Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • КУХНЯ
  • Мій фаворит –торт “Наполеон”. Для його коржів треба лише три продуктu

Мій фаворит –торт “Наполеон”. Для його коржів треба лише три продуктu

Viktor
27 Жовтня, 202427 Жовтня, 2024 Коментарі Вимкнено до Мій фаворит –торт “Наполеон”. Для його коржів треба лише три продуктu

Для багатьох торт “Наполеон” – один з улюблених. Але не кожна господиня береться його пекти, бо треба возитися з коржами. Я розкрию секрет, як швидко приготувати тісто для “Наполеона” всього із трьох продуктів. Мороки – мінімум!

Торт “Наполеон”

Тісто: 3 скл. борошна, 250 г маргарину, 1/3 скл. холодної підсоленої води.

Крем заварний: 3 яйця, 300 г цукру, 1 п. ванільного цукру, 100 г борошна, 700 мл молока, 150 г масла.

Тісто: у миску з борошном натерти (крупно) холодний маргарин (можна масло, але я роблю з маргарином “Запорізький вершковий”). Перетерти, додати 1/3 скл. холодної підсоленої води. Швидко замісити тісто (воно важкувато замішується, туге). Тісто зібрати в кулю, замотати в плівку і покласти в холодильник на 1-1,5 год. Тонко розкочувати на пергаменті, обрізати до потрібного розміру, пекти коржі при 200 ОС 5–7 хв.

Крем: 3 яйця, 300 г цукру, 1 п. ванільного цукру, 100 г борошна перетерти, додати 700 мл теплого молока, розмішати гарненько і на поставити на малий вогонь до загусання (постійно мішати віночком). Зняти, додати масло (150 г) і остудити.

Порада: у тісто (у холодну воду) варто додати 1 ст. ложку горілки та 1 ст. ложку оцту, щоб коржі були “більш листкові”.

За цим рецептом виходить торт приблизно 1,7 кг

Смачного!

Навігація записів

– Свахо, а чого це квартира досі на Вас записана? – А на кого має бути записана? – Та як це? На дочку мою! Отже, зробимо так…
Піцу за таким рецептом Я печу вже більше 20 років, колись готувала і на замовлення

Related Articles

Я не дам твоїй мамі більше ні гривні, бо не збираюся виставляти наше майбутнє на торги лише тому, що твоя мама знову повірила в казку про швидке багатство, — Марія спокійно поставила горнятко на стіл, але в її голосі бриніла така впевненість, що Дмитро мимоволі випрямив спину. Він сидів навпроти, вивчаючи візерунок на скатертині, і намагався підібрати слова. Але слова, як на гріх, кудись зникли. Залишилося тільки відчуття провини, яке він тягнув за собою вже не перший рік. — Маш, ну вона ж хотіла як краще. Каже, що всі зараз так заробляють. Якісь там цифрові активи, міжнародні платформи… Вона просто хоче, щоб ми нарешті купили собі те велике житло, про яке мріяли. Розумієш? Вона не для себе, вона про нас думає. — Дмитре, ти доросла людина. Тобі тридцять чотири роки. Ти справді віриш, що хтось у телефоні просто так подвоїть твої заощадження за тиждень? Це не інвестиції, це ілюзія. І я не дозволю витрачати наші спільні кошти на те, щоб купувати комусь у повітрі черговий замок. Ми працюємо по десять годин на добу не для того, щоб подарувати ці гроші пройдисвітам

Viktor
27 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до Я не дам твоїй мамі більше ні гривні, бо не збираюся виставляти наше майбутнє на торги лише тому, що твоя мама знову повірила в казку про швидке багатство, — Марія спокійно поставила горнятко на стіл, але в її голосі бриніла така впевненість, що Дмитро мимоволі випрямив спину. Він сидів навпроти, вивчаючи візерунок на скатертині, і намагався підібрати слова. Але слова, як на гріх, кудись зникли. Залишилося тільки відчуття провини, яке він тягнув за собою вже не перший рік. — Маш, ну вона ж хотіла як краще. Каже, що всі зараз так заробляють. Якісь там цифрові активи, міжнародні платформи… Вона просто хоче, щоб ми нарешті купили собі те велике житло, про яке мріяли. Розумієш? Вона не для себе, вона про нас думає. — Дмитре, ти доросла людина. Тобі тридцять чотири роки. Ти справді віриш, що хтось у телефоні просто так подвоїть твої заощадження за тиждень? Це не інвестиції, це ілюзія. І я не дозволю витрачати наші спільні кошти на те, щоб купувати комусь у повітрі черговий замок. Ми працюємо по десять годин на добу не для того, щоб подарувати ці гроші пройдисвітам

“– Ти ж допоможеш? Ми квартиру на тебе перепишемо! Все, що лишилося! Аня перевела погляд на бабусю. В її очах був холод. – Квартиру? Ту саму, з якої ви вигнали мою матір із немовлям на руках? Ви думаєте, мені потрібні ваші метри?

Viktor
29 Березня, 202629 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до “– Ти ж допоможеш? Ми квартиру на тебе перепишемо! Все, що лишилося! Аня перевела погляд на бабусю. В її очах був холод. – Квартиру? Ту саму, з якої ви вигнали мою матір із немовлям на руках? Ви думаєте, мені потрібні ваші метри?

– Звідки в тебе такі гроші? – голос Марини здригнувся. – Накопичувала! З платних сеансів після роботи. З кожного пацієнта. Поки хтось вважав мене за просту масажистку, я просто працювала і не витрачала зайвого

Viktor
17 Березня, 202617 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до – Звідки в тебе такі гроші? – голос Марини здригнувся. – Накопичувала! З платних сеансів після роботи. З кожного пацієнта. Поки хтось вважав мене за просту масажистку, я просто працювала і не витрачала зайвого

Цікаве за сьогодні

  • – У вас же дітей немає, поміняйтеся квартирами з братом, – сказала свекруха синові, виселяючи нас із житла, яке я вважала своїм
  • — Не витягуєш що? Квартира моя, іпотеки у нас немає. Комуналка оплачена. Куди діваються твої сорок сім тисяч зарплати, Максиме? Чоловік нахмурився. Йому не подобалося, що розмова переходить до аналізу його надходжень та витрат. — Гроші мають властивість закінчуватися! Інфляція, бензин, обслуговування машини. Ти взагалі бачила ціни на памперси? — Я не вийду на роботу, Максиме, — відрізала вона. — Якщо тобі не вистачає грошей — шукай підробіток. А ще я помітила, що з картки зникають дивні суми.
  • – Навіть зараз, на мій ювілей, діти вирішили, що мамі-заробітчанці, у якої, на їхню думку, «все є» – жоден подарунок не потрібний, навіщо витрачатися
  • Навіщо ти це робиш? Навіщо рахуєш кожну копійку? Це ж рідні люди, Солю! Тобі що, шкода для близьких? Ми ж сім’я, у нас все спільне. – Спільне – це коли обидва знають, куди йдуть гроші. Чому я дізнаюся про ці «потреби» тільки тоді, коли на картці не вистачає на комуналку?
  • — Василю, не прикидайся дурнuком, прошу тебе. Це тобі зовсім не личить. Мені навіть смішно, чесно! Сьогодні мені дзвонила твоя Ліля й просила дати тобі розлучення. Терміново, до речі. От і зайнялося в неї в одному місці. Ось я й питаю — ти мене покидаєш чи ні? — Кому дзвонила? — оторопів Василь. — Мені. Кому ж іще? Василю, схаменися! Ну що з тобою? 
  • Через тиждень Дар’ї зателефонував нотаріус. Мама залишила заповіт. Квартира — двокімнатна, у старому районі на околиці міста — переходила до дочки. Дар’я приїхала, оформила документи, отримала ключі. Вона повернулася додому пізно ввечері. Павло сидів перед телевізором, гортаючи телефон. Дар’я присіла поруч: — Павло, мама залишила мені квартиру.
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes