Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • НОВИНИ
  • Оcтанній дзвoнuк лунав на клaд0вuщі: як в Укpаїні закiнчився нaвчальний рiк. Деталі…

Оcтанній дзвoнuк лунав на клaд0вuщі: як в Укpаїні закiнчився нaвчальний рiк. Деталі…

Viktor
30 Травня, 202530 Травня, 2025 Коментарі Вимкнено до Оcтанній дзвoнuк лунав на клaд0вuщі: як в Укpаїні закiнчився нaвчальний рiк. Деталі…

Сьогодні в українських школах лунали останні дзвоники.

Передовсім — це свято для випускників, яких, за даними Міносвіти, цьогоріч близько 360 тисяч.

Святкували у регіонах по-різному.

Наприклад, у столиці — просто неба. У прифронтових регіонах — в укриттях або онлайн.

Але в деяких містах та селах — не було ані музики, ані сміху дітей. Бо росіяни зруйнували школи, а однокласники загинули від ворожих обстрілів.

Про це йдеться у сюжеті кореспондентки ТСН Олени Лоскун.

Сьогодні для них лунає останній дзвоник. Молодші класи радіють: у них три місяці канікул.

А от одинадцятикласникам, яких цьогоріч майже 17 з половиною тисяч, відпочити не вдасться. Попереду — складання випускного тесту і вступ до вищих навчальних закладів.

Хвилина мовчання та гімн України — на святкових лінійках вже котрий рік поспіль звучить не лише радісна музика.

Діти вшановують тих, завдяки кому мають змогу вчитися і будувати плани на майбутнє.

А в одному з ліцеїв — ще й розгортають 40-метровий стяг. Як його несуть випускники — спостерігають запрошені на урочистості військові.

Директорка ліцею каже: для учнів, їхніх батьків та педагогів національні символи — не просто атрибути. Тож, щоб підтримати військо, тут постійно збирають кошти, зокрема, на купівлю автівок для наших захисників.

Ліцеїсти іншого району Києва теж дякують захисникам. Не стримують сліз і батьки. Випускники вальсують, вбравшись у чорно-біле. І для дітей це по-справжньому символічно.

Бо ж поруч із їхньою школою — будинок, у який на третій день повномасштабної війни окупанти запустили ракету. Вона влучила у верхні поверхи, зруйнувала квартири і покалічила людей.

Останній дзвоник у Харкові
Свято останнього дзвоника влаштували й у Харкові.

На заваді не стала безсонна ніч: над містом збивали ворожі безпілотники. Щоб убезпечити дітей, урочистості відбувалися у підземних школах. Нині таких повноцінних шкіл у Харкові чотири, ще шість — облаштували на станціях метро. Тут навчається 10 тисяч дітей.

Останній дзвоник у Запоріжжі та на Сумщині

Через постійні атаки росіян на Запоріжжя уроки тут проходили здебільшого онлайн. Тож однокласники нарешті змогли побачитись не віртуально, а по-справжньому.

На Сумщині останні дзвоники цьогоріч пролунали для 84 тисяч школярів. Більшість дітей святкували в укритті. Натомість для батьків влаштували трансляцію.

Але навіть про таке свято багато дітей можуть лише мріяти. Бо росіяни на Сумщині знищили або пошкодили вже понад півсотні шкіл.

У Коростишеві останній дзвоник лунав на кладовищі

А в Коростишеві, що на Житомирщині — не до святкувань. Останній дзвоник тут лунає на кладовищі.

Серед безлічі свіжих квітів та іграшок височіють три хрести — 17-річного Романа, 12- річної Тамари та 8-річного Станіслава з родини Мартинюків. Обстрілюючи місто, росіяни вбили дітей вночі 25 травня.

Однокласники, вчителі та друзі у жалобі. І залишають на могилі шматочок торта. Вчора у дівчинки мав бути день народження.

Джерело

Навігація записів

Зeленський зустрівся з сенаторами Грeмом та Блюмeнтaлем, які ініціювали зaконопроєкт про нові санкції проти Роcії
ДБP зaтримало екс-заступника гoлови Вищoго Господарського сyду одрaзу на виході з-під варти

Related Articles

Сміялися… Сестра Вікторії жила з батьками, чоловіка привела до них і двох дітей вже має. Сестра Максима також жила з батьками, тільки вона від чоловіка з дітьми до них втекла. Над ким сміятися? Все таємне колись стає очевидним.

Viktor
1 Квітня, 20261 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до Сміялися… Сестра Вікторії жила з батьками, чоловіка привела до них і двох дітей вже має. Сестра Максима також жила з батьками, тільки вона від чоловіка з дітьми до них втекла. Над ким сміятися? Все таємне колись стає очевидним.

Софіє, — сказала вона мені на одній із зустрічей, — щоб вилікуватися, треба змінити обставини. Тобі треба відчути власну силу без оглядки на когось іншого. Поїдь кудись на деякий час. Сама. Це рішення далося мені дуже важко. Як це — поїхати від Артема? А раптом він забуде мене? А раптом знайде іншу? Але я розуміла: якщо я не зроблю цього зараз, я просто знищу наші стосунки своїми підозрами. Я зібрала речі й поїхала в іншу область, де жила моя тітка. Це була невелика квартира в тихому районі, далеко від галасу великого міста. Перші дні були справжнім випробуванням. Я хапалася за телефон кожні п’ять хвилин. Хотіла подзвонити Артему, запитати, що він їв на сніданок, з ким розмовляв. Але я зупиняла себе. — Ти зможеш, — шепотіла я собі. — Ти окрема людина, а не додаток до когось. Тітка Надя, мамина сестра, бачила мій стан, але не лізла в душу. Вона просто давала мені завдання: то на ринок сходити, то в саду допомогти, то разом вареників наліпити. Ми багато розмовляли про життя, про те, як важливо поважати себе

Viktor
29 Березня, 202629 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до Софіє, — сказала вона мені на одній із зустрічей, — щоб вилікуватися, треба змінити обставини. Тобі треба відчути власну силу без оглядки на когось іншого. Поїдь кудись на деякий час. Сама. Це рішення далося мені дуже важко. Як це — поїхати від Артема? А раптом він забуде мене? А раптом знайде іншу? Але я розуміла: якщо я не зроблю цього зараз, я просто знищу наші стосунки своїми підозрами. Я зібрала речі й поїхала в іншу область, де жила моя тітка. Це була невелика квартира в тихому районі, далеко від галасу великого міста. Перші дні були справжнім випробуванням. Я хапалася за телефон кожні п’ять хвилин. Хотіла подзвонити Артему, запитати, що він їв на сніданок, з ким розмовляв. Але я зупиняла себе. — Ти зможеш, — шепотіла я собі. — Ти окрема людина, а не додаток до когось. Тітка Надя, мамина сестра, бачила мій стан, але не лізла в душу. Вона просто давала мені завдання: то на ринок сходити, то в саду допомогти, то разом вареників наліпити. Ми багато розмовляли про життя, про те, як важливо поважати себе

Син віддає всю зарплату невістці, купує їй одяг та продукти. Однак, Марії цього мало! І нещодавно вона йому таку виставу влаштувала – ну акторка погорілого театру!

Viktor
12 Березня, 202612 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до Син віддає всю зарплату невістці, купує їй одяг та продукти. Однак, Марії цього мало! І нещодавно вона йому таку виставу влаштувала – ну акторка погорілого театру!

Цікаве за сьогодні

  • Я, наприклад, на будинок претендую. У мене дітей четверо, нам у нашій хатинці тісно, – сказала Світлана. -Ну, а мені тоді все господарство. Корову з теличкою, поросят і гусей з качками. Ніхто не проти, я сподіваюся, – ствердно підсумувала Ганна. -Я проти, – пролунав тоненький голосок
  • І от та «нагорода».. Новосілля, перша власна квартира.. Я тоді щиро хотіла, щоб у них було красиво й по-родинному тепло. хай у них буде сервіз не просто як посуд, а як символ. Як благословення на щасливе життя.
  • Мої свекри давно поїхали на заробітки. Коли я тільки почала зустрічатися із Сашком, вони вже облаштувалися в Португалії
  • Телефон задзвонив пізно ввечері… На екрані висвітилася Сваха. Я аж здивувалася: вона мені нечасто телефонує… А тут дзвінок— Алло…?І тут вона так бадьоро видала фразу, яка перекреслила всі наші стосунки…що я нестрималась…Ніколи б не подумала, що сваха здатна на таке..
  • — Толя з дружиною багато чого досягли, — почав батько, сідаючи в крісло. — Працюють обоє, двоє дітей. А ти… Так, ти молодець, що не сидиш склавши руки. Але час вже до життя серйозно ставитися. – Тату, я живу тут. Я не ледарка! Я заробляю, нехай і вдома, нехай і в піжамі! Але я плачу за їжу, за комуналку, я не сиджу у вас на шиї! – Ти не зрозуміла, – перебив він. – Це не про гроші. Це про потребу.
  • Олег дістав із її сумки гаманець, навіть не глянувши у її бік. Витягнув картку, простягнув продавчині. Та упаковувала браслет із синіми камінцями в оксамитову коробочку, і Тамара Степанівна вже повертала зап’ястя, милуючись, як ляжуть на шкіру ці холодні блискучі камені.
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes