Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • ЖИТТЯ
  • Ледь не вся Хмельниччина прийшла прощатися з Оксаною, яка заruнула через обsmріл: родина оголосила збір “на noмcmy”

Ледь не вся Хмельниччина прийшла прощатися з Оксаною, яка заruнула через обsmріл: родина оголосила збір “на noмcmy”

admin
3 Січня, 20233 Січня, 2023 Коментарі Вимкнено до Ледь не вся Хмельниччина прийшла прощатися з Оксаною, яка заruнула через обsmріл: родина оголосила збір “на noмcmy”

В останній день 2022 року Росія вкотре вдалася до масованих обстрілів України, через що у Хмельницькому зазнала поранень 22-річна Оксана Музика. Та через день від отриманих травм дівчина померла. Її поховали у рідному селі на Хмельниччині.

Дівчину поховали у селі Грим’яка. Попрощатися з жертвою російського обстрілу прийшли сотні людей.

Родина збирає на помсту окупантам

Колишні однокласники та шкільні вчителі згадують Оксану як добру, позитивну й талановиту людину. Дівчина була відмінницею в школі – закінчила її з відзнакою. А ще вона була активною учасницею всіх шкільних концертів, адже гарно співала та займалася вокалом з педагогом.

У 2017 році Оксана закінчила наш ліцей “з відзнакою”. Розумниця, талановита у всьому, організаторка усіх ліцейних заходів, чуйна, душевна, справедлива. Вона завжди приходила усім на допомогу. Вона завжди посміхалася. Це була дівчина-краса. Тепер Оксанка – янгол небесний,
– каже Юлія Рудницька, вчителька Хмельницького ліцею ІІ – ІІІ ступенів, де навчалася Оксана.

Похорон Оксани Музики / Фото Суспільне Хмельницький

Ірина – дружина брата покійної Оксани Музики, розповіла журналістам, що родина відкрила збір на помсту за втрату. Чимало людей після трагічної звістки пропонували людині гроші, як фінансову допомогу, але рідні загиблої вирішили зібрати кошти та передати їх Головному управлінню розвідки Міноборони на закупівлю дронів-камікадзе.

Щоправда, родичі не очікували, що охочих долучитися до збору буде настільки багато, що довелося відкрити ще один рахунок.
Медики з усіх сил намагались врятувати життя Оксані, а соціальними мережами поширювались дописи зі закликами прийти у донорський центр, аби зібрати необхідну кількість крові для дівчини. На повідомлення відгукнулось близько 20 хмельничан, але навіть це не допомогло врятувати життя дівчині – 1 січня її життя обірвалося.

Джерело:Суспільне

Навігація записів

Звopyшливa icтopiя: Бaтьки зaгиблoгo зaxиcникa Укpaїни, якi пepeдaли мiльйoн гpивeнь нa дoпoмoгy ЗСУ, iншy чacтинy кoштiв – нa дpyк книги з йoгo мaлюнкaми.
Гpоші були всюди! Коли правоохоронці зайшли до кімнати то були ш0ковані побаченим! Такої суми готівкою вони ще не бачили

Related Articles

Олена пам’ятала розповіді своєї матері та назавжди засвоїла, що не можна чуже брати. Ні в кого! І своє не давати. Але донька слухати не хоче, що з нею вдієш. Постійно обмінюється один з одним. Не хотіла вона бабусі розповідати, але інакше переконати Аню не вийде. У п’ятницю ввечері Олена повезла доньку до бабусі. Аня любила стареньку і їздила до неї із задоволенням, але цього разу сиділа в машині тихо, всім своїм нещасним виглядом показуючи, що ображається.

Viktor
7 Травня, 20267 Травня, 2026 Коментарі Вимкнено до Олена пам’ятала розповіді своєї матері та назавжди засвоїла, що не можна чуже брати. Ні в кого! І своє не давати. Але донька слухати не хоче, що з нею вдієш. Постійно обмінюється один з одним. Не хотіла вона бабусі розповідати, але інакше переконати Аню не вийде. У п’ятницю ввечері Олена повезла доньку до бабусі. Аня любила стареньку і їздила до неї із задоволенням, але цього разу сиділа в машині тихо, всім своїм нещасним виглядом показуючи, що ображається.

“Курортниця” з третього поверху: Ціна материнського щастя

Viktor
7 Травня, 2026 Коментарі Вимкнено до “Курортниця” з третього поверху: Ціна материнського щастя

Соломії виповнилося тридцять, коли на світ з’явився маленький Матвій. Це була довгоочікувана, але складна дитина. Перші місяці життя сина злилися для неї в один безкінечний день, сповнений безсонних ночей і постійної тривоги.

Viktor
7 Травня, 20267 Травня, 2026 Коментарі Вимкнено до Соломії виповнилося тридцять, коли на світ з’явився маленький Матвій. Це була довгоочікувана, але складна дитина. Перші місяці життя сина злилися для неї в один безкінечний день, сповнений безсонних ночей і постійної тривоги.

Цікаве за сьогодні

  • Олена пам’ятала розповіді своєї матері та назавжди засвоїла, що не можна чуже брати. Ні в кого! І своє не давати. Але донька слухати не хоче, що з нею вдієш. Постійно обмінюється один з одним. Не хотіла вона бабусі розповідати, але інакше переконати Аню не вийде. У п’ятницю ввечері Олена повезла доньку до бабусі. Аня любила стареньку і їздила до неї із задоволенням, але цього разу сиділа в машині тихо, всім своїм нещасним виглядом показуючи, що ображається.
  • “Курортниця” з третього поверху: Ціна материнського щастя
  • Соломії виповнилося тридцять, коли на світ з’явився маленький Матвій. Це була довгоочікувана, але складна дитина. Перші місяці життя сина злилися для неї в один безкінечний день, сповнений безсонних ночей і постійної тривоги.
  • – Світлано, я не хочу тобі диктувати, що робити. Це твоє рішення. Тільки нагадую: ти опинилася на вулиці в шістнадцять. І все, що маєш, – лише твоя заслуга. Ти нікому нічого не винна
  • Бабусю, а скільки коштують у вас горіхи? Жінка підняла голову. На Людмилу подивилися добрі, неймовірно втомлені очі, оточені сіткою глибоких зморшок. — Ой, добрий вечір, доню, — голос бабусі трохи тремтів від холоду. — Та небагато вони коштують. Я й дешевше віддам, аби тільки вже розійшлося все. Бо мені ще на автобус встигнути треба, а він останній через пів години. — Ви далеко живете? — Людмила відчула, як холодний вітер пробирається під її пальто, і їй стало ніяково від того, що вона стоїть тут у дорогому взутті, а ця жінка мерзне на бетоні. — У селі, дитино… Вишневе називається. Тут воно ніби й недалеко, але поки доїдеш, поки до хати дійдеш — то вже й ніч. Людмила подивилася на товар. Чотири пакети горіхів, три банки огірків і маленька баночка з чимось червоним, схожим на малину. — Я заберу все, — несподівано для самої себе сказала Людмила
  • Після розлучення я залишилася майже без усього, що вважала своїм життям. У мене лишилася тільки стара мамина хата в карпатському селі — та сама, куди я роками збиралася поїхати “якось потім”. Я приїхала туди з однією валізою, переконана, що просто сховаюся від чужих поглядів хоча б на кілька тижнів.Та я навіть уявити не змогла, який «сюрприз» на мене там чекатиме..
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes