Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • НОВИНИ
  • Мають витримувати 152-мм артснаряди: Естонія почала встановлювати бетонні бункери на кордоні з Росією.

Мають витримувати 152-мм артснаряди: Естонія почала встановлювати бетонні бункери на кордоні з Росією.

Viktor
14 Грудня, 202514 Грудня, 2025 Коментарі Вимкнено до Мають витримувати 152-мм артснаряди: Естонія почала встановлювати бетонні бункери на кордоні з Росією.

Естонія розпочала встановлення перших бетонних бункерів уздовж свого південно-східного кордону з Росією. Будівництво фортифікаційних споруд відбувається в рамках Балтійської лінії оборони.

До кінця року естонська влада планує встановити 28 бункерів, розрахованих на те, щоб витримувати влучання 152-мм артилерійських снарядів. Про це повідомляє портал Defense News.

Російська військова загроза

Представник Естонського центру оборонних інвестицій Крісмар Розін розповів, що перша партія є першим етапом мережі з 600 бункерів, призначених для зміцнення східного флангу Європейського союзу і НАТО. При цьому він визнав, що терміни закінчення будівництва залишаються невизначеними.

Бункери розгортаються в муніципалітеті Сетомаа і на південному сході Естонії, водночас 27 із них розташовані на державній або муніципальній землі, і тільки один на приватній території.

Розгортання відбулося на рік пізніше, ніж планувалося спочатку, через складнощі із закупівлями, які змусили естонських чиновників переглянути свій підхід. Початковий тендер на всі 600 бункерів отримав пропозиції, що перевищують встановлені законом ліміти вартості, оскільки будівельні компанії не могли точно оцінити складнощі установки, не знаючи точних місць розташування, які представники міністерства оборони тримали в таємниці з метою оперативної безпеки.

Естонська влада розв’язала проблему, скоротивши масштаби пілотної програми до 28 бункерів і повідомивши учасникам тендеру приблизні місця їхнього розташування, щоб отримати реалістичні оцінки вартості та зробити висновки з реалізації проєкту до початку більш масштабних закупівель. Тендер на решту 572 бункери планується провести до кінця року.

Бункери, кожен площею приблизно 35 квадратних метрів, розраховані на те, щоб витримувати попадання 152-мм артилерійських снарядів. Вони є частиною багаторівневої системи оборони, покликаної запобігти можливому вторгненню Росії. За словами Розіна, весь колючий дріт і загородження типу “зуби дракона” доправили і зберігають на заздалегідь підготовлених майданчиках, чекаючи на встановлення в разі потреби.

Крім питань закупівель, проєкт стикається з проблемами координації, що вимагають схвалення численних зацікавлених сторін, включно з Силами оборони Естонії, поліцією і прикордонною службою, муніципалітетами і приватними землевласниками.

Координація проєкту з прикордонною службою, чиї вимоги до патрульних доріг і тактичні плани мають відповідати розміщенню бункерів і протитанкових ровів Сил оборони, ще більше ускладнила загальне завдання. Наприклад, із запланованих 3,4-кілометрової випробувальної протитанкової траншеї завершено лише 500 метрів, а подальше будівництво відкладено до отримання схвалення від Прикордонної служби, через зону операцій якої проходитиме випробувальна траншея.

Мають витримувати 152-мм артснаряди: Естонія почала встановлювати бетонні бункери на кордоні з Росією. Фото

Країни Балтії готуються стримувати агресію РФ

Естонія, як і раніше, випереджає Латвію і Литву в практичній реалізації проєкту. Усі три країни оголосили про скоординований проєкт Балтійської оборонної лінії, але виконують свої національні ділянки незалежно одна від одної, ґрунтуючись на різних оцінках місцевості та загроз, хоча і співпрацюють у розробці концепцій та обміні знаннями.

Бюджет Естонії на цей проєкт становить 60 мільйонів євро, з яких наразі витрачено близько 30 мільйонів євро. Це значно менше, ніж бюджети Литви і Латвії, що відображає меншу протяжність кордону Естонії та наявність природних перешкод, включно з озером Пеіпус і великими болотистими районами. Естонський проєкт не охоплює системи протиповітряної оборони і передові засоби вогневої підтримки, які впроваджуються в сусідніх країнах.

Мають витримувати 152-мм артснаряди: Естонія почала встановлювати бетонні бункери на кордоні з Росією. Фото

Джерело

Навігація записів

“Різні питання”: У Трaмпа пояснили, чому радяться з Лукaшенком щодо вiйнu в Україні
“Фінальний варіант не буде подобатися всім”: Україна не отримала реакції від США на останні пропозиції щодо мирного плану, – Зеленський

Related Articles

Софіє, — сказала вона мені на одній із зустрічей, — щоб вилікуватися, треба змінити обставини. Тобі треба відчути власну силу без оглядки на когось іншого. Поїдь кудись на деякий час. Сама. Це рішення далося мені дуже важко. Як це — поїхати від Артема? А раптом він забуде мене? А раптом знайде іншу? Але я розуміла: якщо я не зроблю цього зараз, я просто знищу наші стосунки своїми підозрами. Я зібрала речі й поїхала в іншу область, де жила моя тітка. Це була невелика квартира в тихому районі, далеко від галасу великого міста. Перші дні були справжнім випробуванням. Я хапалася за телефон кожні п’ять хвилин. Хотіла подзвонити Артему, запитати, що він їв на сніданок, з ким розмовляв. Але я зупиняла себе. — Ти зможеш, — шепотіла я собі. — Ти окрема людина, а не додаток до когось. Тітка Надя, мамина сестра, бачила мій стан, але не лізла в душу. Вона просто давала мені завдання: то на ринок сходити, то в саду допомогти, то разом вареників наліпити. Ми багато розмовляли про життя, про те, як важливо поважати себе

Viktor
29 Березня, 202629 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до Софіє, — сказала вона мені на одній із зустрічей, — щоб вилікуватися, треба змінити обставини. Тобі треба відчути власну силу без оглядки на когось іншого. Поїдь кудись на деякий час. Сама. Це рішення далося мені дуже важко. Як це — поїхати від Артема? А раптом він забуде мене? А раптом знайде іншу? Але я розуміла: якщо я не зроблю цього зараз, я просто знищу наші стосунки своїми підозрами. Я зібрала речі й поїхала в іншу область, де жила моя тітка. Це була невелика квартира в тихому районі, далеко від галасу великого міста. Перші дні були справжнім випробуванням. Я хапалася за телефон кожні п’ять хвилин. Хотіла подзвонити Артему, запитати, що він їв на сніданок, з ким розмовляв. Але я зупиняла себе. — Ти зможеш, — шепотіла я собі. — Ти окрема людина, а не додаток до когось. Тітка Надя, мамина сестра, бачила мій стан, але не лізла в душу. Вона просто давала мені завдання: то на ринок сходити, то в саду допомогти, то разом вареників наліпити. Ми багато розмовляли про життя, про те, як важливо поважати себе

Син віддає всю зарплату невістці, купує їй одяг та продукти. Однак, Марії цього мало! І нещодавно вона йому таку виставу влаштувала – ну акторка погорілого театру!

Viktor
12 Березня, 202612 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до Син віддає всю зарплату невістці, купує їй одяг та продукти. Однак, Марії цього мало! І нещодавно вона йому таку виставу влаштувала – ну акторка погорілого театру!

А я – чоловік. І для мене – будь-яка жінка прекрасна. Навіть начальниця, яка мене терпіти не може. Ви думаєте, я не знаю, що ви готуєте наказ про моє звільнення? – Так, готую! А знаєте, чому я вас хочу звільнити? – Звичайно, знаю. Тому що я вас не боюся. – Ні, не тому! Ви мене не боїтеся! Ви мене не поважаєте! І всі мої накази пропускаєте повз вуха! І тому з таким майстром ділянки нам не по дорозі.

Viktor
10 Березня, 202610 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до А я – чоловік. І для мене – будь-яка жінка прекрасна. Навіть начальниця, яка мене терпіти не може. Ви думаєте, я не знаю, що ви готуєте наказ про моє звільнення? – Так, готую! А знаєте, чому я вас хочу звільнити? – Звичайно, знаю. Тому що я вас не боюся. – Ні, не тому! Ви мене не боїтеся! Ви мене не поважаєте! І всі мої накази пропускаєте повз вуха! І тому з таким майстром ділянки нам не по дорозі.

Цікаве за сьогодні

  • Татку, ви ж бачите, як Толік старається, — зітхала вона, дивлячись на море. — Але все в оренду, все на чужих кутках. Серце болить за дітей. А Павло… Павло молодець, він господар. Йому те місто тільки заважатиме. Він там задихнеться серед бетону. Йому простір треба, земля. Ви ж знаєте, він у нас людина від природи. Свекор слухав, кивав, але нічого не обіцяв. Він був людиною старої закалки, для якої справедливість була не порожнім словом. Проте крапля камінь точить. До кінця відпустки він уже почав думати, що, можливо, Ірина має рацію. Може, дійсно, віддати все старшому, щоб той нарешті став на ноги, а Павло… Павло ж сильний, він зрозуміє. Павло дізнався про ці плани випадково. Старий сусід по батьківській квартирі, з яким вони колись разом рибалили, зателефонував запитати, чи не продають вони житло. — Та ніби ні, дядю Степане, — здивувався Павло. — Звідки такі думки? — Та бачив я твого брата з жінкою минулого тижня. Вони тут з якимось чоловіком ходили, вікна міряли, про перепланування говорили
  • – Ти мусиш мені якусь компенсацію платити! Хоч 8 тисяч на місяць, це ж не чесно! – Коли чоловік мене покинув, я не сварилась, та вирішила з ним домовитися
  • -Так, знаю …. І тому спитаю тебе прямо: ти вважаєш це нормально, коли у чоловіка проблеми і проблеми з грошима, а його дружина з донькою беруть і їдуть на курорт? Це нормально, по-твоєму? Хороша дружина завжди чоловіка свого підтримує, а така вертихвостка без штанів останніх залишить! І питається чи потрібна тобі така дружина?
  • Побачивши Зінаїду Петрівну й Олега, він трохи зніяковів, оскільки не очікував зустріти їх тут, але ввічливо привітався й навіть посміхнувся. Він зрозумів, що Вероніка не втрималася й повідомила про цю радісну подію матері по телефону. Звісно, була радість, крики немовляти, його ніжний запах. Але потім зять, дочка та онук поїхали не до Зінаїди Петрівни, а до своєї орендованої однокімнатної квартири.
  • Оксано! — почав чоловік. — Я тут багато думав про наше майбутнє. Ми вступаємо в новий етап. І я хочу, щоб наші стосунки були максимально чесними та партнерськими. Як у цивілізованому світі. Оксана відставила келих і напружилася. Щось у його тоні підказало їй, що зараз романтика закінчиться. — До чого ти клониш, Андрію? — Я пропоную сьогоднішній рахунок, ну, і взагалі надалі, розділити порівну. Як два рівноправні партнери. Щоб ти не почувалася просто «дружиною при чоловікові», а відчувала власну фінансову гідність. Розумієш? Давай кожен заплатить за свою частину вечері. Це ж так по-сучасному, без оцих застарілих патріархальних боргів. У залі ресторану раптом стало дуже тихо. Оксані здалося, що навіть музиканти перестали грати. Вона повільно відкинулася на спинку крісла, і її погляд став холодним, як лід. — Розділити рахунок? — перепитала вона так тихо, що Андрієві стало ніяково. — Ти пропонуєш мені заплатити за свою вечерю в день нашого срібного весілля? — Ну так, — пробурмотів він, відчуваючи, як впевненість кудись випаровується. — Це ж про рівність, Оксано. Про те, що ти — самодостатня жінка
  • Як це… у нас? Вітя, ти ж знаєш, я сама ледь відійшла. Мені не можна важкого, я вранці на процедури ходжу… — Слухай, Олено, не починай, — перебила Люба, оглядаючи нашу вітальню. — У нас квартира на четвертому поверсі, ліфт часто не працює. А у вас приватний сектор, повітря свіже. До того ж, ти зараз не працюєш, на пенсії по інвалідності. Тобі все одно робити нічого, от і будеш за мамою дивитися. — Але ж у Ганни Іванівни трикімнатна квартира! — подав голос батько з кімнати. — Чому б їй не жити у себе, а ви б заходили? — А хто заходитиме? — пирхнув Віктор. — Ми з Любою працюємо з ранку до вечора. У нас кар’єра, діти. А ви тут собі сидите тихенько. Жінки в цих справах кращі, у них терпіння більше. Мама зблідла. Я бачив, як у неї затремтіли руки. Вона почала щось белькотати, виправдовуватися, ніби вона в чомусь винна. Тут я вже не витримав. Я вийшов на середину кухні і став прямо перед Віктором. — А тепер послухайте мене уважно, “родичі”, — мій голос був на диво спокійним, але холодним. — План ваш чудовий, але є одна маленька проблема. Бабуся до нас не поїде
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes