ЖИТТЯ

Я все побачила сама. Наш тайм-аут у стосунках мав вигляд миловидної брюнетки років 25-ти, стрункої та високої. Мій чоловік сидів з нею на відкритій веранді кафе неподалік від моєї роботи, ймовірно, він навіть не подумав, що я зможу одного дня знову там опинитися.

by

Чоловік вирішив взяти перерву, він втомився від сім’ї та стосунків. Поки він відпочивав, я знайшла себе. Чоловік жодного разу не подзвонив. Не поцікавився, чи є що поїсти синові та мені, чи є чим оплатити комунальні послуги хоча б за той місяць, коли він ще жив з нами. Нічого, тиша. — Я втомився від тебе, я … Read more

Борис Іванович відкрив очі. Господи, де це він? Невже в лікарні? Ось і знову пощастило, хтось за своє життя тремтить, трясеться, а він вже давно нічого не хоче. Зрозуміло ж, що нічого хорошого більше не буде. Та й не було. А його врятували навіщось, він і не просив! Шкода, що на лавці не замерз, ні до чого все це… На сусідньому ліжку хтось застогнав. Борис Іванович підвівся на лікті, аж занудило від слабкості, стара травма дає про себе знати. У напівтемряві палати побачив хлопця, сусіда по палаті. Начебто спить, але стогне і уві сні начебто щось говорить.

by

— Бачив хворого, якого привезли швидкою? Схожий на безпритульного, скажи? Мені хлопці зі швидкої сказали, що вони до таких не їздять, але якісь допитливі люди його на лавці виявили. Викликали швидку і простежили, щоб забрали, ось його до нас і привезли! — І що тепер? — Та нічого, надали йому першу допомогу, вивезли в коридор … Read more

Прийшов на перше побачення з мамою, щоб вона оцінила. Я не розгубилася і влаштувала їм обом таку «оцінку товару», що їм і не снилося…

by

Я прямувала на побачення з Миколою з цілком спокійним настроєм: його анкета на сайті знайомств виглядала обнадійливо, 32 роки, айтішник, «любить подорожувати, слухає джаз і обожнює котів». У переписці він справляв враження вихованого, хоч і трохи млявого співрозмовника: ініціативу здебільшого проявляла я, але вирішила, що це типова сором’язливість людини технічного складу. Я уявляла нашу зустріч … Read more

Коли все закінчилося, Тобі пахнув шампунем і чистотою. Шерсть була рівно підстрижена, лапи охайні, морда — світла, ніби з неї зняли зайвий тягар. Його поставили на підлогу, і він одразу зробив те, що роблять собаки після грумінгу: озирнувся, ніби шукає знайоме обличчя. Потім пішов до дверей і сів.

by

Його залишили в грумера “на купання”.Заплатили наперед. Усміхнулися. Сказали, що повернуться трохи пізніше.І більше не з’явилися. Пса звали Тобі. Він зайшов у салон так, як заходять собаки, які довіряють світу: без підозри, з хвостом, що махає, з легким азартом у погляді. Для нього це була звичайна пригода — запахи, люди, вода, фен, чужі руки, які … Read more

Я тут порахував наші витрати за цей місяць. Костюм обійшовся в копієчку. Плюс подарунок шефу — ми з хлопцями скидалися на дорогий годинник, моя частка чимала.

by

Понеділок почався для Лариси як зазвичай — з аромату меленої кави та прасування сорочок. Віктор працював заступником начальника відділу у великій будівельній компанії, і його зовнішній вигляд мав бути бездоганним. Лариса вже двадцять п’ять років стежила за тим, щоб жодна зморшка не зіпсувала його репутацію. — Ларо, ти чула, що Володимир Антонович сказав у п’ятницю? … Read more

Люсь, ти чого, навіщо ти це робиш? Люся. Давай, вставай. Я… ж не можу без тебе. Ти ж знаєш, вдома без тебе погано

by

-Люся. Давай, вставай. Я… ж не можу без тебе. Ти ж знаєш, вдома без тебе погано. Юрій гладив дружину по плечу, шепотів незв’язні слова, поки його не вигнали з палати лікарі. Про свої слова пожалів, коли стояв біля ліжка дружини. І чому вона стала такою худенькою і блідою? Адже завжди була пишнотілою, рум’яною реготухою. Зустрічала … Read more

– Мамо. У мене є новина. Хороша. Апельсин знайшовся

by

До сестринської ввалилася Марія — молода медсестра, щойно з практики. Очі круглі, рум’янець на всьому обличчі: — Валентино Миколаївно! Він знову прийшов! Ви собі уявити не можете! – Хто прийшов? – старша медсестра втомлено підняла погляд від картки. Нічна зміна виснажила, а тут ще й… – Кіт! Рудий, з темним хвостом! Уже півтгодини сидить! І … Read more

Мамо, слухай, — Юля навіть не повернула голови, — мені тут треба шість тисяч. Терміново. У Дениса кросівки порвалися, соромно в школу відправляти, а Полінці за танці підняли оплату. Та й мені на процедури до косметолога треба, а то обличчя зовсім «попливло» від стресу. Мати замерла з рушником у руках. — Юлечко, сонечко. Але ж я тільки вчора віддала тобі половину своєї пенсії на продукти. І з того підробітку в аптеці теж майже нічого не лишилося. — Ой, мам, ну не починай цю пісню про бідність! — Юля нарешті відірвалася від телефону, і її голос став різким. — Ти ж отримала виплати за стаж, плюс ті копійки з аптеки. Куди ти їх діваєш? Тобі ж нічого не треба! Сидиш вдома, дивишся свої серіали, кашу їси. Тобі що, для рідних онуків шкода

by

Листопадовий вечір у спальному районі Києва, де сірі багатоповерхівки впиралися в низьке хмарне небо, видавався нескінченним. У квартирі Галини Петрівни пахло затишком: свіжою випічкою з яблуками та корицею, чистим рушником і чимось невловимим, що буває лише в домівках, де кожен куточок випещений руками господарки. Сама Галина, жінка шляхетної постави з лагідними зморшками навколо очей, поралася … Read more

А де…? — почав було Денис, і в його голосі почулося легке тремтіння. Дідусь вийшов із сараю, ведучи за кермо новенький, блискучий велосипед із великими колесами. — Машину я продав одному колекціонеру, — спокійно сказав він. — Він її відновить, і вона знову буде їздити дорогами, а не стояти на місці. А за ті гроші ми купили тобі ось цей «байк». Тепер ти сам собі двигун. Грошей від продажу старого заліза якраз вистачило на хороший транспорт. Денис спочатку розгубився, але коли сів на сидіння і відчув під ногами педалі, його обличчя знову засяяло. Того вечора за вечерею наш старший син Максим, який уже вчиться в університеті і щодня проводить години в метро та маршрутках, не витримав і почав жартувати: — Ну, нарешті в цій родині справедливість перемогла! — реготав він, намазуючи хліб маслом. — А то що це за порядки

by

Справжній чоловік починається не з дорогого костюма чи диплома, а з того моменту, коли він вперше бере на себе відповідальність за свій власний «транспорт», навіть якщо цей транспорт не може зрушити з місця. Коли ми вперше побачили, що наш дідусь Степан притягнув на подвір’я, у мене всередині все похололо. Це було щось середнє між металобрухтом … Read more

Вона уважно оглянула мене, зробила ковток кави й граціозно поправила шовковий комір на своїй шиї, немов цей жест був її природним правом. — Ви, напевно, Наталія Миколаївна? — м’яким оксамитовим голосом, трохи хрипкуватим, промовила вона. — Максим казав, що ви іноді приходите прибирати. Я — Жанна. У цей момент у моїй голові зіткнулися два потоки думок: «що, в біса, тут відбувається» і «вона що, назвала мене прибиральницею?»

by

Приїхала до сина, а йому 28 років, без попередження і застала в його квартирі незнайому жінку, якій років 45, у моєму халаті… …Золоте правило будь-якої розсудливої матері дорослого сина звучить так: запасний ключ від його квартири — це як запобіжник гранати. Він лежить у сумочці — і нехай там собі спокійно лежить, на випадок всесвітнього … Read more