Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • Uncategorized
  • Отримав вже понад 4 тис дзвінків з питанням “чи буде війна?, я хочу раз і назавжди вам всім написати, ніж відповідати кожному..

Отримав вже понад 4 тис дзвінків з питанням “чи буде війна?, я хочу раз і назавжди вам всім написати, ніж відповідати кожному..

admin
25 Січня, 202225 Січня, 2022 Коментарі Вимкнено до Отримав вже понад 4 тис дзвінків з питанням “чи буде війна?, я хочу раз і назавжди вам всім написати, ніж відповідати кожному..

Пост за мовою оригіналу: 

Ладно, я дозрел таки до этого поста. После 3716 звонка с вопросом о том, “а будет ли война?”, я понял, что проще один раз написать, чем отвечать каждому.

Начнём с того, что война и так идёт уже 8 год. Но многие не чувствуют её из-за того, что войны нет в их жизни, в информационном поле и в ежедневной повестке. Отдых в Египте или на Буковеле в их жизни есть, а войны нет. Поход в кино на новый блокбастер есть, а сводок с фронта нет. Ужин в ресторане или шашлыки на природе есть, а сбора помощи для фронта нет. А ещё есть поход в музей, в театр, на футбол или чтение книг, но нет всего того, что напоминает о том, что наши воины ежедневно находятся под обстрелом и рискуют здоровьем или жизнью защищая право всех нас на все выше перечисленное.

В моей жизни все это есть. И отдых, и шашлыки, и кино, и передача помощи для фронта, и противодействие российским информатакам, и все остальное. Да, всё это в моей жизни с 2014 года. И я живу в постоянном ожидании полномасштабной войны. Я очень её не хочу. Но она более чем вероятна. В 2014 году мало кто верил, что Кремль захватит Крым и часть Донбасса, хорошо вооружит сепаратистов и перекинет в Украину свои войска, предварительно сняв с них опознавательные знаки, а так же будет убивать украинцев и системно проводить в Украине ИПСО. А все так и произошло. Поэтому я верю в реальность полномасштабной войны развязанной Кремлём. Но я вижу и иное. Нет причин утверждать, что война стопроцентно будет.

По периметру Украины собраны большие силы врага. Но этих сил явно недостаточно для полноценной успешной операции по захвату Украины. И тут ключевое слово “УСПЕШНОЙ”. Более того, эти силы не обеспечены всем необходимым, для начала длительных активных боевых действий на нашей территории. Но не надо меня спрашивать откуда я это знаю. Просто поверьте, что это более чем надёжная информация. Я больше недели ежедневно контактирую с офицерами разведки, Генштаба и вооруженных сил Украины. И они, как раз спокойны и не паникуют. Хотя именно им и их подопечным придётся защищать Украину в случае эскалации ситуации. И они уверены в своих силах. А ещё они напоминают, что в свое время Кремль не смог победить Чечню, которая меньше, чем Черниговская область. Так, что говорить об их возможности победить Украину? Порыв они организовать могут, но это не даст им победы, зато обеспечит десятки тысяч гробов в Москву, Питер, Рязань, Грозный, Ебург и другие города РФ. Поэтому не паникуйте. Вот это важно. Не паниковать!

Есть так называемая “Военная доктрина Герасимова”. Эта доктрина переосмысливает современное понятие межгосударственного конфликта, а военные действия ставит в один ряд с политическими, экономическими, информационными и другими невоенными действиями. Доктрина стала известной после публикации статьи Герасимова «Ценность науки в предвидении» в издании «Военно-промышленный курьер» в феврале 2013 года и последующих действий России по отношению к Украине, полностью совпадающих с тезисами этой доктрины. В общем, это описание той самой гибридной войны, которую с 2014 года ведёт против Украины Кремль. Так вот, в ней есть все то, что сегодня мы видим – создание паники в информационном пространстве, хакерские атаки на инфраструктуру, психологическое давление через массовое ложное минирование и концентрацию сил на границе, давление на экономику и энергошантаж, дискредитация лидеров общественного мнения и формирование страхов у населения, а так же многое другое. Знакомо? Да, все это Кремль реализует в противостоянии с Украиной. Но запомните главное, если в вашей голове уже живёт паника и российские танки уже в ваших мыслях въехали в Киев, то значит ФСБ и ГРУ добились своей цели. Поэтому главное не паниковать и верить в нашу армию. А она у нас есть. И она сегодня во много раз сильнее и опытнее, чем в 2014-ом. К тому же есть порядка 300 000 атошников с опытом утилизации оккупантов. Огромное количество оружия на руках и в схронах. Плюс активно формируются силы теробороны. А это что значит? Что нами подавятся. Вот это должно доминировать в вашей голове. А иначе российские спецслужбы вас уже победили.

Хотя, кто-то может сказать, что постоянно жить в ожидании войны очень тяжело. Тяжело, но возможно. Посмотрите на Израиль. Они живут в таком состоянии уже более 70 лет. В Израиле у меня есть близкий друг Миша Левин. У Миши маленький бизнес. Он учитель вождения. Но если завтра начнется война и враги нападут на Израиль, то Миша пойдёт защищать свое государство. А ещё у Миши есть два сына Яша и Дудик. И они тоже пойдут под ружье. И Эдик, муж моей двоюродной сестры, возьмёт тавор в руки и оденет форму. Просто у них нет другой страны, а свою они терять не хотят. Уехать они конечно могут. Но это точно не их выбор. И я знаю, что говорю. Вот поэтому и я никуда не уеду. Это моя страна. И я буду защищать Украину.

Не надо паниковать. Надо трезво смотреть на вещи и понимать, что происходит. Да, угроза есть. Но это ещё не 100-ная гарантия, что полноценная война будет. Особенно если враг понимает, что он не добился паники, лёгкой прогулки у него не будет, а победить и держать Украину под контролем он не сможет. И помните, что никто кроме нас самих Украину не защитит. Союзники дадут нам орудие и наложат санкции на Кремль, но вонвать мы будем сами. Надо быть готовым защитить свою семью, свой дом, своих друзей и близких, свои города и села, свою Украину! И свои жизни. Мир уважает и считается с теми, кто проявляет силу и характер. Значит будем такими. И не паникуйте. Ведь это бесперспективно и не несёт ничего хорошего. Как говорится: предупрежден – значит вооружён. Вы теперь вооружены. Как минимум информационно. Вот и делитесь этой информацией с окружающими и сейте в окружающих уверенность в своих силах. Потому что победа начинается именно с этого. И с веры в Вооруженные Силы Украины!

За матеріалами Борислав Береза

Навігація записів

Впеpше в історії цей пост зaйняв укpaїнець: Обpaли вiце-пpезидента Кoмiтету з мiгpaцiї, бiженцiв тa пеpемiщениx ociб ПАРЄ.
Екстрене звернення! Щ0йнo o 20:45 Зеленський вийшов до журналістів і заявив: “через заrрозу вторrнення російської армії на територію нашої держави…

Related Articles

Біда сталася через кілька днів після першого дня народження Надійки. Свято було гучним, Вікторія приготувала неймовірний фуршет, гості розсипалися в компліментах. А через три дні Михайло зустрів її на кухні з порожнім поглядом. — Я йду від тебе, — сказав він просто, без вступу. Вікторія спочатку сприйняла це за невдалий жарт. — І куди? До магазину чи в спортзал? — Назовсім. До іншої. Я кохаю її вже рік. Світ навколо Вікторії почав руйнуватися з гуркотом. Вона не могла збагнути: чому? За що? — Ми ж були щасливі, Михайле! У нас все було бездоганно! — Оце і є проблема! — раптом сказав він. — Твоя ідеальність мене втомила! Мені нудно. Мені потрібна дружина, яка може помилятися, влаштовувати суперечки чи не помити посуд. Я втомився бути «чоловіком найкращої дружини». Мені вже це все набридло! Він зібрав речі, забрав обидві машини та всі спільні накопичення, залишивши Вікторії лише квартиру та дітей

Viktor
21 Грудня, 2025 Коментарі Вимкнено до Біда сталася через кілька днів після першого дня народження Надійки. Свято було гучним, Вікторія приготувала неймовірний фуршет, гості розсипалися в компліментах. А через три дні Михайло зустрів її на кухні з порожнім поглядом. — Я йду від тебе, — сказав він просто, без вступу. Вікторія спочатку сприйняла це за невдалий жарт. — І куди? До магазину чи в спортзал? — Назовсім. До іншої. Я кохаю її вже рік. Світ навколо Вікторії почав руйнуватися з гуркотом. Вона не могла збагнути: чому? За що? — Ми ж були щасливі, Михайле! У нас все було бездоганно! — Оце і є проблема! — раптом сказав він. — Твоя ідеальність мене втомила! Мені нудно. Мені потрібна дружина, яка може помилятися, влаштовувати суперечки чи не помити посуд. Я втомився бути «чоловіком найкращої дружини». Мені вже це все набридло! Він зібрав речі, забрав обидві машини та всі спільні накопичення, залишивши Вікторії лише квартиру та дітей

Готується новий потік дронів? Росія хоче завезти 12 тисяч робітників з КНДР для збору «Шахедів» — ГУР

Viktor
14 Листопада, 202514 Листопада, 2025 Коментарі Вимкнено до Готується новий потік дронів? Росія хоче завезти 12 тисяч робітників з КНДР для збору «Шахедів» — ГУР

Щoйнo cтaлo вiдoмo! Мepц звepнyвcя дo Зeлeнcькoгo з нeзвuчнuм пpoxaнням.

Viktor
14 Листопада, 202514 Листопада, 2025 Коментарі Вимкнено до Щoйнo cтaлo вiдoмo! Мepц звepнyвcя дo Зeлeнcькoгo з нeзвuчнuм пpoxaнням.

Цікаве за сьогодні

  • Мамо, ви вже не в тому віці, щоб самій господарювати у трикімнатній квартирі, де на кожному кроці — спогади, що тиснуть на серце. Степан стояв посеред вітальні, старанно уникаючи погляду матері. Він розглядав візерунок на старому паркеті, який колись сам допомагав батькові вкладати. Його дружина, Вікторія, з надмірним завзяттям протирала фоторамки на комоді. Її рухи були різкими, впевненими, наче вона вже подумки переставляла тут меблі або виносила їх на смітник. — Ми все вирішили, — продовжував син, нарешті піднявши очі, але дивлячись кудись повз Анну Петрівну. — У селі повітря чисте, тиша. Батьківська хата ще міцна, ми її трохи підлатаємо, дах перекриємо. Тобі там буде спокійніше, ніж у цьому галасливому місті, де під вікнами постійно сигналять машини. Анна Петрівна, якій нещодавно виповнилося сімдесят три, відчула, як у грудях стає холодно й порожньо
  • — Ти, зятю, не на манікюр свій дивися, а на долоні білі! Думав, раз на моїй дочці женився, то тепер я тебе до пенсії спонсорувати буду, поки ти в монітор витріщаєшся? Галина Петрівна витерла піт з чола брудним рукавом. — У цьому домі хліб пахне тільки для тих, хто землю носом рив!…
  • Оксаночко, ну нарешті! — вигукувала Софія Петрівна, свекруха. — А я ось вирішила заскочити, поки у вас на роботі завал. Глянула в холодильник — а там наче миша пробігла! Якісь листя салату, сир запліснявілий та вода в пляшках. Хіба ж так можна? Чоловік з роботи приходить, йому треба щось суттєве! — Софіє Петрівно, — Оксана намагалася дихати глибоко. — Ми ж домовилися. Вівторок — це день, коли ми замовляємо суші або готуємо щось дуже легке. Я купила авокадо, хотіла зробити тости. — Тости? То хліб порожній! Я ось голубців накрутила, каструлю на п’ять літрів. І зажарку зробила таку, як Богданчик з дитинства любить — на салі, з цибулькою. А твою сковорідку ту, з покриттям, я трохи відтерла залізною щіткою, а то вона якась липка була. Оксана заходила на кухню і відчувала, як у неї паморочиться в голові. Її дорога антипригарна сковорідка була безнадійно подряпана, білосніжна стільниця — в плямах від буряка, а по всій квартирі розвішані речі, які Софія Петрівна вирішила перепрати, бо «вони вже не свіжі». — Мамо, ну навіщо ви знову тут порядкуєтеся на нашій кухні? — тихо питав Богдан. — Для вас же стараюся, невдячні! Мовчи, сину, ой краще мовчи
  • Тридцятирічна Люба, яка працювала швачкою на фабриці, вперше в житті збиралася вийти заміж, радіючи, що у неї солідний наречений, з посадою, та й старший за неї, тож мудріший буде. Вийшовши на ґанок, Аркадій, розкинувши руки в різні боки, вигукнув
  • – Та кому ти потрібна? – прокричав Павло. Потім плюнув і пішов. А вона до вікна підбігла і дивилася, як йде людина, з якою вони прожили 15 років.
  • — Ти не повіриш, вона приїхала до мене на роботу з сином і попросила взяти його на п’ять днів. Бо вона терміново лягає в лікарню, а її чоловік, той самий байкер на ім’я Борис, і батько дитини, поїхав кудись далеко на байкерський фестиваль. І головне — вона не хоче йому казати, що їй погано. При цьому рідна сестра Юлі, яка її іноді виручає, поїхала відпочивати, а всі її друзі — люди несімейні й ненадійні, — Петро розвів руками. — Ну ти ж їх пам’ятаєш, вони обоє дивні, ми з тобою в гостях у друзів з ними якось пару разів перетиналися.
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes