ЖИТТЯ

Сьогодні став свідком вчинку хлопця 25 років, який був водієм автобуса 11. Ось що сталося. На зупинці заходить бабуся років 80 і сідає на вільне сидіння; я спостерігаю всю картину; вона дістає хустинку і розвертає (там, звичайно, копійки); вона нараховує потрібну суму та просить водія зупинити. Він зупиняє все, як завжди; бабуся простягає ці гроші і каже «дякую синочків». Але водій грошей не взяв! Він узяв свій гаманець, попросив посидіти хвилини зо три.

by

Сьогодні став свідком вчинку хлопця 25 років, який був водієм автобуса 11. Ось що сталося. На зупинці заходить бабуся років 80 і сідає на вільне сидіння; я спостерігаю всю картину; вона дістає хустинку і розвертає (там, звичайно, копійки); вона нараховує потрібну суму та просить водія зупинити. Він зупиняє все, як завжди; бабуся простягає ці гроші … Read more

Справа в тому, що у всіх були татусі: у однокласників, у друзів з двору, у дівчат з танцювального. У всіх. Такі різні: красиві і так собі, у військовій формі і в майках, суворі, веселі… Але, головне, були. А у мене немає. І я вважала це абсолютно несправедливим. Я часто запитувала у матері

by

Я довго думала, чи варто розповідати цю історію – раптом не повірять або, що гірше, будуть сміятися. Але потім все-таки зважилася. Через багато років. Може комусь вона знадобиться. У мене загубився тато. Я взагалі-то все постійно губила: шкарпетки, ключі, щоденники з домашнім завданням, решту. Але тато загубився сам. Давно. Настільки давно, що я про нього … Read more

– А на кого ж ти хату переписав? – запитала я в чоловіка. – На сестру, звісно! Вона ж моя сім’я, найрідніша людина!

by

З першого разу нормального чоловіка я обрати не змогла, тому два роки сина виховувала сама. Мама любила розказати, що тепер я до кінця своїх днів самотньою буду, бо не змогла чоловіка втримати, але вона помилялась. Спочатку дійсно було складно із новими знайомствами: знайти чоловіка, якому б подобались постійні дитячі крики – те ще завдання. Але … Read more

– Відстань ти від мене! Я одружуватися з тобою не обіцяв! І взагалі, я і знати не знаю, чия це дитина! А може, й не моя зовсім? – Тому, гуляй ти вальсом, а я, мабуть, поїду собі, – так говорив Віктор, який був у їхньому селищі у відрядженні, ошелешеній Валентині

by

– Відстань ти від мене! Я одружуватися з тобою не обіцяв! І взагалі, я і знати не знаю, чия це дитина!А може, й не моя зовсім? – Тому, гуляй ти вальсом, а я, мабуть, поїду собі, – так говорив Віктор, який був у їхньому селищі у відрядженні, ошелешеній Валентіні. А вона стояла і не могла … Read more

— А я все хотів запитати: чому ти працюєш прибиральницею? Лариса ж пропонувала тобі перейти в оператори. Зарплата вища, робота легша. — Я б із радістю. Але через графік не можу — донька маленька, хворіє. Якщо все добре — з нею сусідка сидить. А як загострення — мені самій треба поруч бути

by

— А я все хотів запитати: чому ти працюєш прибиральницею? Лариса ж пропонувала тобі перейти в оператори. Зарплата вища, робота легша. — Я б із радістю. Але через графік не можу — донька маленька, хворіє. Якщо все добре — з нею сусідка сидить. А як загострення — мені самій треба поруч бути — Ви, мабуть, … Read more

Привіт, мамуль, – цмокнула її дочка в щоку. – Знайомся – це Вадик, він буде з нами жити

by

“– Привіт, мамуль, – цмокнула її дочка в щоку. – Знайомся – це Вадик, він буде з нами жити Неприємним дзвоном сповістив дзвінок про те, що хтось прийшов. Люся скинула фартух, витерла руки й пішла відчиняти  двері. На порозі стояла дочка разом із хлопцем. Жінка впустила їх у квартиру. – Привіт, мамуль, – цмокнула її дочка … Read more

– Ви продаєте квартиру? Але ж ми у ній живемо, – спохмурніла невістка

by

– Ви продаєте квартиру? Але ж ми у ній живемо, – спохмурніла невістка Варвара зітхнула, крадькома зиркнувши на родичів, які тепер вдавали, що їх з Арсенієм не знають. Все почалося чотири роки тому, коли в дощовий вечір брат чоловіка, Ігор, завжди трохи сутулий, з очима, в яких читалася безпорадність, і Емілія – тендітна, з гострим … Read more

– Чому я мушу вас жаліти? Ви ж мене не пожаліли, – відповіла Тася

by

– Чому я мушу вас жаліти? Ви ж мене не пожаліли, – відповіла Тася В останній рік мама дуже часто хворіла. У ті дні, коли вона лежала в лікарні, Тася залишалася вдома з вітчимом – дядьком Мишком. Він, як завжди, багато працював: йшов з дому о сьомій ранку, повертався о восьмій вечора. Тож Тася, вважай, … Read more

– Це через тебе я не став успішним директором! Ти у всьому винна! – вкотре нарікає на мене чоловік. А все через те, що я не дала викинути на вітер 80 тисяч гривень!

by

“Це все через тебе. Я б міг зараз директором стати, просто вдома сидіти та гроші лопатою гребти. Але ж ні, ти все зіпсувала!” – бубонить чоловік під носа, гонорово забирає подушку з ковдрою та йде спати в іншу кімнату.  Цю пісеньку від Андрія я вже чую місяць. Чесно, вже настільки набридло, що у всіх бідах … Read more

– Тобі зовсім брата не шкода? Йдеться про твоїх племінників! – Я не могла повірити, що Катя такою стала і не думала, що вчинить так підло

by

 – Щось ти геть змарніла! Не можна так! Не твоя провина, що діти такими стали! Ти так довго не витримаєш, зрозумій! Із цими словами Люба увійшла до мене. Подруга знає мене багато років і відразу збагнула, що щось не так. Я й справді геть себе занедбала останнім часом. А все через стреси. Ви не уявляєте, … Read more