Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • НОВИНИ
  • Дрoни aтaкували HПЗ у Сaрaтoві: спалахнула пoжежа.

Дрoни aтaкували HПЗ у Сaрaтoві: спалахнула пoжежа.

Viktor
13 Грудня, 202513 Грудня, 2025 Коментарі Вимкнено до Дрoни aтaкували HПЗ у Сaрaтoві: спалахнула пoжежа.

У ніч на суботу, 13 грудня, у російському Саратові поскаржилися на атаку дронів. Вони, як повідомляли росіяни, атакували місцевий НПЗ: там спалахнула пожежа.

Місцева влада заявила про “атаку на цивільну інфраструктуру” і про загиблого. Кадри з Саратова зібрав Telegram-канал Exilenova+.

Що відомо

Перші повідомлення про те, що Саратов готується зустрічати невідомі добрі дрони, з’явилися ще наприкінці минулої доби: близько 22:50 в області оголосили про “небезпеку БпЛА”, а в місцевому аеропорту запустили “план Ковер” (скасували ж обмеження лише близько 5 години ранку за Києвом).

Дрони атакували НПЗ у російському Саратові: спалахнула пожежа. Фото та відео

Досить скоро в облцентрі почали лунати вибухи, які, за версією місцевих пабліків, “еволюціонували” від “гучних” до “заглушливих хлопків”.

Дрони атакували НПЗ у російському Саратові: спалахнула пожежа. Фото та відео
Дрони атакували НПЗ у російському Саратові: спалахнула пожежа. Фото та відео

Їх, стверджували росіяни, було “не менше десяти”.

Дрони атакували НПЗ у російському Саратові: спалахнула пожежа. Фото та відео

За даними Exilenova+, під атакою опинився Саратовський НПЗ. Російська ППО намагалася збити БпЛА, що летять на підприємство, але, судячи із заграви, що з’явилася в районі його розташування – не дуже успішно.

Дрони атакували НПЗ у російському Саратові: спалахнула пожежа. Фото та відео
Дрони атакували НПЗ у російському Саратові: спалахнула пожежа. Фото та відео
Дрони атакували НПЗ у російському Саратові: спалахнула пожежа. Фото та відео

“Місцеві кажуть, що були прильоти і до заводу їдуть пожежники“, – зазначили в Exilenova+, пізніше вказавши на дим, що оповив район влучання.

Автор одного з відео те, що відбувається в Саратові, описав словами:“Небо червоним стало просто – і все”.

Саратовський НПЗ, який, імовірно, був атакований цієї ночі, тільки нещодавно відновив роботу після ремонту, який знадобився після попередніх атак, зазначили в  Exilenova+.

Близько 2 години ночі за київським часом атаку та її результативність підтвердив губернатор Саратовської області Роман Бусаргін.

“У Саратові є пошкодження об’єктів цивільної інфраструктури. Є загиблий“, – написав чиновник.

Дрони атакували НПЗ у російському Саратові: спалахнула пожежа. Фото та відео

А в Exilenova+ уточнили: “цивільною інфраструктурою” він назвав нафтопереробний завод, що забезпечує паливом, зокрема, російську окупаційну армію.

“Саратовський нафтопереробний завод” — це одне з найстаріших нафтопереробних російських підприємств. Він входить до структури російського гіганта “Роснефть”.

Обсяг переробки нафти станом на 2020 рік — 7,2 млн тонн, у 2023 році — 4,8 млн тонн.

Підприємство випускає понад 20 видів продукції: неетиловані бензини, дизельне паливо, мазут усіх основних марок, бітуми, вакуумний газойль, технічну сірку.

Завод задіяний у забезпеченні потреб ЗС РФ.

Об’єктом інтересу Сил оборони Саратовський НПЗ ставав неодноразово. Тільки цього року, до сьогоднішньої ночі, його атакували щонайменше вісім разів.

Так, 10 серпня 2025 року, внаслідок атаки безпілотників, суттєвих пошкоджень зазнали технічні конструкції установки “ЕЛОУ-АВТ-6”, а також трубопровід, що з’єднує установки заводу.

Наступні атаки відбулися 16 і 20 вересня, 16 жовтня, 3-го, 11-го, 14-го і 28-го листопада.

Джерело

Навігація записів

У Європі закликали Трампа “не втручатися в європейську демократію” – Politico
Віддaв жuття за кожнoго з нас: на фрoнті загuнув військовий з Київщини Нaзар Вaсилeнко

Related Articles

Софіє, — сказала вона мені на одній із зустрічей, — щоб вилікуватися, треба змінити обставини. Тобі треба відчути власну силу без оглядки на когось іншого. Поїдь кудись на деякий час. Сама. Це рішення далося мені дуже важко. Як це — поїхати від Артема? А раптом він забуде мене? А раптом знайде іншу? Але я розуміла: якщо я не зроблю цього зараз, я просто знищу наші стосунки своїми підозрами. Я зібрала речі й поїхала в іншу область, де жила моя тітка. Це була невелика квартира в тихому районі, далеко від галасу великого міста. Перші дні були справжнім випробуванням. Я хапалася за телефон кожні п’ять хвилин. Хотіла подзвонити Артему, запитати, що він їв на сніданок, з ким розмовляв. Але я зупиняла себе. — Ти зможеш, — шепотіла я собі. — Ти окрема людина, а не додаток до когось. Тітка Надя, мамина сестра, бачила мій стан, але не лізла в душу. Вона просто давала мені завдання: то на ринок сходити, то в саду допомогти, то разом вареників наліпити. Ми багато розмовляли про життя, про те, як важливо поважати себе

Viktor
29 Березня, 202629 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до Софіє, — сказала вона мені на одній із зустрічей, — щоб вилікуватися, треба змінити обставини. Тобі треба відчути власну силу без оглядки на когось іншого. Поїдь кудись на деякий час. Сама. Це рішення далося мені дуже важко. Як це — поїхати від Артема? А раптом він забуде мене? А раптом знайде іншу? Але я розуміла: якщо я не зроблю цього зараз, я просто знищу наші стосунки своїми підозрами. Я зібрала речі й поїхала в іншу область, де жила моя тітка. Це була невелика квартира в тихому районі, далеко від галасу великого міста. Перші дні були справжнім випробуванням. Я хапалася за телефон кожні п’ять хвилин. Хотіла подзвонити Артему, запитати, що він їв на сніданок, з ким розмовляв. Але я зупиняла себе. — Ти зможеш, — шепотіла я собі. — Ти окрема людина, а не додаток до когось. Тітка Надя, мамина сестра, бачила мій стан, але не лізла в душу. Вона просто давала мені завдання: то на ринок сходити, то в саду допомогти, то разом вареників наліпити. Ми багато розмовляли про життя, про те, як важливо поважати себе

Син віддає всю зарплату невістці, купує їй одяг та продукти. Однак, Марії цього мало! І нещодавно вона йому таку виставу влаштувала – ну акторка погорілого театру!

Viktor
12 Березня, 202612 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до Син віддає всю зарплату невістці, купує їй одяг та продукти. Однак, Марії цього мало! І нещодавно вона йому таку виставу влаштувала – ну акторка погорілого театру!

А я – чоловік. І для мене – будь-яка жінка прекрасна. Навіть начальниця, яка мене терпіти не може. Ви думаєте, я не знаю, що ви готуєте наказ про моє звільнення? – Так, готую! А знаєте, чому я вас хочу звільнити? – Звичайно, знаю. Тому що я вас не боюся. – Ні, не тому! Ви мене не боїтеся! Ви мене не поважаєте! І всі мої накази пропускаєте повз вуха! І тому з таким майстром ділянки нам не по дорозі.

Viktor
10 Березня, 202610 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до А я – чоловік. І для мене – будь-яка жінка прекрасна. Навіть начальниця, яка мене терпіти не може. Ви думаєте, я не знаю, що ви готуєте наказ про моє звільнення? – Так, готую! А знаєте, чому я вас хочу звільнити? – Звичайно, знаю. Тому що я вас не боюся. – Ні, не тому! Ви мене не боїтеся! Ви мене не поважаєте! І всі мої накази пропускаєте повз вуха! І тому з таким майстром ділянки нам не по дорозі.

Цікаве за сьогодні

  • Татку, ви ж бачите, як Толік старається, — зітхала вона, дивлячись на море. — Але все в оренду, все на чужих кутках. Серце болить за дітей. А Павло… Павло молодець, він господар. Йому те місто тільки заважатиме. Він там задихнеться серед бетону. Йому простір треба, земля. Ви ж знаєте, він у нас людина від природи. Свекор слухав, кивав, але нічого не обіцяв. Він був людиною старої закалки, для якої справедливість була не порожнім словом. Проте крапля камінь точить. До кінця відпустки він уже почав думати, що, можливо, Ірина має рацію. Може, дійсно, віддати все старшому, щоб той нарешті став на ноги, а Павло… Павло ж сильний, він зрозуміє. Павло дізнався про ці плани випадково. Старий сусід по батьківській квартирі, з яким вони колись разом рибалили, зателефонував запитати, чи не продають вони житло. — Та ніби ні, дядю Степане, — здивувався Павло. — Звідки такі думки? — Та бачив я твого брата з жінкою минулого тижня. Вони тут з якимось чоловіком ходили, вікна міряли, про перепланування говорили
  • – Ти мусиш мені якусь компенсацію платити! Хоч 8 тисяч на місяць, це ж не чесно! – Коли чоловік мене покинув, я не сварилась, та вирішила з ним домовитися
  • -Так, знаю …. І тому спитаю тебе прямо: ти вважаєш це нормально, коли у чоловіка проблеми і проблеми з грошима, а його дружина з донькою беруть і їдуть на курорт? Це нормально, по-твоєму? Хороша дружина завжди чоловіка свого підтримує, а така вертихвостка без штанів останніх залишить! І питається чи потрібна тобі така дружина?
  • Побачивши Зінаїду Петрівну й Олега, він трохи зніяковів, оскільки не очікував зустріти їх тут, але ввічливо привітався й навіть посміхнувся. Він зрозумів, що Вероніка не втрималася й повідомила про цю радісну подію матері по телефону. Звісно, була радість, крики немовляти, його ніжний запах. Але потім зять, дочка та онук поїхали не до Зінаїди Петрівни, а до своєї орендованої однокімнатної квартири.
  • Оксано! — почав чоловік. — Я тут багато думав про наше майбутнє. Ми вступаємо в новий етап. І я хочу, щоб наші стосунки були максимально чесними та партнерськими. Як у цивілізованому світі. Оксана відставила келих і напружилася. Щось у його тоні підказало їй, що зараз романтика закінчиться. — До чого ти клониш, Андрію? — Я пропоную сьогоднішній рахунок, ну, і взагалі надалі, розділити порівну. Як два рівноправні партнери. Щоб ти не почувалася просто «дружиною при чоловікові», а відчувала власну фінансову гідність. Розумієш? Давай кожен заплатить за свою частину вечері. Це ж так по-сучасному, без оцих застарілих патріархальних боргів. У залі ресторану раптом стало дуже тихо. Оксані здалося, що навіть музиканти перестали грати. Вона повільно відкинулася на спинку крісла, і її погляд став холодним, як лід. — Розділити рахунок? — перепитала вона так тихо, що Андрієві стало ніяково. — Ти пропонуєш мені заплатити за свою вечерю в день нашого срібного весілля? — Ну так, — пробурмотів він, відчуваючи, як впевненість кудись випаровується. — Це ж про рівність, Оксано. Про те, що ти — самодостатня жінка
  • Як це… у нас? Вітя, ти ж знаєш, я сама ледь відійшла. Мені не можна важкого, я вранці на процедури ходжу… — Слухай, Олено, не починай, — перебила Люба, оглядаючи нашу вітальню. — У нас квартира на четвертому поверсі, ліфт часто не працює. А у вас приватний сектор, повітря свіже. До того ж, ти зараз не працюєш, на пенсії по інвалідності. Тобі все одно робити нічого, от і будеш за мамою дивитися. — Але ж у Ганни Іванівни трикімнатна квартира! — подав голос батько з кімнати. — Чому б їй не жити у себе, а ви б заходили? — А хто заходитиме? — пирхнув Віктор. — Ми з Любою працюємо з ранку до вечора. У нас кар’єра, діти. А ви тут собі сидите тихенько. Жінки в цих справах кращі, у них терпіння більше. Мама зблідла. Я бачив, як у неї затремтіли руки. Вона почала щось белькотати, виправдовуватися, ніби вона в чомусь винна. Тут я вже не витримав. Я вийшов на середину кухні і став прямо перед Віктором. — А тепер послухайте мене уважно, “родичі”, — мій голос був на диво спокійним, але холодним. — План ваш чудовий, але є одна маленька проблема. Бабуся до нас не поїде
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes