Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
Мати продала свою дачу. Вона та Микола поїхали в банк, гасити кредит. – А чому так багато? – Тому, що Олена зробила лише кілька платежів, а потім вирішила не платити. Відсотки, прострочення. Могло бути й більше. Я більше не візьму для неї жодного кредиту й грошей не дам. – А якщо ти вплутаєшся в щось подібне, то на мене не розраховуй. Гроші, що залишилися, візьми собі, Олені й так уже вистачить. Вважай, що дачу ти віддала їй.

Мати продала свою дачу. Вона та Микола поїхали в банк, гасити кредит. – А чому так багато? – Тому, що Олена зробила лише кілька платежів, а потім вирішила не платити. Відсотки, прострочення. Могло бути й більше. Я більше не візьму для неї жодного кредиту й грошей не дам. – А якщо ти вплутаєшся в щось подібне, то на мене не розраховуй. Гроші, що залишилися, візьми собі, Олені й так уже вистачить. Вважай, що дачу ти віддала їй.

Viktor
19 Березня, 202619 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до Мати продала свою дачу. Вона та Микола поїхали в банк, гасити кредит. – А чому так багато? – Тому, що Олена зробила лише кілька платежів, а потім вирішила не платити. Відсотки, прострочення. Могло бути й більше. Я більше не візьму для неї жодного кредиту й грошей не дам. – А якщо ти вплутаєшся в щось подібне, то на мене не розраховуй. Гроші, що залишилися, візьми собі, Олені й так уже вистачить. Вважай, що дачу ти віддала їй.

– Миколо, на що ти сподівався, коли брав кредит? Знову гроші для своєї дорогоцінної сестрички? Чому ти мене не запитав?…

Вона знала, що Микола звинувачує себе. В юності він був відчайдушний, усім хотів довести свою крутість. Часто поводився абияк, ліз куди не треба. Лікар сказав, що ті старі переживання Миколи були причиною. Та й взагалі, зі здоров’ям у нього тепер багато проблем. Вона заплющує очі і відразу уявляє, як вони будуть з Миколою щасливі, якщо все вийде!

Вона знала, що Микола звинувачує себе. В юності він був відчайдушний, усім хотів довести свою крутість. Часто поводився абияк, ліз куди не треба. Лікар сказав, що ті старі переживання Миколи були причиною. Та й взагалі, зі здоров’ям у нього тепер багато проблем. Вона заплющує очі і відразу уявляє, як вони будуть з Миколою щасливі, якщо все вийде!

Viktor
19 Березня, 202619 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до Вона знала, що Микола звинувачує себе. В юності він був відчайдушний, усім хотів довести свою крутість. Часто поводився абияк, ліз куди не треба. Лікар сказав, що ті старі переживання Миколи були причиною. Та й взагалі, зі здоров’ям у нього тепер багато проблем. Вона заплющує очі і відразу уявляє, як вони будуть з Миколою щасливі, якщо все вийде!

Аліна важко вклала доньку, вона ніяк не хотіла засинати. Бо ж тато її не поцілував! А ще Юлечка хотіла показати…

Ну мама ж не винна, що квартира в неї вже стара. І простіше їй уже до них у чотирикімнатну переїхати, ніж у себе щось лагодити

Ну мама ж не винна, що квартира в неї вже стара. І простіше їй уже до них у чотирикімнатну переїхати, ніж у себе щось лагодити

Viktor
19 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до Ну мама ж не винна, що квартира в неї вже стара. І простіше їй уже до них у чотирикімнатну переїхати, ніж у себе щось лагодити

— Рито, де ти там уже? Я їсти хочу, — нила свекруха. Рита зітхнула. Ну за що їй це все?…

– Ну, привіт, чоловіче! Розлучення прийшов просити? Так мене й умовляти не треба – щастю твоєму особистому перешкоджати не буду! – Сказала я єхидно

– Ну, привіт, чоловіче! Розлучення прийшов просити? Так мене й умовляти не треба – щастю твоєму особистому перешкоджати не буду! – Сказала я єхидно

Viktor
19 Березня, 202619 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до – Ну, привіт, чоловіче! Розлучення прийшов просити? Так мене й умовляти не треба – щастю твоєму особистому перешкоджати не буду! – Сказала я єхидно

– Сашко, а чого валіза у передпокої? Тільки не кажи, що тебе знову на всі вихідні у відрядження! Ми на…

Роман був людиною, у якої практично все було. Окрема квартира, чудова робота, шикарна машина. Вечеря в ресторані, модні речі. Тобто повністю забезпечений. Ось тільки не було кохання.

Роман був людиною, у якої практично все було. Окрема квартира, чудова робота, шикарна машина. Вечеря в ресторані, модні речі. Тобто повністю забезпечений. Ось тільки не було кохання.

Viktor
18 Березня, 202618 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до Роман був людиною, у якої практично все було. Окрема квартира, чудова робота, шикарна машина. Вечеря в ресторані, модні речі. Тобто повністю забезпечений. Ось тільки не було кохання.

Більше року тому він розлучився з дружиною, з якою прожив 7 років. В один прекрасний момент вона йому сказала, що…

– В сенсі, з нами їдуть твої батьки? – Обурилася дружина

– В сенсі, з нами їдуть твої батьки? – Обурилася дружина

Viktor
18 Березня, 202618 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до – В сенсі, з нами їдуть твої батьки? – Обурилася дружина

Стасе, а ти вимкнув праску? – Чому я? – Ну, то ти ж останній прасував футболку! Стасе, ти що, як…

Залицяльник (32 роки) запросив відзначити день народження його мами (57 років). Він сказав мені: «Мама сувора, будь готова». Вечір закінчився несподівано…

Залицяльник (32 роки) запросив відзначити день народження його мами (57 років). Він сказав мені: «Мама сувора, будь готова». Вечір закінчився несподівано…

Viktor
18 Березня, 202618 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до Залицяльник (32 роки) запросив відзначити день народження його мами (57 років). Він сказав мені: «Мама сувора, будь готова». Вечір закінчився несподівано…

 Ми з Ігорем зустрічалися всього пів року. Він із тих чоловіків, які завжди виглядають зібрано: костюми, випрасувані сорочки, вічна зайнятість…

— Що значить знайдемо? Мамо, це наша квартира. Ти ж сама подарувала. — Ой, Павлику, не будь дитиною. Яка різниця, хто де живе? Ви сім’я, повинні допомагати один одному. — Ти знав, — раптом зрозуміла Марина. — Ти знав, що вона збирається це зробити. — Марино, я… Я думав, мама передумає. Я просив її почекати, поговорити з тобою спочатку…

— Що значить знайдемо? Мамо, це наша квартира. Ти ж сама подарувала. — Ой, Павлику, не будь дитиною. Яка різниця, хто де живе? Ви сім’я, повинні допомагати один одному. — Ти знав, — раптом зрозуміла Марина. — Ти знав, що вона збирається це зробити. — Марино, я… Я думав, мама передумає. Я просив її почекати, поговорити з тобою спочатку…

Viktor
18 Березня, 202618 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до — Що значить знайдемо? Мамо, це наша квартира. Ти ж сама подарувала. — Ой, Павлику, не будь дитиною. Яка різниця, хто де живе? Ви сім’я, повинні допомагати один одному. — Ти знав, — раптом зрозуміла Марина. — Ти знав, що вона збирається це зробити. — Марино, я… Я думав, мама передумає. Я просив її почекати, поговорити з тобою спочатку…

— Що значить знайдемо? Мамо, це наша квартира. Ти ж сама подарувала. — Ой, Павлику, не будь дитиною. Яка різниця,…

— Маріє, біда! Все пропало! — Степан влетів на кухню з блідим обличчям, стискаючи в руках стару залізну банку з-під полтавських цукерок.

— Маріє, біда! Все пропало! — Степан влетів на кухню з блідим обличчям, стискаючи в руках стару залізну банку з-під полтавських цукерок.

Viktor
18 Березня, 202618 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до — Маріє, біда! Все пропало! — Степан влетів на кухню з блідим обличчям, стискаючи в руках стару залізну банку з-під полтавських цукерок.

Червневий вечір у Миргороді видався лагідним. Сонце повільно котилося за обрій, забарвлюючи білі стіни хати Степана та Марії в ніжно-рожевий…

– Подивися на себе – роз’їжджаєш на машині, напевно багата стала! Поверни нам гроші, які ми на тебе витратили, коли ти жила у нашому будинку! – Зажадала колишня свекруха

– Подивися на себе – роз’їжджаєш на машині, напевно багата стала! Поверни нам гроші, які ми на тебе витратили, коли ти жила у нашому будинку! – Зажадала колишня свекруха

Viktor
18 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до – Подивися на себе – роз’їжджаєш на машині, напевно багата стала! Поверни нам гроші, які ми на тебе витратили, коли ти жила у нашому будинку! – Зажадала колишня свекруха

Того дня я була дуже зайнята і поспішала закінчити всі справи. Однак надійшло прохання заїхати ще в одне місце по…

Навігація записів

Старіші записи
Новіші записи

Цікаве за сьогодні

  • – Доню, не переймайся. Незручно вийшло, звичайно. – Незручно, тату? Ти три роки дивився мені у вічі й подавав надію. – Ну… ми думали, що ти зрозумієш. Ти ж у нас самостійна.
  • – Я знаю, що ти мене не пробачиш ніколи, – Павло нарешті зустрівся з дочкою поглядом. – А Олена тим паче. Але мене всі ці роки гризло сумління, розумієш? – П’ятнадцять років – довгий термін для докорів совісті, – Ірина відставила каву убік. – Так, – Павло кивнув. – Надто довгий. Тож ось. Павло дістав із кишені куртки маленьку коробочку і поклав її на стіл перед Іриною. Темно-синій оксамит, трохи потертий на кутах. Ірина подивилася на батька з подивом.
  • Приходити треба о шостій ранку. Я ще сплю в цей час – пізно повертаюся… Вас впустить охоронець і проведе до дитини, і вам тут же принесуть сніданок. Влаштовує така робота? Тим більше, що крім догляду за дитиною вам нічого робити не доведеться. – Найкраща рекомендація – моя Оленка. Вона мовчить, а це головне. Тільки не дуже привчайте її до рук. Вона почне вимагати, щоб і я брала її на руки… Розумієте?
  • – Це Коля, – сказала я. – Артеме, ти що? Я ж тобі показувала його фотки… Він просто бороду зараз відпустив… Ти не впізнав його, чи що? Артем мовчав. – Хто тобі це надіслав? – Запитала я. – Ні, має! – Закричала я. – Це твоя мати надіслала, так? Вона у нас що, тепер у приватні детективи подалася?
  • У тебе хтось є? — запитав він нарешті. — Так. Є людина, яка бачить мене. Яка розмовляє зі мною. Яка знає, яку музику я люблю і чому я сумую вечорами. Олег відсунув тарілку. Їжа раптом стала гіркою. — Я не думав, що все настільки погано, — тихо сказав він, дивлячись у стіл. — Ось у цьому і проблема, Олеже. Ти не думав. Ти просто жив за інерцією. Ти думав, що якщо в хаті чисто і є гроші, то цього достатньо. Але любов — це не тільки відсутність проблем. Це увага. Тепло. Присутність. Без цього стіни стають кліткою. Він підвів голову. У його очах вперше за довгі роки промайнуло щось схоже на живий біль. — І що тепер? — Тепер я забираю частину речей і їду до Андрія. Софія знає. Вона залишається тут, поки закінчить навчання, а там побачимо. Я не забороняю вам спілкуватися, навпаки… Ти гарний батько, Олеже. Але ти перестав бути моїм чоловіком дуже давно. Олег спостерігав, як вона збирає сумку. Він хотів щось сказати, затримати її, пообіцяти, що все зміниться. Але слова застрягали в горлі. Він раптом зрозумів, що навіть не знає, які квіти вона любить зараз. Колись це були ромашки… чи тюльпани? Він не пам’ятав
  • – Мамо, скільки можна, слово честі? Ми з Жанною тобі комп’ютер купили? Купили! – Інтернет найшвидший під’єднали? Під’єднали! – Я з тобою особисто три вечори сидів і показував, куди тикати, як пошту відкривати, як вводити паролі. Все ж записано в зошиті! – Є зошит, є гугл! Ти розумна жінка, впораєшся
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes