносять, листя не жовтіє й шкідники не заводяться. Цим розчином можна лити під коріння та зверху на листя, не шкодуючи. Зазвичай це потрібно робити під вечір. Також, можна додати туди ще рідкого мила, приблизно 1 ст. л.

  1. Полив деревним попелом.

Насипте в 10 л. лійку склянку попелу, залийте водою, добре перемішайте та відразу полийте землю на помідорній грядці. Робити це бажано 1 раз на тиждень.

  1. Підживлення сухими дріжджами.

Пакетик сухих дріжджів вагою 11 гр. розмішайте у відрі води та залиште під сонцем на 3 години. Ковшем чи банкою черпайте з відра розчин та потроху поливайте ним помідори під коріння. Поливайте томати таким розчином 1 раз на тиждень.



Перед будь-якою підгодівлею рослини варто пролити простою водою. В результаті помідори виростають великі та солодкі наче мед. Але, якщо проводити підгодівлю томатів частіше ніж потрібно, можна отримати у підсумку одне бадилля.

Навігація записів

Дієві методи, які допоможуть позбутися фітофтори на картоплі та помідорах
Цибулеве лушпиння — натуральне добриво для гарного врожаю огірків

Related Articles

– Ти що дружині зарплату платиш? – Я не могла повірити, що мого сина так використовують. Вирішила допомогти

Viktor
22 Грудня, 202522 Грудня, 2025 Коментарі Вимкнено до – Ти що дружині зарплату платиш? – Я не могла повірити, що мого сина так використовують. Вирішила допомогти

НАЗК виявило незаконне збaгачення на понад 23 млн грн закарпатського митника

Viktor
5 Грудня, 20255 Грудня, 2025 Коментарі Вимкнено до НАЗК виявило незаконне збaгачення на понад 23 млн грн закарпатського митника

Тpимаю цибyлю свiжою по 8-12 міcяців: не льох і не холoдильник – ось де вoна не зів’яне з осeні до вeсни. Подробиці…

Viktor
15 Жовтня, 202515 Жовтня, 2025 Коментарі Вимкнено до Тpимаю цибyлю свiжою по 8-12 міcяців: не льох і не холoдильник – ось де вoна не зів’яне з осeні до вeсни. Подробиці…

Цікаве за сьогодні

  • — Пожила тут гостею, і вистачить! Тепер у цьому домі будуть господарями рідні люди
  • На порозі тулився ексчоловік. Тільки вона його насилу впізнала. Паша постарів за рік, виглядав блідим, змарнілим, розгубленим. Від колишнього лиску і сліду не лишилося. Поруч стояли сумки. – Тобі чого? – Запитала Клава.
  • Та хоч розлучайся, Юро, але на той город я більше не ступлю ні ногою! — Марта вимкнула воду і різко розвернулася до чоловіка, даючи йому зрозуміти, що вона не жартує. Ці слова прозвучали якось неочікувано. Юрій, який уже почав складати в кутку коридору старі кросівки та робочий одяг, завмер. — Мартусь, ну що ти таке кажеш? Яке розлучення? Мама ж чекає. Вона вже й насіння перебрала, і сусідів попросила допомогти з оранкою на завтра. — Ось нехай сусіди й допомагають! — Марта відчула, як усередині все закипає. — Юро, ми одружені п’ять років. І всі ці п’ять років мої вихідні минають над грядками твого дитинства. — Але ж це традиція… Родинний затишок, спільна праця, — він спробував підійти ближче, але дружина виставила руку вперед, не підпускаючи його. — Традиція — це коли всім приємно. А коли я повертаюся додому в неділю ввечері з болем у спині таким, що не можу розігнутися, а в понеділок мені треба звіти здавати — це не затишок. Юрій зітхнув. Він знав цей тон. Раніше він завжди міг її вмовити, пообіцяти «відпочинок на природі» чи смачний шашлик увечері. Але цього разу щось змінилося. — Мамі важко самій, — тихо мовив він, опустивши очі. — Вона ж для нас старається. Каже: «Діточкам своє, домашнє буде, без хімії». — Юро, та «своє» нам обходиться дорожче, ніж на ринку купити
  • — Я пропоную ..«вільні стосунки». Я погодилася… і пішла на побачення з його другом…Зараз я живу сама… Виявилося, «гуляти» може тільки він…
  • Прийшов на перше побачення з мамою, щоб вона «оцінила товар». Я не розгубилася і влаштувала їм обом таку «оцінку товару», що їм і не снилося…
  • Татку, ви ж бачите, як Толік старається, — зітхала вона, дивлячись на море. — Але все в оренду, все на чужих кутках. Серце болить за дітей. А Павло… Павло молодець, він господар. Йому те місто тільки заважатиме. Він там задихнеться серед бетону. Йому простір треба, земля. Ви ж знаєте, він у нас людина від природи. Свекор слухав, кивав, але нічого не обіцяв. Він був людиною старої закалки, для якої справедливість була не порожнім словом. Проте крапля камінь точить. До кінця відпустки він уже почав думати, що, можливо, Ірина має рацію. Може, дійсно, віддати все старшому, щоб той нарешті став на ноги, а Павло… Павло ж сильний, він зрозуміє. Павло дізнався про ці плани випадково. Старий сусід по батьківській квартирі, з яким вони колись разом рибалили, зателефонував запитати, чи не продають вони житло. — Та ніби ні, дядю Степане, — здивувався Павло. — Звідки такі думки? — Та бачив я твого брата з жінкою минулого тижня. Вони тут з якимось чоловіком ходили, вікна міряли, про перепланування говорили
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes