Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • НОВИНИ
  • Літaк Зeленського в Ірлaндії переслiдували невідомі дрони військового типу – The Journal

Літaк Зeленського в Ірлaндії переслiдували невідомі дрони військового типу – The Journal

Viktor
4 Грудня, 20254 Грудня, 2025 Коментарі Вимкнено до Літaк Зeленського в Ірлaндії переслiдували невідомі дрони військового типу – The Journal

Літак президента України Володимира Зеленського ледь не опинився на шляху чотирьох невідомих дронів військового типу, які уночі в понеділок прорвали заборонену для польотів зону над Ірландським морем. Інцидент стався неподалік Дубліна близько 23:00, коли борт українського лідера вже заходив на посадку. Повітряні апарати рухалися саме до тієї точки, де літак Зеленського мав би перебувати за графіком.

Видання The Journal повідомило, що дрони досягли очікуваної траєкторії літака буквально за миті після його посадки. Журналісти зазначають, що апарати пізніше зависли над ірландським військовим кораблем, який таємно направили в море на час візиту Зеленського. За словами джерела, дрони вилетіли з північного сходу Дубліна, можливо з району Гоут, і перебували в повітрі до двох годин.

Силовики поки не встановили, хто керував дронами та звідки вони злетіли. Немає й інформації, де ці апарати перебувають зараз. Співрозмовники The Journal припускають, що запуск могли здійснити або з суші, або з непоміченого корабля у морі. Ірландські військові натякають, що це може бути частиною гібридної атаки – такої, що не оголошує відкритої війни, але створює напруження і змушує країну реагувати.

Гібридні ризики з моря

Гібридна війна передбачає використання методів, які поєднують військові й невійськові інструменти: від дронів до кібератак. В цьому випадку сам факт, що дрони мали увімкнені вогні, наштовхує силовиків на думку, що метою могла бути спроба зірвати прибуття літака в Дублін.

Гарда-комісар Джастін Келлі дізнався про інцидент уже на світанку вівторка. Згодом інформацію передали прем’єру, а також міністрам юстиції та оборони. Чи повідомили про це українській делегації – досі невідомо. Ситуація перегукується з останніми інцидентами у Європі, коли дрони змушували закривати аеропорти у Брюсселі та Данії, створюючи додаткову напругу для служб безпеки.

Ірландські спецслужби визначили, що апарати були великими, дорогими та відповідали військовим технічним характеристикам. Ближче до ночі дрони змінили курс і почали рухатися навколо корабля LÉ William Butler Yeats, який розмістили поблизу берегової лінії Дубліна. Вони працювали в межах 12-мильної зони вод, контрольованих Ірландією.

Попри ризики, рішення збивати апарати не ухвалили. На борту корабля не було можливості їх нейтралізувати, а авіація, яка патрулювала небо, до ситуації не втручалася. Портативні глушники сигналів, закуплені поліцією, теж виявилися безсилими через велику відстань.

Загроза над морем

Спостерігачі на палубі помітили дрони в темряві завдяки увімкненим вогням. Саме це, як кажуть у спецслужбах, допомогло щонайменше зрозуміти напрям їх руху і приблизну дистанцію. Ірландське управління авіації завчасно ввело режим заборони польотів для дронів над Дубліном та прилеглими територіями на час перебування президента України.

Дрони, ймовірно, були квадрокоптерами – про це свідчить їхня здатність довго зависати над кораблем. Цей тип апарата має чотири пропелери, що дозволяє йому триматися в одній точці. Через кілька годин після інциденту у Дубліні провели нараду між поліцією, військовими та службовцями, відповідальними за нацбезпеку, щоб оцінити масштаби загрози.

Попри напружений початок, візит Зеленського пройшов без серйозних збоїв. При відльоті літак застосував спеціальний тип маневру, щоб мінімізувати потенційний ризик повторних інцидентів у небі.

Європейські паралелі

Ситуація поблизу Дубліна нагадала нещодавні події у Брюсселі та Данії, де рої дронів змушували закривати аеропорти та вводити додаткові заходи безпеки. У Нідерландах військові навіть відкривали вогонь по безпілотниках, коли вони наближалися до забороненої зони. В Ірландії ж, за словами джерел, мова не йшла про рій – кожен апарат рухався самостійно, що свідчить про роботу щонайменше чотирьох операторів.

Інцидент стався на тлі попереджень про слабкі місця в ірландській системі безпеки перед майбутнім головуванням у ЄС. Як писало The Journal, країна не має повноцінних засобів повітряної оборони, а можливості поліції та військових щодо перехоплення безпілотників дуже обмежені. 

Джерело

Навігація записів

Бійці спецпідрозділу ГУР знuщило російський вuнuщувач МіГ-29 в окyпованому Кpиму. ВIДЕО 
Гетманцев пов’язав низькі зарплати українців з невисокою продуктивністю їхньої роботи

Related Articles

Син віддає всю зарплату невістці, купує їй одяг та продукти. Однак, Марії цього мало! І нещодавно вона йому таку виставу влаштувала – ну акторка погорілого театру!

Viktor
12 Березня, 202612 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до Син віддає всю зарплату невістці, купує їй одяг та продукти. Однак, Марії цього мало! І нещодавно вона йому таку виставу влаштувала – ну акторка погорілого театру!

А я – чоловік. І для мене – будь-яка жінка прекрасна. Навіть начальниця, яка мене терпіти не може. Ви думаєте, я не знаю, що ви готуєте наказ про моє звільнення? – Так, готую! А знаєте, чому я вас хочу звільнити? – Звичайно, знаю. Тому що я вас не боюся. – Ні, не тому! Ви мене не боїтеся! Ви мене не поважаєте! І всі мої накази пропускаєте повз вуха! І тому з таким майстром ділянки нам не по дорозі.

Viktor
10 Березня, 202610 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до А я – чоловік. І для мене – будь-яка жінка прекрасна. Навіть начальниця, яка мене терпіти не може. Ви думаєте, я не знаю, що ви готуєте наказ про моє звільнення? – Так, готую! А знаєте, чому я вас хочу звільнити? – Звичайно, знаю. Тому що я вас не боюся. – Ні, не тому! Ви мене не боїтеся! Ви мене не поважаєте! І всі мої накази пропускаєте повз вуха! І тому з таким майстром ділянки нам не по дорозі.

Микола довгих 5 років гарував на заробітках, а коли повернувся, то на нього чекав сюрприз

Viktor
28 Лютого, 202628 Лютого, 2026 Коментарі Вимкнено до Микола довгих 5 років гарував на заробітках, а коли повернувся, то на нього чекав сюрприз

Цікаве за сьогодні

  • Мамо! Кажи прямо, — запідозрив син щось недобре на дачі. — Що сталося? Знову дах потік чи Софія вирішила на курси поезії записатися? — Ми з батьком переписати дачу на твою сестру Софійку. Повністю. Їй це житло зараз потрібніше, бо вона ніяк не може влаштувати своє особисте життя через нестабільність. А ти — ти сильний, ти собі ще заробиш. Слова матері впали у тишу вечора, наче важке каміння у воду. Дмитро відчув, як у скронях почало пульсувати. — Переписати? — Дмитро перепитав тихо, наче не вірячи власним вухам. — Тобто мої п’ять років роботи, мої гроші, вкладені у цей будинок — це просто «благодійність» на користь Софії? Мамо, тату, ви серйозно? Ви хочете віддати цей дім людині, яка навіть не знає, де тут вмикається рубильник? З боку городу повільно підійшов Василь Іванович, батько. Він виглядав ще більш згорбленим, ніж зазвичай. У руках він тримав стару сапку. Він уникав дивитися синові в очі. — Дмитре, ну не кип’ятись, — прохрипів батько, витираючи чоло рукавом. — Мати правду каже. Тобі легше в житті ведеться. Ти завжди знайдеш копійку. А сестра пропаде. Останній її кавалер вигнав її з квартири. Куди їй іти? До нас у двокімнатну? Ми ж там одне в одного на головах сидітимемо
  • І в цей момент заговорив Микола, який досі мовчав
  • Хлопчики потоваришували. Дмитро, спостерігаючи за ними, відчував, як усередині все стискається. Вони були як відображення в кривих дзеркалах: один — яскравий і живий, інший — його бліда, тендітна тінь. Розговорившись із Ганною, він обережно спробував з’ясувати щось про Костика. «У якому пологовому будинку, якщо не секрет?» — запитав він.
  • Моїм батькам вже за 60, і я їхня єдина дочка. Я була впевнена, що у скрутну хвилину вони мене підтримають, але все виявилося зовсім не так, як я думала. Вийшла заміж я в 30 років, і відразу після весілля почалися розмови: «Коли вже онуки?», «Час нам бабусями та дідусями стати!». Перша вагітність далася мені тяжко, адже я носила двійню. Наші хлопчики народилися здоровими, і зараз їм уже два роки. Але батьки, які так чекали на онуків, за цей час відвідали нас лише три рази, хоча ми живемо в одному місті. Ні допомоги, ні підтримки я так і не отримала..
  • – Доню, не переймайся. Незручно вийшло, звичайно. – Незручно, тату? Ти три роки дивився мені у вічі й подавав надію. – Ну… ми думали, що ти зрозумієш. Ти ж у нас самостійна.
  • – Я знаю, що ти мене не пробачиш ніколи, – Павло нарешті зустрівся з дочкою поглядом. – А Олена тим паче. Але мене всі ці роки гризло сумління, розумієш? – П’ятнадцять років – довгий термін для докорів совісті, – Ірина відставила каву убік. – Так, – Павло кивнув. – Надто довгий. Тож ось. Павло дістав із кишені куртки маленьку коробочку і поклав її на стіл перед Іриною. Темно-синій оксамит, трохи потертий на кутах. Ірина подивилася на батька з подивом.
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes