Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • ЖИТТЯ
  • Мама як повернулася з Італії – то геть берегів пустилася! Мені вже самій стидно в очі сусідам та родичам дивитися через маму. Ну що вона собі дозволяє, люди добрі?!але те що сталося потім приголошмило всіх це вголові невкалдається

Мама як повернулася з Італії – то геть берегів пустилася! Мені вже самій стидно в очі сусідам та родичам дивитися через маму. Ну що вона собі дозволяє, люди добрі?!але те що сталося потім приголошмило всіх це вголові невкалдається

Viktor
16 Січня, 2026 Коментарі Вимкнено до Мама як повернулася з Італії – то геть берегів пустилася! Мені вже самій стидно в очі сусідам та родичам дивитися через маму. Ну що вона собі дозволяє, люди добрі?!але те що сталося потім приголошмило всіх це вголові невкалдається

Моя мама заробітчанка, роками працювала у Європі. Поїхала туди давним-давно, я ще до садка ходила. Спершу почувалася покинутою дитиною, думала, що мама ніколи не повернеться. А як підросла, то зрозуміла, що мама пожертвувала собою заради мене. У селі не було нормальної роботи та зарплати, а гроші завжди потрібні.

Євро та долари вона висилала бабусі на картку. Спершу зробили ремонт у хаті, привезли нові меблі. Мені купили ноутбук та провели інтернет. Окрім цього, мама щоразу передавала нам продукти та подарунки на свята.

І от минуло 35 років. Я переїхала до Львова на навчання, мама тут купила мені двокімнатну квартиру. Потім ще допомогла нам з чоловіком закрити кредит за машину.

Однак, я розуміла, що мамі вже варто повертатися в Україну. А що на тих заробітках ще робити? По-перше, вона вже не має стільки сили, аби в тій Італії готелі прибирати.

По-друге, її здоров’я трохи підкосилося, має проблеми зі спиною.

Ну і ми з онуками за нею дуже скучили. Діти щоразу, як бабуся телефонувала у скайп, то питали тільки одне “коли ти повернешся”.

На щастя, цього Різдва мама повернулася додому назавжди, вирішила тут відкрити свій невеличкий продуктовий магазинчик, якраз мала гроші на перший внесок. Ми часто приходили до неї у гості, допомагали з відкриттям бізнесу.

Але мама і не думала про мене чи онуків. Знову хотіла тільки одного – заробити побільше грошей. Щоразу, як я до неї телефонувала та запрошувала у гості чи просила з дітьми посидіти, то мама постійно шукала відмовки. І онуків, до речі, вона не хотіла брати собі в магазин, бо “діти всі вітрини до біса рознесуть”.

Мені було образливо до сліз. Але мама пішла ще дальше – знайшла собі якогось нового чоловіка з дитиною! Уявляєте мою шокуючу реакцію?!

– Орест працює торговим, познайомилися у мене в магазині. Він якраз продукти привозив..

– Мамо, ти взагалі чуєш, що за дурниці говориш?!

– Я що, не маю права на особисте життя? Стільки років працювала на твоє благо, тепер хочу і для себе пожити!

І от мама тепер взагалі від мене та дітей віддалилася, постійно з тим Орестом. Знаю, що новий коханець переїхав до неї на квартиру жити.

Ну от не спокійно мені через цю ситуацію, чесно. А що як, Орест виявиться аферистом? Чи якесь зло мамі зробить? Шкода, що вона цього не розуміє…

Краще б нам час приділяла, а не тому мужику!

Навігація записів

Колишній чоловік глузував з Каті в аеропорту, а коли за нею прилетів приватний літак — завмер від несподіванки.але те що сталося потім приголошмило всіх це вголові невкалдається
– Ні. Ця квартира Павла. Ти до неї стосунку не маєш. – Та ви його стільки років годували, одягали! Він повинен віддати! – Нічого він не повинен

Related Articles

Троянський кінь у подарунковій обгортці: Як батьківська “щедрість” на весіллі обернулася борговою ямою та найважчим іспитом для молодої сім’ї

Viktor
25 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до Троянський кінь у подарунковій обгортці: Як батьківська “щедрість” на весіллі обернулася борговою ямою та найважчим іспитом для молодої сім’ї

– Мама виділила нам дві кімнати, – сказав Іван. – І тобі гріх на неї скаржитися. А щодо одягу для дітей… Навіщо витрачатися на таку дурницю? Коли діти мого старшого брата вже виросли і їхній старий одяг цілком підходить для наших дітей.

Viktor
25 Березня, 202625 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до – Мама виділила нам дві кімнати, – сказав Іван. – І тобі гріх на неї скаржитися. А щодо одягу для дітей… Навіщо витрачатися на таку дурницю? Коли діти мого старшого брата вже виросли і їхній старий одяг цілком підходить для наших дітей.

Я правильно почула, мамо? — голос доньки затремтів, а в очах забриніли сльози розпачу. — Ця хата, усе, що я тут збудувала, тепер належить Юрію? Ти справді віддала документи брату? Катерина Петрівна, не піднімаючи очей, повільно протирала старий кухонний стіл, наче намагалася стерти саму присутність доньки в цій кімнаті. — Олено, не роби з мухи слона. Юра — чоловік, йому треба десь пускати коріння. Це цілком природний розподіл. — Природний?! — Олена мало не задихнулася від обурення. — Ти називаєш природним те, що дім, у який я вклала кожну копійку зі своєї зарплати, тепер переходить тому, хто за десять років навіть паркан не підпер? У приміщенні запала тиша. Катерина відвернулася до вікна, демонструючи повну байдужість до страждань доньки. — Ти в нас дівчина пробивна, — кинула мати через плече. — Сама якось викрутишся. Не пропадеш. А мені треба дбати про сина

Viktor
25 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до Я правильно почула, мамо? — голос доньки затремтів, а в очах забриніли сльози розпачу. — Ця хата, усе, що я тут збудувала, тепер належить Юрію? Ти справді віддала документи брату? Катерина Петрівна, не піднімаючи очей, повільно протирала старий кухонний стіл, наче намагалася стерти саму присутність доньки в цій кімнаті. — Олено, не роби з мухи слона. Юра — чоловік, йому треба десь пускати коріння. Це цілком природний розподіл. — Природний?! — Олена мало не задихнулася від обурення. — Ти називаєш природним те, що дім, у який я вклала кожну копійку зі своєї зарплати, тепер переходить тому, хто за десять років навіть паркан не підпер? У приміщенні запала тиша. Катерина відвернулася до вікна, демонструючи повну байдужість до страждань доньки. — Ти в нас дівчина пробивна, — кинула мати через плече. — Сама якось викрутишся. Не пропадеш. А мені треба дбати про сина

Цікаве за сьогодні

  • Троянський кінь у подарунковій обгортці: Як батьківська “щедрість” на весіллі обернулася борговою ямою та найважчим іспитом для молодої сім’ї
  • – Мама виділила нам дві кімнати, – сказав Іван. – І тобі гріх на неї скаржитися. А щодо одягу для дітей… Навіщо витрачатися на таку дурницю? Коли діти мого старшого брата вже виросли і їхній старий одяг цілком підходить для наших дітей.
  • Я правильно почула, мамо? — голос доньки затремтів, а в очах забриніли сльози розпачу. — Ця хата, усе, що я тут збудувала, тепер належить Юрію? Ти справді віддала документи брату? Катерина Петрівна, не піднімаючи очей, повільно протирала старий кухонний стіл, наче намагалася стерти саму присутність доньки в цій кімнаті. — Олено, не роби з мухи слона. Юра — чоловік, йому треба десь пускати коріння. Це цілком природний розподіл. — Природний?! — Олена мало не задихнулася від обурення. — Ти називаєш природним те, що дім, у який я вклала кожну копійку зі своєї зарплати, тепер переходить тому, хто за десять років навіть паркан не підпер? У приміщенні запала тиша. Катерина відвернулася до вікна, демонструючи повну байдужість до страждань доньки. — Ти в нас дівчина пробивна, — кинула мати через плече. — Сама якось викрутишся. Не пропадеш. А мені треба дбати про сина
  • — Людо, де мій паспорт?! — репетував Василь так, що в коридорі здригнувся кіт. В усій квартирі гримали дверцята шаф і шухляди. — Кидай усе! Бери свій паспорт і погнали в ЗАГС!
  • Оксана помітила, що вона чужа в їхньому домі, вірніше у квартирі. Їй уваги нуль. Є вона вдома чи ні – ніхто не помічає. Поїла та йди у свою кімнату, сиди тихо, нікуди не встрявай
  • Проcта Хaта, яка тримaється не на сиcтемі, а на рyках — коли в світі все хитaється
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes