Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • КУХНЯ
  • Ледача вечеря в духовці: тепер готувати по-іншому м’ясо вже не хочу

Ледача вечеря в духовці: тепер готувати по-іншому м’ясо вже не хочу

Viktor
11 Листопада, 202511 Листопада, 2025 Коментарі Вимкнено до Ледача вечеря в духовці: тепер готувати по-іншому м’ясо вже не хочу

Думаєте, що приготувати на вечерю, щоб всім сподобалося і було ситно і смачно? Я пропоную простий рецепт свинини по-французьки. Вона виходить соковитою, ніжною і буквально розчиняється в роті! Дуже смачно, і готується недовго! До того ж, таку м’ясну страву підходить як для святкового столу, так і для звичайної вечері.

Необхідні продукти:

  • свинина (вирізка) – 600 г
  • сіль за смаком
  • перець чорний мелений – за смаком
  • цибуля – 2 шт.
  • помідори – 2-3 шт.
  • сир (моцарелла) – 200 г
  • майонез / сметана – 100 г
  • майоран сушений – 2 ч.л.

Як приготувати вечерю в духовці

Для приготування цієї страви беремо вирізку. Якщо є плівка – обрізаємо її. Нарізаємо свинину на шматочки товщиною 1,5-2 см.

Далі м’ясо відбиваємо, я відбиваю тільки з одного боку і роблю це в пакеті, так і кухня чиста, і дошка, і молоток.

Тепер шматочки м’яса розкладаємо на дошці, солимо і перчимо з двох сторін.

Форму для запікання змащуємо олією. Викладаємо у форму шматочки свинини.

Нарізаємо цибулю на кільця. Помідори – кружечками. Якщо помідори великі розрізаємо кружечки навпіл.

Також нам потрібен ще сир. Я раджу брати моцарелу. Цей сир ніжний і легко розплавляється. До речі, з ним ідеально робити і піцу. Сир нарізаємо на шматочки, за бажанням можна також натерти на великій тертці.

Всі інгредієнти підготовлені, приступаємо до складання страви. Шматочки м’яса змащуємо майонезом. Потім на свинину викладаємо кільця цибулі. На цибулю кладемо помідори. На помідори викладаємо сир. І зверху сир посипаємо сухим майораном. Спеції можна міняти і підлаштовувати під свій смак. Ідеально підійде ще сухий базилік і орегано.

Відправляємо страву запікатися в попередньо розігріту до 180 градусів духовку на півгодини. Через 30 хвилин шалено ароматна і смачна страва готова!

Подаємо свинину по-французьки на стіл відразу, гарячою. Можна подати в тій же формі, де вона запікалася, можна перекласти на тарілку. Зверху страву присипаємо будь-якою свіжою подрібненою зеленню.

Навігація записів

Детектив НАБУ про виїзд Міндіча з України: Ми спробуємо його повернути
Журнaлісти встановили, кому саме НАБУ повідомило про підозри в межах масштабної корупційної схеми в енергетиці.

Related Articles

Я не дам твоїй мамі більше ні гривні, бо не збираюся виставляти наше майбутнє на торги лише тому, що твоя мама знову повірила в казку про швидке багатство, — Марія спокійно поставила горнятко на стіл, але в її голосі бриніла така впевненість, що Дмитро мимоволі випрямив спину. Він сидів навпроти, вивчаючи візерунок на скатертині, і намагався підібрати слова. Але слова, як на гріх, кудись зникли. Залишилося тільки відчуття провини, яке він тягнув за собою вже не перший рік. — Маш, ну вона ж хотіла як краще. Каже, що всі зараз так заробляють. Якісь там цифрові активи, міжнародні платформи… Вона просто хоче, щоб ми нарешті купили собі те велике житло, про яке мріяли. Розумієш? Вона не для себе, вона про нас думає. — Дмитре, ти доросла людина. Тобі тридцять чотири роки. Ти справді віриш, що хтось у телефоні просто так подвоїть твої заощадження за тиждень? Це не інвестиції, це ілюзія. І я не дозволю витрачати наші спільні кошти на те, щоб купувати комусь у повітрі черговий замок. Ми працюємо по десять годин на добу не для того, щоб подарувати ці гроші пройдисвітам

Viktor
27 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до Я не дам твоїй мамі більше ні гривні, бо не збираюся виставляти наше майбутнє на торги лише тому, що твоя мама знову повірила в казку про швидке багатство, — Марія спокійно поставила горнятко на стіл, але в її голосі бриніла така впевненість, що Дмитро мимоволі випрямив спину. Він сидів навпроти, вивчаючи візерунок на скатертині, і намагався підібрати слова. Але слова, як на гріх, кудись зникли. Залишилося тільки відчуття провини, яке він тягнув за собою вже не перший рік. — Маш, ну вона ж хотіла як краще. Каже, що всі зараз так заробляють. Якісь там цифрові активи, міжнародні платформи… Вона просто хоче, щоб ми нарешті купили собі те велике житло, про яке мріяли. Розумієш? Вона не для себе, вона про нас думає. — Дмитре, ти доросла людина. Тобі тридцять чотири роки. Ти справді віриш, що хтось у телефоні просто так подвоїть твої заощадження за тиждень? Це не інвестиції, це ілюзія. І я не дозволю витрачати наші спільні кошти на те, щоб купувати комусь у повітрі черговий замок. Ми працюємо по десять годин на добу не для того, щоб подарувати ці гроші пройдисвітам

“– Ти ж допоможеш? Ми квартиру на тебе перепишемо! Все, що лишилося! Аня перевела погляд на бабусю. В її очах був холод. – Квартиру? Ту саму, з якої ви вигнали мою матір із немовлям на руках? Ви думаєте, мені потрібні ваші метри?

Viktor
29 Березня, 202629 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до “– Ти ж допоможеш? Ми квартиру на тебе перепишемо! Все, що лишилося! Аня перевела погляд на бабусю. В її очах був холод. – Квартиру? Ту саму, з якої ви вигнали мою матір із немовлям на руках? Ви думаєте, мені потрібні ваші метри?

– Звідки в тебе такі гроші? – голос Марини здригнувся. – Накопичувала! З платних сеансів після роботи. З кожного пацієнта. Поки хтось вважав мене за просту масажистку, я просто працювала і не витрачала зайвого

Viktor
17 Березня, 202617 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до – Звідки в тебе такі гроші? – голос Марини здригнувся. – Накопичувала! З платних сеансів після роботи. З кожного пацієнта. Поки хтось вважав мене за просту масажистку, я просто працювала і не витрачала зайвого

Цікаве за сьогодні

  • Ключі від хати давай швидше, Аліно, діти змерзли, а в нас ще м’ясо на вогні не дійшло! — дядько Степан сказав це таким буденним тоном, ніби я була не господаркою садиби, а випадковою людиною, яка просто завадила його планам.
  • – Я не прошу тебе любити мене, – сказав він. – І не збираюся купувати твою згоду. Можу допомогти із лікарнею, відвезти, зустріти. Можу взагалі зникнути, якщо тобі так легше. Але малюка шкода. І тебе також. – Мене не треба шкодувати! – Тоді не буду. Але чай запропоную. Олена несподівано засміялася. Вперше за кілька тижнів.
  • — Зачекай, — я перегородив їй шлях до машини. — Ти розумієш, що ти зараз робиш? Ти просто кидаєш дітей і тікаєш. Ми з мамою не наймалися на безкоштовних нянь без попередження. У нас теж були плани на ці дні
  • Олена влаштувалася доглядальницею в своєї сусідки, бабусі Віри. Вона зайшла, як завжди вранці до Віри, приготувати сніданок, і прибрати в квартирі. – Оленко, підійди, – гукнула бабуся Віра. Олена витерла руки і зайшла в кімнату. – Мене скоро не стане, – раптом почала старенька. – І я маю тобі дещо передати. Віра встала з ліжка і підійшла до старої шафи,  відсунула одяг і вказала на ще одні дверцята в задній стінці. – Ось, дивись, – сказала Віра. Олена підійшла, заглянула всередину і ахнула
  • Оце так сюрприз, а ми до тебе в гості, зустрічай, дорогенька! Саме з цієї фрази, що пролунала біля моєї хвіртки, і почалася вся ця історія, яка повністю змінила наші стосунки з родичами. Я якраз стояла біля теплиці, милувалася першими маленькими огірочками та підв’язувала помідори. Робота на землі — це мій особистий простір, мій спосіб відпочити від міської метушні. І тут під’їжджає машина. Велика, запилена міська автівка. З неї галасливо висипає компанія. Моя двоюрідна сестра Світлана, її чоловік Сергій — чоловік поважний, у вільних шортах і футболці, та двоє їхніх підлітків, Мар’яна й Тарасик. Приїхали, звісно ж, без жодного попередження. Просто вирішили, що субота — ідеальний день для візиту в село
  • Не можу повірити, що ти це зробив! – Андрій дивився на батька з подивом і невдоволенням, що погано приховується. – Це ж треба додуматися!
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes