Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • ЖИТТЯ
  • Класна керівничка зіпсувала дітям свято – моя донька повернулася вся у сльозах та влаштувала істерику. А коли я почула, через що саме скасували вечірку – дуже розлютилася!

Класна керівничка зіпсувала дітям свято – моя донька повернулася вся у сльозах та влаштувала істерику. А коли я почула, через що саме скасували вечірку – дуже розлютилася!

Viktor
26 Листопада, 202426 Листопада, 2024 Коментарі Вимкнено до Класна керівничка зіпсувала дітям свято – моя донька повернулася вся у сльозах та влаштувала істерику. А коли я почула, через що саме скасували вечірку – дуже розлютилася!

Донька навчається у 7 класі, вже така доросла, самостійна (в міру) та свідома дитина. І у класі нещодавно розгорівся справжній скандал – все через святкову вечірку. 

Ми, хоча і живемо в Україні, але є певний вплив американської культури. От зараз, наприклад Хеловін. Всі кафе прикрашають тими гарбузами, марлею типу павутини чи привиди, іграшковими павуками та мітли. Навіть готують пряники у формі кажанів чи відрубаних пальців. 

Я до цього спокійно та адекватно ставлюся, хоча ми греко-католики. Зараз просто такий складний час в Україні, війна, обстріли. У нас день через день тривоги. Тому вважаю, що таке свято – це просто хороша нагода, аби діти собі відволіклися від війни, гарно повеселилися, провели час. В цьому нічого поганого нема!

Діти вирішили організувати тематичну вечірку. Скинулися та купили солодощі, хтось приніс з дому колонку велику, аби слухати музику. Навіть вигадали костюми – дівчата типу кішечки, якісь відьмочки як та Венсдей з серіалу. Хлопці взяли футболки з супергероями – Капітан Америка, Халк, Тор, Бетмен. 

Я і сама допомагала доньці з організацією – купили разом у магазині гірлянди та вирізали разом витинанки-гарбузи, аби дошку прикрасити. 

Свято мало відбутися в п’ятницю після уроків. Але донька прийшла вся у сльозах та принесла прикраси:

– Що таке? 

– Вчителька сказала, що не буде вечірки. І вона викликає всіх батьків до школи на збори.

Наступного дня прийшли всі батьки до школи. Анна Василівна влетіла, наче та відьма (правда, без мітли):

– Як ви дітей виховуєте, скажіть? Ви знали, що вони дискотеку хотіли зробити на Хеловін!

– Так, я їм допомагала декор шукати.

– А ми солодощі обирали тематичні.  

– Я навіть синові дозволив колонку взяти, аби музику послухали. 

– Як? Ви б краще дітей вчили колядок та щедрівок, ніж ось цим сатанинським обрядам! 

– А що тут такого поганого? Ніхто сатану не хотів викликати, просто поїсти солодощі та потанцювати. 

– Ні, я не дозволю, аби в школі таке творилося! Хочете дискотеку – то вдома в себе цей шабаш влаштовуйте. А в школі, в першу чергу, треба вчитися! 

– Це ж просто розваги…

– Я не збираюся перед дирекцією червоніти за ваших дітисьок! 

Я не зрозуміла такого звинувачування. І нащо костюмовану вечірку порівнювати з різдвяними святами? Ніхто з батьків не підтримав вчительку та і взагалі – який був сенс цих зборів? Аби виставити всіх поганими чи що? 

Діти вигадали собі розвагу, самі все організували. Добре, що одна мама запропонувала перенести вечірку на вихідні до них – мають великий будинок, дітям буде веселіше на дворі танцювати. Ми разом швидко зібрали всі прикраси з класу і пішли геть.

– Якісь вчителі прокажені.

– І не кажіть!

– Вже й не дозволяють дітям просто повеселитися пару годин! 

– Так, так, таке враження, що там якийсь табір суворого виховання і не можна елементарно радіти! 

Скажіть, це у всіх школах зараз проти вечірок? Чи тільки у нас така “унікальна” класна керівничка? 

Навігація записів

Вiйна забирає найкращих: на фронті загuнув військoвий із Київщини Дмитpо Влacенко
Bcя квapтupa зaвaлeнa дoлapaмu Лuшe подивіться чuє цe жuтлo.. Людu шoкoвaнi 

Related Articles

Надя вже змирилася зі своїм життям, але зустріч однокласників її повністю змінила. Прийшов на зустріч її однокласник Павло. Вони сиділи за однією партою і між ними завжди були дружні стосунки. Павло тоді був непоказним. А тепер це був хлопець, який нещодавно повернувся з служби. Вони згадували шкільні роки, багато сміялися та раділи як діти. А потім Павло почав заходити в гості, потоваришував із її сином і зробив їй пропозицію.

Viktor
9 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до Надя вже змирилася зі своїм життям, але зустріч однокласників її повністю змінила. Прийшов на зустріч її однокласник Павло. Вони сиділи за однією партою і між ними завжди були дружні стосунки. Павло тоді був непоказним. А тепер це був хлопець, який нещодавно повернувся з служби. Вони згадували шкільні роки, багато сміялися та раділи як діти. А потім Павло почав заходити в гості, потоваришував із її сином і зробив їй пропозицію.

— Катруся, а чому на десерт лише один тортик? Це замало для всіх!

Viktor
9 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до — Катруся, а чому на десерт лише один тортик? Це замало для всіх!

Мамо, посунься, бо хлопці зараз шафу виноситимуть, — сказав мені син, навіть не дивлячись у вічі. Я стояла в коридорі власної квартири, де прожила сорок років, і не вірила власним вухам. У дверях стояли двоє міцних чоловіків, які вже придивлялися до моїх меблів, а за ними маячила невістка Галина. Вона тримала в руках телефон і щось швидко там занотовувала, оглядаючи стелю та стіни. Жодного «добрий день», жодного погляду в мій бік. — Тарасе, що це означає? — мій голос тремтів, і я намагалася вхопитися за одвірок, щоб не втратити рівновагу. Син нарешті глянув на мене, але в його погляді не було ні жалю, ні любові. Лише якесь дивне роздратування. — Ми ж обговорювали це минулого тижня, — відмахнувся він, кивнувши вантажникам, щоб ті заходили. — Мені треба десь відкрити офіс. Ти сама казала, що тобі важко прибирати таку велику квартиру. Три кімнати на одну пенсіонерку — це занадто. От ми й вирішили: ти переїдеш у будиночок за містом, там спокійно, повітря чисте, город є. А тут ми зробимо ремонт під робочий простір. Я мовчала, намагаючись згадати хоч слово з того «обговорення». Ми нічого такого не вирішували. Була лише коротка розмова за чаєм про те, що в нього справи в бізнесі йдуть не дуже добре. Я тоді ще запропонувала йому трохи грошей зі своїх заощаджень, щоб підтримати, бо серце краялося за рідну дитину. А він прийшов забирати все

Viktor
9 Квітня, 20269 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до Мамо, посунься, бо хлопці зараз шафу виноситимуть, — сказав мені син, навіть не дивлячись у вічі. Я стояла в коридорі власної квартири, де прожила сорок років, і не вірила власним вухам. У дверях стояли двоє міцних чоловіків, які вже придивлялися до моїх меблів, а за ними маячила невістка Галина. Вона тримала в руках телефон і щось швидко там занотовувала, оглядаючи стелю та стіни. Жодного «добрий день», жодного погляду в мій бік. — Тарасе, що це означає? — мій голос тремтів, і я намагалася вхопитися за одвірок, щоб не втратити рівновагу. Син нарешті глянув на мене, але в його погляді не було ні жалю, ні любові. Лише якесь дивне роздратування. — Ми ж обговорювали це минулого тижня, — відмахнувся він, кивнувши вантажникам, щоб ті заходили. — Мені треба десь відкрити офіс. Ти сама казала, що тобі важко прибирати таку велику квартиру. Три кімнати на одну пенсіонерку — це занадто. От ми й вирішили: ти переїдеш у будиночок за містом, там спокійно, повітря чисте, город є. А тут ми зробимо ремонт під робочий простір. Я мовчала, намагаючись згадати хоч слово з того «обговорення». Ми нічого такого не вирішували. Була лише коротка розмова за чаєм про те, що в нього справи в бізнесі йдуть не дуже добре. Я тоді ще запропонувала йому трохи грошей зі своїх заощаджень, щоб підтримати, бо серце краялося за рідну дитину. А він прийшов забирати все

Цікаве за сьогодні

  • Надя вже змирилася зі своїм життям, але зустріч однокласників її повністю змінила. Прийшов на зустріч її однокласник Павло. Вони сиділи за однією партою і між ними завжди були дружні стосунки. Павло тоді був непоказним. А тепер це був хлопець, який нещодавно повернувся з служби. Вони згадували шкільні роки, багато сміялися та раділи як діти. А потім Павло почав заходити в гості, потоваришував із її сином і зробив їй пропозицію.
  • — Катруся, а чому на десерт лише один тортик? Це замало для всіх!
  • Мамо, посунься, бо хлопці зараз шафу виноситимуть, — сказав мені син, навіть не дивлячись у вічі. Я стояла в коридорі власної квартири, де прожила сорок років, і не вірила власним вухам. У дверях стояли двоє міцних чоловіків, які вже придивлялися до моїх меблів, а за ними маячила невістка Галина. Вона тримала в руках телефон і щось швидко там занотовувала, оглядаючи стелю та стіни. Жодного «добрий день», жодного погляду в мій бік. — Тарасе, що це означає? — мій голос тремтів, і я намагалася вхопитися за одвірок, щоб не втратити рівновагу. Син нарешті глянув на мене, але в його погляді не було ні жалю, ні любові. Лише якесь дивне роздратування. — Ми ж обговорювали це минулого тижня, — відмахнувся він, кивнувши вантажникам, щоб ті заходили. — Мені треба десь відкрити офіс. Ти сама казала, що тобі важко прибирати таку велику квартиру. Три кімнати на одну пенсіонерку — це занадто. От ми й вирішили: ти переїдеш у будиночок за містом, там спокійно, повітря чисте, город є. А тут ми зробимо ремонт під робочий простір. Я мовчала, намагаючись згадати хоч слово з того «обговорення». Ми нічого такого не вирішували. Була лише коротка розмова за чаєм про те, що в нього справи в бізнесі йдуть не дуже добре. Я тоді ще запропонувала йому трохи грошей зі своїх заощаджень, щоб підтримати, бо серце краялося за рідну дитину. А він прийшов забирати все
  • Софіє! Невдячна ти така! — закричала мати в телефон. — Ти куди зникла? Де гроші? Гроші де, я питаю?! — Добрий день, мамо. Я ж сказала: грошей більше не буде. Раз десяти тисяч вам було замало — я більше не дам ні копійки. — Нема на неї ради! — репетувала Ірина Олегівна. — Сашко, Борисе, йдіть сюди! Більше цукерок не буде — сестриця ваша жадібна відмовилася давати кошти! Чоловіче, ти був правий — вона невдячна дитина! Гроші переказуй, нам їсти нічого! — Ні, — твердо відрізала Софія. Мати миттєво змінила тон на плаксивий: — Сонечко, ну невже тобі малих, братів своїх, не шкода? Вони фруктів тижнями не бачать. Ну хоча б по п’ять тисяч надсилай, ми вже якось проживемо. Соню? Ти чуєш? Софія просто скинула виклик і заблокувала номер матері назавжди
  • — І уяви собі, заходжу я, а вона у вечірній сукні! Вдома! Зустрічає гостей свого чоловіка! — Лаврентій захоплено розмахнувся руками. — Накритий стіл, свічки, музика… І все це у звичайний вівторок!
  • Я, наприклад, на будинок претендую. У мене дітей четверо, нам у нашій хатинці тісно, – сказала Світлана. -Ну, а мені тоді все господарство. Корову з теличкою, поросят і гусей з качками. Ніхто не проти, я сподіваюся, – ствердно підсумувала Ганна. -Я проти, – пролунав тоненький голосок
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes