Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • НОВИНИ
  • Мера Дрогобича оштpaфували за невuконання плану мoбілізації

Мера Дрогобича оштpaфували за невuконання плану мoбілізації

Viktor
28 Січня, 202528 Січня, 2025 Коментарі Вимкнено до Мера Дрогобича оштpaфували за невuконання плану мoбілізації

Міському голові Дрогобича на Львівщині Тарасові Кучмі виписали постанову про накладення штрафу за зрив заходів мобілізації. Для вручення постанови 59-річного мера Дрогобича спершу запросили до місцевого ТЦК, а коли мер не прийшов, керівництво ТЦК скерувало лист у поліцію про примусовий привід.

Напередодні, 27 січня, Асоціація міст України оприлюднила відкрите звернення до президента про тиск на органи місцевого самоврядування. Обурення АМУ, зокрема, викликав лист Дрогобицького РТЦК та СП у поліцію про примусове доправлення мера Тараса Кучми до ТЦК. zaxid.net<

Тарас Кучма розповів ZAXID.NET, що справді мав прибути до районного ТЦК та СП у День Соборності 22 січня, однак не зробив цього через заплановані на цей день офіційні заходи та зустріч полеглого бійця.

«Ми скерували лист, написали, що не прийдемо, а якщо є якісь питання, напишіть, ми дамо відповідь. На це реакція керівника ТЦК була така, що був скерований лист у поліцію про примусове доправлення мера», – каже Тарас Кучма.

Водночас мер уточнив, що до силового доправлення його до ТЦК не дійшло, оскільки він прибув туди самостійно. З’ясувалося, що на мера Дрогобича, а також мерів інших міст регіону (Трускавця, Східниці, Борислава, Меденич) склали постанови про накладення адміністративного стягнення за невиконання мобілізаційного завдання та зрив заходів мобілізації згідно з розпорядженням начальника РВА. За таке порушення передбачений штраф у розмірі близько 36 тис. грн.

Тарас Кучма не погодився з таким рішенням ТЦК, на його думку, міські голови не мають повноважень доправляти людей до ТЦК.

«Є постанова, яка нас зобов’язує проводити мобілізаційні завдання, не даючи повноважень. Яким чином голова міста може доставити людей до ТЦК на призов?», – каже мер, заявляючи, що має намір оскаржити накладений на нього штраф.

«Я не збираюся його платити, буду оскаржувати. Яким чином я можу, що я силою за вуха буду притягувати людей чи що? Як вони це уявляють? Чи в мене є армія, поліція? Що в мене є?», – аргументує Тарас Кучма.

Зазначимо, 16 травня 2024 року Кабінет міністрів затвердив Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період №560. Цей документ розширив роль органів місцевого самоврядування у заходах, пов’язаних з мобілізацією та веденням військового обліку. Змінами передбачено, що органи місцевого самоврядування, зокрема, забезпечують первинний військовий облік призовників, військовозобов’язаних та резервістів, а також заходи оповіщення та забезпечують прибуття резервістів та військовозобов’язаних до пунктів збору.

Ще раніше, 11 квітня 2024 року, Верховна Рада України ухвалила зміни до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» №3633-IX, якими поклала на органи місцевого самоврядування обов’язки:
забезпечення організації призову громадян на військову службу;

виклик військовозобов’язаних та резервістів до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки;

забезпечення на території відповідних населених пунктів ведення персонально-первинного військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів;

здійснення під час мобілізації своєчасного оповіщення і забезпечення прибуття громадян, які залучаються до виконання обов’язку, щодо мобілізації, транспортних засобів та техніки на збірні пункти та у військові частини;

забезпечення на території відповідних населених пунктів планування та проведення мобілізаційної підготовки, а також проведення заходів мобілізації та демобілізації.

Навігація записів

Картопляні зрази з м’ясним фаршем і грибами.
Відпoвів на петицію. Шмигaль заявив, що наразі «відсyтні підстави» для застосування сaнкцій до Пoртнoва

Related Articles

Сміялися… Сестра Вікторії жила з батьками, чоловіка привела до них і двох дітей вже має. Сестра Максима також жила з батьками, тільки вона від чоловіка з дітьми до них втекла. Над ким сміятися? Все таємне колись стає очевидним.

Viktor
1 Квітня, 20261 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до Сміялися… Сестра Вікторії жила з батьками, чоловіка привела до них і двох дітей вже має. Сестра Максима також жила з батьками, тільки вона від чоловіка з дітьми до них втекла. Над ким сміятися? Все таємне колись стає очевидним.

Софіє, — сказала вона мені на одній із зустрічей, — щоб вилікуватися, треба змінити обставини. Тобі треба відчути власну силу без оглядки на когось іншого. Поїдь кудись на деякий час. Сама. Це рішення далося мені дуже важко. Як це — поїхати від Артема? А раптом він забуде мене? А раптом знайде іншу? Але я розуміла: якщо я не зроблю цього зараз, я просто знищу наші стосунки своїми підозрами. Я зібрала речі й поїхала в іншу область, де жила моя тітка. Це була невелика квартира в тихому районі, далеко від галасу великого міста. Перші дні були справжнім випробуванням. Я хапалася за телефон кожні п’ять хвилин. Хотіла подзвонити Артему, запитати, що він їв на сніданок, з ким розмовляв. Але я зупиняла себе. — Ти зможеш, — шепотіла я собі. — Ти окрема людина, а не додаток до когось. Тітка Надя, мамина сестра, бачила мій стан, але не лізла в душу. Вона просто давала мені завдання: то на ринок сходити, то в саду допомогти, то разом вареників наліпити. Ми багато розмовляли про життя, про те, як важливо поважати себе

Viktor
29 Березня, 202629 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до Софіє, — сказала вона мені на одній із зустрічей, — щоб вилікуватися, треба змінити обставини. Тобі треба відчути власну силу без оглядки на когось іншого. Поїдь кудись на деякий час. Сама. Це рішення далося мені дуже важко. Як це — поїхати від Артема? А раптом він забуде мене? А раптом знайде іншу? Але я розуміла: якщо я не зроблю цього зараз, я просто знищу наші стосунки своїми підозрами. Я зібрала речі й поїхала в іншу область, де жила моя тітка. Це була невелика квартира в тихому районі, далеко від галасу великого міста. Перші дні були справжнім випробуванням. Я хапалася за телефон кожні п’ять хвилин. Хотіла подзвонити Артему, запитати, що він їв на сніданок, з ким розмовляв. Але я зупиняла себе. — Ти зможеш, — шепотіла я собі. — Ти окрема людина, а не додаток до когось. Тітка Надя, мамина сестра, бачила мій стан, але не лізла в душу. Вона просто давала мені завдання: то на ринок сходити, то в саду допомогти, то разом вареників наліпити. Ми багато розмовляли про життя, про те, як важливо поважати себе

Син віддає всю зарплату невістці, купує їй одяг та продукти. Однак, Марії цього мало! І нещодавно вона йому таку виставу влаштувала – ну акторка погорілого театру!

Viktor
12 Березня, 202612 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до Син віддає всю зарплату невістці, купує їй одяг та продукти. Однак, Марії цього мало! І нещодавно вона йому таку виставу влаштувала – ну акторка погорілого театру!

Цікаве за сьогодні

  • Дзвін розбитої тарілки змусив Софію здригнутися. Вийшовши із задуми, вона побачила уламки фаянсу, що розлетілися по кухонному лінолеуму.
  • Я навіть не знала, що чоловік оформив заповіт на Марину. Він явно не припускав, що донька зможе «вигнати» мене з дому…
  • Я навіть не знала, що чоловік оформив заповіт на Марину. Він явно не припускав, що донька зможе «вингати» мене з дому…
  • Надя вже змирилася зі своїм життям, але зустріч однокласників її повністю змінила. Прийшов на зустріч її однокласник Павло. Вони сиділи за однією партою і між ними завжди були дружні стосунки. Павло тоді був непоказним. А тепер це був хлопець, який нещодавно повернувся з служби. Вони згадували шкільні роки, багато сміялися та раділи як діти. А потім Павло почав заходити в гості, потоваришував із її сином і зробив їй пропозицію.
  • — Катруся, а чому на десерт лише один тортик? Це замало для всіх!
  • Мамо, посунься, бо хлопці зараз шафу виноситимуть, — сказав мені син, навіть не дивлячись у вічі. Я стояла в коридорі власної квартири, де прожила сорок років, і не вірила власним вухам. У дверях стояли двоє міцних чоловіків, які вже придивлялися до моїх меблів, а за ними маячила невістка Галина. Вона тримала в руках телефон і щось швидко там занотовувала, оглядаючи стелю та стіни. Жодного «добрий день», жодного погляду в мій бік. — Тарасе, що це означає? — мій голос тремтів, і я намагалася вхопитися за одвірок, щоб не втратити рівновагу. Син нарешті глянув на мене, але в його погляді не було ні жалю, ні любові. Лише якесь дивне роздратування. — Ми ж обговорювали це минулого тижня, — відмахнувся він, кивнувши вантажникам, щоб ті заходили. — Мені треба десь відкрити офіс. Ти сама казала, що тобі важко прибирати таку велику квартиру. Три кімнати на одну пенсіонерку — це занадто. От ми й вирішили: ти переїдеш у будиночок за містом, там спокійно, повітря чисте, город є. А тут ми зробимо ремонт під робочий простір. Я мовчала, намагаючись згадати хоч слово з того «обговорення». Ми нічого такого не вирішували. Була лише коротка розмова за чаєм про те, що в нього справи в бізнесі йдуть не дуже добре. Я тоді ще запропонувала йому трохи грошей зі своїх заощаджень, щоб підтримати, бо серце краялося за рідну дитину. А він прийшов забирати все
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes