Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • ЖИТТЯ
  • – До Єгипту я полечу, лиш не з тобою! – Я знала, що чоловік готує мені сюрприз на ювілей, але не думала, що такий

– До Єгипту я полечу, лиш не з тобою! – Я знала, що чоловік готує мені сюрприз на ювілей, але не думала, що такий

Viktor
29 Грудня, 202529 Грудня, 2025 Коментарі Вимкнено до – До Єгипту я полечу, лиш не з тобою! – Я знала, що чоловік готує мені сюрприз на ювілей, але не думала, що такий

Це була наша двадцята річниця шлюбу, донька виросла, на навчання поїхала і я вірила, що ми нарешті відсвяткуємо разом якось романтично. Все ж ще не старі, нам по 40 було. Петро знав, що я все життя мрію поїхати на море в Єгипет. І як я зраділа, коли дізналась, що він домовився з турагенцією. Навіть почала собі одяг обирати. 

І ось настав вечір свята. Я подарувала коханому срібний ланцюжок з хрестиком, такий грубий, він давно мріяв. А він мені сережки. Я все чекала, коли ж про подорож скаже, та він все мовчав. Врешті я не витримала.

 – А путівка де?

Раптом чоловік зніяковів і очі опустив.

 – Я полечу на море, але не з тобою. 

 – А з ким?

 – Я не хотів сьогодні казати, сподівався, що ми нормально відсвяткуємо. 

Виявляється, чоловік мав коханку. Вже давно. Наступного ж дня я пішла. Мусила піти, адже квартира належала Петру. Це буквально розбило мені серце. Я не знала, як далі жити. Поїхала до батьків, де кілька місяців не могла відійти. А колишній вже, не соромлячись, виставляв фото з моря з молодою коханкою.

Тоді якось до мене прийшла подруга дитинства. Вона вже багато років працює в Греції.

 – Полетіли зі мною. Грошей заробиш і на морі житимеш.

Я погодилась і наступні сім років багато і важко працювала. Вирішила, що мушу неодмінно купити собі житло. Повернулась додому я лише  цьогоріч на свята. Та планувала ще кілька років попрацювати. Донька запросила мене до себе на Різдво, я охоче погодилась. В неї вже є чоловік і дитина, я скучила. Але зовсім не чекала, що там буде і Петро.

– Чого не попередила? Я б не прийшла.

 – Мамо, ви – мої батьки, я вас обидвох хочу на святі бачити.

Це зіпсувало мені настрій, та посиділи ми гарно. А тоді колишній вирішив зі мною поговорити. 

– Послухай, я дуже тебе образив, вчинив жахливо. Але я вже багато років шкодую про той свій вчинок! Повертайся до мене! Присягаюсь, я більше ніколи тебе не буду кривдити!

Він розповідав, що нікого поруч не уявляє на старості. Малював дивовижні картинки нашого спільного життя.

 – Лиш уяви, ми будемо разом онуків бавити! Невже ти хочеш з чужою людиною старість зустрічати?

Як гарно він все описував. Казка просто. Та чи можна довіряти людині, котра так скривдила? Як би ви на моєму місці вчинили?

Навігація записів

Думала, що Максим- то моя доля та принц на білому коні. А виявився справжнім…
Я вже сама не хочу пускати чоловіка до батьків у село. Бо щоразу повертається з порожніми руками та гаманцем. Ні банки огірків, ні молока чи бодай 1 яєчка – нічого не дають. Зате гроші просять так жалісливо! І от нещодавно приїхав Денис, бачу, що засмучений – Слухай, тут мама дещо просила.. Коли почула, що задумала свекруха – то так розлютилася! Вже геть страх втратили чи що?!

Related Articles

– А ти не перебільшуєш? Невже й справді думаєш, що всі жінки настільки меркантильні? – Не думаю, – впевнений! Тож досі один

Viktor
23 Травня, 2026 Коментарі Вимкнено до – А ти не перебільшуєш? Невже й справді думаєш, що всі жінки настільки меркантильні? – Не думаю, – впевнений! Тож досі один

– І де вони збираються жити усі разом, коли в них завжди фінансові труднощі? – обережно поцікавилася Наталя, хоч уже здогадувалася, до чого йдеться. – Поки що орендували невеличку квартиру на краю міста, але там проблеми з пропискою. А дітей до школи без реєстрації не дуже хочуть брати, – Микола схвильовано встав і почав ходити колами. – Район там так собі, транспорт ходить не дуже, та й сусіди галасливі попалися їм.

Viktor
23 Травня, 2026 Коментарі Вимкнено до – І де вони збираються жити усі разом, коли в них завжди фінансові труднощі? – обережно поцікавилася Наталя, хоч уже здогадувалася, до чого йдеться. – Поки що орендували невеличку квартиру на краю міста, але там проблеми з пропискою. А дітей до школи без реєстрації не дуже хочуть брати, – Микола схвильовано встав і почав ходити колами. – Район там так собі, транспорт ходить не дуже, та й сусіди галасливі попалися їм.

Тихенько відчинивши двері до квартири батьків чоловіка, Аліна почула, що за спиною говорить свекруха.

Viktor
23 Травня, 202623 Травня, 2026 Коментарі Вимкнено до Тихенько відчинивши двері до квартири батьків чоловіка, Аліна почула, що за спиною говорить свекруха.

Цікаве за сьогодні

  • – А ти не перебільшуєш? Невже й справді думаєш, що всі жінки настільки меркантильні? – Не думаю, – впевнений! Тож досі один
  • – І де вони збираються жити усі разом, коли в них завжди фінансові труднощі? – обережно поцікавилася Наталя, хоч уже здогадувалася, до чого йдеться. – Поки що орендували невеличку квартиру на краю міста, але там проблеми з пропискою. А дітей до школи без реєстрації не дуже хочуть брати, – Микола схвильовано встав і почав ходити колами. – Район там так собі, транспорт ходить не дуже, та й сусіди галасливі попалися їм.
  • Тихенько відчинивши двері до квартири батьків чоловіка, Аліна почула, що за спиною говорить свекруха.
  • Василь, опустивши голову, поплентався до дверей. Але невдовзі з коридору пролунали звуки ..: — Галю, припини! Я просто поговорити пішов! Нічого такого не було, чесно!Люда лише зітхнула, повернувшись, і пробурмотіла:— Напевно, в минулому житті я заслужила таке..
  • – Продаємо тут будинок і їдемо назад в Україну. – Як це їдемо? У мене хороша робота, пристойна зарплата, ти теж працюєш, будинок хороший. Син закінчить інститут і теж сюди перебереться. Мене тут все влаштовує
  • — Денисе, ти нічого не хочеш мені сказати? — спокійно запитала я, застібаючи блискавку на валізі. Всередині мене все вигоріло. Ні сліз, ні істерик, ні бажання кидатися на шию з криками «як ти можеш!» — Марино, ну… мама в чомусь права, — промурмотів він, нарешті піднявши на мене погляд. У його очах не було ні жалю, ні провини. Тільки роздратування від того, що я затягую неприємну сцену.
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes