Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • ЗДОРОВ’Я
  • Дивовижний рецепт! Використовуйте його кожні 5 років і скажіть «до побачення» всім хворобам!

Дивовижний рецепт! Використовуйте його кожні 5 років і скажіть «до побачення» всім хворобам!

admin
28 Вересня, 202028 Вересня, 2020 Коментарі Вимкнено до Дивовижний рецепт! Використовуйте його кожні 5 років і скажіть «до побачення» всім хворобам!

Цей потужний засіб – ліки від багатьох хвороб. Проте, слід використовувати його з обережністю, і не частіше ніж 1 раз в 5 років, так як він – дуже сильний!

Основний інгредієнт цього препарату – часник, який вважається одним з найбільш корисних для здоров’я.

Аліцин – активний інгредієнт часнику, який володіє потужними антимікробними та лікувальними властивостями. Цей народний засіб показав, поза всяким сумнівом, що він дуже ефективний в якості лікування легеневих захворювань, атеросклерозу, синуситу, артриту, гіпертонії, ревматизму, геморою, імпотенції та гастриту. А також, він покращує обмін речовин, зір і слух. Часник також стимулює зниження ваги.

Інгредієнти:

350 гр часнику,

200 мл рому або 95% спирту.

Вибираючи в магазині алкоголь для настойки, він не повинен містити хлорид бензалконію або метанол.

Як приготувати:

Почистіть часник, а потім розімніть його. Змішайте часникове пюре з ромом або спиртом і помістити в скляну банку. Залиште суміш настоюватися протягом 10 днів і потім процідіть. Зберігайте цю настоянку в холодильнику до двох тижнів.

Як використовувати:

Пийте настойку до їжі протягом 12 днів. Додайте настоянку в столову ложку з водою, дотримуючись цих інструкцій: додайте одну краплю настойки перед сніданком, додайте дві краплі перед обідом і додайте три краплі перед вечерею.

Ви повинні строго дотримуватися рекомендованої дози.

Джерело

Навігація записів

Прискачуть циклон і магнітні бурі! Де в Україні чекати злив і мігрені!
Це ідеальна суміш проти головного болю, артриту і для здоров’я серцево-судинної системи!

Related Articles

Донька приїхала з дітьми. Я, як завжди, метушилася на кухні, вирішила хоч щось домашнє на стіл поставити. Зварила картопельки, запекла рибу, нарізала салатик. Стою біля мийки — і мене знову хапає так, що я просто вперлася руками в стільницю і заклякла. Внучка смикає за рукав

Viktor
19 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до Донька приїхала з дітьми. Я, як завжди, метушилася на кухні, вирішила хоч щось домашнє на стіл поставити. Зварила картопельки, запекла рибу, нарізала салатик. Стою біля мийки — і мене знову хапає так, що я просто вперлася руками в стільницю і заклякла. Внучка смикає за рукав

Ніна Петрівна щиро раділа за сусідку

Viktor
2 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до Ніна Петрівна щиро раділа за сусідку

“Вaжка втрата”: у Крaматорську внаcлідок удaру вoрожого дрoна загuнулu жyрналістка телеканалу Freedom і опeратор.

Viktor
23 Жовтня, 202523 Жовтня, 2025 Коментарі Вимкнено до “Вaжка втрата”: у Крaматорську внаcлідок удaру вoрожого дрoна загuнулu жyрналістка телеканалу Freedom і опeратор.

Цікаве за сьогодні

  • Максим розцінив моє мовчання по-своєму. Він вирішив, що я пригнічена його пишністю. Він нахилився вперед, обдавши мене хвилею важкого, задушливого парфуму, і з переможною усмішкою вимовив ту саму фразу…
  • Знаєш що мамо, я більше тобі ні копійки не дам!
  • Я відкрила стрічку в соціальній мережі й одразу натрапила на пост..Індійський океан, білосніжний пісок, засмаглі ноги на фоні бунгало. Під фото написано: «Нарешті я дозволила собі дихати на повні груди. Я це заслужила». Авторка знімка — та сама, що три дні тому у голосовому повідомленні жалілася мені, що не знає, чим платити за комуналку, а її кіт, здається, захворів, але візит до ветеринара — це занадто дорого.
  • Мамо, ви вже не в тому віці, щоб самій господарювати у трикімнатній квартирі, де на кожному кроці — спогади, що тиснуть на серце. Степан стояв посеред вітальні, старанно уникаючи погляду матері. Він розглядав візерунок на старому паркеті, який колись сам допомагав батькові вкладати. Його дружина, Вікторія, з надмірним завзяттям протирала фоторамки на комоді. Її рухи були різкими, впевненими, наче вона вже подумки переставляла тут меблі або виносила їх на смітник. — Ми все вирішили, — продовжував син, нарешті піднявши очі, але дивлячись кудись повз Анну Петрівну. — У селі повітря чисте, тиша. Батьківська хата ще міцна, ми її трохи підлатаємо, дах перекриємо. Тобі там буде спокійніше, ніж у цьому галасливому місті, де під вікнами постійно сигналять машини. Анна Петрівна, якій нещодавно виповнилося сімдесят три, відчула, як у грудях стає холодно й порожньо
  • — Ти, зятю, не на манікюр свій дивися, а на долоні білі! Думав, раз на моїй дочці женився, то тепер я тебе до пенсії спонсорувати буду, поки ти в монітор витріщаєшся? Галина Петрівна витерла піт з чола брудним рукавом. — У цьому домі хліб пахне тільки для тих, хто землю носом рив!…
  • Оксаночко, ну нарешті! — вигукувала Софія Петрівна, свекруха. — А я ось вирішила заскочити, поки у вас на роботі завал. Глянула в холодильник — а там наче миша пробігла! Якісь листя салату, сир запліснявілий та вода в пляшках. Хіба ж так можна? Чоловік з роботи приходить, йому треба щось суттєве! — Софіє Петрівно, — Оксана намагалася дихати глибоко. — Ми ж домовилися. Вівторок — це день, коли ми замовляємо суші або готуємо щось дуже легке. Я купила авокадо, хотіла зробити тости. — Тости? То хліб порожній! Я ось голубців накрутила, каструлю на п’ять літрів. І зажарку зробила таку, як Богданчик з дитинства любить — на салі, з цибулькою. А твою сковорідку ту, з покриттям, я трохи відтерла залізною щіткою, а то вона якась липка була. Оксана заходила на кухню і відчувала, як у неї паморочиться в голові. Її дорога антипригарна сковорідка була безнадійно подряпана, білосніжна стільниця — в плямах від буряка, а по всій квартирі розвішані речі, які Софія Петрівна вирішила перепрати, бо «вони вже не свіжі». — Мамо, ну навіщо ви знову тут порядкуєтеся на нашій кухні? — тихо питав Богдан. — Для вас же стараюся, невдячні! Мовчи, сину, ой краще мовчи
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes