Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • НОВИНИ
  • Німeччина скoрочує виплaти для укрaїнців: скiльки oтримуватимуть прибулі 2025 року

Німeччина скoрочує виплaти для укрaїнців: скiльки oтримуватимуть прибулі 2025 року

Viktor
13 Листопада, 202513 Листопада, 2025 Коментарі Вимкнено до Німeччина скoрочує виплaти для укрaїнців: скiльки oтримуватимуть прибулі 2025 року

У Німеччині планують змінити систему підтримки українців, які прибули після 1 квітня 2025 року. Їх вважатимуть прохачами притулку, що призведе до зменшення щомісячних виплат і зміни умов отримання допомоги.

Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на публікацію BILD.

У Берліні досягли угоди щодо базового доходу для українських громадян, які перебувають у Німеччині.

Представники партій ХДС/ХСС і СДПН узгодили реформу, згідно з якою з 1 квітня 2025 року українців, які прибули в країну після цієї дати, розглядатимуть як прохачів притулку.

Це означає зниження рівня матеріальної підтримки та перегляд правового статусу.

Наразі українські біженці отримують 563 євро на місяць, а також компенсацію за житло та опалення. Після набрання змінами чинності допомогу надаватимуть за стандартами для прохачів притулку – близько 441 євро на місяць, включно зі 196 євро на особисті витрати та 245 євро на харчування та одяг.

Кінець особливого статусу для українців

Міністр внутрішніх справ Александр Добріндт і міністр соціальної політики Бербель Басс домовилися про поступове скасування особливих умов, що діяли майже чотири роки. Рішення стало компромісом між вимогами регіонів і федеральної влади.

Спочатку пропонувалося позбавити українців соціальних виплат заднім числом, проте муніципалітети виступили проти.

За словами представників коаліції, реалізація цієї ініціативи потребувала б надмірних бюрократичних витрат. У підсумку вирішили запровадити нові правила тільки для тих, хто прибуде в країну після квітня 2025 року.

Очікування від реформи

За даними BILD, у Німеччині зараз проживає близько 1,1 мільйона українців. Влада зазначає, що лише невелика частина з них офіційно працевлаштована.

Політики розраховують, що зміни в системі виплат стануть стимулом для активного пошуку роботи та інтеграції на ринку праці.

Молодим українцям при цьому дозволили продовжити в’їзд до країни без додаткових обмежень, а чинні програми підтримки для тих, хто вже отримав тимчасовий захист, збережуться.

Навігація записів

В Укрaїні чоловіка засудили на 7 років в’язницi через крадіжку тoнометра
У боях на Донеччині загuнув зaхисник із Тeрнопільщини

Related Articles

Син віддає всю зарплату невістці, купує їй одяг та продукти. Однак, Марії цього мало! І нещодавно вона йому таку виставу влаштувала – ну акторка погорілого театру!

Viktor
12 Березня, 202612 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до Син віддає всю зарплату невістці, купує їй одяг та продукти. Однак, Марії цього мало! І нещодавно вона йому таку виставу влаштувала – ну акторка погорілого театру!

А я – чоловік. І для мене – будь-яка жінка прекрасна. Навіть начальниця, яка мене терпіти не може. Ви думаєте, я не знаю, що ви готуєте наказ про моє звільнення? – Так, готую! А знаєте, чому я вас хочу звільнити? – Звичайно, знаю. Тому що я вас не боюся. – Ні, не тому! Ви мене не боїтеся! Ви мене не поважаєте! І всі мої накази пропускаєте повз вуха! І тому з таким майстром ділянки нам не по дорозі.

Viktor
10 Березня, 202610 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до А я – чоловік. І для мене – будь-яка жінка прекрасна. Навіть начальниця, яка мене терпіти не може. Ви думаєте, я не знаю, що ви готуєте наказ про моє звільнення? – Так, готую! А знаєте, чому я вас хочу звільнити? – Звичайно, знаю. Тому що я вас не боюся. – Ні, не тому! Ви мене не боїтеся! Ви мене не поважаєте! І всі мої накази пропускаєте повз вуха! І тому з таким майстром ділянки нам не по дорозі.

Микола довгих 5 років гарував на заробітках, а коли повернувся, то на нього чекав сюрприз

Viktor
28 Лютого, 202628 Лютого, 2026 Коментарі Вимкнено до Микола довгих 5 років гарував на заробітках, а коли повернувся, то на нього чекав сюрприз

Цікаве за сьогодні

  • Моїм батькам вже за 60, і я їхня єдина дочка. Я була впевнена, що у скрутну хвилину вони мене підтримають, але все виявилося зовсім не так, як я думала. Вийшла заміж я в 30 років, і відразу після весілля почалися розмови: «Коли вже онуки?», «Час нам бабусями та дідусями стати!». Перша вагітність далася мені тяжко, адже я носила двійню. Наші хлопчики народилися здоровими, і зараз їм уже два роки. Але батьки, які так чекали на онуків, за цей час відвідали нас лише три рази, хоча ми живемо в одному місті. Ні допомоги, ні підтримки я так і не отримала..
  • – Доню, не переймайся. Незручно вийшло, звичайно. – Незручно, тату? Ти три роки дивився мені у вічі й подавав надію. – Ну… ми думали, що ти зрозумієш. Ти ж у нас самостійна.
  • – Я знаю, що ти мене не пробачиш ніколи, – Павло нарешті зустрівся з дочкою поглядом. – А Олена тим паче. Але мене всі ці роки гризло сумління, розумієш? – П’ятнадцять років – довгий термін для докорів совісті, – Ірина відставила каву убік. – Так, – Павло кивнув. – Надто довгий. Тож ось. Павло дістав із кишені куртки маленьку коробочку і поклав її на стіл перед Іриною. Темно-синій оксамит, трохи потертий на кутах. Ірина подивилася на батька з подивом.
  • Приходити треба о шостій ранку. Я ще сплю в цей час – пізно повертаюся… Вас впустить охоронець і проведе до дитини, і вам тут же принесуть сніданок. Влаштовує така робота? Тим більше, що крім догляду за дитиною вам нічого робити не доведеться. – Найкраща рекомендація – моя Оленка. Вона мовчить, а це головне. Тільки не дуже привчайте її до рук. Вона почне вимагати, щоб і я брала її на руки… Розумієте?
  • – Це Коля, – сказала я. – Артеме, ти що? Я ж тобі показувала його фотки… Він просто бороду зараз відпустив… Ти не впізнав його, чи що? Артем мовчав. – Хто тобі це надіслав? – Запитала я. – Ні, має! – Закричала я. – Це твоя мати надіслала, так? Вона у нас що, тепер у приватні детективи подалася?
  • У тебе хтось є? — запитав він нарешті. — Так. Є людина, яка бачить мене. Яка розмовляє зі мною. Яка знає, яку музику я люблю і чому я сумую вечорами. Олег відсунув тарілку. Їжа раптом стала гіркою. — Я не думав, що все настільки погано, — тихо сказав він, дивлячись у стіл. — Ось у цьому і проблема, Олеже. Ти не думав. Ти просто жив за інерцією. Ти думав, що якщо в хаті чисто і є гроші, то цього достатньо. Але любов — це не тільки відсутність проблем. Це увага. Тепло. Присутність. Без цього стіни стають кліткою. Він підвів голову. У його очах вперше за довгі роки промайнуло щось схоже на живий біль. — І що тепер? — Тепер я забираю частину речей і їду до Андрія. Софія знає. Вона залишається тут, поки закінчить навчання, а там побачимо. Я не забороняю вам спілкуватися, навпаки… Ти гарний батько, Олеже. Але ти перестав бути моїм чоловіком дуже давно. Олег спостерігав, як вона збирає сумку. Він хотів щось сказати, затримати її, пообіцяти, що все зміниться. Але слова застрягали в горлі. Він раптом зрозумів, що навіть не знає, які квіти вона любить зараз. Колись це були ромашки… чи тюльпани? Він не пам’ятав
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes