Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • НОВИНИ
  • Cвященник-блогер Олексій Філюк отримaв пoвістку до TЦК. ВІДЕО

Cвященник-блогер Олексій Філюк отримaв пoвістку до TЦК. ВІДЕО

Viktor
6 Грудня, 20256 Грудня, 2025 Коментарі Вимкнено до Cвященник-блогер Олексій Філюк отримaв пoвістку до TЦК. ВІДЕО

Відомий на Тернопільщині та в Україні священник-блогер Олексій Філюк отримав повістку до територіального центру комплектування. Про це священник розповів на своїй сторінці у Facebook.

Вручили її після похорону Героя у центрі Ланівців.

“Маю повістку до воська. Всьо, прощайте, дорога родино, йду боронити Україну. Похоронили воїна на площі, а після похорону Філюкові повістку вручили. Хейтери, тіштеся! Такий день, нехай Бог боронить: посилку вкрали, повістку отримав.” – сказав він.

У кінці відео священник побажав усім поменше таких днів, як у нього та поблагословив читачів на мир та спокій.

Раніше, до Олексія Філюка звернувся підписник, який проходить службу у ТЦК та запитав, чи є гріхом виконувати обов’язки з «виявлення» осіб для мобілізації,

“Мене мобілізували. Потрапив до ТЦК, змушують по місту ловити людей. Чи є це гріхом і як мені бути?” — написав підписник.

Священник відповів на це у своєму Instagram, хоча згодом видалив допис, але користувачі встигли зберегти його слова.

“Ті питання з ТЦК цілий час мені чогось ставлять. Ну, якщо продавчиня продає у магазині хліб — це її робота. Якщо людину мобілізували і в неї посадові обов’язки працювати у відділі комплектування, територіальних центрах — ну то який тут гріх? Людина працює, виконує свої посадові обов’язки”, — написав Філюк.

Навігація записів

Росія масовано aтакувала зaлізницю і енергетику України: всі деталі обcтрілу 6 грyдня
Уcтінова, яка iніціювала підвищення виплат нардепам утрuчі, купила будинoк у CША: що відомо про дeпутатку

Related Articles

Син віддає всю зарплату невістці, купує їй одяг та продукти. Однак, Марії цього мало! І нещодавно вона йому таку виставу влаштувала – ну акторка погорілого театру!

Viktor
12 Березня, 202612 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до Син віддає всю зарплату невістці, купує їй одяг та продукти. Однак, Марії цього мало! І нещодавно вона йому таку виставу влаштувала – ну акторка погорілого театру!

А я – чоловік. І для мене – будь-яка жінка прекрасна. Навіть начальниця, яка мене терпіти не може. Ви думаєте, я не знаю, що ви готуєте наказ про моє звільнення? – Так, готую! А знаєте, чому я вас хочу звільнити? – Звичайно, знаю. Тому що я вас не боюся. – Ні, не тому! Ви мене не боїтеся! Ви мене не поважаєте! І всі мої накази пропускаєте повз вуха! І тому з таким майстром ділянки нам не по дорозі.

Viktor
10 Березня, 202610 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до А я – чоловік. І для мене – будь-яка жінка прекрасна. Навіть начальниця, яка мене терпіти не може. Ви думаєте, я не знаю, що ви готуєте наказ про моє звільнення? – Так, готую! А знаєте, чому я вас хочу звільнити? – Звичайно, знаю. Тому що я вас не боюся. – Ні, не тому! Ви мене не боїтеся! Ви мене не поважаєте! І всі мої накази пропускаєте повз вуха! І тому з таким майстром ділянки нам не по дорозі.

Микола довгих 5 років гарував на заробітках, а коли повернувся, то на нього чекав сюрприз

Viktor
28 Лютого, 202628 Лютого, 2026 Коментарі Вимкнено до Микола довгих 5 років гарував на заробітках, а коли повернувся, то на нього чекав сюрприз

Цікаве за сьогодні

  • – Ой, синку, зараз взагалі немає грошей, – відповіла Іванові мати, коли він у неї попросив 3 тисячі в борг на кілька днів, – Квартиранти затримують із оплатою! Дуже б і рада допомогти, але сам розумієш, нічим!
  • У селі їхній двір вважали зразковим. Високий паркан без жодної гнилої дошки, ідеально побілені стовбури яблунь, різьблені лиштви, які Іван випилював ночами, поки Катя спала. Усе в цьому домі дихало надійністю. Тільки третя сходинка на ґанку зрадницьки рипіла ще з весни. Іван усе збирався її прибити, але руки не доходили.
  • — Ти мене ніби не чуєш… Ваня, ми розлучилися тиждень тому, ти збираєшся з’їжджати? — спитала Оксана. Він відставив каву, заглянув у чашку, ніби там можна було знайти відповідь: — Збираюся. Але ти ж не звір. Дай мені час. — Я дала час, — тихо нагадала вона. — Сім днів. Сьогодні восьмий. Вчора ти обіцяв, що підеш «завтра вранці». Ранок минув. Він підвівся, пройшовся по кімнаті і зупинився біля вікна: — Ти так говориш, ніби я тобі чужий. Я не чужий. І чому всі відразу на годинник? Я що, так заважаю?
  • Ганно! Добрий день! Я щойно оформила велике замовлення продуктів з доставкою на вашу адресу. Там на шістсот вісімдесят гривень. Оплати кур’єру готівкою, бо в мене на картці зараз нуль, пенсію затримують. Увечері забіжу до вас, заберу пакунки. Будь вдома, не вештайся ніде, бо кур’єр приїде між другою та третьою! Ганна повільно опустилася на край матраца, стискаючи смартфон. Жодного «привіт», жодного «як справи?», жодного натяку на запитання, чи зручно їй це. Просто констатація факту, з яким вона мусила змиритися. — Олеже, йди сюди зараз. Це терміново. Твоя мама знову «ощасливила» нас новинами, — крикнула Ганна чоловікові. — Що знову? Знову тиск? Чи вона знову вирішила пересадити наші квіти, поки нас немає? — Гірше, Олеже. Вона замовила продукти. На нашу адресу. І я маю їх оплатити сама
  • Дверцята дорогого позашляховика відчинилися, і в салон увірвався крижаний вітер з дощем.
  • – Я тобі швидку викликала, тільки не надумай нікому розповідати, що тебе чоловік розфарбував! Скажеш, що впала, – суворо сказала Емма Рустамівна своїй невістці.
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes