Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • ЖИТТЯ
  • Page 146

Категорія: ЖИТТЯ

Дoрога свeкруха, запрошую вас на наше розлyчeння

Дoрога свeкруха, запрошую вас на наше розлyчeння

Viktor
7 Січня, 2026 Коментарі Вимкнено до Дoрога свeкруха, запрошую вас на наше розлyчeння

Коли син відчинив двері, Людмила з порога злякано запитала: – Ти один? – Так… – здивувався Євген. – А Оксана?!…

Як Таня стала мамою завдяки своїй добрій душі…

Як Таня стала мамою завдяки своїй добрій душі…

Viktor
7 Січня, 20267 Січня, 2026 Коментарі Вимкнено до Як Таня стала мамою завдяки своїй добрій душі…

Таня увійшла до під’їзду і побачила біля своєї квартири коробку. Жінка здивовано дивилася на неї. Усередині, згорнувшись калачиком, лежали песик…

Живу на дачі, щоб здавати квартиру – а син проситься пожити замість квартирантів…

Живу на дачі, щоб здавати квартиру – а син проситься пожити замість квартирантів…

Viktor
7 Січня, 20267 Січня, 2026 Коментарі Вимкнено до Живу на дачі, щоб здавати квартиру – а син проситься пожити замість квартирантів…

Живу на дачі, щоб здавати квартиру – а син проситься пожити замість квартирантів… Лариса сиділа на кухні у дачному будинку…

– Я ще молода, і мені треба вчитися. – Так ти про це повинна була раніше думати. За кожен свій вчинок людина несе відповідальність. Хіба це правильно, зняти із себе цю відповідальність і відмовитися від дитини, від такої крихітки, адже саме в перші дні життя їй просто необхідна мама.

– Я ще молода, і мені треба вчитися. – Так ти про це повинна була раніше думати. За кожен свій вчинок людина несе відповідальність. Хіба це правильно, зняти із себе цю відповідальність і відмовитися від дитини, від такої крихітки, адже саме в перші дні життя їй просто необхідна мама.

Viktor
7 Січня, 20267 Січня, 2026 Коментарі Вимкнено до – Я ще молода, і мені треба вчитися. – Так ти про це повинна була раніше думати. За кожен свій вчинок людина несе відповідальність. Хіба це правильно, зняти із себе цю відповідальність і відмовитися від дитини, від такої крихітки, адже саме в перші дні життя їй просто необхідна мама.

Галина вже одягалася, коли пролунав дзвінок її колеги: – Галино Євгенівно, ви сьогодні обіцяли на пів години раніше прийти, ви…

– Мені здається, що я тому все життя скачу від одного чоловіка до іншого, – зізналася вона. – Немов шукаю в кожному батька і не знаходжу

– Мені здається, що я тому все життя скачу від одного чоловіка до іншого, – зізналася вона. – Немов шукаю в кожному батька і не знаходжу

Viktor
7 Січня, 20267 Січня, 2026 Коментарі Вимкнено до – Мені здається, що я тому все життя скачу від одного чоловіка до іншого, – зізналася вона. – Немов шукаю в кожному батька і не знаходжу

Дружина пішла від нього на п’ятому місяці. Звичайно, мама говорила, що і дитина ця не його, принаймні, до тих пір,…

– Значить, так! Я не житиму там, де мені вказують моє місце! Я не терпітиму, що у власному будинку я всім заважаю! Нехай Семен Петрович та хлопчики вирішують – або я, або ти, Ірино. Третього не дано!

– Значить, так! Я не житиму там, де мені вказують моє місце! Я не терпітиму, що у власному будинку я всім заважаю! Нехай Семен Петрович та хлопчики вирішують – або я, або ти, Ірино. Третього не дано!

Viktor
7 Січня, 2026 Коментарі Вимкнено до – Значить, так! Я не житиму там, де мені вказують моє місце! Я не терпітиму, що у власному будинку я всім заважаю! Нехай Семен Петрович та хлопчики вирішують – або я, або ти, Ірино. Третього не дано!

– Ірочко, у тебе золоті руки! – сказав свекор Семен Петрович, уплітаючи другий шматок. – Такого “Наполеона” я, зізнатися, давно…

Ліля з Андрієм одружені давно, за два місяці буде двадцять п’ять років, і вони збиралися відзначати ювілей у кафе. Виростили та виховали двох дітей, сина та дочку. Син працює в іншому місті, поїхав після закінчення інституту, а донька вже вискочила заміж, хоч молода і не закінчила інститут.

Ліля з Андрієм одружені давно, за два місяці буде двадцять п’ять років, і вони збиралися відзначати ювілей у кафе. Виростили та виховали двох дітей, сина та дочку. Син працює в іншому місті, поїхав після закінчення інституту, а донька вже вискочила заміж, хоч молода і не закінчила інститут.

Viktor
7 Січня, 20267 Січня, 2026 Коментарі Вимкнено до Ліля з Андрієм одружені давно, за два місяці буде двадцять п’ять років, і вони збиралися відзначати ювілей у кафе. Виростили та виховали двох дітей, сина та дочку. Син працює в іншому місті, поїхав після закінчення інституту, а донька вже вискочила заміж, хоч молода і не закінчила інститут.

Телефон відчайдушно дзвонив, вібруючи та просив, щоб господиня звернула на нього увагу. Але Ліля сиділа нерухомо вже годину і дивилася…

– У мене тиск під двісті. По-моєму, я від’їжджаю… Віко, терміново приїжджай! – кликала вона доньку в паніці. – Мамо, я приїду, але викликай швидку. Це ж не жарти! – Та яка там швидка? Що вони мені зроблять? До лікарні заберуть? То там лікарів нормальних немає! Давай поки що спробуємо самі. Укол мені зробиш, а якщо зовсім погано буде – тоді швидка.

– У мене тиск під двісті. По-моєму, я від’їжджаю… Віко, терміново приїжджай! – кликала вона доньку в паніці. – Мамо, я приїду, але викликай швидку. Це ж не жарти! – Та яка там швидка? Що вони мені зроблять? До лікарні заберуть? То там лікарів нормальних немає! Давай поки що спробуємо самі. Укол мені зробиш, а якщо зовсім погано буде – тоді швидка.

Viktor
7 Січня, 20267 Січня, 2026 Коментарі Вимкнено до – У мене тиск під двісті. По-моєму, я від’їжджаю… Віко, терміново приїжджай! – кликала вона доньку в паніці. – Мамо, я приїду, але викликай швидку. Це ж не жарти! – Та яка там швидка? Що вони мені зроблять? До лікарні заберуть? То там лікарів нормальних немає! Давай поки що спробуємо самі. Укол мені зробиш, а якщо зовсім погано буде – тоді швидка.

– Та я вже триста разів пошкодувала, що наважилася на це. Сил моїх уже немає, мамо, – з відчаєм у…

-Треба мені твоє привітання! Я і так свою удачу усвідомлюю. Тобі доведеться трохи попрацювати понаднормово. Не хвилюйся, потім, коли-небудь компенсую. А якщо забуду – буде в тебе плюс до карми. Загалом, ось матеріали завдання. До понеділка чекаю на ідеальне виконання. Ну, ти знаєш, наче я сама це зробила. А ти знаєш, я погано не роблю.

-Треба мені твоє привітання! Я і так свою удачу усвідомлюю. Тобі доведеться трохи попрацювати понаднормово. Не хвилюйся, потім, коли-небудь компенсую. А якщо забуду – буде в тебе плюс до карми. Загалом, ось матеріали завдання. До понеділка чекаю на ідеальне виконання. Ну, ти знаєш, наче я сама це зробила. А ти знаєш, я погано не роблю.

Viktor
7 Січня, 20267 Січня, 2026 Коментарі Вимкнено до -Треба мені твоє привітання! Я і так свою удачу усвідомлюю. Тобі доведеться трохи попрацювати понаднормово. Не хвилюйся, потім, коли-небудь компенсую. А якщо забуду – буде в тебе плюс до карми. Загалом, ось матеріали завдання. До понеділка чекаю на ідеальне виконання. Ну, ти знаєш, наче я сама це зробила. А ти знаєш, я погано не роблю.

-Ну що, приймай блудного чоловіка! Уявляєш, я зрозумів – краще за тебе нікого бути не може! Ого, непогано виглядаєш! Ну,…

Раніше Ілля любив це свято, чекав подарунків, об’їдався цукерками і мандаринами. Але ставши хірургом, зненавuдів його. У новорічну ніч обов’язково у когось запалиться апендикс, загостриться холецистит від рясної їжі, когось привезуть з черепно-мозковою травмою або переломами кінцівок. І він всю ніч простоїть біля операційного столу, рятуючи чиїсь життя

Раніше Ілля любив це свято, чекав подарунків, об’їдався цукерками і мандаринами. Але ставши хірургом, зненавuдів його. У новорічну ніч обов’язково у когось запалиться апендикс, загостриться холецистит від рясної їжі, когось привезуть з черепно-мозковою травмою або переломами кінцівок. І він всю ніч простоїть біля операційного столу, рятуючи чиїсь життя

Viktor
7 Січня, 2026 Коментарі Вимкнено до Раніше Ілля любив це свято, чекав подарунків, об’їдався цукерками і мандаринами. Але ставши хірургом, зненавuдів його. У новорічну ніч обов’язково у когось запалиться апендикс, загостриться холецистит від рясної їжі, когось привезуть з черепно-мозковою травмою або переломами кінцівок. І він всю ніч простоїть біля операційного столу, рятуючи чиїсь життя

– А ти куди зібрався? – Як не намагався Ілля піти по-тихому, Надя все ж почула, як він одягається, і…

Навігація записів

Старіші записи
Новіші записи

Цікаве за сьогодні

  • Я потягнулася до сумки за гаманцем, а Костянтин перехопив мою руку: — Ти що робиш? — Хочу оплатити свою половину. Він розсміявся, навіть офіціант посміхнувся: — Наталю, не треба. Це смішно виглядає. І приклав свою картку. Ми вийшли на вулицю, був початок травня, дуже тепло. Я сказала: — Костя, мені справді незручно. Давай хоча б я за себе заплачу. Він обійняв мене за плечі: — Слухай, у мене зарплата нормальна…
  • Максим батькам сподобався. Він швидко знайшов спільну мову з батьком, обговорюючи риболовлю та ліс. Ввічливий, охайний, перспективний — ідеальний зять. За два тижні почалося «найцікавіше». Христина почала зникати на побаченнях. Мати не тямилася від радості: невже й друга донька знайшла свою долю? Можливо, буде подвійне весілля!
  • Ось і сьогодні сидить, посміхається. Таємничо так, світло. Олег аж замилувався цією ідилією, а маленька бешкетниця, скориставшись розгубленістю господаря, другу шкарпетку під диван потягла! Ось не хотів же лізти, дружину з дивана зганяти, а, мабуть, все одно доведеться.
  • Мамо! Ти хоч ці рожеві окуляри зними? — вперше в житті кричала я на маму. — Ти розумієш, що рівно за рік ти опинишся біля розбитого корита разом зі своїм обожнюваним Степаном, коли він виставить тебе за двері? — мій голос зірвався на крик, луною відбившись від свіжопофарбованих стін вітальні. Мама стояла біля вікна, схрестивши руки. Вона демонстративно розглядала перехожих на вулиці, наче я була не донькою, що волає про допомогу, а настирливою мухою, яка заважає їй марити великим майбутнім. — Не смій так про нього відгукуватися, — тихо, але зі сталевими нотками в голосі вимовила вона, навіть не повернувши голови. — Ти просто заздриш, Катерино. Заздриш, що в моєму віці я зустріла чоловіка, який дихає зі мною в унісон, який бачить у мені жінку, а не просто безкоштовну няньку. — Мамо, він дихає в унісон не з тобою, а з твоїм гаманцем! — у розмову втрутився мій брат Артем. Він нервово крокував дорогим ламінатом, за який ми з ним виплачували кредит ще пів року після ремонту. — Ти машину продала? Продала! Де гроші, мамо? Де ті двісті тисяч, що залишилися від Toyota? В «бетоні» твого Степана? Чим ти думаєш, мам
  • Я сиділа, слухала свою майбутню свекруху і поглядала на свого нареченого. Скільки ми зустрічались? Здається років із десять. Цікаво стало, ось ця ідея їм у голову прийшла нещодавно, чи вони чекали, доки я все зроблю, аби от таке втнути?
  • «Я тебе не кохаю, але йти не збираюся»: чоловік хотів зберегти зручність і не врахував, що дружина вміє прощатися красиво
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes