Категорія: ЖИТТЯ

У суботу, рано вранці Валя з Сашком приїхали в село. У будинок, який залишився Валі від батьків. Жінка тихенько переступила поріг рідного дому. Акуратно заправлене ліжко, мереживні накидки на ошатних вишитих подушках. Здавалося, мама просто вийшла і зараз повернеться… Тільки пил видавав піврічну відсутність людини. На комоді лежала якась коробка з-під взуття. Валя відкрила коробку і ахнула

Коментарі Вимкнено до У суботу, рано вранці Валя з Сашком приїхали в село. У будинок, який залишився Валі від батьків. Жінка тихенько переступила поріг рідного дому. Акуратно заправлене ліжко, мереживні накидки на ошатних вишитих подушках. Здавалося, мама просто вийшла і зараз повернеться… Тільки пил видавав піврічну відсутність людини. На комоді лежала якась коробка з-під взуття. Валя відкрила коробку і ахнула

-Сашко, ти збираєшся в село? – якомога спокійніше запитала Валя у брата. -Ні, а що мені там робити? – буркнув…

– Я хочу відсвяткувати рік своїй дитині без чужих капризів! – Люся теж розлютилася. – Я хочу, щоб хоч один день мій чоловік дивився лише на нашого малюка! А не бігав із телефоном, відповідаючи на дзвінки своєї колишньої дружини! – Надя дзвонить у справі! У неї діти на руках.

Коментарі Вимкнено до – Я хочу відсвяткувати рік своїй дитині без чужих капризів! – Люся теж розлютилася. – Я хочу, щоб хоч один день мій чоловік дивився лише на нашого малюка! А не бігав із телефоном, відповідаючи на дзвінки своєї колишньої дружини! – Надя дзвонить у справі! У неї діти на руках.

– Ти що, виганяєш мене? – Закричав чоловік. – Із мого власного будинку? Ти у своєму розумі?! – Це не…

Ольга стояла біліша за весільну сукню невістки. Губи стиснуті в нитку, пальці терзають край скатертини, а погляд такий, ніби не син одружується, а прийшла податкова з обшуком. Поруч — об’ємний пакет, який вона притискала ногою, як сторожовий пес будку. Весілля гуділо на повну: наречений почервонів, але тримався вертикально, наречена сяяла, як новенька копійка, гості ще не перейшли ту межу, за якою починаються розбірки за повагу.

Коментарі Вимкнено до Ольга стояла біліша за весільну сукню невістки. Губи стиснуті в нитку, пальці терзають край скатертини, а погляд такий, ніби не син одружується, а прийшла податкова з обшуком. Поруч — об’ємний пакет, який вона притискала ногою, як сторожовий пес будку. Весілля гуділо на повну: наречений почервонів, але тримався вертикально, наречена сяяла, як новенька копійка, гості ще не перейшли ту межу, за якою починаються розбірки за повагу.

Ольга стояла біліша за весільну сукню невістки. Губи стиснуті в нитку, пальці терзають край скатертини, а погляд такий, ніби не…

Тепер вона раптом уявила, як чоловік вирішить, що їм треба багато дітлахів… І вона застрягне в декреті ще дуже надовго! І найгірше буде те, яким буде цей декрет… Без грошей на все, на найнеобхідніше! З докорами. Жартами про те, що вона себе запустила, а все таке…

Коментарі Вимкнено до Тепер вона раптом уявила, як чоловік вирішить, що їм треба багато дітлахів… І вона застрягне в декреті ще дуже надовго! І найгірше буде те, яким буде цей декрет… Без грошей на все, на найнеобхідніше! З докорами. Жартами про те, що вона себе запустила, а все таке…

– Степане, мені треба купити нове пальто, – сказала Тамара до чоловіка. – А я ж у декреті, грошей нема……

Коли будинок вже був готовий, мій син сповістив ще одну радісну новину – він одружується. Я, звичайно, додому відразу поїхала, бо хотіла на майбутню невістку подивитися. І тут мене чекав неприємний сюрприз, я би навіть сказала, дуже неприємний сюрприз. Мій син вирішив одружитися мало того, що з найбіднішою дівчиною з нашого села, та ще й мій колишній чоловік живе зараз з її мамою. Уявляєте мій розпач. Син пояснив, що коли він до батька в гості приходив, то там і зустрів свою Оксанку, і відразу мене запевнив, що вона дуже хороша

Коментарі Вимкнено до Коли будинок вже був готовий, мій син сповістив ще одну радісну новину – він одружується. Я, звичайно, додому відразу поїхала, бо хотіла на майбутню невістку подивитися. І тут мене чекав неприємний сюрприз, я би навіть сказала, дуже неприємний сюрприз. Мій син вирішив одружитися мало того, що з найбіднішою дівчиною з нашого села, та ще й мій колишній чоловік живе зараз з її мамою. Уявляєте мій розпач. Син пояснив, що коли він до батька в гості приходив, то там і зустрів свою Оксанку, і відразу мене запевнив, що вона дуже хороша

– І для кого ти, Данусю, усе це накупила? Сукні, кофточки, взуття, косметика? У тебе ж дочки немає, – каже…

Таня зайшла в квартиру з важкими пакетами продуктів. Вона зняла чоботи і зайшла на кухню. За столом сидів якийсь бородатий чоловік, а перед ним стояла її тарілка з борщем. Тим самим, який вона планувала зʼїсти. – Таня, привіт, – усміхнувся їй Павло. – А це – Леонід. Мій знайомий. Таня швидко пішла в кімнату. Там уже стояла зібрана валіза

Коментарі Вимкнено до Таня зайшла в квартиру з важкими пакетами продуктів. Вона зняла чоботи і зайшла на кухню. За столом сидів якийсь бородатий чоловік, а перед ним стояла її тарілка з борщем. Тим самим, який вона планувала зʼїсти. – Таня, привіт, – усміхнувся їй Павло. – А це – Леонід. Мій знайомий. Таня швидко пішла в кімнату. Там уже стояла зібрана валіза

Таня йшла додому і намагалася згадати, за що ж вона покохала свого чоловіка… Тепер він так їй набрид, що вже…

Я тут порахував наші витрати за цей місяць. Костюм обійшовся в копієчку. Плюс подарунок шефу — ми з хлопцями скидалися на дорогий годинник, моя частка чимала. А тепер дивись… — він повернув до неї екран телефону. — Нова сукня для тебе — це мінімум три тисячі, якщо не купувати мотлох. Зачіска, макіяж у салоні — ще півтори. Манікюр — п’ятсот. Взуття? У тебе ж немає туфель під нову сукню? Ще дві тисячі. А ще ж треба куртку якусь пристойну, бо в твоїй старій плащівці соромно з машини виходити біля входу.  — Разом виходить майже вісім-дев’ять тисяч на один вечір, — підсумував Віктор. — І це тільки щоб ти «постояла поруч». Я подумав… Нащо нам зараз такі витрати? У нас за опалення борг, Маринці на навчання треба відкласти. — Але ж Володимир Антонович запрошував з дружинами… — голос Лариси ледь тремтів. — Ти сам казав, це важливо для репутації. — Та хто там на тих дружин дивиться? — махнув рукою Віктор. — Скажу, що ти прихворіла. Тиск піднявся або застуда. Ніхто й не помітить. Там буде суто чоловіча компанія, вирішуватимемо серйозні справи. Тобі там буде нудно, тільки ноги в нових туфлях натреш. Короче, я поїду сам. Так раціональніше

Коментарі Вимкнено до Я тут порахував наші витрати за цей місяць. Костюм обійшовся в копієчку. Плюс подарунок шефу — ми з хлопцями скидалися на дорогий годинник, моя частка чимала. А тепер дивись… — він повернув до неї екран телефону. — Нова сукня для тебе — це мінімум три тисячі, якщо не купувати мотлох. Зачіска, макіяж у салоні — ще півтори. Манікюр — п’ятсот. Взуття? У тебе ж немає туфель під нову сукню? Ще дві тисячі. А ще ж треба куртку якусь пристойну, бо в твоїй старій плащівці соромно з машини виходити біля входу.  — Разом виходить майже вісім-дев’ять тисяч на один вечір, — підсумував Віктор. — І це тільки щоб ти «постояла поруч». Я подумав… Нащо нам зараз такі витрати? У нас за опалення борг, Маринці на навчання треба відкласти. — Але ж Володимир Антонович запрошував з дружинами… — голос Лариси ледь тремтів. — Ти сам казав, це важливо для репутації. — Та хто там на тих дружин дивиться? — махнув рукою Віктор. — Скажу, що ти прихворіла. Тиск піднявся або застуда. Ніхто й не помітить. Там буде суто чоловіча компанія, вирішуватимемо серйозні справи. Тобі там буде нудно, тільки ноги в нових туфлях натреш. Короче, я поїду сам. Так раціональніше

Понеділок почався для Лариси як зазвичай — з аромату меленої кави та прасування сорочок. Віктор працював заступником начальника відділу у…

Віктор доїхав машиною до якогось села, як раптом помітив дівчину, яка стояла біля дороги. Було вже пізно і крім них навколо нікого не було. Він зупинився. – Підвезете? – запитала дівчина. – Так, звісно. Тут зараз машин майже нема. Мабуть давно чекаєте? – Так, – сказала дівчина і раптом розплакалась. Віктор здивовано дивився на неї

Коментарі Вимкнено до Віктор доїхав машиною до якогось села, як раптом помітив дівчину, яка стояла біля дороги. Було вже пізно і крім них навколо нікого не було. Він зупинився. – Підвезете? – запитала дівчина. – Так, звісно. Тут зараз машин майже нема. Мабуть давно чекаєте? – Так, – сказала дівчина і раптом розплакалась. Віктор здивовано дивився на неї

Віктор доїхав машиною до якогось села, як раптом помітив дівчину, яка стояла біля дороги. Було вже пізно і крім них…

Таня з хлопчиками жили непросто. Зате вона завжди приділяла їм багато часу. Влітку возила на річку, взимку вони втрьох каталися з гірки або ліпили сніговиків. В один з таких днів вона залишила синів у дворі і піднялася в будинок, щоб взяти забуту морквину для носа сніговика. А коли вийшла у двір, побачила, що поруч з Льошею і Максимом стоїть ще один хлопчик, старший. – Гарний сніговик! – Сказав він схвально. – Давайте допоможу.

Коментарі Вимкнено до Таня з хлопчиками жили непросто. Зате вона завжди приділяла їм багато часу. Влітку возила на річку, взимку вони втрьох каталися з гірки або ліпили сніговиків. В один з таких днів вона залишила синів у дворі і піднялася в будинок, щоб взяти забуту морквину для носа сніговика. А коли вийшла у двір, побачила, що поруч з Льошею і Максимом стоїть ще один хлопчик, старший. – Гарний сніговик! – Сказав він схвально. – Давайте допоможу.

Віра повернулася додому раніше, ніж зазвичай, і зупинилася біля дверей. Ми тільки недавно почали жити разом, і обоє ще не…

— Мамо. За бабусею потрібен догляд, батько не справляється. Так, за його матір’ю. У бабусі дві квартири, ти ж пам’ятаєш, а ще дача з великою ділянкою. Батько живе з нею, але йому дуже важко. Робота, догляд, сил зовсім не залишається. Він попросив допомоги у нас. Але ти ж розумієш, що ми працюємо, у нас діти. За бабусею доглядати зовсім ніколи. А за нею потрібен нагляд кожну хвилину. Не можна її одну залишати. — Я буду доглядати, а все, що дістанеться мені за це, буде вам. Добре придумали. Хто у вас такий розумний? Чи батько запропонував? Щедрий він став.

Коментарі Вимкнено до — Мамо. За бабусею потрібен догляд, батько не справляється. Так, за його матір’ю. У бабусі дві квартири, ти ж пам’ятаєш, а ще дача з великою ділянкою. Батько живе з нею, але йому дуже важко. Робота, догляд, сил зовсім не залишається. Він попросив допомоги у нас. Але ти ж розумієш, що ми працюємо, у нас діти. За бабусею доглядати зовсім ніколи. А за нею потрібен нагляд кожну хвилину. Не можна її одну залишати. — Я буду доглядати, а все, що дістанеться мені за це, буде вам. Добре придумали. Хто у вас такий розумний? Чи батько запропонував? Щедрий він став.

— Мамо, ми приїдемо до тебе в п’ятницю. Є розмова, не по телефону. — У мене теж є розмова до…