Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • НОВИНИ
  • Дpужuна бійця ЗСУ пeредавала Росії дані про позuції українськuх військовuх на схoді

Дpужuна бійця ЗСУ пeредавала Росії дані про позuції українськuх військовuх на схoді

admin
2 Вересня, 20222 Вересня, 2022 Коментарі Вимкнено до Дpужuна бійця ЗСУ пeредавала Росії дані про позuції українськuх військовuх на схoді

Контррозвідка СБУ викрила інформаторку, яка надавала російським спецслужбам дані про розташування військових об’єктів і техніки Збройних сил України вздовж лінії фронту поблизу Донецької та Запорізької областей.

Слідством встановлено, що зрадниця – 31-річна мешканка Дніпропетровської області, котра розпочала роботу на ворога у травні цього року. 

Вона пішла на такий крок попри те, що перебуває у шлюбі з військовослужбовцем ЗСУ і вони мають спільного сина. Її чоловік, будучи на східному фронті, регулярно перераховував гроші на утримання дитини. 

Зловмисниця використовувала свого чоловіка «в темну»: випитувала дані про розташування його військової частини та інших угруповань ЗСУ на передових позиціях.

За наявною інформацією, отримані точки дислокації українських підрозділів вона передавала через месенджери до військової розвідки рф, де їх використовували для нанесення артилерійських, мінометних та авіаударів.

Її контактною особою був військовослужбовець рф, який пообіцяв їй російське громадянство та високий рівень життя, якби загарбникам вдалося захопити регіон. 

Правоохоронці затримали зрадницю після чергової передачі інформації.

Під час санкціонованих обшуків вилучена комп’ютерна техніка та мобільні термінали, які використовувалися в протиправній діяльності. 

Наразі слідчі СБУ повідомили ворожій поплічниці про підозру за ст. 111 Кримінального кодексу України (державна зрада), а судом обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

СБУ перевіряє інформацію стосовно інших осіб, в тому числі представників російських спецслужб, причетних до підривної діяльності проти України.

Заходи з викриття зловмисників проводили контррозвідники СБУ за процесуального керівництва Дніпровської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону.

Джерело: CБУ

Навігація записів

Роcія активiзувaла пeреміщeння вiйськової тeхніки через Мaріyполь до Бeрдянська, – Андрющeнко
У Лaтвiї внoчi юpбa з пpopociйcькoю пoзuцiєю зacпiвaла “Кaтюшу”. Для нux вce зaкiнчuлocя зoвciм не тaк, як вoнu плaнувaлu

Related Articles

Син віддає всю зарплату невістці, купує їй одяг та продукти. Однак, Марії цього мало! І нещодавно вона йому таку виставу влаштувала – ну акторка погорілого театру!

Viktor
12 Березня, 202612 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до Син віддає всю зарплату невістці, купує їй одяг та продукти. Однак, Марії цього мало! І нещодавно вона йому таку виставу влаштувала – ну акторка погорілого театру!

А я – чоловік. І для мене – будь-яка жінка прекрасна. Навіть начальниця, яка мене терпіти не може. Ви думаєте, я не знаю, що ви готуєте наказ про моє звільнення? – Так, готую! А знаєте, чому я вас хочу звільнити? – Звичайно, знаю. Тому що я вас не боюся. – Ні, не тому! Ви мене не боїтеся! Ви мене не поважаєте! І всі мої накази пропускаєте повз вуха! І тому з таким майстром ділянки нам не по дорозі.

Viktor
10 Березня, 202610 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до А я – чоловік. І для мене – будь-яка жінка прекрасна. Навіть начальниця, яка мене терпіти не може. Ви думаєте, я не знаю, що ви готуєте наказ про моє звільнення? – Так, готую! А знаєте, чому я вас хочу звільнити? – Звичайно, знаю. Тому що я вас не боюся. – Ні, не тому! Ви мене не боїтеся! Ви мене не поважаєте! І всі мої накази пропускаєте повз вуха! І тому з таким майстром ділянки нам не по дорозі.

Микола довгих 5 років гарував на заробітках, а коли повернувся, то на нього чекав сюрприз

Viktor
28 Лютого, 202628 Лютого, 2026 Коментарі Вимкнено до Микола довгих 5 років гарував на заробітках, а коли повернувся, то на нього чекав сюрприз

Цікаве за сьогодні

  • Мамо! Кажи прямо, — запідозрив син щось недобре на дачі. — Що сталося? Знову дах потік чи Софія вирішила на курси поезії записатися? — Ми з батьком переписати дачу на твою сестру Софійку. Повністю. Їй це житло зараз потрібніше, бо вона ніяк не може влаштувати своє особисте життя через нестабільність. А ти — ти сильний, ти собі ще заробиш. Слова матері впали у тишу вечора, наче важке каміння у воду. Дмитро відчув, як у скронях почало пульсувати. — Переписати? — Дмитро перепитав тихо, наче не вірячи власним вухам. — Тобто мої п’ять років роботи, мої гроші, вкладені у цей будинок — це просто «благодійність» на користь Софії? Мамо, тату, ви серйозно? Ви хочете віддати цей дім людині, яка навіть не знає, де тут вмикається рубильник? З боку городу повільно підійшов Василь Іванович, батько. Він виглядав ще більш згорбленим, ніж зазвичай. У руках він тримав стару сапку. Він уникав дивитися синові в очі. — Дмитре, ну не кип’ятись, — прохрипів батько, витираючи чоло рукавом. — Мати правду каже. Тобі легше в житті ведеться. Ти завжди знайдеш копійку. А сестра пропаде. Останній її кавалер вигнав її з квартири. Куди їй іти? До нас у двокімнатну? Ми ж там одне в одного на головах сидітимемо
  • І в цей момент заговорив Микола, який досі мовчав
  • Хлопчики потоваришували. Дмитро, спостерігаючи за ними, відчував, як усередині все стискається. Вони були як відображення в кривих дзеркалах: один — яскравий і живий, інший — його бліда, тендітна тінь. Розговорившись із Ганною, він обережно спробував з’ясувати щось про Костика. «У якому пологовому будинку, якщо не секрет?» — запитав він.
  • Моїм батькам вже за 60, і я їхня єдина дочка. Я була впевнена, що у скрутну хвилину вони мене підтримають, але все виявилося зовсім не так, як я думала. Вийшла заміж я в 30 років, і відразу після весілля почалися розмови: «Коли вже онуки?», «Час нам бабусями та дідусями стати!». Перша вагітність далася мені тяжко, адже я носила двійню. Наші хлопчики народилися здоровими, і зараз їм уже два роки. Але батьки, які так чекали на онуків, за цей час відвідали нас лише три рази, хоча ми живемо в одному місті. Ні допомоги, ні підтримки я так і не отримала..
  • – Доню, не переймайся. Незручно вийшло, звичайно. – Незручно, тату? Ти три роки дивився мені у вічі й подавав надію. – Ну… ми думали, що ти зрозумієш. Ти ж у нас самостійна.
  • – Я знаю, що ти мене не пробачиш ніколи, – Павло нарешті зустрівся з дочкою поглядом. – А Олена тим паче. Але мене всі ці роки гризло сумління, розумієш? – П’ятнадцять років – довгий термін для докорів совісті, – Ірина відставила каву убік. – Так, – Павло кивнув. – Надто довгий. Тож ось. Павло дістав із кишені куртки маленьку коробочку і поклав її на стіл перед Іриною. Темно-синій оксамит, трохи потертий на кутах. Ірина подивилася на батька з подивом.
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes